КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Запитаннядо самоконтролю
Групування інформаційно-правових відносин має об'єктивні підстави, оскільки інформаційне право таким чином буде віддзеркалювати певний спектр суспільних відносин, активно впливати на них, регулювати, зважаючи на потреби практичної діяльності. Існують також інші підходи до класифікації інформаційних відносин, які потребують окремого наукового аналізу. Однак, як правило, основною групою інформаційних правовідносин є саме ті, що пов'язані з інформаційними процесами та становлять основу інформаційної діяльності. Копылов В.А. О структуре и составе информационного законодательства /В.А. Копылов // Государство и право. - 1996.- № 6-С. 132-139. ' Городов O.A. Информационное право: учебник / O.A. Городов. - М.: Проспект, 2007.™ С. 46. 3 Питання концепції реформування інформаційного законодавства України / Катюжкий P., ІІавловський В., Цимбалюк В., Гуцалюк М. // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. - К., 2000. -С 17. Кохаковська ОБ. Правове регулювання у сфері інформаційних відносин / О.В. Кохановеька. - К., 2001. - С 7. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Таким чином, інформаційні відносини виникають насамперед під час інформаційної діяльності Закон України «Про інформацію» містить визначення інформаційної діяльності як сукупності дій, спрюлованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави (ст. 12), основними видами якої є одержання, використання, поширення і зберігання інформації. Очевидно, що в сучасний період розвитку інформаційних відносин названий законом перелік є неповним. Основними напрямами інформаційної діяльності законодавчо визначені: політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо (ст. 13 Закону «Про інформацію»). Матеріалізованим результатом інформаційної діяльності, призначеним для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій, за законом є інформаційна продукція. Інформаційні правовідносини, так само як і інші види правовідносин, мають свій юридичний склад - внутрішню узгоджену структуру взаємопов'язаних складових. Традиційно такими складовими є: 1) суб'єкт правовідносин; 2) юридичний зміст правовідносин, який виявляється в суб'єктивних правах і юридичних обов'язках названих суб'єктів (учасників) правовідносин; 3) об'єкт правовідносин. Суб'єкти інформаційного права - це учасники суспільних відносин, наділені інформаційною правосуб'єктністю (право- і дієздатністю), яка визначається нормами права. Інформаційна правоздатність виявляється в системі інформаційних прав та обов'язків учасників інформацїйно-правових відносин, а дієздатність - у здатності самостійно ре&чізувати надані права та покладені юридичні обов'язки. Відповідно до ст, 7 Закону України «Про інформацію», суб'єктами інформаційних правовідносин є громадяни України, юридичні особи та держава, а також інші держави, їхні громадяни та юридичні особи, міжнародні організації та особи без громадянства. Суб'єктами можуть бути визначені законом учасники інформаційних відносин, які набувають передбачених законом прав КОСТЕЦЬКА 7М, та обов'язків у процесі інформаційної діяльності, основними є: автори, споживачі, поширювачі, зберігані (охоронці) інформації (ст. 42 Закону «Про інформацію»). Наприклад, законодавством визначено такі суб'єкти діяльності друкованих засобів масової інформації: засновник (співзасиовники) друкованого засобу, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редащія, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач. Водночас конституційне право на інформацію, закріплене у ст. 34 Основного закону, дає можливість кожному буги учасником інформаційних правовідносин. Для суб'єкта (учасника) інформаційних правовідносин визначальною є інформаційна правосуб'єктність, тобто його здатність мати суб'єктивні інформаційні права, нести юридичні обов'язки та здатність набувати відповідних прав та обов'язків, які становлять зміст інформаційних правовідносин. Так, учасники інформаційних відносин (ст. 43 Закону України «Про інформацію») мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом. Кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення своїх прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації про: > діяльність органів державної влади; > діяльність народних депутатів; > діяльність органів місцевого самоврядування та місцевої адміністрації; > те. що стосується його особисто. Крім того, учасники інформаційних відносин повинні: > поважати інформаційні права інших суб'єктів; > використовувати інформацію згідно з законом або договором (угодою); ^ забезпечувати додержання принципів інформаційних відносин; У забезпечувати доступ до інформації на умовах, передбачених законом або угодою; ^ зберігати її в належному стані протягом встановленого терміну і надавати іншим особам або державним органам у передбаченому законом порядку; ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ > компенсувати шкоду у разі порушення законодавства про інформацію (ст. 44 Закону «Про інформацію»), Чинне законодавство значно розширює перелік учасників інформаційних правовідносин. Встановляється правовий статус, наприклад, власників інформації, засобів масової інформації, окремо - засновників (співзасновннків) засобів масової інформації, журналістів, видавців, провайдерів, иідписувачів, посередників та ін. Самостійними учасниками інформаційних правовідносин можуть бути територіальна громада, органи місцевого самоврядування, депутати місцевих рад, політичні партії, громадські організації та інші Наявне широке коло, яке має тенденцію до постійного розширення, суб'єктів інформаційних правовідносин, що різняться між собою за обсягом визначеної інформаційної правосуб'єктності, зумовлене різнобічними інформаційними правовідносинами, що виникають, змінюються і припиняються в інформаційній галузі. У спеціальній літературі здійснюються спроби класифікувати суб'єктів інформаційних правовідносин за різними критеріями. Так, А. Марущак здійснює поділ суб'єктів інформаційних правовідносин за: > правовим статусом - це фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства; юридичні особи приватного і публічного права, зокрема міжнародного; соціальні спільноти: держави, територіальні громади тощо: > характером дій з інформацією - автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації. Автор створює інформацію (інформаційний продукт), споживач — одержує її, використовує; поширювач - її розповсюджує, а зберігач (охоронець) - зберігає, захищає від несанкціонованого доступу; ^ рівнем визначеності кількості суб'єктів - загальні (кількість уповноважених або зобов'язаних суб'єктів невизна-чена) і конкретні (кількість наділених правами та обов'язками точно визначена) учасники інформаційних правовідносин; > характером дії зобов 'язаного суб 'єкта - активні (зобов'язаний суб'єкт має вчинити певні дії) і пасивні (зобов'язаний суб'єкт повинен утриматися від певних дій); > предметом правового регулювання - це суб'єкти власне інформаційних правовідносин (користувач і власник КОСТЕЦЬКА ТА. інформації) та суб'єкти, що тісно пов'язані з інформаційними правовідносинами (орган управління державним майном і об'єкт управління, які, як підкреслює автор, здійснюють діяльність, що регламентується нормами адміністративного, цивільного, господарського, фінансового та інших галузей права, і в процесі її здійснення вступають в інформаційні правовідносини з іншими суб'єктами)1. Права та обов'язки суб'єктів безпосередньо визначають зміст інформаційних правовідносин, а саме конкретну модель правомірної поведінки певного суб'єкта цих правовідносин, обрану ним на підставі визначених інформаційним законодавством суб'єктивних прав та юридичних обов'язків щодо нього. Важливим структуроутворювальним елементом інформаційно-правових відносин є їх об'єкт, тобто те, з приводу чого суб'єкти (учасники) вступають у різні правові зв'язки, реалізуточи свої суб'єктивні юридичні права і суб'єктивні юридичні обов'язки. Відповідно до ст. 8 Закону «Про інформацію» об'єктом інформаційних правовідносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища у сфері політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах. Проте в юридичній науці питання про визначення об'єкта правовідносин на сьогодні є дискусійним, і це закономірно. Якщо під об'єктами правовідносин здебільшого розуміються матеріальні та нематеріальні блага2, то інформація є благом особливим. Оскільки інформація стає об'єктом права внаслідок її нерозривного зв'язку із матеріальним носієм (документ тощо), то її різноманітні матеріалізовані правові форми (документована інформація в її різновидах, інформаційні ресурси, продукти, послуги, Див.: Марущак А. Поняття суб'єктів інформаційних правовідносин та їх класифікація / А. Марущак /7 Правова інформатика. - 2006. - № 4(12). - С 42-46. ^Див., напр.: Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник / О.Ф. Скакун. - X.: Консул, 2001. - С. 365; Юридична енциклопедія. В 6 т. Т. 4 / ред. кол.; Ю.С. Шемшученко (голова). - К., 2002. - С 212-213; Тедеев A.A. Информационное право (право Интернета): учеб. поеоб. / A.A. Тедеев. - M.: Єксмо,2005.-С.44. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ інформаційно-комунікаційні системи) є матеріальним благом, а отже, самостійними об'єктами інформаційних правовідносин. Об'єктами інформаційних правовідносин є також інформаційні права та свободи людини і громадянина. Серед нематеріальних особистих благ об'єктом інформаційно-правових відносин може бути; інформаційна недоторканність, ділова репутація, честь і гідність особи, інформація як результат творчості (продукт інтелектуальної діяльності) та ін. 1. У чому полягає сутність інформаційних правовідносин? 2. Як законодавство України визначає поняття інформаційних правовідносин? 3. Які існують наукові визначення сутності інформаційних правовідносин? Назвіть основні з них. 4. Наведіть характерні особливості інформаційних правовідносин. 5. Які існують основні наукові підходи до класифікації інформаційних правовідносин? в. Дайте визначення поняття інформаційної діяльності за чинним законодавством. Які основні її види? 7. Хто є учасниками інформаційних відносин? Які їхні основні права та обов'язки за чинним законодавством? 8. Що визначає зміст інформаційних правовідносин? 9. Що є основним об'єктом інформаційних відносин? Назвіть інші об'єкти інформаційно-правових відносин. 10. Що таке інформаційний продукт?
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 483; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |