Поняття функцій права

У науці поняття "функція" уживається у всіляких значеннях.

У математику під функцією розуміється залежна змінна величина,, тобто величина, що змінюється в міру зміни іншої величини, називаної аргументом. У біології - це специфічна діяльність органа й організму (функція руки, щитовидної залози й т.п.)- В інших науках функція розуміється як напрямок дії якої-небудь системи (кібернетика). У юридичній науці термін "функція" уживається для характеристики соціальної ролі держави й права.

Таким чином, термін "функція" дуже багатозначна. Він прийнятний для характеристики будь-яких динамічних структур. Це обумовлено специфікою пізнавальних завдань тих наук, у яких використається даний термін (математика, біологія, соціологія, юриспруденція). Але так чи інакше в більшості випадків з функцією зв'язується спрямований виборчий вплив системи (структури, цілого) на певні сторони зовнішнього середовища.

Майже віковий досвід активного дослідження поняття "функція права" на сьогоднішній день не дозволяє констатувати наявність єдиного погляду на цю проблему. Якщо синтезувати численні точки зору по розглянутому питанню, то ми побачимо, що в остаточному підсумку під функцією права розуміють або соціальне призначення права, або напрямку правового впливу на суспільні відносини, або й те, і інше.

Останнє пов'язане з тим, що як соціальне призначення, так і напрямку впливу на суспільні відносини, узяті окремо, не вичерпують собою поняття функції права. Якщо під функцією права розуміти тільки його соціальне призначення, то подібне поняття буде носити занадто загальний характер. При розумінні функції права лише як напрямку правового впливу на суспільні відносини упускається з виду напрямний момент такого впливу.

У зв'язку із цим варто акцентувати увагу на недоцільності ототожнення або протиставлення напрямків правового впливу соціальному призначенню права, і навпаки.

Поняття "функція права" повинне охоплювати одночасно як призначення права, так й, що випливають із цього напрямку його впливу на суспільні відносини. А тому, розкриваючи зміст якої-небудь функції права, необхідно постійно мати у виді зв'язок призначення права з напрямками його впливу, і навпаки - зумовленість останніх призначенням права. Властиво функція права - це реалізація його соціального призначення. Що ж варто розуміти під соціальним призначенням права й правовим впливом?

Соціальне призначення права формується, складається з потреб суспільного розвитку. Відповідно до потреб, соціальними необходимостями суспільства створюються закони, спрямовані на закріплення певних відносин, їхнє регулювання або охорону. Причому те або інше призначення права виступає тим отчетливее, наочніше, ніж гостріше відчувається потреба (необхідність) саме у відповідній його соціальній ролі - закріпити, захистити або направити розвиток певних суспільних відносин.

Упорядкованість суспільних відносин, їхня системність і динамізм є необхідними умовами функціонування й розвитку суспільства. Тому соціальне призначення права складається в урегулюванні, упорядкуванні суспільних відносин, доданні їм належної стабільності, створенні передумов для реалізації прав громадян і нормального існування цивільного суспільства в цілому.

Правовий вплив - така категорія, що характеризує шляхи, форми, способи впливу права на суспільні відносини. Це реалізація правових принципів, заборон, приписань і норм у суспільному житті, діяльності держави, його органів, суспільних об'єднань і громадян.

Напрямок впливу - найбільш істотний компонент функції права, воно є свого роду відповіддю права на потребі суспільного розвитку, результатом законодавчої політики, що концентрує ці потреби й трансформує їх у позитивне право.

Розкриваючи поняття "функція права", варто звернути увагу й на співвідношення таких категорій, як "правовий вплив" й "правове регулювання".

Правовий вплив - це не тільки чисто нормативне, але й психологічний, ідеологічний вплив права на почуття, свідомість і дії людей. До форм правового впливу ставляться, наприклад, інформаційне й ценностно-ориентационное вплив права.

Правове регулювання - це здійснюване за допомогою системи правових коштів (юридичних норм, правовий відносин, правових приписань й ін.) упорядкування суспільних відносин.

Правове регулювання є однієї з форм. правового впливу й співвідноситься з останнім як частина й ціле.

Існування різних форм правового впливу дозволяє більш чітко проводити розходження між властиво юридичним впливом права (правове регулювання) і неюридичним (інформаційне й ориентационное). Поняття "функція права" охоплює обоє названих видів впливу.

Функція права - прояв його іманентних, специфічних властивостей. У функції акумулюються такі властивості, ознаки, права, які характеризують його якісну самостійність як соціального феномена.

1. Функція права випливає з його сутності й визначається призначенням права в суспільстві. Функції — це "світіння" сутності права в суспільних відносинах. У той же час, будучи проявом іманентних властивостей сутності, функції не зводяться до них і не є простий їх "проекцією". Не можна механічно
зв'язувати функції й сутність права. Як явище завжди містить момент незалежності від своєї сутності, так і функція права має певний ступінь незалежності від його сутності. Функція права — це такий напрямок його впливу на суспільні відносини, потреба в здійсненні якого
породжує необхідність у праві як соціальному явищі. У цьому змісті можна сказати, що функція характеризує напрямок необхідного впливу права, тобто такого, без якого суспільство на даному етапі розвитку обійтися не може (регулювання, охорона, закріплення певного виду суспільних відносин).

2. Функція виражає найбільш істотні, головні властивості права й спрямована на рішення корінних завдань, що коштують перед правом на даному етапі його розвитку.

3. Функція права являє собою, як правило, напрямок його активної дії, що впорядковує певний вид суспільних відносин. Тому одним з найважливіших ознак
функції права є її динамізм.

4. Сталість як необхідна ознака функції характеризує стабільність, безперервність, тривалість її дії. Про постійний характер функції права можна говорити в тому розумінні, що вона постійно властива праву. Але це не означає, що незмінним залишаються механізм і форми її здійснення, які змінюються й розвиваються відповідно до потреб практики. Для більше чіткого з'ясування поняття "функція права" варто провести розходження між близькими за змістом юридичними категоріями, такими, як "роль права", "завдання права" й "функціонування права".

Термін "роль права" говорить про значення права в житті суспільства, держави взагалі або на певному етапі їхнього розвитку. Відповідаючи на запитання, яка була (або буде) роль права на тім або іншому етапі розвитку суспільства або в рішенні тих або інших завдань, неминуче прийде звертатися до з'ясування здійснюваних правом функцій, які саме й характеризують соціальне значення права. "Роль права" - більше загальне стосовно "функції" поняття. Саме в цьому виявляється розходження розглянутих категорій.

Термин "завдання права" є варта перед правом економічна, політична, соціальна проблема, що воно покликано вирішити.

Завдання права вказує на постійну або тимчасову, найближчу або кінцеву мету, який воно повинне всіляко сприяти або досягти самостійно.

Без реалізації функцій не може вирішуватися жодна із завдань, що коштують перед правом. Функції завжди спрямовані на їхнє рішення. Тому можна сказати, що певні завдання "вимагають" і відповідних функцій. Однак їхнє співвідношення не настільки однозначно. Справа в тому, що сама по собі завдання не є першоосновою функції. Вона випливає з економічних, політичних, соціальних потреб суспільства, визначається загальсоціальними закономірностями розвитку держави й права, особливостями соціально-економічних умов тих або інших етапів розвитку суспільства, держави {і відповідно права), історичною обстановкою, співвідношенням політичних чинностей, національними факторами й т.п.

Залежність функцій права від його завдань проявляється в тім, що, завдання, по-перше, нерідко безпосередньо обумовлюють саме існування функцій; по-друге, визначають їхній зміст й, по-третє, істотно впливають на форми й методи їхньої реалізації, визначають конкретні напрямки правового впливу.

Термін "функціонування права" відображає дія права в соціальній системі. Дати функціональну характеристику права - значить розкрити й описати способи його дії (шляхи й форми впливу на суспільні відносини).

Якщо "функція права" - поняття збірне в тому розумінні, що відображає не тільки сьогодення, але й майбутнє (мети й завдання) у праві, то "функціонування" відображає дія права в сьогоденні, якщо інше спеціально не обговорено.

Таким чином, "функція права" й "функціонування права" є дуже близькими, але не співпадаючими поняттями. Функціонування права - питання, безпосередньо пов'язаний із проблемою функцій, тому що характеристика системи функцій це, власне кажучи, характеристика функціонування права. Але в буквальному, найбільш точному змісті поняття "функціонування права" позначає дію права як елемента соціальної системи поруч і поряд з державним механізмом, мораллю, політикою, іншими соціальними регуляторами. Інакше кажучи, функціонування - це дія права в соціальній системі, це реалізація його функцій, втілення їх у суспільних відносинах.

Дата добавления: 2015-05-10