Класифікація юридичних фактів. Неможливо що-небудь сказати про юридичні факти, якщо представляти їх собі як якесь нерозчленоване ціле

Неможливо що-небудь сказати про юридичні факти, якщо представляти їх собі як якесь нерозчленоване ціле. Наукова класифікація юридичних фактів являє собою тонкий інструмент вивчення предмета, істоти властивих йому закономірностей.

Класифікація юридичних фактів - один з добре розроблених у теорії аспектів теми. У самих ранніх роботах із проблем юридичних фактів ми бачимо спробу їх узагальнити, систематизувати, увести в певні рамки. Вироблені класифікації юридичних фактів - досягнення правової думки свого часу, що зробило помітний вплив на розвиток юридичної теорії. Не випадково ця класифікація в основних своїх моментах збереглася й у цей час.

В основу традиційної класифікації покладені три взаємозалежних ознаки.

Перший - "вольовий" ознака, відповідно до якого всі юридичні факти підрозділяються на події й дії. Дії - учинки людини, акти державних органів і т.д. Події - явища природи, виникнення й розвиток яких не залежать від волі й свідомості людини.

По другій ознаці — відношенню до права — дії підрозділяються на правомірні й неправомірні (протиправні). Правомірні дії відповідають приписанням юридичних норм, у них виражається правомірне (з погляду чинного законодавства) поводження. Неправомірні - суперечать правовим приписанням, заподіюють шкода інтересам суспільства й держави. Значення цього підрозділу укладається в тім, що воно охоплює дві у відомій мері протилежні сфери правової дійсності. З одного боку - договори, угоди, адміністративні акти, пов'язані з "нормальними" правовий відносинами, з іншого боку - провини, злочини, що викликають виникнення охоронних правовідносин. При самому скептичному відношенні до юридичних класифікацій не можна не бачити тут досягнення юридичної думки, що абстрагує, що охопила єдиною класифікацією юридичні факти із протилежним соціальним знаком.

Відповідно до третьої ознаки — спрямованості волі на правові наслідки — правомірні дії діляться на юридичні вчинки і юридичні акти. Учинки викликають правові наслідки незалежно від того, усвідомлював або не усвідомлював суб'єкт їхнє правове значення, бажав або не бажав настання правових наслідків. Значна частина правомірних учинків породжується матеріально-предметною діяльністю людей (виробництвом і споживанням матеріальних благ, створенням добутків літератури й мистецтва, відкриттями й винаходами й т.п.). Юридичні акти - дії, прямо спрямовані на досягнення правового результату. Роблячи юридичні акти, громадяни, державні органи й інші суб'єкти цілеспрямовано створюють, змінюють, припиняють правовий відносини для себе або для інших суб'єктів.

Схематично дана класифікація може бути представлена в такий спосіб;

У науковій літературі вживали кількаразові спроби розвити й доповнити зазначену класифікацію. Дії пропонувалося підрозділяти на однобічного й багатобічного, позитивного й негативні; правопорушення - на навмисні, необережному й випадкові; у числі дій - особливо виділяти юридичні факти-стани, результативні дії; юридичні факти-події розмежовувати на абсолютні й відносні й т.д. Деякі із цих класифікацій ми розглянемо надалі.

Класифікація юридичних фактів - необхідні кошти вивчення правовий відносин, особливостей правового регулювання. У цій якості вона широко використається в науці, на практиці, у юридичному утворенні. На нашу думку, наукова й практична цінність класифікації юридичних фактів розкрита ще не повною мірою. Її подальший розвиток може виявитися корисним для рішення різноманітних завдань правознавства, у тому числі для соціологічних досліджень у юридичній науці.

Дата добавления: 2015-05-10