Допустимі рівні та тимчасово допустимі рівні вмісту радіоактивних речових у продуктах харчування

Продукти харчування, як джерело внутрішнього опромінення людини, грають головну роль у формуванні дози загального опромінення, і встановлення гігієнічних регламентів вмісту радіонуклідів в продуктах харчування та питній воді є одним з найважливіших заходів у забезпеченні радіаційної безпеки населення. Тому до їх якості у відношенні можливого забруднення радіоактивними речовинами ставляться досить жорсткі вимоги.

З метою обмеження надходження радіоактивних речовин до організму людини вводяться так звані допустимі рівні вмісту окремих радіонуклідів в основних продуктах харчування і питній воді (ДР). Вони складаються з урахуванням, в першу чергу, специфіки радіохімічних властивостей радіонуклідів та раціону харчування населення і закликані забезпечити неперевищення меж очікуваної річної ефективної дози опромінення населення за рахунок внутрішнього опромінення від радіонуклідів, що надходять в організм з продуктами харчування і водою.

В окремих випадках, пов’язаних з радіонуклідним забрудненням навколишнього середовища, в межах певних адміністративних регіонів чи країни приймаються тимчасові допустимі рівні (ТДР), зорієнтовані на ситуацію, що виникла. Так, в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС у травні 1986 року у тодішньому СРСР були прийняті ТДР-86. В міру зниження вмісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища вони переглядались у 1988 (ТДР-88) і 1991 роках (ТДР-91). Згодом в Росії, Україні та Білорусі у 90-і роки з урахуванням відносної стабілізації обстановки були введені ДР. Дані таблиці 1 дозволяють побачити динаміку підвищення вимог до вмісту радіонуклідів в продуктах харчування і питній воді з роками після аварії.

1. Зміни значень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у деяких видах продуктів харчування і питній воді з роками після аварії на Чорнобильській АЕС, Бк/кг(л)

Документ	Ізотоп	Продукт
Хліб	Картопля	Овочі	Фрукти	Молоко	М’ясо	Риба	Вода
ТДР-86	β-активність
ТДР-88	^134+137Cs								18.5
TДР-91	^134+137Cs								18.5
^90Sr			-	-		-	-	3.7
ДР-93 (Росія)	^134+137Cs								18.5
^90Sr			-	-		-	-	3.7
ДР-97 (Україна)	^137Cs
^90Sr
ДР-99 (Білорусь)	^137Cs				-		180-500	-
^90Sr	3.7	3.7	-	-	3.7	-	-	0.37
ДР-2002 (Росія)	^137Cs						160-320		0.1
^90Sr						50-100		1.0
ДР-2005 (Україна)	^137Cs
^90Sr

Рівень вимог, що висуваються до вмісту радіонукліда, визначається, в першу чергу, рівнем його радіотоксичності, ступенем засвоєння з продуктів та часткою продукту у раціоні. В даній ситуації вимоги до вмісту ⁹⁰Sr у 2-10 раз більш жорсткі, ніж до ¹³⁷Сs. Це пов’язане з його переважною локалізацією у кістяку і опромінення кісткового мозку – критичного органу першої групи. Він гірше засвоюється з продуктів рослинного, ніж тваринного походження. Тому у другому випадку різниця між ним і ¹³⁷Сs більша. Зрештою, масова частка хліба, картоплі, овочів у раціоні значно більша, ніж м’яса, риби, грибів. Тому вимоги до вмісту обох радіонуклідів в першій групі продуктів значно вищі.

Дата добавления: 2015-05-26