Основні документа регламентації норм радіаційної безпеки

Оскільки проблеми захисту людини від іонізуючих випромінювань мають глобальний характер, відповідні радіозахисні заходи розробляються як в окремих країнах, так і у міжнародному масштабі. В останньому випадку питання радіаційної безпеки регламентуються вже згаданою Міжнародною комісією з радіаційного захисту (МКРЗ), котра, спираючись на найсучасніші досягнення науки, розробляє відповідні рекомендації, які в свою чергу затверджуються Міжнародним радіологічним конгресом МРК). На підставі прийнятих пропозицій національні комісії з радіаційного захисту окремих країн (в Україні НКРЗУ) розробляють правила і закони, котрі регламентують норми радіаційної безпеки і основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань з урахуванням їх особливостей

Відповідно системі обмежень, прийнятих МКРЗ, ніякий вид діяльності, пов’язаний з опроміненням людини іонізуючою радіацією, не повинен вводитися в практику, якщо його застосування не дає суспільству реальної користі. Вона є основою забезпечення радіаційної безпеки та оптимізації протирадіаційного захисту, тобто підтримання дозових навантажень на людину на таких низьких рівнях, яких тільки можна розумно досягти з урахуванням економічних факторів (витрат).

Цей так званий „принцип оптимізації ALARA”, або просто „принцип ALARA” (As Low As Reasonable Achievable - так низько, як розумно досяжне)”, який застосовується і яким керуються в ситуаціях економічно виправданої діяльності, доповнюється обов’язковими вимогами не перевищення встановлених меж індивідуальної еквівалентної дози.

На території колишнього СРСР до останніх років його існування діяли „Норми радіаційної безпеки” (НРБ-76/87) і „Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань” (ОСП-72/87). Вони були покладені в основу відповідних документів пізніше створених у країнах СНД. Зокрема, в Україні у теперішній час діють НРБ-97 і ОСП-2001.

НРБ регламентує опромінення людини від природних і штучних джерел випромінювань, а також визначає вимоги щодо охорони здоров’я людини при експлуатації таких джерел, а також у випадках опромінення. Регламенти НРБ стосуються опромінення людини на виробництві, при проведенні наукових досліджень, опромінення з медичними цілями, радіаційних аваріях.

Положення ОСП поширюються на всі види практичної діяльності, пов’язані з виробництвом та використанням джерел іонізуючих випромінювань і радіоактивних речовин. Вони встановлюють санітарно-гігієнічні та організаційно-технічні вимоги щодо забезпечення протирадіаційного захисту персоналу і населення, котрі передбачають проведення попереджувального та поточного нагляду за дотримуванням вимог радіаційної безпеки.

Але положення НРБ і ОСП не поширюються на опромінення і персоналу, і населення від природного радіаційного фону, джерел природного походження, пов’язаних з підвищеним вмістом в об’єктах навколишнього середовища ⁴⁰К, ²²⁰Rn. ²²⁶Rа, ¹⁴С та інших, хоча у певних умовах їх положення можуть мати рекомендаційний характер.

Виконання вимог та нормативів, встановлених цими документами, є обов’язковими для всіх юридичних осіб, незалежно від їх підпорядкованості та форми власності, і всіх громадян. Відповідальність за їх додержання несуть юридичні особи, що одержали право на використання джерел іонізуючих випромінювань. Відповідальність за додержання вимог щодо обмеження опромінення населення природними джерелами несе адміністрація територій і об’єктів. Контроль за виконанням НРБ і ОСП покладається на державні регулюючі органи – головним чином на санітарно-епідеміологічні служби міністерств охорони здоров’я, а також міністерства типу охорони навколишнього середовища екології, ядерної безпеки.

Контрольні запитання до глави 15

1. Радіаційна гігієна та основні її завдання.

2. Безпорогова концепції дії іонізуючих випромінювань на живі організми.

3. Принципи біологічного нормування радіаційного впливу.

4. Поняття припустимого (прийнятного) ризику.

5. Категорії осіб, що опромінюються.

6. Поняття про межі доз, допустимі рівнів та контрольні рівні.

7. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів в продуктах харчування.

8. Класифікація радіаційних аварій.

9. Контрзаходи при радіаційних аваріях.

10. Групи радіаційно-гігієнічних регламентів.

11. Групи радіотоксичності радіонуклідів.

12. Закриті та відкриті джерела іонізуючих випромінювань.

13. Принципи захисту від джерел іонізуючих випромінювань.

14. Поняття про шар половинного послаблення іонізуючих випромінювань.

15. Суть принципу оптимізації ALARA у забезпеченні радіаційної безпеки.

16. Основні документи, що забезпечують радіаційну безпеку.

Дата добавления: 2015-05-26