Та здоров’я особи 2 страница

47. Шилов почав помічати, що його дружина перебуває в близьких стосунках з Бірманом, з яким працює в одному магазині. Бажаючи зберегти сім’ю, Шилов просив свою дружину, а також Бірмана припинити ці стосунки. Побачивши їх на вулиці разом, Шилов знову попросив припинити зустрічі. Наступного дня після роботи Шилов приготував вечерю, нагодував дітей і пішов прогулятися. Повертаючись, він почув, що з квартири Латилової долинає сміх і голоси дружини та Бірмана. Він кілька разів телефонував дружині та просив повернутися додому, однак вона прийшла тільки тоді, коли їй сказали, що захворів молодший син. Зайшовши в квартиру і переконавшись, що діти сплять, Шилова почала ображати чоловіка, заявивши, що жити з ним не буде, і намагалася повернутись до Латилової. Тоді Шилов схопив кухонного ножа і завдав вісім ран, від яких Шилова тут же померла. Після цього Шилов одразу ж з’явився з повинною у відділення міліції. Він був блідий, в одних шкарпетках і тренувальних штанях, говорив нескладно, трусився.

48. У квартирі, де проживав Кравченко, відбувалася вечірка з випивкою. Коли о 21-й годині у двері подзвонив його знайомий Павлов, який теж був напідпитку, Кравченко того не впустив. Тоді Павлов ударив Кравченка. Почалася бійка, яка тривала 15—20 хвилин. Присутні намагались її припинити. При цьому сусіда Чугунов, який був на милицях, упав. Його підняли і повели до квартири, Кравченко також пішов туди, бійка припинилася. Повернувшися до своєї квартири, Кравченко змив з обличчя кров, озброївся перочинним ножем і повернувся на схо-

довий майданчик. Бійка з Павловим поновилася. Кравченко ударив Павлова ножем у груди. Рана виявилася смертельною.

49. Між подружжям Пуршаєвих відбувалися сварки, під час яких Пуршаєв бив дружину. Вона не раз переселялася на приватну квартиру, але потім на прохання чоловіка поверталася до нього. Приводом для конфліктів були обґрунтовані підозри Пуршаєва про подружню невірність дружини. Він говорив про це тестю, своїй сестрі. 9 травня Пуршаєв знов побив дружину. Вона забрала дітей і пішла від нього, незважаючи на неодноразові прохання, відмовилася повернутись. Увечері 2 червня, коли Пуршаєва уже лягла спати, Пуршаєв прийшов до неї у стані сп’яніння і знов почав умовляти продовжити спільне життя. Вона відмовилась.

У розмові Пуршаєв спитав, звідки у неї нові меблі й газова плита. Вона відповіла, що їх допоміг придбати директор молокозаводу Магаткін. Тоді Пуршаєв почав кричати, ображати дружину, схопив кухонний ніж і в присутності дітей завдав їй сім поранень, у тому числі два з пошкодженням легенів і серця, від яких вона на місці померла.

50. Богатов проживав на квартирі з коханкою Юдіною. Увечері туди прийшли його знайомі Петраков і Кургаєв. Усі пили спиртне. Богатов вийшов з квартири, щоб подзвонити, а коли повернувся, то в спальні побачив Юдіну, яка лежала на ліжку поруч з оголеним Кургаєвим. Богатов крикнув: «Падлюки, тварюки!». Вони скочили з ліжка. Богатов ударив Юдіну кулаком, а Кургаєва почав бити руками, ногами та стільцем. Від численних ударів у голову, що спричинили черепно-мозкову травму, Кургаєв наступного дня помер.

51. Медведєв і Тищенко чотири роки дружили, домовилися про одруження. У зв’язку з наступним від’їздом Тищенко на екзаменаційну сесію вони провели вечір разом, розпили пляшку вина. Тищенко зізналася, що вона раніше була у близьких стосунках з іншим. Медведєв нецензурно вилаявся на її адресу. Виникла сварка, під час якої Тищенко вдарила його ножем у ліву половину грудної клітки, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Вирвавши ніж із рани, Медведєв руками задушив її, а сам знепритомнів. Медведєв показав, що не хотів позбавляти Тищенко життя. Те, що вона мертва, виявив, коли отямився.

52. Нестеренко прийшов додому до своєї колишньої дружини Челомбицької, щоб побачити малолітню дочку і взяти свої документи. Челомбицький, тесть Нестеренка, зайшовши до кімнати, почав настійно вимагати, щоб зять залишив приміщення, проганяв його. Нестеренко відповів, що побачить дочку і піде. Однак Челомбицький, який був у стані сп’яніння, не заспокоївся. Тоді Нестеренко двічі ударив Челомбицького кулаком в обличчя. Че-ломбицький схопив ніж і ударом у шию вбив Нестеренка.

53. Познайомившись з жителями селища Кутьком та Лантух, Горовенко в їхньому будинку разом з ними та іншими особами вживав спиртні напої, на придбання яких давав гроші. Він запрошував господарів на роботу до сільськогосподарського кооперативу, обіцяв допомогти у працевлаштуванні. Коли Го-ровенко хотів залишити своїх нових знайомих, Кутько почав вимагати 3 тис. грн. і у відповідь на відмову пожбурив у бік Го-ровенка пляшку, заявивши, що не випустить із дому доти, поки не одержить вказану суму, після чого кинувся на нього, щоб забрати гроші силою. Тоді Горовенко схопив зі столу ножа і кілька разів ударив Кутька. У цей самий час Лантух ударила Горовен-ка сковородою по голові, а той у відповідь поранив її ножем у груди. Внаслідок цього Лантух померла на місці події, а Кутько — через місяць.

54. Кравченко зі своєю сестрою, її подругою Чернегою та їхніми друзями Бойчуком і Палчинським сиділи на лавці в парку села. Коли на вулиці біля парку виникла бійка між Турієм і Глибчуком, Бойчук та Кравченко припинили її, а потім знову пішли до парку. Через якийсь час туди повернувся Турій, привівши з собою Филиповича, Матіоса, Кукурбу і Білоусова, щоб побити тих, хто його «образив». Коли компанія Турія підійшла до лавки, де сиділи Кравченко та інші, Турій крикнув: «Це вони, бийте їх!». У цей момент Білоусов схопив Кравченка за чуба і став гнути голову до землі, інші прибулі почали завдавати йому ударів. Захищаючись, Кравченко вдарив Білоусова в груди, спричинивши поранення серця, від чого той помер.

55. Шістка відпочивав у себе на подвір’ї. Почувши, як рипнули двері, він пішов до хати і побачив на кухні невідомого, який стояв до нього спиною. На запитання, що він тут робить, той

обернувся (це був сусіда Ушаков) і, не говорячи ні слова, сильно вдарив хазяїна в обличчя. Шістка схопив з плити кухонного ножа і вдарив ним у груди Ушакова, який через чотири години помер у лікарні. Шістку було засуджено за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.

56. Кисельов у гастрономі зробив правомірне зауваження раніше незнайомим йому Трояновському, Грінбергу, Піотровсь-кому і Щербакову, які намагалися купити рибу поза чергою. У відповідь на зауваження вони почали ображати Кисельова, а потім тричі викидали з черги, загрожуючи з ним «розібратися». Коли Кисельов вийшов з магазину, на нього вже чекали, прозвучала вимога підійти. Тоді Кисельов вийняв з кишені напилок і, попередивши, щоб не підходили, а то вб’є, сам почав відступати. До нього підбігли Трояновський, Грінберг і Щербаков, які, висловлюючись нецензурно, намагалися відібрати напилок. Відбиваючись, Кисельов виставив напилка і розмахував ним, відступаючи до зупинки трамваю. Трояновський і Щербаков накинулись на Кисельова. Той наніс Щербакову напилком удар, спричинивши проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця. Щербаков помер.

57. Перебуваючи у фактичних шлюбних стосунках з Яровою, Парнюк проживав з нею в будинку її батька, з яким у нього склалися неприязні стосунки. Між ними відбувалися сварки, а інколи й бійки. Прийшовши з роботи напідпитку, Парнюк ліг спати. Дещо пізніше додому повернувся в стані сп’яніння Яровий, який вигнав з кімнати дочку, погрожуючи їй садовими ножицями. Після цього він ударив сплячого Парнюка саперною лопаткою по спині й у процесі бійки, що виникла внаслідок цього, кілька разів — по руці. Коли Парнюк підняв лопатку, виніс її у двір і повернувся, то Яровий намагався його вдарити садовими ножицями, які Парнюк також відібрав і сховав. Тоді Яровий сильно ударив кулаком в обличчя Парнюка, від чого той ударився плечем об стіну. Завдавши ударів у відповідь і збивши Ярового з ніг, Парнюк натиснув коліном на груди, бив кулаками в різні частини тіла, душив за шию. Від закритої травми шиї Яровий помер на місці. Місцевим судом дії Парнюка було кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, апеляційна інстанція перекваліфікувала їх на ст. 116 КК України. У поданні заступника Голови Верховного

Суду України поставлено питання про зміну всіх судових рішень у справі й кваліфікацію дій засудженого за ст. 118 КК України. Чи підлягає подання задоволенню?

58. Сажин працював сторожем позавідомчої охорони і виконував обов’язки з охорони м’ясокомбінату. Охороняючи об’єкт, він побачив на території комбінату, біля дверей ковбасного цеху, двох невідомих, які поралися біля дверей. Намагаючись затримати їх, Сажин зажадав, щоб вони зупинились, і зробив попереджувальний постріл. Невідомі не зупинились, а побігли в напрямку паркану. Коли вони були біля лазу в паркані, Сажин вистрілив у них. Цим пострілом Полєва було вбито, а Караба-нову спричинено легке тілесне ушкодження.

59. Клинков, що був напідпитку, присікався в клубі до Лебе-дєва, кілька разів починав бити його. Лебедєв, у свою чергу, вдарив Клинкова. Присутні завадили подальшому розвитку конфлікту, але Клинков, не заспокоївшись, покликав Лебедєва в темне місце за клубом і знову вдарив кулаком в обличчя. Коли Клинков ще раз розмахнувся для удару, Лебедєв завдав йому ногою удару в живіт. Удар спричинив травматичний шок, від якого Клинков помер.

60. Пізно ввечері Кучеренко разом із дружиною знаходився в будці для охорони магазину в селі. Біля магазину зупинилась автомашина ГАЗ-51. Це Бірюков на прохання п’яного Ляховен-ка відвіз його до провулка біля магазину. Ляховенко сказав Бірю-кову, що дійде додому сам. Бірюков поїхав, а Ляховенко зупинився на узбіччі дороги навпроти магазину. Побачивши автомашину і людину, яка з неї вийшла, Кучеренко кілька разів окликнув її. Ніхто не відповідав. Кучеренко зробив попереджувальний постріл. П’яний Ляховенко, тримаючи праву руку в кишені, мовчки наближався до магазину. Кучеренко вистрілив з близької відстані. Від одержаних поранень дробом у голову й груди та сильного внутрішнього крововиливу Ляховенко помер. Незадовго до події завідуюча магазином попередила, що у неї вкрали ключі від магазину і складу й просила сторожів бути особливо пильними.

61. Кожедуб у легкій стадії сп’яніння на шосе Київ—Жито-мир зустрів незнайомого йому Венедиктова, який був сильно

п’яний. На прохання запалити Кожедуб відповів, що цигарок у нього немає. Тоді Венедиктов витягнув з кишені ніж і, погрожуючи вбивством, ударив Кожедуба. Оскільки той ухилився, удар прийшовся в коліно. Кожедуб побіг, Венедиктов — слідом. Бажаючи обеззброїти нападника, Кожедуб вирвав кілок і вдарив ним Венедиктова тричі, а сам утік. Розповів про подію працівнику міліції. Доставлений у лікарню Венедиктов помер.

62. У двір до Гудима зайшов сусіда Деушев, який був напідпитку. Жартуючи, Деушев потягнув Гудима за сорочку. Намагаючись звільнитися, Гудима вдарив його ногою в капці. Удар прийшовся в живіт. Побачивши, що Деушеву зле, Гудима відвів його додому. Від розриву печінки і внутрішнього крововиливу Деушев невдовзі помер. За показаннями свідків встановлено, що стосунки між Де-ушевим і Гудимою були добрими. З висновку судово-медичної експертизи видно, що Деушев страждав на гостру дистрофію печінки — хворобу, що знижує стійкість до різних чинників впливу, в тому числі й до ударів. Гудим про це захворювання не знав.

63. П’яний Бебко образив незнайомого йому Губаря. Той намагався з’ясувати, за що, але Бебко вдарив його долонею в обличчя. У відповідь Губар ударив Бебка один раз рукою в обличчя. Бебко упав на бетонні сходинки, потім, покотившись, упав з висоти 75 см на асфальт і вдарився головою. Від одержаної травми Бебко через три дні помер.

64. Чинков, працюючи бригадиром будівельників, наказав робітникам Петляю і Гаркуші наглушити риби в річці за допомогою електроструму, давши їм моток дроту. Під час глушіння риби струмом напругою 380 вольт був смертельно травмований Латиш, який приєднався до браконьєрів.

65. Проходячи повз п’яного Снітка, Протас хотів допомогти йому піднятись і відправити його додому. Коли він підняв Снітка, той нецензурно вилаявся і намагався вдарити. У відповідь на це обурений Протас ударив Снітка, який при падінні вдарився головою об асфальт і від одержаних при цьому тілесних ушкоджень помер.

66. Між підлітками Білим і Потапкіним виникла сварка, під час якої Білий ударив Потапкіна по щоці. Той відкликав Білого

з подвір’я за сарай, де вони побилися. Потапкін кулаком 2—3 рази ударив Білого в обличчя, голову. Один із цих ударів прий-шовся в ліву скроню і потягнув за собою, як потім з’ясувалося, перелом скроневої кістки, що супроводжувався внутрішньою кровотечею. Наступного дня стан здоров’я Білого різко погіршився, невдовзі він помер. Потапкін і Білий були в дружніх стосунках, конфлікт між ними виник випадково. Після бійки вони одразу помирились.

67. Давидов систематично знущався над своєю дружиною, неодноразово погрожував вбивством. Перебуваючи у стані сп’яніння, він у черговий раз почав її бити і, погрожуючи скинути з балкона, вимагав, щоб вона сама стрибнула з нього. Коли він заявив, що візьме ножа, дружина не витримала напруження і стрибнула з балкона другого поверху, наслідком чого були тяжкі тілесні ушкодження. Потерпіла показала, що, стрибаючи з балкона, хотіла покінчити життя самогубством.

68. Черешук погано ставився до своєї дружини: дорікав їй хворобливим станом, несмачними обідами, ображав, бив. Вступивши у зв’язок з Габіною, Черешук все частіше знущався з дружини, називав лихими словами маленьку дочку, виганяв їх обох із дому. Не знаходячи виходу зі становища, потерпіла разом із дочкою стрибнула в ополонку. Дочка загинула. Її маму врятували перехожі.

69. Хоменко п’яним часто влаштовував вдома сварки, бив дружину, виганяв з немовлям із дому. Під час чергової сварки він погрожував дружині розправою, з малокаліберної гвинтівки цілився їй у голову, спускав курок. Дружина розповіла, що вона дуже перелякалась і просила не вбивати її. Хоменко ж пояснив, що він патрона у гвинтівку не закладав, а лише відкри-вав-закривав затвор, цілився і спускав курок, щоб налякати дружину.

70. Після чергової пиятики Родін Микола, підбурюваний своєю матір’ю Родіною Зінаїдою, почав бити дружину. Втікаючи, потерпіла вистрибнула у вікно з другого поверху. На землі під вікном стояло ліжко з металевими прутами, що стирчали догори. Потерпіла вдарилась об них, діставши тяжку травму. Не

зупинившись на вчинених діях, Родін також вистрибнув у вікно, догнав потерпілу і продовжував її бити. Родіна Зінаїда заважала спробам інших людей припинити це. За висновком судово-медичної експертизи, завдані потерпілій ушкодження погіршили її тяжкий стан і прискорили настання смерті, що сталася на другий день.

Варіант. Родін припинив свої дії після того, як потерпіла вистрибнула у вікно.

71. З перших днів подружнього життя Климов приходив додому в стані сп’яніння, вчиняв сварки, бив дружину. Останній раз він ударив її кулаком у спину, заламував руки, затикав рота, щоб не кричала, а потім повалив на ліжко і двічі вдарив ножем у спину, заподіявши тілесне ушкодження, небезпечне для життя. Щоб уникнути відповідальності, він запропонував потерпілій заявити, що ножові поранення в спину вона спричинила собі сама. При цьому він погрожував убивством, якщо вона скаже інакше.

72. Розслідуванням у справі встановлено, що смерть дружини Козака сталася внаслідок отруєння. Відомо, що подружжя часто сварилося, Козак раніше неодноразово бив дружину, вона двічі залишала його. Встановлено також, що раніше дружина працювала в аптеці, при обшуку на квартирі були виявлені медикаменти, що містять отруту. Вона страждала на безсоння й іноді вночі приймала якісь порошки. Лікар, який прибув на квартиру за викликом, знайшов її в непритомному стані на ліжку під бавовняною ковдрою, поверх якої була пов’язана бавовняна хустка. Від хворої пахло м’ятою. Свідки показали, що в день отруєння у неї був грип. Козак пояснив, що, бажаючи вилікуватися, дружина одягнулася тепліше та випила різні настої і ліки. Проти Козака було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 120 КК України.

Варіант. Козак свідомо дав дружині медикаменти, що містять отруту.

73. Коли Ісаєнко познайомилася з Дмитруком, він розповів їй, що був одружений, але дружина його залишила, що це було для нього трагедією, що почав він повертатися до життя лише тепер, зустрівши її. Через певний час вони домовились одружи-

тися. Він ходив до неї додому, обідав за сімейним столом, інколи залишався ночувати. Невдовзі Ісаєнко завагітніла. Перед самим весіллям Дмитрук зник, взявши на роботі відпустку. До Ісаєнко прийшла жінка з маленькою дівчинкою і почала соромити її за те, що та всіма правдами й неправдами відбирає у дитини батька. З’ясувалося, що не було у Дмитрука невірної дружини, що він перебував у шлюбі, мав дитину, а Ісаєнко була не першою, з ким Дмитрук «прикрашав» будні сімейного життя. Він не розраховував, що на цей раз все зайде так далеко, і дедалі глибше в’язнув у ролі нареченого, поки не «зізнався» дружині, що оплутаний «нахабною дівицею», від якої не знає як відчепитися. Коли дружина Дмитрука пішла, Ісаєнко наклала на себе руки.

74. Кирненко після розпиття спиртних напоїв з Жиланом та Сенчуковою, з якою він дружив, вийшов на сходовий майданчик покурити. Повернувшись до кімнати, він побачив, що Жи-лан намагається обняти Сенчукову. Обурившись, Кирненко ударив Жилана перочинним ножем. Удар прийшовся в ліву половину грудної клітки. Потерпілому було спричинене тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя. Побачивши на сорочці кров, Кирненко подбав про надання пораненому медичної допомоги. Він твердив, що не мав наміру вбивати Жилана.

75. Під час сварки п’яний Панченко побив свою дружину, яка мала 7-місячну вагітність, завдавши їй кілька ударів у груди та живіт. Потерпілу було доставлено до лікарні, де вона народила мертву дитину.

Варіант. У потерпілої було перервано 3-місячну вагітність, про яку Панченко не знав.

76. Прийшовши напідпитку на квартиру своєї колишньої коханки Голуб, Поркуян умовляв її поновити попередні стосунки. Голуб відповіла, що зустрічається з Шустом, а Поркуяна більше не хоче бачити. Глибоко вражений такою відповіддю, Поркуян вихопив з кишені ніж і зі словами «Не будеш ти ним милуватись!» замахнувся, щоб нанести удар в око. Оскільки Голуб встигла відхилити голову, удар прийшовся у вухо, спричинивши легке тілесне ушкодження. Поркуян пояснив, що ображений словами Голуб, «зірвався з гальм».

77. Приїхавши в село працювати, Марченко познайомився з Гузенюк, приставши до неї в прийми без реєстрації шлюбу. Гу-зенюк полюбляла спиртне, через що у них виникали сварки. 24 червня вона прийшла додому лише під ранок у стані сильного сп’яніння. На запитання, де вона «шлялась», Гузенюк вдарила Марченка товкачкою. Вихопивши товкачку, Марченко почав бити її, припинивши свої дії лише тоді, коли на крик потерпілої до хати зайшов їх сусіда Улещенко. З акта судово-медичної експертизи видно, що у потерпілої виявлені забиті місця на голові, синці на тулубі, кінцівках, животі, стегнах, а також ушкодження голови, що супроводжувалося крововиливом під оболонку мозку з наступним органічним ураженням центральної нервової системи і вираженим недоумством. Це ушкодження визнане небезпечним для життя і віднесене до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Марченко пояснив, що хотів «відучити» її від спиртного.

78. Донець і Вовчук зайшли до під’їзду одного з будинків, де Донець на ґрунті особистих неприязних стосунків почав бити Вовчука кулаками та руків’ям ножа, внаслідок чого заподіяв йому забиту рану голови. Боячись, що Вовчук повідомить про вчинене ним міліцію, Донець шляхом обману привів потерпілого до свого будинку, де протягом трьох днів за участю Іванова та Бурмила утримував його під замком у льосі та гаражі. Протягом цього часу вдень і вночі Донець, Іванов і Бурмило заводили потерпілого до літньої кухні і били його, завдаючи удари в різні частини тіла руками й ногами, а також молотком, стільцем, руків’ям ножа. Внаслідок багаторазового побиття Вовчук одержав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння. На пропозицію Донця і за його участю з метою приховання вчинених щодо Вовчука дій, накинувши на шию потерпілому пасок від штанів та електричний провід, душили його, а потім повісили на гілці яблуні біля будинку. Внаслідок механічної асфіксії від здавлювання шиї настала смерть потерпілого.

79. Алюнін і Тишко у дворі багатоквартирного будинку вчинили хуліганство, побивши Друніна Микиту, якому заподіяли середньої тяжкості тілесне ушкодження. На крик потерпілого у вікно виглянув його старший брат Друнін Володимир. Він зірвав зі стіни мисливську рушницю, зарядив її і збіг з 5-го поверху

вниз. Микита показав, куди пішли його кривдники. Догнавши їх, Друнін Володимир прикладом рушниці двічі ударив Алюні-на в голову і пострілом з рушниці поранив Тишка. Алюніну було заподіяно ушкодження середньої тяжкості, а Тишку — тяжкі тілесні ушкодження. Тишко був поранений у нижню третину лівого стегна з відстані 4—5 м.

80. 16-річні Хашковський, Фінюк і 18-річний Супруненко розпивали спиртні напої в парку селища. Коли Хашковський почав нецензурно лаятись, Супруненко зажадав це припинити. Тоді Хашковський спрямував лайку на Супруненка. Той ударив Хашковського кулаком в обличчя. Останній витяг з кишені ножа, а Супруненко — викрутку. Махаючи викруткою, Супру-ненко наступав, намагаючись вибити ножа, крикнув: «Кинь ножа!», бив Хашковського ногами. Хашковський розмахував ножем, кричав: «Відійди!», ударив Супруненка ножем і втік. Супруненку було спричинене проникаюче поранення лівої легені й серцевої сумки, небезпечне для життя в момент заподіяння. Хашковський і Супруненко були друзями.

81. Калістратов разом із друзями вийшов з кафе на вулицю. Коли він на якийсь час відлучився, до його подруги Силенко підійшов п’яний Нікущенко, взяв її в обійми і намагався поцілувати. Побачивши це, Калістратов однією рукою відсторонив Ніку-щенка від Силенко, а другою зі словами «Я тебе перевиховаю» завдав йому боксерського удару в обличчя. Від цього удару Ніку-щенко, знепритомнівши, упав на землю і невдовзі помер. Смерть сталася внаслідок закритої травми голови. Травма належить до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. За висновком експертизи, вона могла бути спричинена внаслідок одного сильного удару кулаком. Калістратов — боксер важкої вагової категорії, має І спортивний розряд.

82. Під час сварки, що переросла в бійку, Гонтар взутою в туристичний черевик ногою ударив Хадкевича в нижню частину живота, спричинивши розрив сечового міхура. Експертизою дане тілесне ушкодження віднесене до розряду тяжких.

83. Розмова між п’яним Харитюком і Чернієм переросла в сварку та бійку, під час якої Черній відкусив Харитюку верхню

частину вуха. Це ушкодження залишило після себе непоправний дефект, зробивши обличчя потерпілого асиметричним. Дефект може бути усунений лише шляхом пластичної операції.

84. П’яні Гаман і Мамченко сварилися, а потім почали штовхати один одного. Від сильного поштовху Мамченка Гаман упав на бетонований майданчик, ударився потилицею і невдовзі помер від одержаних ушкоджень кістки, а також м’яких тканин мозку. Після падіння Гамана Мамченко його не бив, викликав швидку допомогу.

85. Працівники позавідомчої охорони Чанько і Лісовий близько першої години ночі зустріли Мейнаровича і зупинили його. Чанько зробив зауваження з приводу пізнього перебування на вулиці та обшукав. Вважаючи дії Чанька неправомірними, Мейнарович, який раніше займався боксом, ударив його кулаком у щелепу. Падаючи, Чанько ударився головою об асфальт і через дев’ять днів помер у лікарні. В акті судово-медичної експертизи сказано, що безпосередньо від удару Мейнаро-вича потерпілому спричинено забиту рану нижньої губи справа, а решта ушкоджень утворилася при падінні та ударі потиличною частиною голови об асфальт, що і стало причиною смерті. Лісовий показав, що Мейнарович ударив Чанька один раз, якихось погроз на його адресу не висловлював.

86. На квартирі Коцюби відбулася вечірка, під час якої було випито чимало спиртного. Коли сусіди розійшлись, Коцюба ліг відпочити, заснув, а прокинувшись на крик дружини, побачив учасника вечірки сусіда Фуртата. Дружина пояснила, що той чіплявся до неї, домагаючись інтимної близькості. Коцюба почав виштовхувати Фуртата з квартири. Той, чинячи опір, ударив Коцюбу. Знаючи, що на полиці лежать інструменти, Коцюба дістав звідти ніж, який потрапив під руки, і ударив ним Фур-тата в живіт. Через три дні Фуртат помер. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть сталася внаслідок проникаючого колото-різаного поранення живота, ускладненого гнійно-фіброзним перитонітом.

87. У процесі сварки і бійки між Артюхом та Нахаєвим, яка виникла через те, що Нахаєв забороняв своїй сестрі зустрічати-

ся з Артюхом, останній двічі ударив ножем Нахаєва, що призвело до його смерті. Артюх пояснив, що коли вони обидва впали, він, бажаючи звільнитися від Нахаєва, який навалився на нього, двічі вдарив того ножем, відштовхнув і втік. З акта судово-медичної експертизи видно, що смерть Нахаєва сталася внаслідок малокрів’я внутрішніх органів, яке розвинулось у результаті перерізання низхідної клубової артерії. Нахаєву заподіяно дві колото-різані рани, одна з яких розташована на правому стегні, а друга — на лівій сідниці.

88. Семенов, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, ударив ножем у живіт Михайлова, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Через три дні той помер у лікарні. Семенов твердив, що вбивати Михайлова не хотів. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, Михайлову було заподіяно проникаюче поранення живота з ушкодженням тонкого кишечника і сечового міхура. Ушкодження було небезпечним для життя в момент заподіяння, смерть же потерпілого настала від загального захворювання — гострого інфаркту міокарда. Ушкодження живота не було безпосередньою причиною смерті потерпілого.

89. Уночі Коротких, Гришко та Афонін у нетверезому стані прийшли до своїх знайомих у кафе, де в кабінеті завідуючої виробництвом Фролової разом із нею і буфетницею Золотухіною продовжували вживати спиртні напої. Невдовзі сюди напідпитку прийшов Золотухін, який зажадав, щоб його дружина йшла додому. Та відмовилася, між подружжям виникла сварка. Незнайомий раніше із Золотухіним Коротких заступився за Золо-тухіну. Вони побилися. Коли Золотухіну сказали, що дружина поїхала, він заспокоївся. Не знайшовши вдома дружини, Золо-тухін повернувся і на автобусній зупинці зустрів усю компанію. Золотухін зажадав, щоб дружина негайно повернулася додому, лаявся, тягнув її за руки, бив ногою. Тоді Коротких, Гришко та Афонін напали на Золотухіна, били його кулаками, а коли збили з ніг, то ногами в голову, обличчя й тіло. Спричинені ушкодження спричинили крововилив у ствол мозку, від чого Золо-тухін у лікарні помер.

90. Асадуліни проживали в зареєстрованому шлюбі. Протягом останніх 10 років Асадуліна зловживала спиртними напоя-

ми, не ночувала вдома, продавала домашні речі, а гроші пропивала, ображала дітей. Це викликало сварки, скандали. 16 квітня о 23-й годині Асадулін знайшов на квартирі Малишевих свою дружину, яка була п’яною і спала на ліжку. Стягнувши з ліжка, Аса-дулін почав бити її ногами і руками, продовжуючи бити і по дорозі додому, а також удома. Після цього він ліг спати, а прокинувшись о 5-й годині, почав будити Асадуліну. Вона була мертвою. В Асадуліної було виявлено численні синці, садна і рани на голові, тулубі та кінцівках, перелом 6 ребер справа і контузію головного мозку. Смерть настала від травматичного шоку.

91. Демузенко у стані сп’яніння під час сварки ножем поранив тещу та дружину. Внаслідок удару в ногу теща лікувалась чотири тижні. Дружині удар прийшовся в живіт. Суд у вироку визначив, що, завдаючи проникаючого ножового поранення у живіт, Демузенко передбачав і свідомо припускав можливість настання смерті потерпілої.

92. О 22-й годині Довготько повертався додому і проходив повз будинок, де жили його син та дружина, з якою він у той час не проживав, оскільки вона, порушуючи подружню вірність, зустрічалася з односельцем Товстухою. Почувши сварку дружини з сином, він зайшов у двір і прислухався. Розібравши, що син не пускає матір кудись іти, бо вже пізно, Довготько хотів уже піти з двору, але почув шурхіт листя. Обернувшись, побачив Товстуху з піднятим металевим прутом. Він встиг відхилитися, тому удар прийшовся йому в плече. Довготько вихопив з рук Товстухи прута і викинув його в бур’ян. Товстуха вп’явся руками в обличчя Довготька, подряпавши його. Довготько підняв дерев’яну палицю і двічі вдарив нею Товстуху в голову. Товстуха впав, а Довготько навалився на нього і покликав сина та сусідів, щоб ті побачили, кого він спіймав на своєму подвір’ї. У Товстухи спричинився крововилив в око, внаслідок чого сталася часткова втрата зору, що призвело до стійкої втрати працездатності на 30 відсотків.

93. Коли Шухрай розмовляв на вулиці з Єчиним, до них підійшов Мигун, втрутився в розмову й розпочав сварку. Під час сварки Мигун ударив Шухрая. Той упав, а коли підвівся, Мигун збив його з ніг. Підвівшись після третього удару, Шух-

рай ножем ударив Мигуна у поперек, спричинивши тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого Мигун через шість днів помер. Шухрай пояснив, що від ударів Мигуна у нього з носа пішла кров, було боляче і соромно перед односельцями, на очах яких його били. Він «страшенно розхвилювався» й не зовсім розумів, що робить.

94. Удень до приміщення корівника, де дояркою працювала Мартинюк, зайшла п’яна Дубець. Вона без будь-якого приводу з боку Мартинюк почала ображати її, а потім раптово накинулася, повалила в кормушку і, закриваючи хусткою рота, почала бити руками. На крик Мартинюк про допомогу прибігли доярки Дмитренко та Ратушинська, які припинили дії Дубець, вивівши її з корівника. Через якийсь час Дубець повернулася. Вона всіляко ображала Мартинюк і, схопивши сапу, почала держаком завдавати численних ударів Мартинюк у різні частини тіла. Схопивши лопату, Мартинюк гостряком нанесла Дубець удар у голову. Через п’ять днів Дубець від одержаного тяжкого тілесного ушкодження померла. Місцевим судом Мартинюк було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України. Апеляційний суд перекваліфікував її дії на ст. 123 КК України, врахувавши ту обставину, що Мартинюк перебувала в стані сильного душевного хвилювання. На попередні судові рішення в касаційну інстанцію було внесено подання, в якому поставлено питання про виправдання Мартинюк у зв’язку з тим, що вона перебувала в стані необхідної оборони, меж якої не перевищила.

Дата добавления: 2015-05-31