Людини і громадянина 2 страница

28. Шофер автобази Бородай за домовленістю з матеріально відповідальними особами приймальних пунктів винограду Те-реховим і Райським, які мали гроші для придбання винограду в населення, передавав їм підроблені треті примірники квитанцій

на нібито зданий на завод виноград. Працівники приймальних пунктів із підзвітних сум вилучали 1 тис. грн. за кожен контейнер з виноградом, оформлений за безготівковою накладною. Учасники злочину ділили гроші між собою. Внаслідок злочинних операцій Бородай з Тереховим одержали 5 тис. грн., а Бородай з Райським — 6 тис. грн.

29. Працюючи завідувачем державного магазину, Інюшин систематично привласнював гроші, заподіявши магазину шкоду в особливо великих розмірах. Щоб приховати злочин, він домовився з Кулаковим і Жеребцовим про викрадення з магазину довірених йому цінностей. Інюшин відкрив уночі магазин, утрьох вони поклали у два мішки різних товарів на велику суму, які потім поділили між собою. Кулаков і Жеребцов, інсценуючи крадіжку, з допомогою ломика зламали замок на дверях магазину.

30. Домовившись вчинити крадіжку шоколаду і вина з приватної продовольчої ятки, Митяєв, Узвар і Калінін розподілили між собою обов’язки так: Митяєв проник в ятку і передав шоколад і вино Калініну, а в цей час Узвар стежив, чи немає небезпеки. Усього вони викрали 115 плиток шоколаду «Чайка» і 20 пляшок вина «Біле міцне», а також плащ, який належав продавцю.

31. Робітники Голін, Спірін та Іванов за попередньою домовленістю проникли через вікно до судноремонтної майстерні, де взяли 5 пилок-ножовок, 5 рубанків по дереву, 7 коловоротів, сокиру. Через кілька днів вони з використанням пожежної драбини проникли до приміщення бухгалтерії консервного заводу відкритого акціонерного товариства, звідки забрали плащ Машкова та два нумератори, що належали заводу.

32. Завідувачка складу Піскун як матеріально відповідальна особа на прохання робітників заводу для їхніх особистих цілей давала спирт, внаслідок чого на складі утворилася недостача 150 л спирту.

Варіант. Піскун відпускала спирт зі складу своїм безпосереднім начальникам за їхнім усним розпорядженням. Вони вимагали спирт нібито для виробничих потреб, обіцяючи в подальшому списати його з підзвіту Піскун.

33. Сторож позавідомчої охорони Лябик під час чергування зламав коцюбою замок, проник до приміщення приватного хлібного магазину і викрав товарів на 2700 грн.

34. Заступник директора кооперативного ресторану Фісталь, раніше судимий за розкрадання, займався закупівлею продуктів для ресторану. Купуючи їх за однією ціною, Фісталь зазначав у закупівельних актах більш високу ціну, а різницю брав собі — всього 11200 грн.

35. Робітник Стариков 6 березня вкрав на заводі дві пари гумових чобіт. Через два місяці він удруге вкрав дві пари гумових чобіт.

36. Тишко стояв останнім у черзі біля буфету на автовокзалі. Коли продавець вийшла до підсобного приміщення і більше нікого в буфеті не було, він узяв з прилавка шматок сиру масою 1 кг 700 г і вийшов. На запитання працівника міліції, де він узяв сир, Тишко в усьому зізнався. Раніше Тишко був судимий за крадіжку державного майна.

37. Полік після звільнення з виправної колонії продовжував учиняти злочини. В універмазі він непомітно для продавця і присутніх вкрав 8 м штапельної тканини, а пізніше із зали клубу — плюшеві штори. Під час продажу останніх його було затримано.

38. Помічник майстра державної панчішної фабрики Ломов узяв у в’язальному цеху п’ять пар жіночих ажурних панчіх. На прохідній їх вилучив у нього охоронник, який залишив собі дві пари, а решту — повернув Ломову.

39. Терехін напідпитку зайшов до магазину самообслуговування і непомітно, як він гадав, поклав у кишеню п’ять хусток. Та за його діями спостерігала продавець. Вона сказала Терехі-ну, щоб той повернув хустки. На її вимогу Терехін виклав хустки з кишені на прилавок.

40. Андрюшин з допомогою сокири і «лапки» вночі відкрив віконниці магазину сільського споживчого товариства, вибив шибки в рамі та проник до приміщення, маючи при собі мішок. У цей час спрацювала сигналізація. Почувши сигнал сирени,

Андрюшин взяв 4 пляшки вина і почав вилазити з вікна. Побачивши, що до магазину підбігає якийсь громадянин, Андрюшин вдарив його пляшкою по голові та з викраденим вином утік. Потерпілому було заподіяно легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

Варіант. Андрюшин кинув викрадене біля магазину.

41. Мага й Макулинець вночі прийшли на лан сільськогосподарського кооперативу, де наламали по мішку кукурудзяних качанів. Коли їх помітив об’їждчик Саран і зажадав, щоб вони висипали кукурудзу, вони стягли Сарана з коня і заподіяли йому тяжке тілесне ушкодження. Забравши качани кукурудзи, а також рушницю об’їждчика, Мага й Макулинець зникли.

42. Митрошин запропонував своєму знайомому Михайлову відібрати гроші у касира деревообробного комбінату. Вони розробили план нападу. Коли касир приїхала з банку і пішла до прохідної комбінату, Михайлов кастетом завдав їй удару в голову, схопив валізку з грошима в сумі 125 тис. грн. і побіг на протилежний бік вулиці. Там він сів у керовану Митрошиним вантажну машину, і вони поїхали за місто. Митрошин і Михайлов залишили машину в кюветі, а гроші поділили. Після цього Митрошин з’явився в органи внутрішніх справ і заявив, що під час обідньої перерви хтось у нього угнав машину.

43. Робітник Тумак проник на склад заводу, склав у мішок три костюми і п’ять пар чобіт, що належали учасникам художньої самодіяльності, і намагався винести їх, але був затриманий охоронником Скирдою. Тумак ударив охоронника кулаком в обличчя, збивши його з ніг, і зник з викраденими речами. Падаючи, Скирда вдарився головою об бруківку і дістав травму голови з розвиненим крововиливом у мозкові оболонки. Не при-ходячи до пам’яті, він помер.

44. Завідувач складу шкірсировини заготконтори Татарбу-нарської райспоживспілки Ткачук встановив злочинний зв’язок з працівником Ізмаїльської фабрики концентрації шкірсировини Браїловським, який у приймальних актах вказав, що Ткачук нібито здав різної сировини на 5 тис. грн. Ткачук був зв’язаний також з працівником Одеської міської контори «Кооп-

живсировина» Шмуклером, який приписав йому в приймальні акти шкірсировини на 21 тис. грн. На вказані суми Ткачук дописував шкірсировину заготівельникам сільських споживчих товариств Соколову, Стасію та Гажі, які складали на них фіктивні закупівельні акти: Соколов склав таких актів на 30 тис. грн., Стасій — на 10 тис. грн. і Гажа — на 7 тис. грн. Ткачук ділив гроші між усіма учасниками злочинних операцій.

45. Гапоненко систематично приймала від свого знайомого Соколова і продавала вкрадені ним у кооперативних магазинах речі. Усього Соколов вкрав товарів на 45 тис. грн. Гапоненко продала товарів на 15 тис. грн.

46. Сірик, Рогач і Леонов за змовою між собою систематично вчиняли крадіжки державного і приватного майна спочатку на території України, а потім Росії. На території України Сірик та Леонов вчинили 18 крадіжок на 119 тис. грн., а на території Росії — 3 крадіжки на 37 тис. грн. За участі Сірика та Рогача було вчинено відповідно 7 крадіжок на 35 тис. грн. і 9 крадіжок на 80 тис. грн. За участі Рогача та Леонова було вчинено відповідно 15 крадіжок на 25 тис. грн. і 3 — на 16 тис. грн.

47. Провідник вагону в потягу «Київ—Москва» громадянин України Жила на станції Бахмач посадив у вагон шістьох безбілетних пасажирів з вантажем, одержавши від кожного по 300 грн. Коли це було виявлено на станції Москва-Київська, Жила намагався дати працівникові міліції 500 грн.

48. Білетер Кример систематично пропускав громадян на комунальний танцювальний майданчик без квитків, а гроші брав собі. Коли він почав працювати касиром, то продавав використані квитки, привласнивши собі 1500 грн.

49. Водій міжміського автобуса державного транспортного підприємства Кидько запропонував свої «послуги» громадянам, які поверталися з речового ринку додому. З сорока пасажирів він узяв по 3 грн., квитки їм не видав.

50. Кострякова працювала на районному вузлі зв’язку сортувальницею простих листів, а Косенко — цінних. Скориставшися

тим, що Косенко розписалася в одержанні цінного листа, але не вийняла його зі страхового мішка, Кострякова тут же заволоділа ним і привласнила таким чином 470 грн. державних грошей.

51. Касир Ощадбанку Світлична мала видати касирові лісгоспу Кушті 3320 грн. Помилково вона видала 5320 грн. Помітивши переплату, Кушта промовчала і 2000 грн. обернула на свою користь.

Варіант. Кушта переплату помітила лише вдома.

52. Робітник Мажура, працюючи в електроцеху ВАТ, викрав 8 м трубки з нержавіючої сталі, вирізавши її ножівкою з дистиляційного електронагрівача. Налагодження електронагрівача обійшлося підприємству в значну суму.

53. Завідувачка державного магазину Резникова допустила розтрату на 21 тис. грн. Щоб приховати недостачу, вона підпалила підсобне приміщення магазину, заподіявши цим збитки на 37800 грн.

54. Сторож кооперативного магазину Коршуненко несумлінно ставився до виконання своїх обов’язків. Він заснув на посту. Цим скористались Єрмошин та Сиротюк, які викрали товарів на велику суму. Коршуненко прокинувся, коли злодії вистрибнули з вікна на вулицю, і закричав, але вони втекли.

55. У Кролівцях згорів товарний склад, чим було заподіяно збитків на 250 тис. грн. Розслідуванням встановлено, що склад загорівся від іскри, яка виникла під час обриву електролінії, що проходила біля складу. Сторож магазину Чепурний у цей час був удома, самовільно залишивши чергування.

56. Коли сторож кооперативного магазину Мальцев відлучився зі свого поста, щоб погрітися, 16-річний Васильчиков проник до магазину і вчинив крадіжку товарів на 3 тис. грн. Під час інвентаризації виявилося, що всього в магазині не вистачало товарів на 18 тис. грн. Розслідуванням було встановлено, що завідувачка магазину Бровченко відпустила своїм родичам у борг товарів на 6 тис. грн. На 12 тис. грн. Бровченко взяла собі цінних речей, не заплативши за них гроші.

57. Конюх Нечипоренко, будучи п’яним, закурив у стайні сільськогосподарського кооперативу, де було сіно. Від кинутого ним сірника виникла пожежа, під час якої загинуло п’ятеро коней і згоріла стайня. Сам Нечипоренко, намагаючись загасити пожежу, дістав опіки.

Варіант. Пожежники загасили пожежу, згоріла лише частина сіна.

58. Чиркін, щоб ухилитися від сплати податку, виготовив фальшиве посвідчення, що він інвалід I групи, і подавав його за місцем роботи. У такий спосіб Чиркін уник сплати податку на 1650 грн.

59. Службовець Перкаль, використовуючи підроблений студентський квиток, тричі подавав його до каси аерофлоту і купував пільгові квитки від Львова до Петропавловська-Камчатсь-кого зі знижкою 50 відсотків, заподіявши тим самим майнової шкоди державі на 1050 грн.

60. Довгопол, Лавренко і Силенок розібрали димохідну трубу на даху магазину ССТ, проникли до магазину і викрали товарів на 25 тис. грн. У ході досудового слідства було з’ясовано, що сторож магазину Ярова у цей час була вдома.

61. Вдовін та Івасюк домовилися між собою про викрадення спиртних напоїв. Захопивши мішок, вони проникли в кіоск їдальні. Оскільки спиртних напоїв там не виявилося, Вдовін та Івасюк викрали 20 банок консервів. Через годину вони виламали двері кооперативного продовольчого магазину. Але й там спиртних напоїв не виявилось, а продуктів вони не брали. Після цього Вдовін та Івасюк вибили шибку в приватному кафе і викрали 5 пляшок коньяку і пляшку горілки.

62. Сторож магазину Редько запропонував своєму знайомому Малюку обікрасти склад, на що останній погодився. Редько визначив дату, час, спосіб проникнення до магазину (через кватирку), розповів, де лежать цінні речі. Під час викрадення речей Малюком Редько був біля іншого складу, однак неодноразово підходив до місця злочину і підказував, як розшукати кращі тканини. Малюк викрав товарів на 20 тис. грн.

63. Литвинов разом з Кисловським викрали з цеху заводу 36 кг оліфи. Того самого дня вони вкрали з буфету 5,5 кг цукерок. Через два дні Литвинов із заводу викрав електропилку, а через деякий час Кисловський та Очеретько викрали з універмагу різних товарів на суму 4 тис. грн.

64. У 17-річному віці Симаков був судимий за крадіжку чужого майна. Через два роки він зі складу ліспромгоспу викрав радіолу «Сиріус-5».

65. Йдучи напідпитку вулицею повз кіоск спортторгу, Івлєв вирішив обікрасти його. Він зірвав замок, але проникнути всередину не наважився. Відійшовши трохи, він зустрів свого знайомого Токаря, також п’яного, якому запропонував разом учинити крадіжку. Вони проникли до кіоску, склали в мішок різних спорттоварів на суму 5 тис. грн., а вдома їх поділили.

66. Робітниця шкарпеткової фабрики Панкіна займалася розкраданням державного майна. У різний час вона викрала 2 кг 800 г напівбавовняної пряжі, 17 пар чоловічих і 12 пар дитячих шкарпеток.

67. Прилипко проїжджав на власній автомашині повз зерновий тік фермерського господарства. Побачивши, що сторож спить, він почав вантажити мішки з пшеницею в автомашину. У цей час до току вантажною машиною під’їхав Федоров, який також узяв п’ять мішків пшениці. Від’їхавши від току, Прилип-ко і Федоров домовилися нікому не розповідати про свої дії.

68. Комбайнер Шмигельський на буряковому полі навантажив на причіп 780 кг кормового буряку і намагався відвезти його додому, але був затриманий на полі працівниками сільськогосподарського кооперативу.

69. Повертаючись додому з гостей п’яним, Гулик розбив скло, проник до приміщення сільського клубу і викрав радіолу, телефонний апарат, вакуумні електролампочки. Вдома він розповів про це матері, яка примусила його віднести викрадене до клубу.

70. Заготівельник райзаготконтори Яжгунович за домовленістю із завідувачкою пункту Щедріною виписав чотири безтоварні

накладні на 30673 кг картоплі. Замість картоплі Яжгунович передав Щедріній 16 тис. грн., якими вони поділилися: Щедріна залишила собі 11 тис. грн., а Яжгуновичу віддала 5 тис. грн.

В якій формі вчинено розкрадання? Яку суму розкрадання слід інкримінувати кожному з винних?

71. Шофер Бочаров, перевозячи вугілля на автомашині із залізничної станції на завод, в один день продав за півціни дві машини вугілля масою 7 т: одну — Яровому, другу — Скрипці.

72. Завідувач складу райхарчокомбінату Колесников протягом чотирьох місяців щоденно виносив зі складу по 0,5 л соняшникової олії.

73. Зінчук, голова профкому будівельної дільниці, привласнив 1 тис. грн., призначених для оплати праці сторожів. Через 10 днів Зінчук, наклеюючи у профквитки старі марки, обернув на свою користь внески членів профспілки в сумі 400 грн.

74. Начальник будівельно-монтажного управління Мельник фіктивно зарахував у штат управління Бальчинську, яка фактично не працювала, але одержувала зарплату, загальна сума якої становила 3 тис. грн.

75. Якоренка було засуджено за розкрадання державного майна до виправних робіт строком на один рік з утриманням 10 відсотків заробітку. Через три місяці він вкрав на м’ясокомбінаті 15 кг ковбаси.

76. Раніше судимий за крадіжку чужого майна Забуга, озброєний саморобним пістолетом, та Волков, що мав при собі фінський ніж, перебуваючи у стані сп’яніння і скориставшись відсутністю сторожа, розбили скло вікна приватного магазину і через отвір вийняли 17 пляшок вина.

77. 15-річний Козюнець разом із 16-річним Вишневським та 14-річним Петриченком у Київському ботанічному саду відібрали у Сапала транзисторний радіоприймач. Через тиждень Козю-нець разом із Вишневським у Печерському універмазі м. Києва вчинили крадіжку радіоприймача. Трохи пізніше Козюнець ра-

зом зі своїми ровесниками Луценком і Хоменком там само вкрали 19 пар шкарпеток. Через кілька днів Козюнець, Луценко та Вишневський в цьому самому універмазі вкрали три шапки. Через місяць Козюнець і Хоменко вкрали у Цибульського моторолер «Вятка», який сховали в кущах біля Комсомольського селища. Наступного дня Козюнець і Хоменко прийшли до схованки взяти моторолер, але були затримані працівниками міліції.

78. Балко і Гаврилов вкрали з приміщення птахоферми сільськогосподарського кооперативу 18 курей і 50 курчат.

79. Данків і Коцкович з комбайнером Малиневичем вкрали з поля сільськогосподарського кооперативу 1245 кг пшениці. При обшуку було виявлено та вилучено: у Малиневича — 492 кг, у Данківа — 390 кг, у Коцковича — 363 кг пшениці.

80. Робітник Грабовський в одній з державних установ викрав 4 батареї парового опалення. При розгляді цієї справи суд виходив з того, що державна роздрібна ціна кожної батареї — 1300 грн. Крім того, суд у вартість викраденого зарахував 16,3 відсотка накладних витрат та 10 відсотків торговельних націнок.

Чи правильні міркування суду?

81. Даленко з оптової бази райспоживспілки вкрав два рулони вовни. За оптовими цінами вартість викраденого становила 240 грн., а за державними роздрібними цінами — 550 грн.

82. Начальник консервного цеху Дем’янченко та комірник Маркіна разом з іншими працівниками займалися розкраданням державного майна. Вони незаконно списували продукцію, чим створювали резерв для наступних розкрадань. За попередньою домовленістю із завідувачем магазину викрадену продукцію реалізовували через магазин, виручені від її продажу гроші ділили між учасниками розкрадань. Дем’янченко і Маркіна з участю Васіна, Кучеренко, Уткіна та Олійникової викрали 30 тис. банок горошку, реалізувавши його через магазин, де завідувачкою була Гончарова. Згодом Дем’янченко і Маркіна викрали 2156 кг томату-пасти, яку передали для реалізації завідувачу магазину Айзману. Дем’янченко й Маркіна викрали і реалізували через магазин, де завідувачем працював Співак, 3880,4 кг

томату-пасти. Дем’янченко, Маркіна і Гончарова оформили фіктивні безтоварні накладні на повернення магазином у цех на переробку 2423 кг свіжих помідорів. Фактично ж помідори було реалізовано, а гроші від продажу їх поділено між учасниками злочину.

83. Паспортистка Фірсова приймала профспілкові членські внески у працівників будинкоуправління. Зібрані гроші вона мала здавати до каси об’єднаного профспілкового комітету. Однак Фірсова здавала не всі внески, обернувши протягом двох років на свою користь 821 грн.

84. Агроном сільськогосподарського кооперативу Гузенко дав вказівку трактористові Кондюрі завезти у своє особисте господарство цукрові буряки і просяну солому, пояснивши, що виписав їх. Навантаживши з-під комбайну в причіп трактора цукрових буряків і соломи, Кондюра відвіз усе в господарство Гузен-ка. Пізніше виявилося, що цукрові буряки в кількості 1656 кг ніхто Гузенку не виписував.

85. Криницький і Кацнер прийшли на дачні земельні ділянки і в присутності сторожа почали рвати солодкий перець. Сторож вимагав припинити це, але Криницький та Кацнер не звертали на нього уваги. Коли сторож спробував забрати у них мішок з перцем, Кацнер вдарив його кулаком в обличчя, від чого той упав на землю, а Криницький завдав удару ногою в живіт. Після цього Криницький і Кацнер пішли, забравши з собою викрадений перець.

86. Блінов, раніше судимий за крадіжку чужого майна, заскочив до вагона трамваю, що їхав у парк. Скориставшись тим, що пасажирів у вагоні було лише троє, Блінов напав на кондуктора Єрмолаєву і намагався відняти у неї сумку з грошима. При цьому він наніс Єрмолаєвій кілька ударів і погрожував убити. У цей час у трамвай заскочив працівник міліції, якому Блінов вчинив опір, завдав удару в обличчя та намагався вдарити ногою в живіт. За допомогою водія трамваю Блінова було затримано.

87. Павленко та Фетисов вирішили вчинити крадіжку з державного магазину. Павленко проник на горище магазину і по-

чав розбивати стелю, а Фетисов залишився біля магазину. Через якийсь час Фетисов побачив сторожа і сповістив про це Павленка. Той стрибнув з горища через вітрове вікно, пошкодивши при цьому собі ногу. До нього підбіг сторож Дахно і намагався затримати, але Павленко вихопив у нього рушницю і завдав нею Дахну удару по голові. Останньому було заподіяно легкі тілесні ушкодження. Кинувши рушницю, Павленко разом з Фетисовим утікли.

88. Старкевич наповнював пляшки з-під горілки водою, закриваючи їх жерстяними кришками, потім у приватному магазині він просив продати пляшку горілки і, вдаючи, що йому бракує грошей, повертав її, спритно підмінивши пляшкою з водою. Придбану в такий спосіб горілку Старкевич продавав за підвищеною ціною біля магазинів після їх закриття. За кілька днів він придбав так 20 пляшок горілки.

89. Вироком суду Полатова було засуджено за привласнення чотирьох мішків бавовняної пряжі, що були викрадені Чубом з комори сільськогосподарського кооперативу й сховані на пустирі в ямі.

90. Порхуна було засуджено за виготовлення цінних паперів. Він протягом двох років займався виготовленням з метою збуту підроблених білетів грошової лотереї. Усього він виготовив дев’ять білетів, з них по шістьох одержав «виграші» на 1004 грн. У поданій на вирок апеляції ставилося питання про перекваліфікацію дій Порхуна на статтю, що передбачає відповідальність за шахрайство.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

91. Комбайнер Носач, перебуваючи у стані сп’яніння, трактором заїхав у сусіднє село на тракторний стан сільськогосподарського кооперативу, де взяв для трактора фільтр, вимірювальну лінійку для пального, кришку для бака з пальним. Крім того, він зірвав кран від цистерни з соляркою, взявши собі три відра солярки, а 300 кг солярки вилилося при цьому на землю.

92. Сторожа току ЗАТ Шатайла місцевим судом було засуджено за статтею про службову недбалість. Апеляційний суд за-

лишив вирок без змін. Шатайло, перебуваючи на роботі, заснув, чим скористалися злочинці, які викрали 1048 кг кукурудзи. У касаційному поданні заступника Генерального прокурора України ставилося питання про скасування вироку і закриття справи за відсутністю в діях Шатайла складу злочину. Чи підлягає касаційне подання задоволенню?

93. Струк загубив акредитив на 12 тис. грн. і контрольний талон до нього, про що в той самий день заявив до найближчого відділення ощадного банку та відділу внутрішніх справ. Через місяць в іншому місці за акредитивом виплатили 12 тис. грн. Пізніше було встановлено, що цей акредитив було підроблено на ім’я Проскурякова. Він і одержав гроші, половину віддав при цьому Адамову, який підробив акредитив. За діючими інструкціями відділення ощадного банку несуть матеріальну відповідальність перед тим, хто втратив акредитив, якщо він своєчасно сповістив про втрату і якщо виплата за втраченим акредитивом відбулася з вини працівників банку.

94. Шліфувальник Зіганшин шляхом проникнення до сусіднього цеху викрав із заводу та відніс додому 14 підшипників. Через 2 дні він разом із Петренком вчинив крадіжку 90 підшипників.

Потім Зіганшин і Колимагін викрали 201 підшипник, а 316 підшипників перенесли до цеху на місце своєї роботи і сховали, маючи намір згодом винести їх за межі території заводу. Здійснити свій задум їм не вдалося, оскільки їхні дії помітили інші робітники, які повідомили про це адміністрацію заводу. Підшипники (316 шт.) тут же були вилучені.

95. Виламавши замки, Рачков проник до магазину, звідки викрав різних державних цінностей на 8 тис. грн. Через рік він викрав з магазину сільського споживчого товариства товарів на 7 тис. грн.

96. Онищенко попросив шофера навчально-дослідного господарства сільгосптехнікуму Головіна, який перевозив зерно з поля господарства на тік, дістати йому пшениці. Головін дав згоду. Одержавши від комбайнера Алферова без оформлення накладної 835 кг пшениці для доставки її на тік навчально-дослід-

ного господарства, Головін відвіз пшеницю Онищенку, за що одержав від нього грошову винагороду.

97. Працюючи електрозварником у тролейбусному парку, Шишков вирішив викрасти з матеріального складу парку разові проїзні талони. Разом з Мовчаном вони проникли на склад і викрали 40 тис. проїзних талонів. Через знайомих продавців Шишков і Мовчан почали їх реалізовувати та вирученими грошима ділитися з ними. Так, через продавця Вієра вони реалізували 2 тис., через касира Гольдінера — 1 тис. талонів. Розслідуванням у справі встановлено, що всього вони встигли реалізувати 12 тис. талонів, а решту в них було вилучено.

98. Машиніст Чумак, подаючи цукровому заводу вагони під навантаження, помітив, що кілька чоловік сховали в тирсу три мішки цукру. Після закінчення зміни Чумак переніс два мішки до себе додому, а з третім був затриманий. Місцевий суд засудив Чумака за крадіжку. В апеляції він просив апеляційний суд перекваліфікувати його дії на статтю, яка передбачає відповідальність за привласнення знайденого.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

99. Пальчик і Шніцер змовились обікрасти приватний кіоск. Коли вони вночі підійшли до кіоска і почали виймати шибку, вона тріснула. Злякавшись, Пальчик встиг схопити крізь отвір лише коробку, де виявилося 4 грн., а Шніцер — дві авторучки.

100. Дудник, Олух та Сачко викрали голову кооперативу Асташка і шляхом насильства із застосуванням паяльної лампи вимагали викуп у 10 тис. доларів. Після цих тортур Асташка було визнано інвалідом ІІ групи.

101. Рудь з метою розкрадання державних коштів створив шляхом складання і використання завідомо неправдивих документів фіктивний кооператив при кущі ринків і зареєстрував його статут. Після цього він подав до відділення банку завідомо неправдиві відомості про створення і діяльність кооперативу. Одержавши 35000 і 8750 грн. позики, виданої банком на розвиток кооперативу, Рудь привласнив ці гроші й залишив місто.

102. Сало і Липа таємно викрали з м’ясокомбінату 112 кг м’яса і перекинули його через паркан, а Єрин повинен був на своєму мотоциклі доставити викрадене м’ясо до місця проживання Сала і Липи. У момент завантаження викраденого в мотоцикл Єрин, Сало і Липа були затримані працівниками міліції.

103. Вироком суду Бука було визнано винним у тому, що, заволодівши ключем від квартири своєї матері, він викрав звідти 1280 грн., що належали А., який тимчасово там проживав. Того ж дня Бука було затримано, гроші у нього вилучено і повернуто А. З матеріалів справи видно, що засуджений був членом сім’ї матері, постійно жив у її квартирі.

104. Аргун, Боб та Вир у той час, коли вони займали відповідальні посади в одному з київських підприємств, уклали договір з італійською завідомо для них фіктивною фірмою про поставку підприємству обладнання. Згідно з договором «фірмі» було перераховано 150 тис. доларів. Представник «фірми» надіслав підприємству лише одну партію обладнання на 20 тис. доларів. Решта суми представником «фірми» була перерахована на особисті рахунки Аргуна, Боба та Вира в іноземному банку. Аргун, Боб і Вир пояснили слідчим органам, що зарубіжна фірма обіцяла допоставити обладнання, але збанкрутувала. Тому збитки підприємства були списані. На все це, заявили вони, є відповідні документи. При проведенні графічної експертизи було встановлено, що документи підроблено.

105. Вирізавши із журналу зразки нових грошових купюр, Бокич і Головня склеїли лицьовий бік грошових купюр, розфарбували кольоровим олівцем, натерли парафіном, надавши їм вигляду справжніх грошей, а потім збували їх, купуючи товари у селян на ринках.

106. Напідпитку Онищенко попросив у свого знайомого Чумака грошей, але той відповів, що грошей у нього немає. Тоді Они-щенко провів руками по кишенях пальта Чумака і, почувши дзвін монет, повторив свою вимогу. Чумак сказав, що, хоч гроші у нього є, він їх не дасть. Онищенко витяг ножа, вдарив ним Чумака в живіт і пішов. Через якийсь час він повернувся на місце події і разом з громадянином Чередником надав потерпілому допомогу, викли-

кавши лікаря. Чумаку було заподіяне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

107. Кирпа і Понякін, погрожуючи ножем, пограбували п’яного Войтенка. Потерпілий розповів, що двоє невідомих зняли у нього з руки годинника, а про ніж він нічого сказати не може, бо був дуже п’яний.

108. Дробот близько 23-ї години на вулиці напав на Пастуха і кількома ударами в голову збив його з ніг, після чого обшукав кишені і забрав годинника. Падаючи, потерпілий вдарився об виступ бруківки, зламавши два ребра. За висновком судово-медичної експертизи, від ударів, завданих у голову, потерпілий дістав струс мозку.

109. Карпенко, Кузін та Тютюник випивали на квартирі Ка-башка, а потім поїхали на вокзал, купили пива і на пероні випили його. Там же, напівлежачи на ящику, спав дуже п’яний Ткалін. Побачивши на руці Ткаліна годинник, Кабашко запропонував зняти його. Кузін промовчав, а Карпенко погодився. Він розстебнув браслет, зняв годинника і віддав Кабашку.

Дайте кримінально-правову оцінку дій кожної з названих осіб.

110. Невєров і Куніцин вкрали у Харальова мисливську рушницю, яку продали. Через якийсь час Куніцин разом з 13-річним Сушком викрали з плодовоягідного розсадника дві мисливські рушниці. Одну з них Куніцин і Невєров продали Свєчкіну, а другу Куніцин залишив у себе. Через три дні Куніцин і Невєров проникли до будинку Свєчкіна і вкрали продану йому рушницю, 21 набій до неї, банку пороху та кілька капсулів.

111. Брати Грущенки, Анатолій та Борис, з метою вчинення крадіжки проникли у квартиру Авдюшко. Коли вони почали шукати гроші, до кімнати зайшла господиня. Анатолій втік, а Борис вдарив потерпілу в обличчя, заподіявши їй середньої тяжкості тілесне ушкодження. Він обшукав кишені потерпілої і, не знайшовши грошей, вийшов з будинку.

112. Ткаченко часто бував у Шевцової вдома. Одного разу вони разом поїхали в ліс по гриби, причому Ткаченко захопив з

собою молоток і ніж. Знаючи, що Шевцова має грошові заощадження, Ткаченко з метою заволодіння ними вбив її, завдавши три рани молотком і дванадцать — ножем, взяв у вбитої ключі, повернувся до селища і викрав з квартири потерпілої 9800 грн. і пляшку коньяку.

Дата добавления: 2015-05-31