Та здоров’я особи 3 страница

95. Зінчук зловживав спиртними напоями, вчиняв у сім’ї сварки, примусив дружину проживати у літній кухні, погрожуючи їй розправою. 1 червня п’яний Зінчук погрожував дружині ножем, і вона, побоюючись розправи, прибігла до будинку Сав-ченка, Зінчук за нею. Він кинувся на Савченка, ганявся за ним, побив його та намагався вдарити шилом. Савченко відібрав шило, і, у свою чергу, ударив Зінчука кілька разів, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких Зінчук через чотири дні помер. Швидку допомогу викликав сам Савченко. Він дуже хвилювався і весь час твердив, що Зінчук буде жити.

96. 6 березня Воробйов проник на подвір’я Фарафонова, де на очах у дружини останнього викрав із клітки двох кролів.

Фарафонов з метою затримання Воробйова і доставлення в міліцію почав переслідувати його. Утримуючи викрадене, Во-робйов намагався втекти, висловлюючи погрози на адресу Фа-рафонова. Останній зробив два прицільних постріли в ноги втікача і вбив його на місці. Судово-медичною експертизою встановлено, що смерть Воробйова сталася від гострої втрати крові внаслідок вогнепального поранення лівого стегна з ушкодженням артерії і вени.

97. Приблизно о 2-й годині ночі Коваленка розбудила дружина і сказала, що у флігелі їхнього будинку знаходяться невідомі люди. Коли він прибіг до флігеля, то переконався, що замок кимсь відкритий, а всередині є двоє невідомих. На питання, хто вони такі, один з них — Гуртовенко — відповів, що вони працівники міліції. На пропозицію пред’явити документи вони почали погрожувати розправою. При цьому Коростильов ударив Коваленка у груди. Зрозумівши, що це не працівники міліції, Коваленко вирішив їх затримати. Схопивши сокиру, він закрив хвіртку, перегородивши шлях до втечі. Гуртовенко ударив Коваленка рукою в живіт, а Коростильов почав бити його ногою. Коваленко обухом сокири двічі ударив Гуртовенка в голову, спричинивши легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я. Гуртовенко після цього переліз через паркан і втік. Коростильов також з портфелем Коваленка намагався перелізти через паркан. З метою затримання Коваленко ударив його лезом сокири по нозі, ушкодивши при цьому стегнову артерію. Відбігши від паркану, Коростильов упав. Виявивши кровотечу, Коваленко вжив заходів до її зупинення, викликав швидку допомогу і міліцію. Від великої втрати крові Коростильов помер на місці. Коваленко працював сторожем, йому на інструктажах, враховуючи особливості прикордонної зони, неодноразово говорили про необхідність посилення пильності, в першу чергу, щодо невідомих осіб.

98. Гомона засуджено місцевим судом за ст. 124 КК України за те, що під час захисту від Масика і Карабута, які безпричинно почали його бити, він перевищив межі необхідної оборони, вдаривши Карабута ножем і заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. В апеляційному порядку справа не розглядалась. У касаційному порядку на вирок внесено подання, в якому звертаєть-

ся увага на те, що у вироку суду не вказано, у чому саме виявилося перевищення меж необхідної оборони. Масик і Карабут безпричинно побили Гомона, незважаючи на те, що він попередив їх, що захищатиметься з допомогою ножа. Напад було вчинено на безлюдній вулиці й раптово. Нападали двоє молодих фізично здорових людей, сам же Гомон фізично слабкий, переніс інфаркт та операцію на нозі. Крім ножа, він не мав інших предметів для відбиття нападу. В поданні поставлено питання про скасування вироку і закриття провадження у справі.

99. Мироничев і Зотов за ініціативою останнього разом із підлітками в підвалі будинку розпивали спиртні напої. Після випивки Зотов почав чіплятися до Мироничева, ударив його ногою в коліно, схопив за шию і душив, а іншою рукою бив по обличчю. Підлітки почали відтягувати Зотова від Мироничева. Скориставшись цим, Мироничев двічі ударив Зотова ногою, а коли той упав, ще двічі ногою в живіт. Останніми двома ударами потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких він невдовзі помер. При освідуванні у Мироничева виявлені садна на шиї, кисті руки і колінному суглобі, а також крововилив під оком. Зотов був неповнолітнім, але зріст мав 182 см, вагу 105 кг, займався важкою атлетикою і був фізично добре розвиненим.

100. Сьомін зайшов до Данилова. Той попередив, що в квартирі знаходиться Митюхін, який раніше неодноразово вимагав у нього та в інших підлітків гроші, а при відмові — бив. Сьомін не зайшов до квартири, а спустився вниз. Згадавши, що в нього є ніж і, вважаючи, що в разі присікувань Митюхіна він зможе захистити себе, вирішив повернутися. Митюхін дійсно почав чіплятись, ударив Сьоміна в коридорі, вимагаючи 5 тис. грн. Коли Сьомін пройшов на кухню, туди ж попрямував і Митюхін, погрожуючи і вимагаючи гроші, вдарив Сьоміна ногою по руках, кулаком у скроню. Прохання Данилова й Ожигіна припинити побиття Сьоміна залишились без відповіді. Митюхін одягнув рукавиці та сказав, що коли Сьомін не дістане гроші, то пожалкує, що народився, і з загрозливим виглядом посунув на нього. Не чекаючи нових ударів, Сьомін вихопив з кишені ніж і ударив ним Митюхіна в живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, що викликали смерть. Митюхін був значно сильнішим за Сьоміна.

101. Габідуллін і Вавілов, які раніше були знайомими, обидва в стані сп’яніння, їхали в автобусі з міста до села. Габідуллін випадково штовхнув Вавілова, а той висловився на адресу Габідул-ліна зневажливо. Тоді Габідуллін ударив Вавілова ножем у живіт, спричинивши проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, і намагався повалити Вавілова. Останній витягнув з рани ножа, яким ударив Габідулліна один раз у живіт і другий — у спину, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.

102. Мирний увечері сидів у приміщенні кочегарки. Туди зайшов п’яний Тихоненко, який ображав Мирного, погрожував і замахнувся на нього. Захищаючись і не бажаючи заподіяти тілесні ушкодження Тихоненку, Мирний обхопив його руками. Обидва вони упали на цементну підлогу. Тихоненко виявився під Мирним. У Тихоненка було поламане ребро.

103. П’яний Баєв учинив у магазині скандал, вимагав продати йому спиртне, вдарив завідувачку магазину, висловлювався на адресу працівників магазину і покупців нецензурними словами. На зауваження не реагував, а коли Литвинов почав умовляти його, намагався ударити, супроводжуючи свої дії погрозами. Спільними зусиллями його вивели з магазину. Побачивши на вулиці Біленького і Сальникова, Баєв безпричинно присікався до них, почав ображати нецензурно. Сальникова він штовхнув, а Біленького ударив кулаком в обличчя, пошкодивши носа. У відповідь на ці дії Біленький вихопив з кишені ножа і завдав ним Баєву удару в шию, пошкодивши яремну вену.

104. Новрузов, Бахшієв та їхні знайомі Зіганшина та Явріян увечері розмовляли на вулиці. Повз них пройшли Намазов, його дружина Алієва і Зейналов, які перебували у стані сп’яніння. Намазов привітався із Зіганшиною, пройшов трохи вперед, потім повернувся, образив Новрузова і Бахшієва нецензурними словами за те, що вони розмовляли з його знайомою Зіганшиною, двічі ударив в обличчя Бахшієва. Останній відбіг, а Намазов ударив в обличчя Новрузова. Потім Намазов вихопив із кишені ножа і замахнувся ним на Новрузова, але не попав, оскільки останній устиг відскочити. Коли Намазов знову намагався вдарити Новрузова, той, у свою чергу, дістав з кишені ножа, яким завдав Намазову проникаючого поранення живота.

105. Смирний викинув із вікна 3-го поверху гуртожитку електролампочку на тротуар біля входу до гуртожитку. Федюк зробив йому зауваження з приводу негідної поведінки. Спустившись униз, Смирний намагався вдарити Федюка, але той притримав його. Тоді Задорожний, який теж вийшов із гуртожитку, ударив Федюка кулаком в обличчя і штовхнув плечем у груди, від чого Федюк упав на асфальт і вдарився головою. Коли Фе-дюк намагався підвестися, Смирний ударив його ногою в голову. Федюк знепритомнів. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, у Федюка виявлено ушкодження у вигляді струсу мозку, перелому потиличної кістки. Вони віднесені до тяжких, могли утворитися як при падінні та ударі головою об асфальт, так і при ударі взутою ногою в голову. Дії Задорожного (удар кулаком в обличчя, поштовх плечем) не спричинили потерпілому тілесних ушкоджень.

106. Поліщук Василь дізнався від Борисенко Федори про те, що її чоловік Борисенко Семен разом з його дружиною Поліщук Ларисою в сараї біля лісу за селом розпивають спиртні напої. Прибігши до сараю, Поліщук дійсно застав свою дружину в товаристві Борисенка Семена. Обоє були у стані сп’яніння. Це привело Поліщука в стан сильного душевного хвилювання. Він прутом і ногами побив Борисенка, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, а потім прутом побив свою дружину, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона невдовзі померла.

107. Під час бійки Ананченко ударив Шаповалова палицею по голові. Той знепритомнів і був доставлений до лікарні. Лікувався стаціонарно 10 днів з приводу струсу головного мозку. Був виписаний за своїм наполяганням у задовільному стані та ще протягом трьох тижнів продовжував лікуватись амбулаторно. Тривале перебування Шаповалова на стаціонарному й амбулаторному лікуванні пояснюється його основним захворюванням — травматичною енцефалопатією, — яке виникло кілька років тому внаслідок черепно-мозкової травми і лише загострилось у результаті удару, нанесеного Ананченком, але не було ним спричинене. Раніше Ананченко Шаповалова не знав.

108. Рогозянський у стані сп’яніння зайшов до будинку подружжя Пасюрів, де почав демонструвати Пасюрі пістолет кус-

тарного виготовлення, знайдений ним у цей день. Раптово для Рогозянського стався постріл, яким було смертельно поранено в живіт Пасюру Наталку, яка в цей час зайшла в кімнату. Потерпіла одразу ж була доставлена до лікарні. В історії хвороби зазначено: стан тяжкий (шок ІІ—ІІІ ступеня), пульс на периферійних артеріях не визначається, артеріальний тиск 40/0 мм ртутного стовпчика. У ході операції в черевній порожнині потерпілої було виявлено близько 700 мл крові. Незважаючи на кваліфіковану медичну допомогу, потерпіла на п’ятий день померла. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть сталася від вогнепального кульового поранення черевної порожнини; спричинені потерпілій тілесні ушкодження належать до тяжких, оскільки були небезпечними для життя в момент заподіяння і призвели до смерті.

Варіант. Після поранення Рогозянським дружини Пасюра в стані сильного душевного хвилювання завдав Рогозянському численних ударів кулаками і ногами, внаслідок чого тому було заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

109. Алімов, Науменко і Недвецький, які були у стані сп’яніння, затягли неповнолітню Давидчук у сад школи-інтернату і, незважаючи на опір, розіграли в карти черговість і насильно вступили з нею в статевий зв’язок. Встигли це зробити Алімов та Науменко. Недвецький тримав за руки і закривав рота. Злочин було припинено працівниками міліції. Алімов під час статевого акту заразив Давидчук гонореєю. Він знав про те, що хворий. Сам він заразився під час згвалтування Семенченко два тижні тому.

110. Сухарєва, захворівши на сифіліс, пройшла місячний курс стаціонарного лікування і була письмово попереджена про те, що протягом 5 років повинна стояти на обліку і з’являтися на контрольні перевірки до повного одужання, не вступати у статеві зв’язки, а також про кримінальну відповідальність за зараження венеричними захворюваннями інших. Однак Сухарєва на облік не стала, на контрольну перевірку не з’явилася, лікуванням не займалася. Вона пішла з дому, почала вступати в не-впорядковані статеві контакти з Контушем, який колись сам лікувався від вензахворювання, а також з Гуріним і Мазурен-

ком, яких заразила сифілісом. Мазуренко, не знаючи про наявність у нього цієї хвороби, заразив нею свою дружину.

111. Під час медичного освідування неповнолітньої Бормо-тенко у неї було виявлено захворювання на сифіліс, у зв’язку з чим її помістили на лікування в шкірвендиспансер. Однак Бор-мотенко порушувала режим лікування, самовільно відлучалася з диспансеру, вживала спиртні напої. Вона вступила в статевий зв’язок з Алфімовим та Сиротенком, які теж лікувалися від сифілісу в тому самому диспансері.

Варіант. Алфімов і Сиротенко лікувалися від гонореї, якою Бормотенко заразилася від Алфімова.

112. Якущенко повернувся з тривалого відрядження з-за кордону. При перевірці стану здоров’я було виявлено, що він хворий на СНІД. Якущенко почав проходити курс лікування. Познайомившись з Акулінчевою, він про своє захворювання їй не сказав. Невдовзі вони одружилися. Дізнавшись від лікарів про хворобу чоловіка, Акулінчева пішла від нього. Обстеження показало, що вона не є носієм вірусу СНІД.

113. Дідиченко, не закінчивши курси медсестер, працювала у школі прибиральницею, одночасно за гроші робила аборти у себе вдома. Встановлено, що вона двічі переривала вагітність Прокопович, вводячи в порожнину матки новокаїн за допомогою шприца і катетера. У такий самий спосіб вона зробила аборт Стадниченко, яка через якийсь час померла. Судово-гістологічним дослідженням були виявлені гнійні запалювальні процеси у стінці матки померлої, некротичні зміни і крововиливи в над-нирниках, гнійний лептоменінгіт. Вхідними воротами сепсису, що став безпосередньою причиною смерті, була матка.

114. Івченко в себе вдома за гроші зробила аборти кільком жінкам. Після проведення аборту Дмитриченко, яка мала строк вагітності 18—20 тижнів, їй стало погано. Дмитриченко було доставлено в лікарню, де їй надали кваліфіковану допомогу, однак врятувати не змогли. Відразу після проведення аборту в Дмитриченко розвинулася повітряна емболія судин головного мозку, септикопіємія, що й стало безпосередньою причиною смерті.

115. Лікар-гінеколог Левченко у себе вдома на прохання Табірної робила аборт. Умертвити плід в лоні матері їй не вдалося. Тоді вона на прохання Табірної умертвила новонароджену дитину.

Варіант. Левченко була лікарем-урологом.

116. За допомогою терапевта Дідух акушерка Ларіна виконала аборт Кульбаченко при вагітності в 20 тижнів. Під час операції було перфоровано матку. Ларіна і Дідух порадили Куль-баченко звернутися до найближчого лікувального закладу. Внаслідок цього час для ефективного надання медичної допомоги було згаяно. Незважаючи на вжиті в подальшому лікувальні заходи, врятувати життя Кульбаченко не вдалося.

117. Гулевич зустрічалася з Комаренком, від якого завагітніла. Коли постало питання про шлюб, Комаренко умовою його укладання поставив вимогу зробити аборт. На прохання Гуле-вич аборт їй зробила лікар-офтальмолог Пузик.

118. Не бажаючи мати дітей, Тумак категорично зажадав від дружини зробити аборт, погрожуючи їй побиттям. Коли дружина відмовилася, Тумак дійсно побив її, завдаючи ударів ногою в живіт, що спричинило переривання вагітності.

119. Підлісний та його родич Половко на квартирі останнього ввечері розпивали спиртні напої. Між ними виникла сварка і бійка, під час якої Половко завдав Підлісному численних різаних ран ножем у голову і грудну клітку, одна з яких була проникаючою у грудну порожнину. Підлісний не зміг вибратися з хати, оскільки двері були зачинені, ключ був у Половка. Підлісний без сил звалився в сінях, а Половко ліг спати в кімнаті. Лише на ранок дружина Підлісного знайшла останнього у Половка в калюжі крові. Потерпілого було доставлено до лікарні, де його вдалося врятувати. Половко страждав на епілепсію, але щодо вчиненого ним судово-психіатричною експертизою був визнаний осудним. Його було звинувачено за ч. 1 ст. 121 і ч. 1 ст. 135 КК України.

120. Кричко на закріпленій за ним легковій автомашині з пасажиром-попутником Цюрою на польовій дорозі порушив

правила дорожнього руху, внаслідок чого автомашина зіткнулась з мотоциклом. Мотоцикліст загинув, а Кричко одержав травму голови. Цюра лишився неушкодженим. Оцінивши ситуацію, він не став допомагати Кричку, не повідомив про те, що сталося, ні в медпункт, ні в сільраду. Кричка знайшли лише на другий день, але врятувати його життя вже не вдалося.

121. Майстренко під час сварки бив Куцевола коцюбою по голові й руках, заподіявши переломи кісток черепа, численні рани голови та переломи фаланг пальців рук, потім зв’язав потерпілого і розв’язав лише через якийсь час. Судом Майстренка було засуджено за ч. 2 ст. 121 і ч. 3 ст. 135 КК України. У своїй апеляції захисник просив перекваліфікувати ч. 2 на ч. 1 ст. 121 та виключити з вироку ч. 3 ст. 135 КК України.

122. Лазарєв і Парфенов після одержання заробітної плати пиячили на березі річки. Під час сварки і бійки, яка між ними виникла, Парфенов упав. Лазарєв почав бити його кулаками в обличчя і тусати ногами. Це призвело до закритої травми голови, що супроводжувалася масивним крововиливом у шлуночки і речовину головного мозку. Лазарєв залишив побитого Парфенова в кущах, а сам пішов додому. Невдовзі Парфенов помер. Лазарєва було віддано до суду за ч. 2 ст. 121 і ч. 3 ст. 135 КК України.

123. Ярмусевич на своїй автомашині їхав вулицею села. Раптом з-за паркану вибіг 8-річний Кожухаров і побіг через дорогу. Ярмусевич загальмував, але завадити наїздові на Кожухарова вже не було технічної можливості. Від зіткнення з автомобілем Кожухаров одержав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення. Вийшовши з автомашини й оцінивши стан пораненого, Ярмусевич поїхав, нікому не сказавши про пригоду. Кожухарова доставила в лікарню швидка допомога, яка приїздила на виклик до тяжкохворого Медникова. Ярмусевича було віддано до суду за ч. 3 ст. 135 КК України.

124. Шудриков удень пішов на берег річки за травою для худоби. Разом з ним пішли два його малолітніх онуки і без дозволу батьків четверо дітей односельців у віці від 2,5 до 4 років. Біля річки Шудриков у пошуках свіжої трави разом з дітьми

переліз за дротяну огорожу зони підвищеної небезпеки (крутий берег). Залишивши дітей на безпечній відстані від берега — за 10—11 м, він попередив, щоб вони не підходили до річки. Діти його послухались. Коли ж Шудриков, нарвавши трави, сказав дітям, що час іти додому, Химченко раптово побіг за жабою і впав у річку. Шудриков кинувся за ним у річку, але врятувати дитину не зміг. Шудрикова було віддано до суду за ч. 1 ст. 119 КК України.

125. Після робочої зміни в шахті Зуєв, Щепкін і Тулін випили спиртного і поїхали до міста. У дорозі й на зупинці автобуса Зуєв і Тулін сварилися з приводу виробничих питань. На слова Тулі-на «Ну і неуч же ти, якщо так говориш» Зуєв ножем ударив Тулі-на у груди. Щепкін підхопив його, але, побачивши кров і бою-чись бути запідозреним у вчиненні злочину, втік слідом за Зує-вим. Туліну було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких він через кілька годин помер. Експерт зробив висновок, що своєчасна медична допомога врятувала б життя потерпілого.

Дайте кримінально-правову оцінку дій названих осіб.

126. Група досвідчених туристів — Крупник, Захарченко, Кравець та Крутикова — йшли складним маршрутом у Кримських горах. До них приєдналися новачки — мати й дочка Рибкі-ни. Переконавшись, що новачки не мають навичок ходіння в горах і будуть затримувати їх, туристи після ночівлі пішли не попередивши їх. На намет Рибкіних вийшов Горлач, що переховувався в горах від органів правопорядку. Він намагався зґвалтувати дочку Рибкіної.

127. Медична сестра хірургічного відділення лікарні Меду-нець помилково ввела хворій замість гіпертонічного розчину розчин формаліну. Виявивши помилку, вона не повідомила лікарів про те, що трапилося. Через якийсь час хвора померла. При своєчасному наданні кваліфікованої допомоги життя потерпілої могло бути врятоване.

Як кваліфікувати вчинене Медунець?

Варіант. Життя потерпілої врятувати було неможливо.

128. До фельдшера станції швидкої допомоги Савлук звернувся перехожий і сповістив, що у сквері лежить громадянин, в яко-

го через одяг просочується кров, та сказав, що, мабуть, його підрізали. Савлук не оглянула хворого, не вжила заходів до його госпіталізації, не повідомила про сигнал чергового лікаря. У хворого виявилося проникаюче поранення черевної порожнини.

129. Храпченко випадково прийняла отруту для сарани. Її батько звернувся за допомогою до фельдшера Піскуна. Тільки-но повернувшись з віддаленої дільниці втомленим, Піскун відмовився йти до хворої, порадивши дати їй склянку рослинної олії. Батько повернувся додому і напоїв потерпілу олією. Однак стан її погіршився. Батько знову пішов до Піскуна і вмовив його прийти до хворої. Однак уже було пізно: хвора померла.

130. Істраїлов, маючи 5-класну освіту, брався лікувати від неврозів, заїкання, паралічу, епілепсії та ряду інших захворювань. Усім хворим за плату в сумі від 50 до 150 грн. він приписував пити просту воду, в яку класти виписаний ним нерозбірливим почерком «рецепт».

131. Одержавши пропозицію від Чешка продати нирку, патологоанатом лікарні Кичук погодився на це. Кичук вилучив нирку у померлого Кащеєва і передав її Чешку, який заплатив за неї 5 тис. доларів.

Глава 25 Злочини проти волі особи

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Поняття і загальна характеристика злочинів проти волі особи.

2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини: кримінально-правова характеристика, відмежування від суміжних злочинів.

3. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини: аналіз юридичних складів злочину.

4. Експлуатація дітей: аналіз юридичних складів злочину.

ЗАДАЧІ:

1. Журавчук у себе в саду впіймав 7-річного Гришу Продана і побив за те, що той намагався нарвати у кошик ранніх полуниць. Дружина Журавчука запропонувала «провчити злодія» таким чином: потримати його дві доби у вогкому погребі, що й було виконано.

Варіант. Глибоко переживаючи те, що з ним трапилось, Гриша намагався втопитися в річці, але його врятували рибалки.

2. Мередик і Гладченко обманним шляхом заманили Шафрана до автомашини, наклеїли на очі пластир, накинули на шию ремінь і вивезли за місто. Вони привезли його в лісову сторожку, де зажадали видати прізвища багатих людей і місця зберігання ними цінностей, щоб потім вони змогли організувати їх викрадення. Коли Шафран сказав, що він таких не знає, вони заперли його в льоху, щоб він «все пригадав».

3. Ейдинов взяв у свою автомашину 8-річного хлопчика, який «голосував» на дорозі, й разом із Худіновим завіз його на віддалену дачу останнього, щоб вимагати потім від батьків викуп. Вони помістили хлопчика в підвал, поставили йому їжу і закрили люк, а самі почали обдумувати деталі майбутньої «операції». Ранком вони виявили, що хлопчик задихнувся від нестачі повітря: стіни підвалу були пофарбовані масляною фарбою, перекриття залізобетонне, а люк пригнаний дуже щільно.

4. Єсипенко і Павлов у вагоні потягу, який після повернення з рейсу стояв у тупику, вночі, погрожуючи ножем, забрали гаманець з 5 тис. грн. у Храмова, який, не маючи іншої можливості, ночував там по приїзді в чуже місто. Щоб потерпілий не міг одразу ж звернутись у міліцію, Єсипенко і Павлов зв’язали йому руки й ноги і замкнули купе.

5. Ліцкевич поводила себе аморально, у зв’язку з чим суд позбавив її прав материнства. 7-річного її сина помістили в школу-інтернат і на його утримання стягли аліменти. Аліментів Ліцке-вич не платила, виїхала до іншого міста і не давала про себе знати два роки. Коли у Міцкевич «заговорила совість», вона нишком забрала сина зі школи-інтернату.

6. Ув’язнені Шумов та Проскурня розробили план втечі з виправної колонії і почали його здійснювати. Вони напали на лікаря медчастини Кумилка та медсестру Карпенко, зв’язали їх, забарикадувались у приміщенні медчастини і під загрозою позбавлення життя медиків-бранців виготовленими ними саморобними фінськими ножами зажадали від адміністрації надання в їх розпорядження заправленої автомашини із запасними бензобаками. Їхні вимоги були задоволені. Після виїзду Шумова і Проскукрні з колонії, коли Кумилко і Карпенко були звільнені, втікачів удалося затримати й обеззброїти.

7. При розлученні подружжя Пелехатих суд вирішив залишити 4-річного сина з матір’ю. Скарги батька про передачу сина йому нічого не змінили. Тоді він під виглядом прогулянки з сином взяв його з дитячого садка і відвіз до своєї матері, де той і жив. Колишня дружина подала заяву на ім’я прокурора про притягнення Пелехатого до відповідальності за ч. 1 ст. 146 КК України.

8. Климчук, позбавлена рішенням суду батьківських прав, викрала свою 6-річну дочку зі школи-інтернату.

9. Переслідуючи мету зареєструвати шлюб зі своїм колишнім коханцем, Головатенко сказала йому, що у них народилася донька. Для підтвердження цього «факту» вона від приміщення дитячої молочної кухні перекотила до себе додому коляску з тримісячним немовлям.

10. Бурлака на залізничному вокзалі міста зустрів братів Кошлатих — 16-річного Колю та 14-річного Васю, які вели бродячий спосіб життя. Пообіцявши дати їм заробити грошей, Бурлака привіз хлопців до себе на садибу на околиці міста. Протягом двох місяців він використовував їх для виготовлення фальсифікованих спиртних напоїв. На ніч Бурлака замикав хлопців у сараї, сковуючи їх наручниками.

11. Піймавши у своєму саду підлітків Карпуся та Петрунька, які крали яблука, Карповець вирішив їх провчити. Він замкнув їх у холодному льоху, де вони просиділи добу. 12-річний Кар-пусь захворів на запалення легенів.

12. Обвинувачений у вчиненні розбійного нападу і зґвалтування неповнолітньої Одарченко під час перебування в психі-атрічній лікарні для вирішення питання щодо його осудності під час вчинення злочинів захопив медсестру, зачинився разом із нею в туалеті та під погрозою її вбивства зажадав прибуття прокурора і представників преси, яким він розповість про безпідставність обвинувачень у вчиненні ним злочинів. Судово-психіатричною експертизою Одарченко був визнаний обмежено осудним.

13. За домовленістю з громадянином Македонії Райчевським громадянин України Троянівський за гроші постачав йому дівчат, у тому числі неповнолітніх, з України. Обіцяючи влаштування офіціантками, хатніми робітницями, няньками тощо, він вивозив дівчат за їх згодою в Македонію. Там Райчевський відбирав у дівчат паспорти і погрозами змушував надавати сексуальні послуги клієнтам підпільних публічних будинків. Допомагала Трояновському підшуковувати дівчат для влаштування на роботу за кордоном Вдовіна.

14. Дерипаско, мати-одиначка, народила третю дитину. Не маючи змоги утримувати трьох дітей і бажаючи виправити своє матеріальне становище, вона продала свою новонароджену дитину подружжю Роденків, яке не мало своїх дітей.

Варіант: Подружжя Роденків мало на меті в подальшому продати дитину для використання її в порнобізнесі.

15. Усенко і Грачук запропонували підприємцю Марусичу свої послуги з «охорони» його 17-річної дочки Олі, яка навча-

лася в інституті, оцінивши їх у 100 доларів на місяць. Марусич на таку пропозицію не пристав. Тоді вони зустріли Олю біля інституту і примусово відвезли на дачу Грачука за містом, де утримували її впродовж тижня. Під погрозою розправи з Олею вони неодноразово по телефону вимагали від Марусича прийняти їх пропозицію. Вжитими працівниками міліції заходами місце перебування Олі було встановлено і вона одержала можливість повернутися додому.

16. З метою викрадення продуктів харчування 13-річний Коля Хорошун проник у льох до сусіди Сарапуки. Виявивши в своєму льоху сторонню людину, Сарапука замкнув ляду льоху на замок. Відімкнувши на другий день льох, Сарапука виявив у ньому мертвого сусідського хлопчика Колю. Смерть останнього сталася внаслідок раптового серцевого нападу.

17. Марагулов, не бажаючи турбуватися про свою стару матір, яка проживала разом із ним і страждала на склероз судин головного мозку, попросив головного лікаря психоневрологічного диспансеру Головкіна госпіталізувати її, обіцяючи винагороду. Одержавши частину грошей у рахунок обіцяної винагороди, Головкін прохання Марагулова виконав. Проведене за наполяганням родичів обстеження показало, що мати Марагулова на психічні розлади не страждала.

18. Відбуваючи покарання у виді позбавлення волі на певний строк, Задирака, Нечитайло та Бусигін вирішили втекти з виправної колонії. Вони виготовили ніж на зразок фінського, захопили представника адміністрації колонії Петрунька, забравши в нього пістолет з патронами, забарикадувались у камері та під загрозою розправи над Петруньком зажадали надати їм мікроавтобус з повним баком пального.

19. Деркачу вдалося втекти зі слідчого ізолятора. Тікаючи від переслідувачів, він забіг до під’їзду одного з будинків, вломився до квартири на п’ятому поверсі, де в цей час перебувала лише 14-річна Катя Калиновська, і забарикадувався в ній. Під погрозою викинути дівчинку у вікно Деркач зажадав від працівників міліції дати йому можливість зникнути разом з Катею, яку він потім відпустить.

20. Зейкан примушувала своїх 13-річних синів-близнюків Вітю та Колю працювати на присадибних ділянках односельців у гарячий період збирання врожаю полуниць, а зароблені гроші віддавати їй.

21. Сущук, Ахатова і Коренчук організували злочинну групу, яка займалася викраденням дітей віком від одного до трьох років з метою продажу їх за кордон, де їх усиновлювали бездітні сім’ї. Ахатова працювала медсестрою дитячої лікарні. Сущук, працюючи у відділенні внутрішніх справ, готувала підроблені документи на дітей, яких «постачала» Ахатова і яких переховували на квартирі Коренчука. Документи були підставою для вивезення дітей за кордон. Дворічна Катя під час перебування на квартирі Коренчука тяжко захворіла. Коренчук помістив Катю до окремої кімнати, де залишена без догляду дитина померла.

Варіант. Дітей продавали за кордон для використання їх у порнобізнесі, а також для усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях.

Дата добавления: 2015-05-31