Власності

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину— середньої тяжкості	За наявності ознак ч. 2.
Об’єктом злочинує громадська безпека в частині надання населенню достовірної інформації про загрозу злочинних посягань.	Поширення неправдивих відомостей створює обстановку загального страху і невпевненості, викликає недовіру до органів влади, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства.
Об’єктивна сторона злочинухарактеризується єдиною обов’язковою ознакою – суспільно- небезпечною дією, яка полягає у завідомо неправдивому повідом- ленні про терористичний акт. Тяжкі наслідки– поняття оціночне. Їх наявність визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи.	Це повідомлення може бути зроблене будь-яким способом і доведене до широкого кола осіб чи повідомлене хоча б одній особі з тим, щоб воно набуло подальшого поширення. За своїм змістом воно стосується здійснення в майбутньому загальнонебезпечних дій, які становлять об’єктивну сторону терористичного акту, і є, безсумнівно, очевидно неправдивим.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.	При цьому особа точно, достовірно знає, що поширена нею інформація є неправдивою. Розуміє, що такі повідомлення викликають відчуття страху в населення, порушують громадську безпеку. Тим самим винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці. Бажаючи настання таких наслідків- а це має місце тоді, коли винний прагне дезорганізувати діяльність підприємства, установи, організації, викликати паніку, – він діє з прямим умислом.
Суб’єкт злочину– загальний.
Кваліфікаційні ознаки злочинує, коли він: 1) спричинив тяжкі наслідки; 2) вчинений повторно.

Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань

	Примітки63
Підслідність– Служби безпеки України.
Категорія злочину— особливо тяжкий.	За наявності ч. 4, 5 ст. 260.
Об’єктом злочинує громадська безпека.
Об’єктивна сторона злочинувиражається у таких формах: 1) створе- ння не передбачених законами України воєнізованих формувань; 2) участь у їхній діяльності; 3) створення не перед- бачених законом збройних формувань; 4) участь у їхній діяльності; 5) керів- ництво зазначеними формуваннями; 6) їхнє фінансування, постачання їм зброї, боєприпасів, вибухових речовин чи військової техніки; 7) участь у складі вказаних формувань, у нападі на підприємства, установи, організації чи на громадян.	Під воєнізованимислід розуміти формування, які мають організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких проводиться військова або стройова чи фізична підготовка. Під збройним формуваннямслід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.	Ставлення до наслідків у вигляді загибелі людини характеризується непрямим умислом або необережністю, а до наслідків у вигляді заподіяння особі тяжкого тілесного ушкодження – прямим або непрямим умислом чи необережністю.
Суб’єкт злочину– загальний.	За окремі злочини, вчинювані в ході нападів у складі воєнізованого чи збройного формувань у випадках передбачених ч. 2 ст. 22, відповідальність настає з 14 років.
Кваліфікаційні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260, є: 1) загибель людей; 2) настання інших тяжких наслідків.

63 Звільняється від кримінальної відповідальності за цією статтею особа, яка перебувала у складі зазна' чених у цій статті формувань, за дії, передбачені ч. 1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно вийшла з такого формування і повідомила про його існування органи державної влади чи органи місцевого самовряду' вання.

Стаття 261. Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення

	Примітки
Підслідність– Служби безпеки України, органи внутрішніх справ.
Категорія злочину— особливо тяжкий.
Об’єктом злочинує безпека об’єктів, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Порушення недоторканості таких об’єктів, протиправне насильницьке проникнення на них загрожує нормальному технологічному проце- су щодо порядку зберігання небезпеч- них предметів, а тим самим життю, здоров’ю, іншим правоохоронним благам, всій громадській безпеці.	Об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення, — це виробництва, сховища, транспортні засоби, наукові установи, військові частини та інші об’єкти, на яких виготовляються, зберігаються, використовуються або якими транспортуються радіоактивні, хімічні, біологічні та вибухонебезпечні матеріали, речовини, предмети.
Об’єктивна сторона злочинухарактеризується нападом на зазначені об’єкти.	При вчиненні цього злочину він полягає у подоланні опору охорони чи інших працівників відповідного об’єкта шляхом застосування насильства чи погрози, встановленні над усім таким об’єктом чи його частиною панування, отриманні можливості розпоряджатися предметами, які становлять підвищену небезпеку для оточення.
Суб’єктивна сторонанападу на об’єкти, які становлять підвищену небезпеку для оточення, характери- зується умисною виною і спеціаль- ною метою – захоплення, пошкодже- ння або знищення таких об’єктів.	Винний розуміє, що його діяння спрямоване проти об’єкта, на якому розміщені небезпечні предмети, знає про потенційну шкідливість таких речовин. Тим самим він усвідомлює суспільно- небезпечний характер своєї дії та передбачає можливість заподіяння шкоди для громадської безпеки.
Суб’єкт злочину– загальний.

Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом

Дата добавления: 2015-05-31