Шахрайства або зловживання службовим становищем

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– особливо тяжкий.	За наявності ознак ч. 3.
Об’єктом злочинує громадська безпека в частині убезпечення від неконтрольованого доступу до вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів. Предметом злочинувиступають: 1) зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої; 5) радіоактивні матеріали.	Відокремлення протиправного безоплатного заволодіння ними в спеціальну норму пояснюється тим, що ці дії порушують громадську безпеку, порівняно з викраденням майна становлять підвищену суспільну небезпеку і в ряді випадків не охоплюються нормами про злочини проти власності.
Об’єктивна сторона злочинувключає в себе вчинення таких дій щодо вказаних предметів: 1) викрадення; 2) привласнення; 3) вимагання; 4) заволодіння шляхом шахрайства; 5) заволо- діння шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч.2 ст.262); 6) розбій (ч. 3 ст. 262).	Термінологія, яка використо- вується у законі для позначення відповідних дій у складі злочину, показує, що ці дії є однорідними аналогічним діям, які утворюють об’єктивну сторону злочинів проти власності.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.	Особа повинна знати про те, що предмет, яким вона заволодіває, належить до зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів, розуміти небезпечні властивості таких предметів та те, що заволодіння ними здійснюється протиправним способом.
Суб’єктом злочину, вчиненого шляхом кра- діжки, грабежу, розбою і вимагання, може бу- ти осудна особа, яка досягла 14 років, а у разі вчинення злочину в інший спосіб – 16 років.
Кваліфікованими видами злочинує вчинення його: 1) повторно; 2) за поперед- ньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 262). Особливо кваліфікований вид злочину(ч. 3 ст. 262) має місце тоді, коли дії, передбачені ч. 1 або 2 ст. 262, вчинено організованою групою.

Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

	Примітки64
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину— середньої тяжкості.
Об’єктом злочинує громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населен- ням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв. Предметом злочинуможуть бути: 1) вогнепальна зброя (крім гладкостволь- ної мисливської); 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої (ч. 1 ст. 263); 5) холодна зброя (кинджали, фінські ножі, кастети) (ч. 2 ст. 263).	Кинджали, фінські ножі– вид холодної зброї колючо-ріжучої дії. Характеризуються наявністю рукоятки з упором, що обмежує входження ножа в тіло, та клинка спеціальної форми. Інша холодна зброя – будь-які предмети, що спеціально призначені чи пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень.
Об’єктивна сторона злочинуможе бути виконана шляхом здійснення альтернативних суспільно-небезпечних діянь: 1) носіння; 2) зберігання; 3) придбання; 4) виготовлення; 5) ремонт; 6) передача; 7) збут.	Користування ними незаконе, тобто здійсненням без відповідного дозволу.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.
Суб’єкт злочину– загальний.

64 Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– середньої тяжкості.
Основним безпосереднім об’єктом злочинує громадська безпека в частині дотримання встановлених правил зберігання зброї або бойових припасів. Додатковим обов’язковим об’єк- томальтернативно виступають життя, здоров’я, власність та інші блага. Предмет злочинує: 1) вогнепальна зброя; 2) бойові припаси.	В такому складі злочину предметом є будь- яка вогнепальна зброя, включаючи і гладкоствольну мисливську та боєприпаси до такої зброї. Не є предметом цього злочину вибухові речовини і вибухові пристрої.
Об’єктивна сторона злочинухарактеризується недбалим зберіганням вказаних предметів злочину. Обов’язковою ознакою злочинує суспільно-небезпечні наслідки у вигляді: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків.	У зв’язку із загальнонебезпечними властивостями цих предметів встановлюються спеціальні правила їх зберігання особами, які володіють зброєю та бойовими припасами на законних підставах. Недотримання цих правил загрожує тим, що такі предмети потраплять до рук сторонніх осіб, будуть неправомірно використані ними. Загибель людейозначає смерть хоча б однієї особи. До інших тяжких наслідків належать, зокрема, заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується необережною виною у вигляді злочинної самовпевненості.	Знаючи небезпечні властивості зброї та бойових припасів і правила поводження з ними, винний завжди передбачає можливість заподіяння ними шкоди, що виключає злочинну недбалість. Тобто, недбало зберігаючи зброю або бойові припаси, винний передбачає можливість настання наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення. При цьому особа необгрунтовано розраховує на обачність інших осіб, на те, що вони не використають зброю чи боєприпаси, які зберігаються з порушенням встановлених правил.
Суб’єкт злочину– загальний.

Стаття 264. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів

Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– тяжкий.	За наявності ознак ч. 2.
Об’єктом злочинує громадська безпека в частині убезпечення від шкоди, якою загрожують радіоактивні матеріали. Предметом злочинує радіоактивні матеріали, що перебувають у будь- якому фізичному стані в установці або в виробі чи в іншому вигляді. До них належать: 1) джерела іонізуючого випромінювання; 2) радіоактивні речовини; 3) ядерні матеріали, що перебувають у будь- якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді.	Джерела іонізуючого випромінювання– це фізичний об’єкт, крім ядерних установок, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання. Під іонізуючим випромінюванням розуміють потік електрично заряджених частинок (атомів, протонів). Відповідним дозволом єліцензія на здійснення відповідної діяльності з радіоактивними матеріалами або ж разовий дозвіл на проведення операцій (дій) такими матеріалами в певному конкретному випадку.
Об’єктивна сторона злочинуполягає у виконанні таких дій щодо радіоактивних матеріалів без відповідного дозволу: 1) придбання; 2) носіння; 3) зберігання; 4) використання; 5) передача; 6) видозмінення; 7) знищення; 8) розпилення; 9) руйнування.	Використаннярадіоактивних матеріалів – це їх застосування; користування ними. Видозміненнярадіоактивних матеріалів – це внесення в них будь-яких змін, переведення радіоактивних матеріалів із одного виду в інший. Знищеннярадіоактивних матеріалів – це приведення їх до непридатного стану. Розпиленнярадіоактивних матеріалів – це їх розповсюдження у повітрі найдрібнішими частинками. Руйнування– це пошкодження предметів, приладів тощо, де знаходяться радіоактив- ні речовини або ядерні матеріали. Злочин буде закінченимв момент вчинення будь-якої з вказаних дій незалежно від наслідків.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується умисною або необережною виною.	Суб’єктивне ставлення до наслідків, вказаних в ч. 2 ст. 265, може виражатися лише в необережності.
Суб’єкт злочину– загальний.
Кваліфікований вид злочину(ч. 2 ст. 265) утворює зазначені вище дії, які спричинили: 1) загибель людей; 2) інші тяжкі наслідки.

Стаття 266. Погроза вчинити викрадення або використати радіоактивні матеріали

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину— середньої тяжкості.
Об’єктом злочинує громадська безпека.
Об’єктивна сторона злочину включає вчинення таких двох дій: 1) погроза вчинити викрадення радіоактивних матеріалів (ч. 1 ст. 266); 2) погроза використати радіоактивні матеріали (ч. 2 ст. 266).	Погроза вчинити розкраданннярадіоактивних матеріалів – це доведений до сторонніх осіб намір протиправно, будь-яким способом заволодіти радіоактивними матеріалами й отримати можливість розпоряджатися ними на свій розсуд. Погроза використатирадіоактивні матеріали – це погроза застосувати шкідливі властивості таких матеріалів. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочинує обстановка, наявність якої дає підстави побоюватися здійснення відповідної погрози. Про наявність таких підстав можуть свідчити місце й час прголошення погрози, особа того, хто погрожує, відсутність належного контролю за радіоактивними матеріалами тощо. Закінченим злочин вважаєтьсяз моменту висловлення погрози і сприйняття її тим, кому вона адресована.
Суб’єкт злочину– загальний.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується умислом і спеціальною метою.	Спеціальна мета(відповідно до змісту погрози): 1) примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь – яку дію або утриматися від неї (ч. 1 ст. 266); 2) спричинити загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 266).

Стаття 267.Порушення правил поводження з вибуховими,

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– особливо тяжкий	За наявності ознак ч. 2.
Об’єктом злочинує громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами. Предмет злочинує: 1) вибухові речовини; 2) радіоактивні матеріали (ч. 1 ст. 267); 3) легкозаймисті речовини; 4) їдкі речовини (ч. 2 ст. 267).	Легкозаймисті речовини– це тверді, рідкі, газоподібні та пилоподібні речовини, які здатні спалахувати внаслідок дій незначних факторів
Об’єктивна сторона злочинувиражається у таких формах: 1) порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезен- ня вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів; 2) порушення інших правил поводження з ними; 3) незаконне пересилан- ня цих речовин чи матеріалів поштою чи вантажем (ч. 1 ст. 267); 4)незаконне переси- лання поштою чи вантажем легкозаймистих чи їдких речовин (ч. 2 ст. 267). Обов’язковою ознакою простих складівцих злочинів є спричинення суспільно- небезпечних наслідків. При цьому обов’язковою ознакою злочинув його першій – третій формах є створення небезпеки: 1) загибелі людей; 2) настання інших тяжких наслідків, а у четвертій формі – загибель людей або інші тяжкі наслідки.	До їдких речовин належатьті, які швидко вступають у хімічну реакцію з іншими матеріалами, роз’їдаючи їх, подразнюють чи знищують живі тканини, розчиняють чи змінюють структуру більшості неорганічних речовин. Кваліфіковані види злочину: наслідки у вигляді загибелі людей або інші тяжки наслідки.
Суб’єкт злочину– спеціальний.	Особа, яка має дозвіл на поводження з цими речовинами та матеріалами і на яку покладено обов’язки щодо дотримання відповідних правил безпеки поводження з ними.
Суб’єктивна сторона злочину визначається ставленням до наслідків і характеризується необережністю. Ставлення ж винного до порушення вказаних у ст. 267 правил може бути умисним або необережним.

легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами

Стаття 268. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини

	Примітки
Підслідність– орган внутрішніх справ.
Категорія злочину— середньої тяжкості.
Об’єктом злочинує безпека поводження з відходами і вторинною сировиною. Неконтрольоване розповсюдження таких предметів загрозливе для життя і здоров’я людей, природного середовища, матеріальних цінностей – тобто воно поруш ує громадянську безпеку. Предметом злочинує: 1) відходи; 2) вторинна сировина (ч. 1 ст. 268); 3) речовини або матеріали, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення на територію України (ч. 2 ст. 268).	Відходи- це будь-які речовини, матеріали і предмети, які утворюються у процесі діяльності людини і в подальшому не використовуються за місцем утворення чи виявлення і яких власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Вторинна сировина– залишки сировини та будь-яких матеріалів, які утворюються в ході виробництва, а також залишки предметів споживання, будь-яка тара. Вторинна сировина придатна для подальшого використання після відповідної переробки для вироб- лення нових товарів, предметів тощо.
Об’єктивна сторона злочину включає: 1) ввезення на територію України без належного дозволу відходів або вторинної сировини; 2) транзит через територію України без належного дозволу відходів або вторинної сировини (ч. 1 ст. 268); 3) ввезення на територію України речовини або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення; 4) транзит через територію України речовини або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які заборо- няються до ввезення (ч. 2 ст. 267).	Ввезення на територію України– це переміщ ення відходів або вторинної сировини з-за кордону через державний кордон України в Україну. Транзит– перевезення відходів чи вторинної сировини через територію України від одного її кордону до іншого з метою вивезення з України. Злочин вважається закінченимз моменту перетину кордону України будь-якими транспортними засобами з відходами або вторинною сировиною.
Суб’єкт злочину– загальний.
Суб’єктивна сторона злочинухарак- теризується умислом або необережністю.

Стаття 269. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– ч. 1 – невеликої тяжкості, ч. 2 – злочин тяжкий.
Об’єктом злочинує громадська безпе- ка в частині безпечної експлуатації повітряних суден, а також встановлений нормативними актами України порядок перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин; життя та здоров’я людей; власність. Предметом злочинує: 1) вибухові речовини; 2) легкозаймисті речовини.	Легкозаймисті речовини– це речовини в будь-якому стані, які здатні спалахувати внаслідок дії незначних факторів. Вони спалахують від контакту з атмосферним киснем, водою та ін.
Об’єктивна сторона злочинувключає як обов’язкові ознаки діяння – незаконне перевезення зазначених речовин та місце вчинення злочину – повітряне судно.	Повітряне судно –це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаемодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі. Повітряні судна –це літаки, вертольо- ти, дирижаблі та інші апарати для польотів у повітрі. Під перевезенням слід розумітидії, внаслідок яких вибухові або легко- займисті речовини переміщаються у повітряному судні від моменту закриття його дверей перед початком польоту до їх відкриття після завершення польоту. Закінченим злочин вважаєтьсяз моменту початку вказаного перевезення.
Суб’єкт –загальний.
Суб’єктивна сторона злочинухаракте- ризується умислом або необережністю ставлення винного до незаконного перевезення зазначених у ч. 1 ст. 269 предметів і необережним ставленням до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 269.
Кваліфікуючими ознаками злочинує спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків.

Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– ч. 1 – середньої тяжкості, ч. 2 злочин тяжкий.
Об’єктом злочинує пожежна безпека, тобто частина громадської безпеки, яка стосується попередження виникнення і поширення пожеж.	Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки– це вимоги, закріплені у нормативно-правових актах будь-якого рівня, від закону до локальних актів, які видає адміністрація підприємств, установ, організацій.
З об’єктивної сторонизлочин характеризується: 1) діянням у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; 2) наслідки у вигляді виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі; 3) причинним зв’язком між вказаними діями і наслідками.	Пожежа– це полум’я, яке охоплює і зни- щує все, що може горіти. Це неконтрольо- ване горіння предметів, що створює безпо- середню загрозу для життя та здоров’я лю- дей, майна, довкілля, а також для нормаль- ної діяльності підприємств, установ, організацій. Злочин буде закінченим, якщо пожежа спричинила шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі. Загибель людей– це смерть хоча б однієї особи.Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в 300 або більше разів перевищує неоподаткований мінімум, а в особливо великих розмірах– в 1000 або більше разів. Питання про інші тяжкі наслідки– питання факту.
Суб’єктом злочину– спеціальний.	Фізична осудна особа, що досягла 16 років і на яку покладено обов’язки щодо забезпечення вимог пожежної безпеки.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується необережною формою вини.	Ставлення особи до невиконання вимог пожежної безпеки може бути й умисним.
Кваліфікованими видами злочинує спричинення: 1) загибелі людей; 2) майнової шкоди в особливо великому розмірі; 3) інших тяжких наслідків.

Дата добавления: 2015-05-31