Макс Вебер

Як і Маркса, Макса Вебера (1864—1920 pp.) не можна назвати тіль­ки соціологом; його коло інтересів охоплювало багато галузей знан­ня. Народившись у Німеччині, де минула більша частина його твор­чого життя, Вебер був людиною з широким спектром наукового по­шуку. Його праці стосуються галузі економіки, права, філософії та порівняльної історії не менш, ніж соціології, значна частина його наукового доробку присвячена розвиткові сучасного йому капі­талізму. Як і інші мислителі свого часу, Вебер намагався зрозуміти сутнісні причини соціальних змін. Він перебував під впливом Мар­кса, проте до деяких провідних положень та висновків Маркса ста­вився дуже критично. Він відкидав матеріалістичне розуміння істо­рії і надавав класовому конфліктові значно меншої вагомості, аніж Маркс. На думку Вебера, економічні фактори не слід недооцінювати, але й духовні ідеї та інші цінності мають не менший вплив на су­спільні зміни.

У деяких із своїх найвідоміших творів Вебер аналізує ті особливі характеристики західного суспільства, що відрізняють його від інших великих цивілізацій. Він вивчав релігії Китаю, Індії та Близького Сходу і в процесі цих досліджень зробив великий внесок в соціологію релігії. При порівнянні провідних релігійних систем Китаю та Індії з релі­гіями Заходу Вебер дійшов висновку, що певні аспекти християнства сильно вплинули на розвиток капіталізму. Капіталістична перспек­тива виникла не тільки внаслідок змін у економіці, як вважав Маркс. На думку Вебера, культурні ідеї та цінності допомагають формувати суспільство і значною мірою визначають наші індивідуальні вчинки.

Веберове розуміння природи сучасних суспільств та причин поширення на весь світ західного стилю життя також істотно від­різняється від Марксового. Згідно з Вебером, капіталізм — особлива система організації економічного підприємництва — лише один із багатьох визначальних факторів, які формують суспільний розвиток. Набагато фундаментальнішим у формуванні капіталізму є вплив науки та бюрократії. Наука створила сучасну технологію і робитиме це й далі в усіх майбутніх суспільствах. Бюрократія — це єдиний засіб ефективної організації багаточисельних груп людей, і тому вона неминуче роздимається в процесі економічного й політичного розвитку. Процес розвитку науки, сучасної технології та бюрократії Вебер розглядав в сукупності як раціоналізацію — організацію су­спільного й економічного життя згідно з принципами ефективності та на базі технічних знань.

Дата добавления: 2015-05-26