Соціологія кави

Вивчення соціології

Соціальна уява дозволяє нам бачити, що багато подій, які, здавалося б, стосуються лише індивіда, насправді віддзеркалюють набагато шир­ші проблеми. Розлучення, наприклад, може бути дуже важким випро­буванням для когось, кому довелося його пережити,— Мілз називає це особистою проблемою. Але він же таки зазначає, що розлучення — це й важлива громадська проблема в такому суспільстві, як сьогоднішня Велика Британія, де понад третина шлюбів розпадаються в перші десять років. Безробіття, якщо звернутись до ще одного прикладу, можна вва­жати особистою трагедією для людини, яка втратила працю й неспро­можна влаштуватися десь-інде. Одначе розміри цього лиха виходять далеко за межі особистого розпачу, коли мільйони членів якогось су­спільства опиняються в такій ситуації: це вже буде громадська пробле­ма, що виражає значну неґативну тенденцію суспільного розвитку.

Спробуйте поглянути таким же чином на своє власне життя. Не обов'язково брати до розгляду лише неґативні події. Подумайте, наприклад, про те, що спонукало вас розгорнути цю книжку, чому

1. Символічна цінність. Для багатьох мешканців Заходу вранішня чашка кави — це персональний ритуал, після чого вдень п'ють каву в товаристві, що вже має більш суспільний характер.

3. Суспільні та економічні відносини.

Вирощування, пакування, розподіл кави і торгівля нею — це індустрія глобальних розмірів і пов'язана з кількома культурами, соціальними групами та організаціями всередині цих культур і тисячами індивідів. Більшість кави, що споживається в Європі та Сполучених Штатах, імпортується з Південної Америки.

4. Минулий суспільний та економічний розвиток. "Кавові відносини", що нині дуже активно задіяні, існували не завжди. Вони розвивалися поступово, і в майбутньому цілком можуть урватися.

2. Використання як наркотика.

Багато людей п'є каву заради «збадьорення». Деякі культури забороняють її споживання.

ви стали вивчати соціологію. Можливо, ви студент, який робить це, долаючи нехіть, лише для того, щоб виконати вимоги навчального курсу. А може, ви сповнені ентузіазму і прагнете довідатись якомога більше про цей предмет. Та хоч би якими були ваші мотиви, ви, певно, маєте багато спільного, не доконче знаючи про це, з іншими людьми, які теж вивчають соціологію. Ваше особисте рішення від­повідає вашому становищу в досить широкому суспільному колі.

Чи відповідаєте ви характеристикам, які я зараз назву? Ви мо­лодий? Білий? Походите з родини високопрофесійних фахівців або службовців? Виконували ви чи й досі виконуєте якусь погодинну роботу, щоб збільшити свій доход? Чи хочете ви влаштуватися на добру службу по закінченні навчання, коли дійдете висновку, що у вас немає особливих нахилів до студіювання? Чи ви собі чітко не уявляєте, що таке соціологія, коли думаєте, що вона стосується того, як люди поводяться в групах? Понад три чверті з вас відповіли б на ці запитання ствердно. Студенти коледжів не є типовими представ­никами населення в цілому, вони приходять туди здебільшого з при­вілейованих прошарків. І їхні погляди й поведінка переважно від­дзеркалюють погляди й поведінку їхніх друзів та знайомих. Суспіль­не середовище, з якого ми походимо, значною мірою впливає на вибір рішень, які нам видаються доцільними.

Але припустімо, що ви дасте неґативну відповідь на одне або кілька з цих запитань. Тоді, ймовірно, ви походите з якоїсь суспіль­ної меншини або з бідних верств населення. Можливо, ви людина середнього або навіть літнього віку. Проте й у цьому випадку щодо вас можна зробити якісь висновки загального характеру. Так, дуже ймовірно, що вам довелося витримати нелегку боротьбу, аби по­трапити туди, де ви є; вам, певно, довелося долати недоброзичливу реакцію друзів та знайомих, коли ви їм сказали, що хочете вступити до коледжу; можливо також, що ви поєднуєте подальшу освіту з виконанням батьківських чи материнських обов'язків.

Хоча всі ми зазнаємо впливу соціальних середовищ, у яких ми пере­буваємо, поведінка жодного з нас не визначається безпосередньо тільки середовищем. Ми самі маємо і створюємо власну індивідуальність. Саме соціологія має досліджувати взаємозв'язки того, що в нас формується суспільтвом, і того, що формується нами самими. Наша діяльність структурує (надає йому певної форми) навколишній соціальний світ і водночас сама структурується цим соціальним світом.

Поняття соціальної структури — надзвичайно важливе в соціо­логії. Воно стосується того, що соціальні контексти, в яких перебігає наше життя, не складаються з абсолютно випадкових послідовностей подій або дій; вони структуровані або змодельовані різними спосо­бами. Існують певні закономірності в тому, як ми поводимося, й у тому, в яких взаєминах ми перебуваємо один з одним. Але соціальна структура зовсім не така, як структура фізична, скажімо, будинок, що існує незалежно від людських дій. Вона реконструюється щомиті самими ж таки «будівельними блоками», що її становлять,— люд­ськими істотами, такими, як ви чи я.

Дата добавления: 2015-05-26