Першопочатки

Передбачувані й непередбачувані наслідки

Цей постійний процес конструювання і реконструювання суспіль­ного життя будується на тих значеннях, яких люди надають своїм діям. Але наші дії можуть призвести до зовсім інших результатів, аніж ті, яких ми прагнемо. Соціологи проводять важливе розріз­нення між цілями нашої поведінки, тобто між тим, що ми передба­чаємо, і непередбаченими наслідками цієї поведінки. Наприклад, батьки можуть поставити собі за мету навчити своїх дітей пово­дитися в суспільно прийнятний спосіб. Щоб досягти цієї мети, бать­ки вдаються до суворих і авторитарних дій. Проте непередбачуваним наслідком їхньої авторитарної поведінки може стати те, що діти збунтуються й не захочуть підкорятися ортодоксальним стандартам поведінки.

Іноді дії, спрямовані на певну мету, мають наслідки, що фак­тично перешкоджають досягненню цієї мети. Кілька років тому в Нью-Йорку було запроваджено закон, що зобов'язував власників напівзруйнованих будівель відремонтовувати їх відповідно мінімаль­ного стандарту. Закон мав на меті поліпшити середній рівень осель, доступних для найбіднішого прошарку спільноти. В результаті влас­ники занедбаних будинків узагалі покинули їх або почали викорис­товувати для іншого призначення, через що задовільного житла для бідняків стало ще менше, ніж перед тим.

Те, що ми робимо у своєму житті, й те, як наші дії впливають на інших, можна осмислити через співвідношення передбачуваних і непередбачуваних наслідків. Завдання соціології полягає у вивченні результативного врівноваження між суспільним відтворенням і сус­пільним перетворенням. Суспільне відтворення стосується того, як суспільство зберігає свої головні ознаки в часі; суспільне перетворен­ня — як воно з плином часу змінюється. Суспільне відтворення має місце тому, що існує безперервність у тому, що люди день у день і рік у рік роблять, і в нормах їхньої соціальної поведінки. Зміни відбуваються почасти тому, що люди хочуть, аби вони відбувалися, а почасти через наслідки дій, яких ніхто ані передбачає, ані планує.

Ми, люди, завжди намагались якось пояснити свою поведінку, але упродовж тисячоліть наші спроби зрозуміти самих себе опиралися на усталені погляди, що передавалися від покоління до покоління й часто виражалися в релігійних термінах. (Наприклад, до появи новітньої науки більшість людей вірили, що природні явища, такі як землетруси, спричиняються богами або духами.) Об'єктивне і си­стематичне вивчення людської поведінки та суспільства — це взагалі наукове досягнення, початки якого датуються першими роками дев'ятнадцятого сторіччя. Тлом для виникнення соціології стала низка радикальних соціальних перемін, ініційованих Французькою революцією 1789 p., та індустріальною революцією в Європі. Про­цеси руйнації традиційних життєвих шляхів, що відбувалися вна­слідок цих перемін, спонукали мислителів переглянути розуміння як суспільного світу, так і світу природи.

Визначальною умовою розвитку соціології стало використання науки та наукового підходу, на відміну від релігії, для розуміння світу. Питання, на які мислителі 19-го ст. прагнули віднайти від­повідь, а саме: якою є людська природа? Чому суспільство має саме таку структуру? Як і чому суспільство змінюється?— залишаються актуальними і для покоління нинішніх соціологів. Різниця між су­часним світом і світом минулого є разючою, й допомогти зрозуміти цей світ, його майбутні обрії покликана зробити саме соціологія.

Дата добавления: 2015-05-26