КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Модуль 2. 53. Поняття та види договорів про виконання робіт
53. Поняття та види договорів про виконання робіт. 54. Загальна характеристика договору підряду, порядок його укладення, зміни та припинення. 55. Особливості договору підряду на капітальне будівництво. 56. Правове становище замовника, підрядника й субпідрядника. Передавання результату робіт. 57. Істотні умови договору будівельного підряду. 58. Особливості договору підряду на проектні та пошукові роботи. 59. Загальна характеристики договорів про надання послуг. Відмежування договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт. 60. Агентські відносини у сфері господарювання, сторони та предмет договору. 61. Поняття та зміст договору доручення. 62. Особливості договору комісії за законодавством України. 63. Договір консигнації. 64. Договір зберігання, його істотні умови та форма. 65. Спеціальні види зберігання: зберігання речей у готелях, камерах схову, охорона майна державними організаціями, нотаріусом тощо. 66. Особливості зберігання на товарному складі. 67. Договір страхування та його види. 68. Основні страхові поняття: страховий ризик; страховий випадок; страхова сума; страхова премія; франшиза; суброгація. 69. Транспортні договори та їхні види. 70. Поняття та види договору перевезення вантажів. 71. Істотні умови договору перевезення вантажів. Перевізні документи та їхні види. 72. Договір перевезення пасажирів і багажу. 73. Договір транспортної експедиції, сторони та істотні умови. 74. Порядок виконання договору перевезення. 75. Поняття та загальна характеристика договору позики. 76. Договір позики та кредитний договір: порівняльна характеристика. 77. Поняття та істотні умови кредитного договору. 78. Права та обов’язки сторін кредитного договору. Способи забезпечення виконання кредитних зобов’язань. 79. Договір банківського рахунку. 80. Права та обов’язки сторін за договором банківського вкладу. 81. Правове регулювання безготівкових розрахунків у підприємницькій діяльності. 82. Поняття готівкових розрахунків та порядок їх здійснення. 83. Договори про спільну діяльність. 84. Поняття договору простого товариства. Засновницький договір про створення юридичної особи. 85. Поняття та ознаки зовнішньоекономічного договору. 86. Правовий статус суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхні види. 87. Порядок укладання, зміни та розірвання зовнішньоекономічного договору. 88. Види зовнішньоекономічних договорів та особливості їх застосування в Україні. 89. Порядок застосування міжнародних догорів (конвенцій) при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. 90. Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (вирішення спорів). Міжнародний комерційний арбітраж. ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Поточне оцінювання знань студентів Оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента з навчальної дисципліни «Договірне право» здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного й ґрунтовного опрацювання змістових модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих знань, умінь і навичок здійснюється за рейтинговою системою. Рейтингове оцінювання знань студента – це система, яка передбачає перехід від констатуючого до накопичувального статусу балів. Необхідною умовою рейтингової системи є її багатобальність. Студентом накопичуються бали за різні форми та види роботи: 20 балів – відвідування всіх лекційних та семінарських занять чи їх відпрацювання (за умови наявності конспекта); 0,5 бала – усна відповідь на конкретне запитання (нерепродуктивного характеру) на лекційному чи семінарському (практичному) занятті під час фронтального опитування; 0,5–1 бал – змістовне доповнення (мінімум 3 хв); 1–2 бали – тест (10 питань – 1 бал, 20 питань – 2 бали); 0,5 бала – формулювання змістовних запитань до доповідача; 1–2 бали – складання словника основних понять і термінів (глосарію) на занятті біля дошки; 1–3 бали – творче завдання на картці нерепродуктивного характеру (залежно від рівня складності максимально 3 бали (визначається за конкретне завдання)); 1–5 балів – виготовлення засобів унаочнення навчального матеріалу з глибоким смисловим навантаженням до теми лекційного чи семінарського (практичного) заняття (за погодженням із викладачем); 1–3 бали – підготовка реферату за тематикою ІНДЗ (вимоги: науковий характер, написаний із використанням не тільки підручників, а й наукових статей, монографій тощо; максимальна оцінка залежить від складності теми); 1–20 балів – участь у конкурсах наукових робіт, наукових конференціях, публікація тез та статей (залежно від досягнень, зайняття призових місць, рівня конкурсу тощо) (додаткові бали). Середня оцінка за семінарське (практичне) заняття – 3 бали. Вона може не обмежуватись у разі виконання студентом творчих додаткових завдань. Обмеження вводяться з метою рівномірного розподілу балів між усіма студентами, які прагнуть отримати максимальний бал. Обов’язком викладача є забезпечення дидактичними завданнями всіх студентів, які бажають і можуть набрати максимальний бал. Викладач рівномірно розподіляє завдання між студентами. Перелік завдань для самостійної роботи наведено після кожної теми семінарського (практичного) заняття, а оцінка за їхнє виконання є частиною оцінки з навчальної дисципліни. Критерії оцінювання усної відповіді студента 4 бали – вичерпна й глибока відповідь на питання семінарського (практичного) заняття. Студент виявив всебічне, систематичне й глибоке знання матеріалу, опрацював основну та додаткову літературу з теми, рекомендовану планом. Доповідає активно й упевнено, не прив’язаний до конспекту. Відповідь вирізняється багатством і точністю використаних термінів. Матеріал викладається послідовно й логічно. У розумінні та викладі навчального матеріалу студент виявляє науковий підхід і творчі здібності. Після завершення доповіді відповідає на всі запитання викладача та товаришів (при цьому викладач має право поставити до трьох коротких запитань за темою заняття загалом, а не лише з питання, яке висвітлював студент). 3 бали – студент виявляє достатньо повне знання матеріалу, не припускається у відповіді суттєвих неточностей, засвоїв основну літературу, рекомендовану викладачем у плані семінарського (практичного) заняття. Дає відповіді на запитання викладача та одногрупників. Часто звертається до конспекту. 2,5 бала – студент виявляє знання матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання й роботи за спеціальністю. Доповідач прикутий до конспекту, припускається помилок. Матеріал частково розкриває проблему. Студент відповідає на поставлені запитання з помилками, однак спроможний зі сторонньою допомогою виправити їх. 1,5 бала – студент відповідає, читаючи з конспекту (ксерозкопії), без допомоги якого матеріалом володіє недостатньо, допускає принципові помилки. Матеріал не розкриває проблему. Студент відповідає на поставлені запитання тільки зі сторонньою допомогою. 0,5 бала – студент читає з конспекту. Розкриває проблему поверхово чи фрагментарно. На запитання викладачів та товаришів відповісти не може. 0 балів – відповіді немає або вона абсолютно не розкриває сутності питання. Отримані бали складають предметний та загальний рейтинг студента. Однією з найважливіших вимог, що висуваються до навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців за кредитно-модульною системою організації навчального процесу, є інформаційно-дидактичне забезпечення всіх елементів навчального плану. Особливу увагу необхідно приділити методичному забезпеченню організації самостійної роботи та виконанню індивідуальних завдань студента[4]. Оцінювання самостійної роботи студента здійснюється шляхом перевірки його робочого зошита, де виконуються завдання, передбачені планом самостійної роботи, а також під час поточного тестування чи співбесіди, під час яких викладач визначає загальний рівень засвоєння студентом вузлових питань кожної з тем, винесених на самостійне опрацювання (1–2 бали) (зокрема під час семінарських (практичних) занять). Використання тестів для поточного контролю дозволяє раціонально використовувати навчальний час і виключити суб’єктивний підхід до оцінювання навчальних досягнень студента. У рамках навчального навантаження студента з навчальної дисципліни «Договірне право» не передбачено часу на виконання індивідуального навчально-дослідного завдання, тобто на написання есе, реферату, наукової роботи чи підготовку презентації в аудиторії. Тож виконання таких робіт є добровільним і дає можливість отримати додаткові бали. Індивідуальна робота студента може не дробитися на змістові модулі, а виконуватися впродовж усього часу вивчення дисципліни, що сприяє її інтегральному характеру, дозволяє студентам глибше зосередитись на проблемі, яка їх цікавить. Здобуття призових місць на конференціях, в олімпіадах, конкурсах є підставою для нарахування додаткових балів відповідно до наведеної шкали розподілу балів. Для ґрунтовного вивчення навчальної дисципліни «Договірне право» слід самостійно виконати всі дидактичні завдання, передбачені її програмою та відповідним методичним забезпеченням (підготовка словника основних понять і термінів, тезовий виклад відповідей на теоретичні питання, письмове виконання практичних завдань для самостійної роботи). У додатковому контролі засвоєння студентом кожної з тем, винесених на самостійне опрацювання, потреби немає, оскільки цю функцію виконує рубіжний контроль (модульна контрольна робота). У ній рівномірно представлено весь навчальний матеріал змістового модуля. Модульна контрольна робота (МКР) складається з різнорівневих завдань, серед яких основну масу складають тестові. Тестові завдання з курсу «Договірне право», орієнтовані на системну контекстну інтерпретацію тієї чи іншої правової норми або конструкції, функціонально спрямовані на розвиток професійного мислення. Засвоєні студентом знання, якими він оперує, шукаючи правильну відповідь на питання тестового завдання, є необхідною передумовою виконання останнього, а не самоціллю тестування.
Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 440; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |