Система нарахування додаткових балів за видами робіт 2 страница

Державні гарантії захисту інвестицій – система спрямова­них на захист інвестицій правових норм, що не стосуються пи­тань фінансово-господарської діяльності учасників інвестицій­ної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов’язкових платежів). Такі гарантії не можуть бути скасовані або звужені щодо інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

Державні капітальні вкладення спрямовані на створення й відновлення основних фондів інвестиції, джерелом фінан­сування яких є кошти державного бюджету, державних підпри­ємств та організацій, а також місцевих бюджетів.

Державні капітальні вкладення централізовані – інвести­ції, спрямовані на створення й відновлення основних фондів і фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та бюджетних позичок.

Державні кошти – кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, а також державні кредитні ресурси.

Державні цінні папери – визначені законодавством боргові зобов’язання, що емітуються державою в особі її уповнова­жених органів і в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Джерело інформації – передбачені або встановлені законом носії інформації (документи та ін.), які становлять матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засо­бів масової інформації, публічні виступи.

Дивіденд – частина прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється між акціонерами у вигляді доходу відповідно до кількості та видів акцій, що їм належать.

Дивіденди – прибуток, отриманий підприємством від здійс­нення корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді відсотків на акції або на внески до статутних фондів, за винятком доходів, отриманих від торгівлі корпоративними пра­вами, і доходів від операцій з борговими зобов’язаннями та вимогами.

Дилер – фізична особа, яка є уповноваженим представником брокерської контори або учасником торговельно-інформаційної системи, що здійснює цивільно-правові угоди із цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки ново­му власнику від власного імені та за власним коштом із метою перепродажу третім особам.

Дискредитація суб’єкта господарювання – поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомос­тей, пов’язаних з особою чи діяльністю суб’єкта господарюван­ня, які завдали або могли завдати шкоди його діловій репутації.

Дії в інтересах підприємства – дії працівника, які не вхо­дять в його виробниче завдання чи до прямих обов’язків. Нап­риклад, надання допомоги іншому працівнику, дії із запобігання можливим аваріям або рятування людей та майна підприємства.

Ділова репутація – сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність і відповідність її діяльності вимогам закону.

Діяльність друкованих засобів масової інформації – збиран­ня, створення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поши­рення серед читачів.

Діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних па­перів (реєстраторська діяльність) – професійна діяльність на ринку цінних паперів з отриманням дозволу комісії, що включає збирання, фіксацію, обробку, зберігання та надання даних, які становлять систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їхніх емітентів та власників, а та­кож виконання інших функцій.

Діяльність з управління цінними паперами – діяльність, яку здійснює банк від свого імені за винагороду на підставі від­повідного договору протягом визначеного терміну з управління портфелем цінних паперів, що визначені цим договором і нале­жать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб.

Добровільне страхування – вид страхування, що здійснюєть­ся на основі договору між страхувальником і страховиком. За­гальні умови й порядок здійснення такого страхування визнача­ються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог закону. Конкретні умови стра­хування визначаються при укладанні договору страхування від­повідно до законодавства.

Доброчинна, благодійна діяльність – діяльність, пов’язана з наданням допомоги та підтримки тим, хто її потребує, виходячи із загальнолюдських принципів гуманності та взаємодопомоги, яка здійснюється виключно безкорисливо (без мети отримання прибутку чи іншої вигоди).

Довгостроковий договір (контракт) – будь-який договір на виготовлення, будівництво, установлення або монтаж матеріаль­них цінностей, що входитимуть до складу основних фондів за­мовника або складових таких основних фондів, а також на ство­рення нематеріальних активів, пов’язаних із виготовленням, будівництвом, установленням або монтажем (послуг типу «інжиніринг», науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт та розробок) цих цінностей, за умови, що такий контракт не планується завершити раніше ніж через дев’ять місяців із мо­менту здійснення перших витрат або отримання авансу (передо­плати).

Доведення до банкрутства – умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або посадовою особою суб’єкта підприєм­ницької діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта підприємницької діяльності, якщо це завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та інтересам кредиторів, які охороняються законом.

Довірена особа клієнта – фізична особа (член сім’ї, праців­ник клієнта – юридичної особи та ін.), визначена в договорі між емітентом і клієнтом, якій клієнт довірив виконувати операції з платіжною карткою за рахунок частини або всіх коштів із його карткового рахунка.

Довіреність – письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довірче товариство – товариство з додатковою відповідаль­ністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їхніх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери й документи, які засвідчують право власності довірителя.

Договір – усна чи письмова угода між споживачем і продав­цем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюються купівля-продаж, роботи та послуги. Пись­мова угода може оформлятися квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, путівкою, талоном або іншими документами.

Договір дарування – вид договору, згідно з яким одна сторо­на передає безоплатно другій стороні майно у власність.

Договір добровільного страхування – вид договору, згідно з яким страхова організація зобов’язується при настанні зазначе­ної в договорі події (страхового випадку) за майновим страху­ванням відшкодувати страхувальнику або іншій особі, на ко­ристь якої укладено договір, понесену шкоду (виплатити стра­хове відшкодування) у межах обумовленої в договорі суми (страхової суми), а коли майно застраховане не в повній вартос­ті – відповідну частину шкоди, якщо інше не передбачене пра­вилами страхування, за особистим страхуванням – сплатити страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено договір, обумовлену в договорі страхову суму незалежно від на­лежних йому сум за державним соціальним страхуванням, со­ціальним забезпеченням і сум, належних у порядку відшкоду­вання шкоди.

Договір доручення – вид договору, згідно з яким одна сторо­на (повірений) зобов’язується виконати від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Договір комісії – вид договору, згідно з яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комі­тента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента.

Договір концесії (концесійний договір) – вид договору, від­повідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на плат­ній та строковій основі суб’єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об’єкт концесії чи суттєво поліпшити його та/або здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього закону з метою задоволення громадських потреб.

Договір купівлі-продажу – вид договору, згідно з яким про­давець зобов’язується передати майно у власність покупцю, а покупець – прийняти майно й сплатити за нього певну грошову суму.

Договір лізингу (лізинговий контракт) – укладена в письмо­вій формі угода між лізингодавцем і лізингоодержувачем, спря­мована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків у зв’язку з предметом лізингу.

Договір майнового найму – вид договору, згідно з яким най­модавець зобов’язується надати наймачу майно в тимчасове користування за плату.

Договір міни – вид договору, згідно з яким між сторонами здійснюється обмін одного майна на інше.

Договір на здійснення незалежної оцінки майна – договір між замовником оцінки й експертом, визначеним на конкурсних засадах у порядку, установленому Фондом державного майна, відповідно до якого експерту доручається здійснити незалежну оцінку майна.

Договір обов’язкового страхування – вид договору, згідно з яким страхова організація при настанні передбаченої законом події (страхового випадку) відшкодовує страхувальнику або іншій особі, якій належить застраховане майно, заподіяну їй шкоду: при повній загибелі майна – у повній сумі страхового забезпечення, а при частковому пошкодженні – у розмірі відпо­відної частини страхового забезпечення. При цьому страху­вальник зобов’язаний вносити встановлені страхові платежі.

Договір оренди землі – угода сторін про взаємні зобов’язан­ня, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендарю у володіння й користування земельну ділянку для господар­ського використання на обумовлений договором строк.

Договір перевезення вантажу – вид договору, згідно з яким транспортна організація (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй відправником вантаж до пункту призначення й ви­дати його уповноваженій на отримання вантажу особі (одержу­вачу), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення ван­тажу встановлену плату.

Договір підряду – вид договору, згідно з яким підрядник зо­бов’язується виконати на власний риск певну роботу за завдан­ням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язу­ється прийняти й оплатити виконану роботу.

Договір позики – вид договору, згідно з яким одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальнику) у влас­ність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родо­вими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позико­давцю таку ж суму грошей або кількість речей такого самого роду та якості.

Договір поставки – вид договору, згідно з яким організація-постачальник зобов’язується передати в певні строки або строк організації-покупцю (замовнику) у власність (в оперативне управління) певну продукцію за обов’язковим для обох органі­зацій плановим актом розподілу продукції, а організація-поку­пець зобов’язується прийняти продукцію та оплатити її за вста­новленими цінами.

Договір про надання страхових агентських послуг (агент­ська угода) – письмова угода між страховиком і страховим аген­том, де визначаються права та обов’язки сторін щодо порядку укладання, обслуговування та виконання договорів страхування, порядок внесення страхових платежів, умови здійснення взаємо­розрахунків, відповідальність сторін за невиконання або нена­лежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін.

Договір про надання страхових брокерських послуг (бро­керська угода) – письмова угода між страхувальником і страхо­вим брокером, де визначаються права та обов’язки сторін, поря­док і умови набуття чинності договором страхування, що укла­дається за посередництва страхового брокера, порядок внесення страхових платежів та інформування страхувальника про набут­тя чинності договором страхування, умови здійснення взаємо­розрахунків, відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін.

Договір про спільну діяльність – вид договору, згідно з яким сторони зобов’язуються діяти спільно для досягнення спільної господарської мети, як-от: будівництво й експлуатація міжкол­госпного або державно-колгоспного підприємства чи установи (що не передаються в оперативне управління організації, яка є юридичною особою), будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортивних споруд, шкіл, поло­гових, житлових будинків та ін.

Договір схову – угода, за якою одна сторона (охоронець) зобов’язується зберігати передане їй другою стороною майно й повернути його цілим.

Договір чартеру – угода між фрахтувальником і авіаперевіз­ником про виконання чартерного рейсу.

Документ контролю за доставкою товарів – документ (по­передня вантажна митна декларація, попередня декларація на підакцизні товари, попереднє повідомлення та ін.), що містить відомості про переміщувані товари, відправника, одержувача тощо й потрібний для здійснення контролю за переміщенням цих товарів між митницями.

Документарна форма цінного папера – сертифікат цінних паперів, що містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів і засвідчує су­купність прав, наданих цими цінними паперами.

Домінуюче положення – виключне положення суб’єкта гос­подарювання на товарному ринку, що дає йому змогу самостій­но або спільно з іншими суб’єктами господарювання диктувати умови споживачам і/або конкурентам, ускладнювати доступ на ринок іншим суб’єктам господарювання чи в інший спосіб обмежувати конкуренцію.

Досягнення неправомірних переваг у конкуренції – отриман­ня таких переваг відносно іншого господарюючого суб’єкта (підприємця) шляхом порушення чинного законодавства, що підтверджено рішенням наділеного відповідною компетенцією державного органу.

Економічна конкуренція (конкуренція) – змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, унаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обо­роту товарів на ринку.

Експорт – продаж товарів українськими суб’єктами зов­нішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господар­ської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів че­рез митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Експортер – суб’єкт господарсько-правових відносин, що вивозить із країни експорту товар (товари).

Експортно-імпортні операції – міжнародні розрахунки, у процесі яких регулюються платежі за грошовими вимогами та зобов’язаннями, що виникають у підприємств щодо експорту чи імпорту товарів і послуг.

Емісія – здійснення операцій із відкриття картрахунків і ви­пуску платіжних карток певної платіжної системи.

Емітент – юридична особа, яка від власного імені випускає акції та виконує обов’язки, що випливають з умов їхнього ви­пуску.

Єдина державна регуляторна політика у сфері підприєм­ництва – діяльність, спрямована на досягнення оптимального регулювання державою підприємницької діяльності, усунення правових, економічних та адміністративних перешкод у реаліза­ції права на підприємницьку діяльність.

Забезпечення якості – комплекс заходів, що плануються й систематично реалізовуються з метою досягнення впевненості в тому, що здійснювані види діяльності відповідають вимогам нормативних документів.

Заборгованість – прострочена понад два роки заборгованість юридичних осіб-резидентів щодо відшкодування витрат Дер­жавного бюджету України, пов’язаних із виконанням гарантій­них та кредитних зобов’язань Кабінету Міністрів України.

Завдаток – грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні для підтвердження укладання договору й забезпечення його виконання.

Загальнодержавний ринок – ринок товарів, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію держави.

Заінтересовані особи стосовно боржника – створені за участю боржника юридичні особи, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі й звільнені з роботи за рік до порушення провадження в справі про банк­рутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) – боржником, а саме подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки. Заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Законний векселетримач – 1. Векселетримач, який обґрун­товує своє право володіння векселем на підставі законодавства про вексельний обіг. 2. Особа, яка може довести своє право ви­моги за векселем на підставі власне векселя. Такою визнається особа, чиє право ґрунтується на безперервному ряді індосамен­тів. Законний векселетримач зобов’язаний повернути вексель попередньому власнику векселя лише в тому разі, якщо він придбав вексель недобросовісно або при придбанні векселя здійснив грубу необережність.

Законні джерела існування – заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія, аліменти, соціальні виплати, допомога, власні фінансові заоща­дження або фінансова допомога від членів сім’ї, інших фізичних та юридичних осіб, які мають законні доходи.

Законні представники – батьки (усиновителі), опікуни або інші особи, уповноважені законом представляти інтереси осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі здійснювати захист їхніх прав, свобод і законних інтересів при наданні їм психіатричної допомоги.

Законодавство – у правовій системі сукупність законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують певну сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без наведення його визначення використовує Кон­ституція України (ст. 9, 19, 118, п. 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості та специфіки суспільних від­носин, що регулюються, цей термін вживається в різних значен­нях: в одних ідеться лише про закони, в інших, насамперед кодифікованих, у це поняття включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в окремих випадках і – норматив­но-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Законодавчо регульована сфера – сфера, у якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг регламентуються законо­давством.

Закрите акціонерне товариство – вид акціонерного това­риства, акції якого розподіляються між засновниками й не мо­жуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватись і прода­ватись на біржах.

Залік взаємної заборгованості – здійснення безготівкових розрахунків, при яких взаємні вимоги та зобов’язання боржни­ків і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах. Залік взаєм­ної заборгованості, що виконується банком, здійснюється неза­лежно від наявності першочергових претензій до учасників цьо­го заліку.

Зарубіжні перевезення – транспортування вантажів або паса­жирів морськими (річковими) суднами з портів України в зару­біжні порти й навпаки та між зарубіжними портами, оформлені перевізними документами закордонного сполучення й сплачені в іноземній валюті.

Замовник – 1. Суб’єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину. 2. Учасник контракту, який визначає умови його складання, приймає закінчені роботи й здійснює роз­рахунки за них із підрядником. Замовником може бути інвестор або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи. 3. Осо­ба, яка видає замовлення, укладає контракт, контролює процес його виконання, приймає завершені роботи. 4. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, орган законодавчої, судової влади, місцевий орган виконавчої влади та орган місце­вого самоврядування, а також підпорядковані їм установи та організації, підприємства та установи, уповноважені відповідно Кабінетом Міністрів України або місцевими органами виконав­чої влади здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг для дер­жавних потреб.

Застава – внесення на депозит органу досудового розсліду­вання або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, інши­ми фізичними чи юридичними особами грошей або передання їм інших матеріальних цінностей із метою забезпечення належ­ної поведінки, виконання зобов’язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового перебування без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу роз­слідування й суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід.

Застереження – одностороння заява в будь-якому формулю­ванні та під будь-якою назвою, зроблена державою при підпи­санні, ратифікації, прийнятті чи затвердженні договору або при­єднанні до нього, за допомогою якого вона бажає виключити або змінити юридичну дію певних положень договору в їх засто­суванні до цієї держави.

Застрахована особа – найманий працівник, а в передбачених законодавством випадках й інші особи (громадяни України, іно­земці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які прожи­вають в Україні, якщо інше не передбачене міжнародним дого­вором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народжен­ням і похованням.

Захист інвестицій – комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов для збережен­ня інвестицій, досягнення цілей внесення інвестицій, ефективної діяльності об’єктів інвестування та реінвестування, захисту за­конних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отри­мання прибутку (доходу) від інвестицій.

Захист інформації – 1.Сукупність організаційно-технічних заходів і правових норм для запобігання заподіянню шкоди інте­ресам власника інформації та осіб, які користуються інформа­цією. 2. Заходи, спрямовані на збереження інформації від неба­жаних наслідків дій, що навмисно або випадково призводять до модифікації, розкриття чи руйнування даних.

Заява – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їхніх прав та інтересів або повідомлення про порушення чи­нного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, уста­нов, організацій незалежно від форм власності, народних депу­татів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їхньої діяльності.

Заявка – сукупність документів, необхідних для видачі уста­новою патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклара­ційного патенту на корисну модель.

Заявка на здійснення сертифікації – офіційне звернення заявника у відповідній формі до Укравіатрансу на отримання чи продовження дії сертифіката експлуатанта або внесення змін у спеціальні експлуатаційні положення.

Заявник – український суб’єкт зовнішньоекономічної діяль­ності, який звернувся до Держекспортконтролю за дозволом на міжнародне передання за митну територію (на митну територію) або транзит через митну територію України товару, що підлягає експортному контролю.

Зберігання інформації – забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.

Зберігач – комерційний банк або торговець цінними папера­ми, який має дозвіл на зберігання й обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента із цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття ра­хунка в цінних паперах; при цьому зберігач не може вести реєстр власників цінних паперів, щодо яких здійснює угоди.

Зберігач цінних паперів – банк та/або торговець цінними па­перами, що має дозвіл здійснювати депозитарну діяльність сто­совно цінних паперів, які він зберігає від імені та за розпоря­дженням власника згідно з депозитарним або іншим договором, на підставі якого він обслуговує цього власника.

Збитки – 1. Незаконні грошові або матеріальні витрати, здійснені кредитором – об’єктом ревізії (перевірки), утрата або пошкодження його майна, а також не отримані кредитором до­ходи, які б він отримав, якби зобов’язання були виконані борж­ником у межах строку позовної давності. 2. Ступінь пошкоджен­ня застрахованого об’єкта в грошовому вираженні.

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі – плата за оформлення та видачу дозволу на торгівлю в спеціаль­но відведених для цього місцях.

Зворотний лізинг – 1. Договір лізингу, який передбачає на­буття лізингодавцем майна у власника й передання цього майна йому в лізинг. 2. Вид лізингу (якщо він передбачений національ­ним законодавством сторін), згідно з яким постачальник пред­мета лізингу продає його лізинговій компанії, а остання, у свою чергу, здає цей предмет у лізинг колишньому постачальнику предмета лізингу.

Здавання в майновий найм – передання права користування і/або володіння оригіналом чи примірником твору, фонограми, відеограми на певний строк з метою отримання прямої чи опосе­редкованої комерційної вигоди.

Здійснення контролю – володіння безпосередньо або через деяку кількість взаємопов’язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння част­кою (паєм, пакетом акцій) щонайменше 20 % статутного фонду платника податку.

Здійснення поставки – дата виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених на нього за договором.

Здійснення розрахунків через уповноважені банки – здійс­нення розрахунків у безготівковій формі, якщо інше прямо не встановлене законодавством.

Злиття – 1. Припинення діяльності двох (чи кількох) комер­ційних банків як юридичних осіб і передання за передаточним балансом усіх майнових прав і зобов’язань банку – юридичній особі, що створена в результаті реорганізації. 2. Об’єднання під­приємств (шляхом створення нової юридичної особи або приєд­нання підприємств до головного підприємства), у результаті якого власники (акціонери) об’єднаних підприємств контролю­ватимуть усі чисті активи об’єднаних підприємств із метою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків і вигод від об’єднання. При цьому жодна зі сторін не може бути визначена як покупець.

Зловживання владою або посадовим становищем – умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб використання посадовою особою влади чи посадового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб, які охороняються законом.

Знак для товарів і послуг – позначення, за яким товари й послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і пос­луг інших осіб.

Зобов’язання – 1. Заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. 2. Відповідальність розпо­рядника коштів бюджету як споживача товарів, робіт, договорів (угод, замовлень), згідно з якими він повинен сплатити належну суму виконавцю за умов реалізації цих договорів. 3. Вимоги до активів банківської установи, що становлять її зобов’язання сплатити фіксовану суму грошових коштів у визначений момент у майбутньому. При веденні обліку й складанні звітності до зо­бов’язань включаються також кредиторська заборгованість за нарахованими відсотками та відстрочена дебіторська заборгова­ність за доходами, але не включаються доходи, прибуток і внут­рішньобанківські розрахунки. 4. Будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання контракту (угоди), придбання товару, послуга чи інші ідентичні операції протягом бюджетного року, згідно з якими необхідно здійснити платежі з бюджету протягом цього ж бюджетного ро­ку або в майбутньому.

Дата добавления: 2015-05-31