Система нарахування додаткових балів за видами робіт 4 страница

Ліцензія компенсаційна – відповідно оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного това­ру (товарів), який є об’єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів.

Ліцензія на виконання окремої операції для банківської корпорації – документ, який видає Національний банк України банківській корпорації в порядку й на умовах, визначених Зако­ном України «Про банки і банківську діяльність» та відповідним Положенням, виходячи з розміру зведеного (консолідованого) регулятивного капіталу банків – учасників банківської корпора­ції, і на підставі якого банківська корпорація має право викону­вати окрему операцію.

Ліцензія разова (індивідуальна) – разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльнос­ті на період, не менший за необхідний для здійснення експорт­ної (імпортної) операції.

Ліцензія спеціальна – відповідно оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (това­рів), який є об’єктом спеціального розслідування та/або спе­ціальних заходів.

Ліцензування – видання, переоформлення й анулювання лі­цензій, видання дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов, видання розпоряджень про усунення пору­шень ліцензійних умов і законодавства у сфері ліцензування.

Ліцитатор – член аукціонної комісії, який проводить аукціон.

Локальний депозитарій – депозитарій, утворений на умовах, визначених відповідним Положенням, для здійснення зберіган­ня, обліку, клірингу та розрахунків за угодами із цінними папе­рами при отриманні відповідного дозволу, грошових розрахун­ків та клірингу грошових зобов’язань і вимог, що випливають з угод із цінними паперами та виконання інших операцій для дер­жателів рахунків у цьому депозитарії.

Майно підприємства – основні фонди та обігові кошти, а та­кож інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Майнове право – права володіння, користування й розпоря­джання своїм майном.

Майновий пай – частка майна члена підприємства в пайово­му фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Майновий сертифікат – іменний документ, який видається споживчим товариством, споживчою спілкою пайовику й засвід­чує право на пай (частку) у майні споживчого товариства, під­приємства споживчої спілки.

Майново-господарські зобов’язання– цивільно-правові зо­бов’язання, що виникають між учасниками господарських від­носин під час здійснення господарської діяльності, зважаючи на зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Мала архітектурна форма для здійснення підприємниць­кої діяльності – невелика споруда, яка виконується з полегше­них конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.

Маржа банківська – різниця між середньозваженою ставкою доходу, який банківська установа отримує від підпроцентних активів, і середньозваженою ставкою витрат, які банківська установа виплачує за своїми підпроцентними зобов’язаннями.

Матеріальне виробництво – галузі, які визначаються вида­ми діяльності, що створюють, відновлюють або знаходять мате­ріальні блага (продукцію, енергію, природні ресурси), а також продовжують виробництво у сфері обігу (реалізації) шляхом пе­реміщення, зберігання, сортування, пакування продукції чи інших видів діяльності.

Меценатство – добровільна безкорислива матеріальна, фі­нансова, організаційна та інша підтримка фізичними особами набувачів благодійної допомоги.

Мирова угода – домовленість між боржником і кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та/або розстрочку платежів або припинення зобов’язання за угодою сторін.

Митний орган – спеціально уповноважений орган виконав­чої влади в галузі митної справи, на який відповідно із законо­давством покладене безпосереднє здійснення митної діяльності.

Міжбанківські розрахунки – система безготівкових розра­хунків за грошовими вимогами та зобов’язаннями, що виника­ють між банківськими установами або їхніми клієнтами в про­цесі їхньої діяльності.

Міжнародний лізинг – договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав або якщо майно чи платежі перетинають державні кор­дони.

Міжнародні торги (тендер) – спосіб приватизації, що засто­совується для продажу на конкурентних засадах пакетів акцій високоефективних і привабливих для покупців підприємств та може здійснюватися за участю уповноважених Фондом держав­ного майна України осіб – комерційних банків та інвестиційних компаній.

Монополізація – досягнення суб’єктом господарювання мо­нопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтри­мання або посилення цього становища.

Монопольна ціна – ціна, яка встановлюється суб’єктом гос­подарювання, що займає монопольне становище на ринку, і при­зводить до обмеження конкуренції або порушення прав спожи­вача.

Монопольне утворення – підприємство, об’єднання, госпо­дарське товариство чи інше утворення, що займає монопольне становище на ринку.

Моральна шкода – шкода, яку заподіяно особистим немай­новим правам суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та яка призвела або може призвести до збитків, що мають матеріальне вираження.

Назва місця походження товару – назва географічного міс­ця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить із зазначеного географічного місця й має особливі властивості, виключно або здебільшого зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов із характерним для цього географічного місця людським фактором.

Національне агентство України з управління державними корпоративними правами – центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України здійсню­вати управління корпоративними правами держави на території України та за її межами.

Національний товаровиробник – сукупність виробників по­дібного товару або тих із них, сукупне виробництво яких ста­новить основну частину сукупного обсягу виробництва в Укра­їні цього товару.

Недобросовісна конкуренція – будь-які дії в конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у під­приємницькій діяльності.

Недобросовісна реклама – реклама, яка внаслідок неточнос­ті, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця та способу поширення та інших передбачених законодавством України вимог уводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди осо­бам і державі.

Некомерційне господарювання – самостійний систематич­ний вид господарської діяльності суб’єктів господарювання, спрямований на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети отримання прибутку. Здійснюється суб’єк­тами господарювання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності), де відповідно до законо­давства забороняється підприємництво, на основі рішення від­повідного органу державної влади чи місцевого самовряду­вання.

Нематеріальні активи – об’єкти інтелектуальної, у тому числі промислової, власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, установленому відповідним законодавством, об’єктами права власності резидента.

Непереборна сила – наслідки надзвичайних ситуацій техно­генного, природного або екологічного характеру (великі аварії в системах водо-, теплопостачання й водовідведення, руйнування цих систем, спричинені землетрусами, повенями, буреломами тощо), які унеможливлюють роботу централізованих систем водо-, теплопостачання й водовідведення та надання відповід­них послуг.

Неправомірне використання товару іншого виробника – введення в господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи.

Неправомірне збирання комерційної таємниці – добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законо­давства України становлять комерційну таємницю, якщо це зав­дало чи могло завдати шкоди господарюючому суб’єкту (під­приємцю).

Неправомірне укладання угод між підприємцями – укла­дання угод, спрямованих на встановлення (підтримання) моно­польних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок, роз­поділ ринків за територіальним принципом, асортиментом това­рів, обсягом їхньої реалізації чи закупівель за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації, усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших підприємців.

Нерухоме майно (нерухомість) – земельні ділянки й усе, що розташоване на них та тісно пов’язане з ними, тобто об’єкти, перемістити які без непропорційної шкоди їхньому призначен­ню неможливо. До нерухомого майна належать також повітряні та морські судна, судна внутрішньодержавного плавання, кос­мічні об’єкти.

Ноу-хау – конфіденційна інформація технічного, економічно­го, адміністративного та фінансового характеру, яка є власністю продавця й не доступна будь-якій іншій особі.

Об’єднання підприємств – господарська організація, утворе­на в складі двох або більше підприємств із метою координації їхньої виробничої, наукової та іншої діяльності при розв’язанні спільних економічних та соціальних завдань.

Оперативний лізинг – договір лізингу, у результаті укладан­ня якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не мен­ший від такого, за який амортизується 90 % вартості об’єкта лі­зингу, визначеної в день укладання договору.

Оперативно-господарські санкції – заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попере­дження повторення порушень зобов’язання, що використову­ються сторонами зобов’язання в односторонньому порядку.

Організаційно-правова форма – форма юридичної особи – суб’єкта господарювання, що характеризує специфіку його ство­рення, майнового статусу, характеру його прав та особливості відповідальності за зобов’язаннями суб’єкта.

Оренда – засноване на договорі строкове платне користу­вання майном, що необхідне орендареві для здійснення підпри­ємницької та іншої діяльності.

Пайовий лізинг – здійснення лізингу за участю суб’єктів лі­зингу на основі укладання багатостороннього договору й залу­чення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійс­ненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвесто­ваних кредиторами коштів не може перевищувати 80 % вартості набутого для лізингу майна.

Перереєстрація – необхідна умова продовження здійснення підприємницької діяльності в разі зміни назви, організаційно-правової форми суб’єкта господарювання, а також форми влас­ності, що здійснюється в порядку, установленому для державної реєстрації.

Перетворення – різновид реорганізації, коли суб’єкт госпо­дарювання – юридична особа змінює організаційно-правову форму.

Підприємницька діяльність – спрямована на отримання прибутку економічна діяльність із виробництва товарів, вико­нання робіт, надання послуг, яка має самостійний, ініціативний, систематичний, ризикований характер.

Підприємство – самостійний статутний суб’єкт господарю­вання, що має права юридичної особи й здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність із метою отри­мання прибутку.

Підприємство з іноземними інвестиціями – створений від­повідно до законодавства України суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, іноземна інвестиція в статутному фонді якого становить не менше 10 %.

Підприємство колективне – вид підприємства, заснований на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської чи релігійної органі­зації.

Підприємство приватне – підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їхньої) праці чи з використанням найманої праці. Приватним вважається також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи.

Поділ – різновид реорганізації, коли юридична особа поділя­ється на дві або більше нових осіб, а всі майнові права та обо­в’язки реорганізованої особи переходять за відокремлювальним актом до нових суб’єктів.

Право господарського відання – речове право суб’єкта під­приємництва, який володіє, користується й розпоряджається майном, що закріплене за ним власником, з обмеженням право­мочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених законом.

Промислово-фінансова група – об’єднання, до якого можуть входити промислові, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові та проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Реклама – спеціальна інформація про осіб чи продукцію, що поширюється в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого отримання прибутку.

Рекламодавець – особа, яка є замовником реклами для її ви­робництва та/або поширення.

Реорганізація суб’єкта господарювання (юридичної осо­би) – форма припинення діяльності, коли відбувається універ­сальне правонаступництво.

Спеціальна (вільна) економічна зона – частина території України, на якій установлюються й діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок заснування й дії зако­нодавства України.

Споживча кооперація – система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їхніх спілок, об’єднань), а та­кож підприємств і установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Статут суб’єкта господарювання – статут, що повинен містити відомості про найменування й місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про орга­ни управління й контролю, їхню компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також передбачені законодавством інші відомості, пов’язані з особли­востями організаційної форми суб’єкта господарювання.

Створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції – дискредитація суб’єкта господарювання, купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом, схиляння до бойкоту суб’єкта господарювання, схиляння постачальника до дискримінації покупця (замовника), схиляння суб’єкта господарювання до розірвання договору з конкурентом, підкуп працівника постачальника, підкуп праців­ника покупця (замовника), досягнення неправомірних переваг у конкуренції.

Суб’єкт господарювання – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю, будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб’єк­тами господарювання, група суб’єктів господарювання, якщо один або кілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб’єк­тами господарювання визнаються також органи державної вла­ди, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю в частині їхньої діяльності з виробниц­тва, реалізації, придбання товарів або іншої господарської діяль­ності.

Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична або юридич­на особа, яка здійснює підприємницьку діяльність.

Товариство господарське – підприємство, установа чи орга­нізація, створена на засадах угоди юридичними особами й гро­мадянами шляхом об’єднання їхнього майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. До господарських нале­жать такі товариства: акціонерні, з обмеженою, додатковою від­повідальністю, повні та командитні.

Товариство з додатковою відповідальністю – товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установ­чими документами розмірів. Учасники такого товариства відпо­відають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кож­ного учасника.

Товариство з обмеженою відповідальністю – господарське товариство, що має статутний фонд, розділене на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники това­риства несуть відповідальність у межах їхніх внесків до статут­ного фонду.

Товариство командитне – вид товариства, у якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені това­риства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або біль­ше учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майні товариства (вкладників).

Товариство повне – товариство, учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю й несуть солідарну від­повідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

Товариство споживче – самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об’єднуються для спільної господарської діяль­ності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Це товариство є юридичною особою й діє на основі статуту.

Товарна біржа – організація, яка об’єднує юридичних і фі­зичних осіб, що здійснюють виробничу й комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладанні біржових угод, вияв­лення товарних цін, попиту й пропозиції на товари, вивчення, упорядкування й полегшення товарообігу та пов’язаних із ним торговельних операцій.

Торговий патент – державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання чи його структурного (відокремлено­го) підрозділу займатися окремими видами діяльності, зазначе­ними в Законі Україні «Про патентування деяких видів підпри­ємницької діяльності».

Торгово-промислова палата – недержавна неприбуткова са­моврядна організація, яка об’єднує юридичних осіб, що створені та діють відповідно до законодавства України, громадян Укра­їни, зареєстрованих як підприємці, та їхні об’єднання.

Туристсько-рекреаційна зона – вільна економічна зона, яка створюється в регіоні з багатим природним, рекреаційним та історико-культурним потенціалом для ефективного його вико­ристання й збереження, а також активізації підприємницької діяльності у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу.

Установчий документ – статут та/або установчий договір, необхідні для регулювання порядку, умов узгодженої діяльності засновників, а також визначення правового статусу створюва­ного суб’єкта підприємництва – юридичної особи.

Учасник відносин у сфері господарювання – суб’єкт госпо­дарювання, споживач, орган державної влади та місцевого само­врядування, наділений господарською компетенцією, а також громадянин, громадська та інша організація, що є засновником суб’єктів господарювання або здійснює щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Філія – відокремлений підрозділ юридичної особи, розташо­ваний поза місцем її знаходження, що здійснює всі або частину її функцій.

Фінансовий лізинг – договір лізингу, у результаті укладання якого лізингоодержувач за власним замовленням отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, за який амортизується 60 % вартості об’єкта лізингу, з мож­ливістю його подальшого викупу за залишковою вартістю.

Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно дію­чий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Як правило, створюється у вигляді акціонерного товариства, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє форму­ванню їхнього біржового курсу й здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу».

Холдингова компанія – суб’єкт господарювання, який воло­діє контрольним пакетом акцій інших суб’єктів господарювання для здійснення оперативно-господарського управління.

Цінні папери – документи встановленої форми з відповід­ними реквізитами, що посвідчують грошове або інше майнове право та визначають відносини між суб’єктом господарювання, який їх випустив, і власником, передбачає виконання зобов’я­зань згідно з умовами його випуску, а також можливість пере­дання прав, що випливають із цього документа, іншим особам.

Штрафні санкції – господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських від­носин зобов’язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналеж­ного виконання господарського зобов’язання.

Юридична особа – організація, яка має відокремлене майно, відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном, висту­пає від свого імені в суді, господарському суді та третейському суді.

Дата добавления: 2015-05-31