Система нарахування додаткових балів за видами робіт 3 страница

Зобов’язання грошове – зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-право­вого договору та на інших передбачених законодавством підста­вах. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи й надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’яза­ний сплатити боржник, визначаються на день подання до госпо­дарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не передбачене законом.

Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів гос­подарської діяльності України та іноземних суб’єктів господар­ської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності та їхніх зарубіжних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обо­в’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоторговельний контракт – контракт на закупівлю товарів, укладений між бенефіціаром та зарубіжним постачаль­ником, згідно з якими бенефіціар закуповує товари, придбання яких передбачене відповідним договором з МФО.

Зона митного контролю – чітко визначене в пункті пропус­ку через державний кордон України або в інших місцях митної території України відокремлене місце, у межах якого митні органи здійснюють митний контроль.

Ідентифікаційний номер – цифровий код, що складається з десяти символів (присвоюється кожній особі згідно з визначе­ною системою кодування на підставі даних про дату народжен­ня й стать особи).

Іменний вексель – вексель без права його індосацїї першим векселедержателем іншій особі. При цьому в текст векселя век­селедавець включає вказівку «без права передавання» або інше рівнозначне. Однак іменний вексель може бути переданий у по­рядку й із наслідками звичайної цесії.

Іммігрант – іноземець (чи особа без громадянства), який отримав дозвіл на імміграцію й прибув в Україну на постійне проживання або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію й залишився в Україні на постійне проживання.

Імміграція – прибуття в Україну чи залишення в Україні в установленому законом порядку іноземців та осіб без громадян­ства на постійне проживання.

Імпорт – ввезення на митну територію країни імпорту това­ру (товарів), призначеного для споживання в цій країні.

Імпорт товарів – купівля (у тому числі з оплатою в негро­шовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності това­рів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташовани­ми за її межами.

Імпортер – суб’єкт господарсько-правових відносин, що декларує надходження на митну територію України товару (товарів).

Інвентаризація – періодична перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей банку, стану їх зберігання, правильності ведення складського господарства й реальності даних обліку.

Інвестиційна привабливість підприємства – рівень задово­лення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного підприємства, яке мо­же визначатися чи оцінюватися значеннями відповідних показ­ників, у тому числі інтегральної оцінки.

Інвестиційний керуючий – торговець цінними паперами, з яким укладено угоду про управління інвестиційним фондом.

Інвестиційний портфель – портфель, до складу якого вхо­дять усі боргові цінні папери, що перебувають у власності бан­ківської установи, і акціонерні (пайові) цінні папери, що перебу­вають у власності банківської установи, у разі, якщо їй належить менше 20 % загальної суми статутного капіталу суб’єкта госпо­дарської діяльності.

Інвестиційний сертифікат – цінний папір, що випускаєть­ся виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компа­нією й дає його власнику право на отримання доходу у вигляді дивідендів.

Інвестиційний фонд – юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог, уста­новлених відповідним Положенням, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування.

Інвестиційний (взаємний) фонд – інвестиційний фонд, а також взаємний фонд інвестиційних компаній, що здійснюють спільне інвестування та створені до набуття чинності Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та кор­поративні інвестиційні фонди)».

Інвестиційні зобов’язання – зобов’язання покупця щодо внесення інвестицій у вигляді коштів та інших видів майна, необхідних для ефективного функціонування об’єкта оцінки та випуску ним конкурентоспроможної продукції.

Інвестор – 1. Головне підприємство, головний партнер, фі­зична особа або корпорація, здатні істотно впливати на одержу­вача інвестицій. 2.Будь-яка фізична або юридична особа однієї договірної сторони, яка зробила, робить або має намір зробити інвестиції на території іншої договірної сторони.

Індивідуальне підприємство – організація, заснована на осо­бистій власності фізичної особи й виключно на її праці.

Індивідуально визначене майно – інвентарні об’єкти або гру­пи інвентарних об’єктів та інше окреме майно, що може реалізу­ватися способами, визначеними законодавством як окремий са­мостійний об’єкт.

Індивідуально визначене майно – інвентарний об’єкт – бу­дівлі, споруди, машини, устаткування та інші облікові одиниці основних засобів, нематеріальні активи, малоцінні та швидко­зношувані предмети, виробничі запаси, незавершене вироб­ництво, готова продукція, незавершене капітальне будівництво та інші цінності, що реалізовуються окремо як самостійний об’єкт продажу.

Індикативна ціна – ціна на товар, яка відповідає цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експор­ту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та здійснення розрахун­ків, визначених згідно із законодавством України.

Індосамент – спеціальний напис на векселі, за яким векселе­держатель передає всі або певні права придбавачу векселя. Індо­самент має бути безумовним. Частковий індосамент недійсний. Індосамент буває передаточним, передорученим і заставним, ко­жен з яких, у свою чергу, може бути іменним, бланковим і на пред’явника.

Індосат – векселедержатель, який отримав вексель за індоса­ментом.

Інжиніринг – надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, виконання наукових досліджень, складання проектних пропозицій, здійснення техніко-економічних обсте­жень та інженерно-розвідувальних робіт із будівництва об’єктів, розробка технічної документації, проектування та конструктор­ське опрацювання об’єктів техніки й технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджуваль­них робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов’язані з такими послугами (роботами).

ІНКОТЕРМС – міжнародні правила інтерпретації комерцій­них термінів, розроблені Міжнародною торговельною палатою.

Інновації – новостворені (застосовані) і/або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністра­тивного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліп­шують структуру та якість виробництва і/або соціальної сфери.

Інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових дослі­джень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурен­тоспроможних товарів і послуг.

Інноваційне підприємство (інноваційний центр, техно­парк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор та ін.) – підприємство (об’єднання підприємств), що розробляє, виробляє й реалізовує інноваційні продукти й/або продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вираженні перевищує 70 % загального обсягу продукції та/або послуг.

Інноваційний проект – комплекс взаємопов’язаних заходів інвестиційного характеру, спрямованих на комерційне застосу­вання науково-технічних розробок, освоєння нових видів про­дукції, послуг, упровадження новітніх технологій. Такий проект оформляється відповідно до вимог Державного інноваційного фонду у вигляді формалізованого опису й включає техніко-економічне обґрунтування та бізнес-план.

Іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банк­нотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної зарубіж­ної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях зарубіжних держав і між­народних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебува­ють на рахунках або вносяться в банківські та інші кредитно-фінансові установи за межами України.

Іноземні інвестиції – усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб’єктами господар­ської діяльності в Україні, у результаті чого утворюється при­буток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Інформаційний продукт (продукція) – документована інформація, підготовлена й призначена для задоволення потреб користувачів.

Інформаційний ринок – система економічних, організацій­них і правових відносин щодо продажу й купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг.

Інформаційний фонд реєстру – спеціально створена для надання широкому колу користувачів інформації з реєстру ком­п’ютерна інформаційна система у формі окремої бази даних, у якій зберігаються копії еталонних текстів нормативно-правових актів.

Інформація – відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органограми, малюнки, схеми то­що), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп’ютерних систем або повне чи часткове відтворення їхніх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

Іпотека – застава землі, нерухомого майна, згідно з якою земля та/або майно, що становить предмет застави, залишається в заставодавця або третьої особи.

Іпотечний договір – договір застави нерухомого майна.

Істотна шкода, що полягає в заподіянні матеріальних збитків – шкода, що в п’ять і більше разів перевищує неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян; тяжкими наслідками за тієї самої умови вважається шкода, яка у 25 і більше разів пере­вищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару (роботи, послуги) відповід­но до його цільового призначення й не може бути усунутий або для його усунення необхідні великі затрати праці та часу, або він робить товар (роботу, послугу) іншим, ніж передбачено до­говором, або виявляється знову після його усунення.

Капітал – різниця між загальними сумами активів і зобов’я­зань банківської установи. У фінансовій звітності капітал стано­вить нефіксовану, неконтрактну частину вимог (претензій) до активів банку. Такі вимоги виникають у момент надання акціонерами (пайовиками, засновниками) коштів банку шляхом придбання акцій. Крім того, до капіталу входить не тільки сума випущених акцій, а й фонди банку, загальні резерви, нерозпо­ділений фінансовий результат минулих років, фонд переоцінки основних засобів і результат поточного року.

Капітальна інвестиція – господарська операція, що пере­дбачає придбання будівель, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно із законом.

Квота антидемпінгова – граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об’єктом антидемпінгового роз­слідування та/або антидемпінгових заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку і який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях.

Квота експортна (імпортна) – граничний обсяг певної ка­тегорії товарів, який дозволено експортувати з території Укра­їни (імпортувати на територію України) протягом установленого строку і який визначається в натуральних чи вартісних оди­ницях.

Квота (контингент) індивідуальна – квота, що встановлю­ється за товаром (товарами) з визначенням конкретної країни, у яку товар (товари) може експортуватись або з якої може імпор­туватись.

Квота (контингент) глобальна – квота, що встановлюється за товаром (товарами) без зазначення конкретних країн (груп країн), у які товар (товари) експортується або з яких імпор­тується.

Квота (контингент) групова – квота, що встановлюється за товаром (товарами) з визначенням групи країн, у які товар (това­ри) експортується або з яких імпортується.

Квота компенсаційна – граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об’єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку і який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях.

Квота спеціальна – граничний обсяг імпорту в Україну пев­ного товару (товарів), що є об’єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Укра­їну протягом установленого строку і який визначається в нату­ральних та/або вартісних одиницях.

Кінцева продукція професійної фінансової групи – продук­ція, включаючи науково-технічну документацію та інші об’єкти права інтелектуальної власності, з метою виробництва якої ство­рюється ця група.

Кінцевий споживач – суб’єкт підприємницької діяльності України, Збройні Сили, інше військове формування України, іноземний суб’єкт господарської чи іншої діяльності, що без­посередньо є споживачем товарів, імпортованих в Україну або експортованих з України, з наданням гарантій щодо використан­ня в заявлених цілях.

Кінцевий споживач товару – юридична особа, яка викорис­товує товар для власних потреб.

Кліринг – система безготівкових розрахунків між банками шляхом заліку взаємних грошових вимог і зобов’язань.

Клірингова вимога – документ на переказ, сформований клі­ринговою установою за результатами клірингу, на підставі якого шляхом списання/зарахування коштів на рахунки членів платіж­ної системи, відкритих у розрахунковому банку цієї платіжної системи, здійснюються взаєморозрахунки між ними.

Клірингова установа – юридична особа, яка за результатами здійсненого нею клірингу формує клірингові вимоги та надає інформаційні послуги. Функції клірингової установи може вико­нувати юридична особа, що має відповідний дозвіл Національ­ного банку України.

Клопотання – письмове звернення з проханням про визнан­ня за особою відповідного статусу, прав, свобод тощо.

Кодекс усталеної практики (звід правил) – документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготов­лення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації облад­нання, конструкцій чи виробів. Такий кодекс може бути стан­дартом, частиною стандарту або окремим документом.

Комерсант (торговець) – юридичні особи, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність без створення юридичної особи, постійне представництво юри­дичної особи-нерезидента, що здійснюють свою діяльність у сфері продажу товарів і надання послуг відповідно до законо­давства України.

Комерційна діяльність із цінних паперів (дилерська діяль­ність) – здійснення цивільно-правових угод про цінні папери, що передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки но­вому власнику від свого імені та за власний рахунок із метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність), крім випад­ків, передбачених законодавством.

Комерційний документ – рахунки, документи про відванта­ження, про право власності, подібні або будь-які інші докумен­ти, які не є фінансовими документами.

Комісійна діяльність із цінних паперів (брокерська діяль­ність) – здійснення цивільно-правових угод про цінні папери, що передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки но­вому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів.

Компенсаційний лізинг – форма лізингу, яка передбачає як лізингові платежі поставку лізингоодержувачем лізингодавцю товарів, вироблених із використанням об’єкта лізингу.

Компенсація грошова – відшкодування вартості майна в пов­ному розмірі, що виплачується за цінами, установленими на мо­мент припинення права власності.

Конвертована валюта – іноземна валюта, зарахована до цієї категорії Національним банком України.

Конкуренція – змагальність суб’єктів господарювання, коли їхні самостійні дії ефективно обмежують можливості кожного з них однобічно впливати на загальні умови обігу товарів на від­повідному товарному ринку й стимулюють виробництво необхідних споживачеві товарів.

Конкурс (тендер) – форма розміщення замовлення на вико­нання робіт, послуг, поставку продукції (медичної техніки, обладнання), яка передбачає вибір претендента шляхом оцінки його пропозиції.

Консенсус – загальна згода, яка характеризується відсутністю істотних заперечень щодо суттєвих питань у більшості заінте­ресованих сторін і досягається в результаті процедури, спрямо­ваної на врахування думки всіх сторін і зближення розбіжних поглядів.

Консорціум – тимчасове статутне об’єднання промислового та банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Контрафактний товар – об’єкт інтелектуальної власності, переміщення якого через митний кордон України призводить до порушення прав правовласника, що захищаються відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Контрольний пакет акцій – пакет акцій, який дає змогу здійснювати контроль за діяльністю відповідного суб’єкта гос­подарювання.

Концесієдавець – орган виконавчої влади або орган місцево­го самоврядування, уповноважений відповідно Кабінетом Міністрів України чи органами місцевого самоврядування на укладання концесійного договору.

Концесіонер – суб’єкт підприємницької діяльності, який від­повідно до закону на підставі договору отримав концесію.

Концесія – надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб’єкту під­приємницької діяльності) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об’єкта концесії (строкове платне володіння) за умови взяття суб’єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов’язань зі створення (бу­дівництва) та/або управління (експлуатації) об’єктом концесії майнової відповідальності та можливого підприємницького ри­зику.

Кооператив – вид підприємства, що створене громадянами України, які добровільно об’єднались на основі членства для спільного здійснення господарської та іншої діяльності.

Координаційна рада з питань біржового товарного ринку– консультативно-дорадчий орган Міністерства аграрної політики України, який сприяє забезпеченню реалізації державної політи­ки щодо розвитку біржового ринку продукції агропромислового комплексу та необхідних для його потреб матеріально-техніч­них ресурсів.

Копіювання зовнішнього вигляду виробу – відтворення зов­нішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб’єкта (під­приємця) і введення його в господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця).

Корисна модель – нове й промислово придатне конструктив­не виконання пристрою.

Корпоратизація – перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більше 75 % статутного фонду яких перебуває в державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об’єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність із чинним законодавством, на відкриті акціонерні товариства.

Корпорація – договірне об’єднання, створене на основі поєд­нання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегу­ванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з її учасників.

Кошти – валютні цінності, виражені в гривнях або в інозем­ній валюті.

Країна експорту – країна походження товару, що імпорту­ється в Україну. Країною експорту може вважатися також кра­їна-посередник (митний союз або економічне угруповання), за винятком випадків, коли зазначений товар перевозиться транзи­том через цю країну, у ній не виробляється або в цій країні немає порівняної ціни для цього товару.

Країна походження – країна (митний союз або економічне угруповання), у якій товар повністю вироблено або піддано значній переробці чи обробці.

Кредит – кошти й матеріальні цінності, які надаються рези­дентами або нерезидентами в користування юридичним або фі­зичним особам на визначений строк під відсотки. Кредит поді­ляється на фінансовий, товарний, інвестиційний, податковий, під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Кредитна спілка – громадська організація, основна мета якої полягає у фінансовому та соціальному захисті її членів шляхом залучення їхніх особистих заощаджень для взаємного кредиту­вання.

Кредитор – юридична або фізична особа, яка має в установ­леному порядку підтверджені документами вимоги щодо грошо­вих зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи Дер­жавної податкової служби та інші державні органи, які здійсню­ють контроль за правильністю та своєчасністю справляння по­датків і зборів (обов’язкових платежів).

Кредиторська заборгованість – кошти підприємства, орга­нізації або установи, які підлягають сплаті відповідним юридич­ним або фізичним особам.

Кредитоспроможність – наявність передумов для отриман­ня кредиту й здатність повернути його. Визначається показни­ками, які характеризують позичальника: акуратність при розра­хунках за раніше отримані кредити, його поточний фінансовий стан, здатність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел.

Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом – купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту.

Лізинг – підприємницька діяльність, що спрямована на інвес­тування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізинг –фінансова оренда – вид інвестиційно-підприєм­ницької діяльності, пов’язаної з придбанням і передаванням майна в користування за договором державі в особі її уповно­важених органів, фізичній або юридичній особі на визначений термін із метою отримання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту з урахуванням амортизації предмета лізингу за участю лізингодавця, постачальника, лізингоодержувача та інших учасників лізингового проекту.

Лізинговий платіж – платіжна операція лізингоодержувача (фінансова, майнова або інша) на адресу лізингодавця, що вклю­чає вартість амортизації предмета лізингу, плату за залучені кре­дитні ресурси на реалізацію лізингової угоди, лізингову маржу й ризикову премію та інші платежі відповідно до договору лізингу та національного законодавства.

Лізинговий проект (операція, угода) – комплекс дій (багато­сторонніх, консенсуальних, реальних, відплатних) суб’єктів і учасників міждержавної лізингової діяльності, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків щодо предмета лізингу.

Лізингодавець – суб’єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який пе­редає в користування об’єкти лізингу за договором лізингу.

Лізингоодержувач – суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу.

Ліквідаційна маса – усі види майнових активів (майно й майнові права) банку, які належать йому на праві власності на день відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в процесі ліквідації.

Ліквідація – припинення діяльності суб’єкта підприємниць­кої діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з ме­тою здійснення заходів задоволення визнаних судом вимог кре­диторів шляхом продажу його майна.

Ліквідність – здатність банку забезпечити своєчасне вико­нання грошових зобов’язань. Ліквідність банку визначається збалансованістю активів і пасивів балансу банку, відповідністю строків розміщення активів строкам залучення пасивів банку.

Лістинг – внесення цінних паперів до списку цінних паперів, які котируються на фондовій біржі або можуть бути предметом укладання угод у торговельно-інформаційній системі, якщо це передбачене їхніми правилами.

Ліцензіар – орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на певні види підприємницької діяль­ності.

Ліцензіат – суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на здійснення певного виду господарської діяльності, що підля­гає ліцензуванню.

Ліцензійний реєстр – список суб’єктів господарювання – лі­цензіатів, який формується й ведеться органом ліцензування від­повідно до отриманої ліцензіатами ліцензії як автоматизована система збирання, нагромадження, захисту та обліку відомостей про цих суб’єктів.

Ліцензійні операції – продаж і придбання виключних прав на запатентований винахід або дозволу на використання винаходу чи ноу-хау з дотриманням певних юридичних заходів.

Ліцензійні умови – установлений з урахуванням вимог зако­нів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання при здійсненні певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензу­ванню.

Ліцензія – 1. Документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. 2. Дозвіл власника патенту (ліцен­зіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах.

Ліцензія антидемпінгова – відповідно оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного това­ру (товарів), який є об’єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів.

Ліцензія виключна – передання власником патенту або його правонаступником (ліцензіаром) права на користування зазначе­ним у патенті об’єктом права інтелектуальної власності будь-якій особі (ліцензіату), включаючи право продажу ліцензій тре­тім особам.

Ліцензія відкрита (індивідуальна) – дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Ліцензія генеральна – відкритий дозвіл на експортні (імпорт­ні) операції з певним товаром (товарами) та/або з певною кра­їною (групою країн) протягом строку дії режиму ліцензування щодо цього товару (товарів).

Ліцензія експортна (імпортна) – відповідно оформлене право на експорт (імпорт) протягом установленого строку пев­них товарів або валютних коштів з метою інвестицій і кредиту­вання.

Дата добавления: 2015-05-31