Система банківських операцій

Система банківських операцій, які поділені на підставі класифікації видів фінансових послуг, предмета угод, наявності ліцензій або дозволів, закріплена у ст. 47 Закону "Про банки".

По-перше, це банківські послуги, надання яких має право здійснювати на підставі банківської ліцензії виключно банк.

До банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; 3) розміщення залучених у вклади (депозитах у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

По-друге, інші фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. У останньому випадку перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється НБУ.

По-третє, операції, крім фінансових послуг, які належать до інших видів діяльності відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону "Про банки": 1) інвестицій; 2) випуску власних цінних паперів; 3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей; 4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; 5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; 6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій); 7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг. Слід враховувати, що при наведеній класифікації в цій групі видів діяльності необхідно відокремлювати за складом учасників та характером дій інвестиційні послуги, операції з цінними паперами, які є фінансовими послугами, але належать до інвестицій, що чітко не зазначено при класифікації в Законі "Про банки".

Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а в іноземній валюті - за наявності відповідної ліцензії НБУ згідно з Декретом Кабінету Міністрів України № 15-93, Положенням про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженим ПП НБУ № 281 від 15 серпня 2011 р.

При здійсненні окремих фінансових послуг, наприклад операцій на ринку цінних паперів, банку необхідно отримати ліцензію відповідно до Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 345 від 26.05.2006 р.

При визначенні системи банківських операцій необхідно також розподіляти їх із метою особливостей регламентування на такі групи: розрахункові (ст. 51 Закону "Про банки"), кредитні (ст. 49 Закону "Про банки"), депозитні, факторингові та лізингові операції (ст. 339 ГК України).

Особливу групу складають банківські операції НБУ, які здійснюються відповідно до Закону "Про НБУ", Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого ПП НБУ № 378 від 26.09.2006 р., а також зберігання і обслуговування обігу державних цінних паперів (далі - ДЦП) на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним ДЦП і кліринг і розрахунки за угодами щодо ДЦП (депозитарна діяльність) відповідно до Положення про депозитарну діяльність Національного банку України з державними цінними паперами, затвердженого ПП НБУ № 114 від 19.03.2003 р., у редакції ПП НБУ №456 від 1512.2011 р.

Крім надання банківських послуг банк має право здійснювати інвестиційну діяльність, поєднуючи із операціями з цінними паперами відповідно до статей 47,50 Закону "Про банки" законодавство України про цінні папери. А прямі інвестиції банки здійснюють згідно з нормативно-правовими актами НБУ, в тому числі лише на підставі письмового дозволу НБУ Банк, регулятивний капітал якого повністю відповідає вимогам для здійснення інвестицій, встановленим нормативно-правовими актами НБУ, має право здійснити інвестицію без письмового дозволу, у разі якщо: 1) інвестиція у фінансову установу становить у сукупності не більш як 1 відсоток статутного капіталу банку; 2) інвестиція здійснюється до статутного капіталу бюро кредитних історій, що має ліцензію спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Статтею 50 Закону "Про банки" встановлюються окремі нормативи та обмеження для банків на інвестування та винятки для інвестиційних банків.

Проведення банками інвестування як у цінні папери, так і не опосередковане цінними паперами, передбачає формування резерву за такими інвестиціями відповідно до порядку, визначеного Положенням про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затвердженого ПП НБУ №31 від 02.02.2007 р., а з 01.01.2013 р. Положенням НБУ № 23 від 25.01.2012 р. Також додержання обмежень у формі нормативів інвестування в цінні папери окремо за кожною установою і загальної суми інвестування зазначається Інструкцією про порядок регулювання діяльності комерційних банків, затвердженою ПП НБУ № 368 від 28.08.2008 р.

Як самостійні форми інвестування банками врегульовані в Україні: а) здійснення банком-управителем залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла (Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном 550 при будівництві житла та операціях з нерухомістю" № 978-IV від 19.06.2003 р.) та б) утворення і інвестування коштів фондів банківського управління відповідно до Закону України "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськ-6уц""від 20.04.2000 р.

У банківському законодавстві окремо регулюються розрахункові банківські операції, якими є відкриття та ведення кореспондентських рахунків, банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб у гривнях та в іноземній валюті, банківські розрахунки (ст. 51 Закону "Про банки") та кредитні операції, перелік яких визначається ст. 49 Закону "Про банки".

Дата добавления: 2015-05-31