Правове регулювання депозитних операцій банків. Захист інтересів вкладників

Стаття 2 Закону "Про банки" визначає вклад (депозит) як кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Депозитні операції банків, як залучення коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів, визначаються ст. 340 ГК України, здійснюються на підставі банківської ліцензії і є одним із джерел кредитних ресурсів (ст. 349 ГК).

Основні положення щодо договору банківського вкладу містяться в статтях 1058-1065 ЦК України. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором, укладається в письмовій формі з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Важливими умовами договору, які захищають інтереси вкладників, є обов'язок банку видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором, та заборона односторонньо зменшувати банком встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, якщо інше не встановлено законом. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу та щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемними.

Загальний порядок залучення банками України грошових коштів (як у національній, так і в іноземній валюті), банківських металів від юридичних і фізичних осіб на їх поточні, вкладні (депозитні) рахунки та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим ПП НБУ № 516 від 03.12.2003 р. (далі - Положення № 516 від 03.12.2003 р.). Особливості залучення грошових коштів або банківських металів на вклади (депозити) регулюються внутрішніми положеннями банків, розробленими відповідно до законодавства України.

Залучені як вклад грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунка.

Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки перераховуються юридичними особами з поточних рахунків і повертаються банками в безготівковій формі на поточні рахунки юридичних осіб, а для фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого вкладного (депозитного) рахунка або поточного рахунка і повертаються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок.

Стаття 1060 ЦК визнає основні види банківських вкладів за умовами надання: вкладу на вимогу та строковий вклад. Банки можуть встановлювати інші критерії та умови для визначення видів вкладів.

Однією з форм підтвердження депонування грошових коштів є ощадний (депозитний) сертифікат, що є цінним папером згідно зі ст. 13 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" і, як особливість, іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі. Алена відміну від такої норми закону, відповідно до Положення № 516 від 03.12.2003 р. ощадні (депозитні) сертифікати випускаються банком тільки у паперовій (документарній) формі на таких умовах: одноразово або серіями; іменними або на пред'явника; на вимогу або на строк; номінованими як у національній валюті, так і в іноземній валюті; процентними, купонними або безкупонними. Випуск та розміщення банками ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих у банківських металах, не дозволяється.

Депозитні операції з власними борговими зобов'язаннями здійснює і НБУ шляхом емісії депозитних сертифікатів за строками один день (овернайт) та до 90 днів. Депозитний сертифікат НБУ- один із монетарних інструментів, що є борговим цінним папером Національного банку в бездокументарній формі (з іменною ідентифікацією власників на підставі реєстру власників системи кількісного обліку СЕРТИФ), який свідчить про розміщення в НБУ коштів банків та їх право на отримання внесеної суми і процентів після закінчення встановленого строку. Особливості випуску та погашення депозитних сертифікатів НБУ встановлюються Положенням про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженим ПП НБУ №259 від 30.04.2009 р.

Захист інтересів вкладників фізичних осіб здійснюється, крім договірних умов при здійсненні вкладів, також системою державного регулювання гарантування вкладів. Засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам учасників (тимчасових учасників) Фонду встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012 p., який набирає чинності 22.09.2012 р. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Згідно зі ст. З Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", який втратив чинність 22.09.2012 р., Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду та санаційного банку відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, у розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 1200 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 17.11.2010 р. сума відшкодування з 01.01.2011 р. збільшена і складає 150 000 грн. Вкладники набувають права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів. Процедура відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затвердженим рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 12.02.2002 р.

Дата добавления: 2015-05-31