Радянський рух Опору 3 страница

Друга світова війни

Частина українців опинилася під окупацією радянських військ, а частина – під окупацією німецьких. Рухи Опору вели велику активність. Українці об’єднувалися в партизанські загони, ОУН-УПА, щоб звільнити від окупантів українські землі. На Заході України українці вели боротьбу проти радянських і німецьких окупантів, а на Сході України – переважно проти німців. В 1944р. було депортовано кримських татар, ніби через співпрацю з нацистами, але це було не так. Вони брали активну участь у війні проти німців.

58. Демографічне становище України. Українці в світі.

Сьогодні соціально-демографічне становище в Україні викликає велике занепокоєння. Спостерігаються труднощі з наповненням дохідної частини державного бюджету, практично не поліпшується фінансове становище більшості підприємств. Зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну засвідчує збереження несприятливого інвестиційного та підприємницького клімату в Україні. Всі вищезазначені чинники не могли не здійснити негативний вплив на рівні зайнятості та доходів населення. станнім часом спостерігається тенденція до поступового скорочення частки зайнятих на підприємствах державної форми власності та її збільшення в недержавному секторі економіки. Негативні тенденції в динаміці зайнятості, доходів та споживання населення знайшли своє відображення у погіршенні основних показників відтворення населення, стану його здоров’я і, в результаті, зниження демографічного, трудового та соціального потенціалу країни. Україна переживає глибоку соціально-демографічну кризу, яка загрожує країні непередбачуваними наслідками у майбутньому. За останній рік українців стало менше ще на 16,6 тис. Проте, пенсіонерів стало на 1 млн. більше. Для сучасного етапу демографічного розвитку України характерне повсюдне скорочення народжуваності, особливо інтенсивне у великих містах. Державі необхідно прийняти і запустити в дію програми, сприяючі підвищенню рівня народжуваності, підвищенню ефективності статевого виховання і надавати допомогу молодим сім'ям. Для вирішення цього необхідно: встановлення мінімальних нормативів витрат держави на охорону здоров'я; розширення переліку тих видів витрат у сфері охорони здоров'я і культури, які включаються в поняття «захищені статті бюджету» - витратні статті, які фінансуються першочергово, і т.п.

Українці на пострадянському просторі становлять східну українську діаспору (вона є чисельнішою, ніж західна), а в країнах Західної Європи, Північної і Південної Америки та в Австралії - західну. Формування східної діаспори на землі Московського князівства почалося ще за княжих часів. Першими поселенцями з України були ремісники, а також утікачі від татар. Провідне місце за кількістю українців в Росії займає Центр Європейської частини (Центральний, Центрально-Чорноземний та Волго-В'ятський економічні райони). Важливим регіоном проживання українців є Північний Кавказ. Досить чисельною є українська діаспора в країнах Середньої Азії. Вона почала формуватися в другій половині XIX ст., а чисельно зросла в післявоєнний період. Значно пізніше почала формуватися західна українська діаспора. Спочатку головною причиною міграцій українців до країн Північної та Південної Америки та деяких європейських країн були важкі економічні та соціальні умови життя на батьківщині. Під час Другої світової війни близько 2 млн. молодих людей було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Західна українська діаспора найчисельніша в США та Канаді. начна кількість українці в проживає у Польщі, Румунії, Словаччині, Чехії. Наймолодшою є українська діаспора Австралії. З посиленням еміграційних потоків населення з України у останньому десятилітті українська діаспора збільшується як чисельно, так і розширюється ареал її поширення.З незалежністю України, українці переселяються, зокрема в Португалію, Іспанію, Чехію, Італію через непевний економічний стан в Україні.

59. Культура та духовне життя незалежної України.

Із проголошенням незалежності України відродження національної культури стало державною справою. Для українців чи не вперше відкрилася перспектива вільного розвитку і набуття престижності своєї мови і культури.У жовтні 1989 р. було прийнято "Закон про мови в Українській РСР", спрямований на захист національної мови, забезпечення її всебічного розвитку і функціонування у всіх сферах життя суспільства. Українську мову в республіці проголошено державною.Конституція України затверджує за українською мовою статус державної мови, а також гарантує вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Для забезпечення духовного і соціально-економічного розвитку держави реформується система освіти. Реорганізується вся структура вищої і середньої спеціальної освіти. Здійснюється перехід на чотириступеневу освіту: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Поряд з державними створюються навчальні заклади інших форм власності, за рахунок чого зростає їхня кількість та якість освітніх послуг. Недостатнє фінансування обумовило кризові явища в науці: відтік кваліфікованих вчених із наукової сфери в інші структури і за кордон, втрата провідних позицій з ряду фундаментальних досліджень, відставання від Заходу за рівнем наукових розробок. При цьому понад 90% нових технологічних розробок не запроваджуються у виробництво. Утвердження демократії сприяє оновленню літератури і мистецтва, свободу творчості, вільний розвиток усіх художніх стилів і жанрів. Поступово створюються умови, які заохочують громадян України до української мови і української культури: урізноманітнюються радіо- і телепрограми, проводяться фестивалі і конкурси естрадної української музики і пісні, діють виставки нових напрямів сучасного українського мистецтва. Однак збереження залишкового принципу фінансування вкрай негативно позначається на культурних процесах, обумовлює руйнівні наслідки у сфері духовності. Художня культура опинилася в жорстоких лещатах фінансової залежності. її комерціалізація призвела до того, що на нас ринув каламутний потік низькопробної масової культури.Тільки здійснення широкої програми заходів, спрямованих на забезпечення відповідної матеріальної бази, посилення уваги всього суспільства зможуть забезпечити збереження і подальший розвиток національної культури. Будівництво незалежної Української держави, стрімкі зміни в суспільстві сприяли активізації релігійного життя. Свобода совісті стала важливим елементом життя незалежної України. Сотні тисяч людей повертаються до релігії, здобуваючи завдяки їй риси духовності і моралі. Головним завданням у контексті побудови вільної незалежної України є повернення людям віри в добро, справедливість, честь і порядність.

У червні 2001 р. відбувся державний візит в Україну глави Держави Ватикан, глави Католицької церкви Папи Римського Івана Павла II. Україна стала 123-ю країною, яку відвідав Понтифік. Згідно з програмою візиту відбулися зустрічі Папи і Президента України з представниками політичних, культурних, наукових та ділових кіл, зустрічі Папи з представниками Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій, з громадськістю. Іван Павло II відслужив божественні літургії за римським і візантійським обрядами у Києві та Львові.

Візит Понтифіка, незламного поборника прав і гідності людини, безкомпромісного противника тоталітаризму, нетерпимості і дискримінації, став закликом до порозуміння, до процесів єднання. Папа закликав не зводити рахунки з минулим, а разом дивитися в майбутнє, спільно розвивати діалог культур і цивілізацій. Україна, за словами Папи, має виразне європейське покликання, підкріплене християнськими коренями культури, і тому треба сподіватися, що ці корені допоможуть зміцнити національну єдність і далі розвивати незалежну Україну.

60. Розвиток освіти, науки та спорту в незалежній Україні.

Провідним науковим центром залишається Академія наук України, з 1994 року за статусом національна. Однак і вона має серйозні проблеми. Серйозною вадою є поділ науки на академічну, вузівську і галузеву. Значні труднощі в матеріально-технічному та кадровому забезпеченні створює низький рівень фінансування. Спостерігається зниження професіоналізму частини наукових співробітників через відсутність здорового суперництва, творчих дискусій, чесного і відкритого обміну думками. Погана технічна оснащеність наукових лабораторій, різке зниження життєвого рівня і соціальна незахищеність призвели до виїзду багатьох учених за кордон. У 1989 р. відновило свою діяльність Наукове товариство ім. Тараса Шевченка. Тіснішає співробітництво з українською діаспорою. У складних умовах перебувала і перебуває освіта, хоча процеси оновлення охопили і цю важливу сферу. Основним нормативним документом у галузі є Закон України «Про освіту». Його було прийнято в 1991р., а сучасну редакцію затверджено в 1996р. Закон встановлює основні принципи освіти, її структуру, права та обов’язки учнів, студентів, викладачів, батьків, тощо. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою. В Україні поновлено сотні шкіл з українською мовою навчання, з’явилася велика кількість ліцеїв, коледжів та гімназій. З метою тіснішого зв’язку з середньою освітою Міністерство народної освіти та Міністерство вищої і спеціальної освіти були об’єднані в одне – Міністерство освіти і науки України. Україна завжди мала добрі спортивні традиції. Так, із 639 олімпійських медалей, завойованих радянськими спортсменами, на рахунку українських — 444, з них 196 золотих.Після здобуття незалежності в Україні було створено Національний олімпійський комітет (НОК) України та 120 національних федерацій різних видів спорту. Заради підтримки свого престижу в очах світової громадськості держава частково фінансує професійний спорт, який займає доволі високі позиції у світі.

61. Основні напрями зовнішньої політики України.

з проголошенням незалежності Україна почала брати активну участь у міжнародних відносинах як повноправний суб'єкт міжнародного права. Основні принципи зовнішньої політики України визначені в Декларації про державний суверенітет України (1990), ухвалених Верховною Радою «Основних напрямках зовнішньої політики України» (1993), в Конституції України (1996).

Одним з основних напрямків зовнішньої політики України є підтримання дружніх взаємовигідних зв'язків з країнами СНД. Основним питанням щодо цього є забезпечення України енергоносіями з Росії та створення зони вільної торгівлі в межах СНД; спрощення режиму перетинання україно-російського кордону тощо. 2003 р. Президент України Л. Кучма обраний головою на саммітах СНД. У вересні 2003 р. Україна разом із Росією та деякими іншими країнами СНД підписала угоду про Єдиний економічний простір (ЄЕП), де провідну роль відіграла Москва. Цей договір передбачає створення наддержавних органів, що суперечить Конституції України. Проте вже у жовтні претензії росіян на острів Тузлу у Керченській протоці загальмували процес входження України до ЄЕП. Цей конфлікт ще не вичерпаний і його розв'язання — процес тривалого часу.

Західна політика України пов'язана з прагненням інтегруватись у європейські структури і зокрема з входженням у Європейський союз (у віддаленій перспективі). Але цьому заважають економічне становище держави та суспільно-політична ситуація в ній, які не задовольняють європейським вимогам (зокрема стан демократії в Україні). Тому Україна мусить задовольнятися певними двосторонніми угодами з високорозвиненими країнами з певних питань економічного та політичного співробітництва.

Україна є членом декількох регіональних міждержавних організацій, зокрема Центральноєвропейської ініціативи (з 1996 р.) та Чорноморського економічного співробітництва (1994) що дає їй можливість розширяти співробітництво в таких галузях, як зв'язок, енергетика, транспорт, екологічна безпека, наука і технологія, статистика, інформація, культура.

Певну роль Україна відіграє у врегулюванні локальних конфліктів, а саме, в Югославії, Сьєрра-Леоне, Південному Лівані, а з 2003 — в Іраку.

Дата добавления: 2015-05-26