Система вузлових понять (категорій) етики та естетики

Будь-яка система знань з необхідністю передбачає виділення понятійного кістяка змісту, завдяки якому зразу ж висвітлюється своєрідність предмету і на теоретичному й на емпіричному рівнях розгляду. Таким кістяком є вузлові змістовні поняття, зв’язок яких між собою утворює структурні засади системи знань. Тобто категорії здібні утворювати систему вузлових понять, а тому слугують базою побудови всієї системи предметної дисципліни.

Категорії – це узагальнені наскрізні поняття, що відтворюють певні сторони суспільної свідомості у всьому багатстві зв’язків і структурної єдності змісту. Категорійне протиставлення (бінарні опозиції) має давнє походження й особливості. Центральна категорія служить теоретичним утворювачем бінарних опозицій та їх категоріального виразу в системі..

Принцип побудови систем категорій етики та естетики. Благо як універсальна категорія людської культури служить принципом побудови систем категорій етики та естетики в єдиному смисловому полі. Кожна пара протилежних категорій спирається на особливу модальність і парадигму відношення до блага.

Для зручності користування у подальшому вивченні етики та естетики та для наочності пропонуємо схематичне зображення системи категорій етики та естетики в таблиці, розміщеній на наступній сторінці.

Система категорій етики відображає і дає смисловий вираз головним елементам всієї структури моралі. Будь-яка категорія етики – це узагальнене, абстраговане, наскрізне для всього її змісту, орієнтуюче у ньому ідея-поняття, в якому відбиваються вузлові характеристики моралі як форми суспільної свідомості у всій її структурній єдності, у всьому багатстві змісту, ідеології й психології, ціннісних орієнтацій. Три аспекти мають обидві системи категорій: оцінний, зобов’язуючий, мотиваційний.

Загальними критеріями моральної оцінки виступають категорії " Добро " і " зло " – як вияв свободи ставлення людини до блага, як межове узагальнення морального відношення. "Совість” – особистісна міра і внутрішній контроль самосвідомості в полюсах добра і зла. Категорія Правди (ціннісна характеристика потреби душі у гармонії стосунків між людьми, в утвердженні блага). "Правда" і "кривда" у народній моралі. Міра рівноваги (гармонії) правди в моралі ("справедливість", "порядність", "честь", єдність прав і обов’язків). “ Справедливість” – категорія й водночас регулятивний принцип.

Категорії вибору лінії поведінки, моральної спрямованості людини:

Соціальні функції моралі і категорія " обов’язку ". Норма в моральній регуляції. Моральний закон. Зобов’язання. Обов’язковість і відповідальність. Людяність обов’язку Правди – гуманність. Гідність як усвідомлення власної цінності у її значимості для інших. Категорія “ честі” як внутрішньої репутації людини, як оцінювання себе через інших. "Невільники честі". Честь і чесність.

Свобода волі й відповідальність. Віра. "Довіра" вимагає особистої відповідальності (тому й "совісті"). Надія. Любов.

Дата добавления: 2015-05-26