Зобов’язальне право

Загальна характеристика цивільного законодавства.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

Питання до розгляду:

6.1. Загальна характеристика цивільного законодавства України

6.2. Зобов’язальне право

6.3. Спадкування за законом і за заповітом

6.4. Цивільні правовідносини (семінар)

6.5. Поняття і види договорів (семінар)

Література:

1. Правознавство: Навч. посібник / За ред. В. В. Копейчикова.– К.: Юрінком – Інтер, 2000. – 860 с.

2. Цивільний кодекс України: Коментарії.– Харків: Одиссей, 2003. – 832с.

3. Цивільний процесуальний кодекс України.– Харків: Одиссей, 2003.– 224 с.

4. Конституція України.– Харків: Одиссей, 2003.– 56 с.

Цивільне право це галузь права, яка регулює особисті майнові і немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільного волевиявлення, майновій самостійності їх учасників. Учасниками цивільних відносин є фізичні і юридичні особи, держава Україна, іноземні держави, територіальні громади та інші суб'єкти публічного права.

Загальними принципами цивільного законодавства є:

1. Неприпустимість втручання в сферу особистого життя людини;

2. Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, установлених законодавством;

3. Дозвіл підприємницької діяльності;

4. Судовий захист прав і інтересів;

Основу цивільного законодавства складають Конституція України, Цивільний кодекс України (вступив в дію 1.01.2004 р.) та інші закони України, прийняті відповідно до Конституції і цього кодексу.

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт та інтелектуальної і творчої діяльності, послуги, інформація та інші матеріальні і нематеріальні цінності.

Способами захисту особистих немайнових і майнових прав є:

1. Визнання цивільних прав;

2. Визнання угоди недійсної;

3. Припинення дії, яка порушує право;

4. Відновлення положення, яке існувало до порушення права;

5. Примусове виконання обов'язку;

6. Зміна або припинення правовідносин;

7. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди;

Зобов'язальне право це система цивільно-правових норм, які регулюють майнові відносини в сфері товарного і грошового обігу, а також майнові відносини по відшкодуванню заподіяних збитків юридичних і фізичних осіб.

Зобов'язання це правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь іншої сторони (кредитора) визначену дію (передати майно, зробити послугу, сплатити гроші) або утримуватися від визначеної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання зобов'язання. Основним джерелом виникнення зобов'язань є договір. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та законодавства.

Виконання зобов'язань забезпечується:

1. Неустойкою (штраф, пеня) це грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору у випадку порушення зобов'язання.

2. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання зобов'язання і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання.

3. По гарантії - банк або інша фінансова установа гарантує кредитору виконання боржником зобов’язання і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання.

4. Задатком є грошова сума або рухоме майно, яке передається кредитору боржником в рахунок належних від нього за договором платежів у підтвердження зобов'язання.

5. В силу застави кредитор має право у випадку невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати борг з вартості закладеного майна.

6. Притримання – кредитор правомірно володіє річчю, яка підлягає передачі боржнику, у випадку невиконання зобов'язання.

Зобов'язання припиняється частково або цілком на підставах, встановлених договором чи законом.

Дата добавления: 2015-05-26