Додаткова. Бурдьё П. Начала. /Перевод Шматко Н.А

Основна

Бурдьё П. Начала. /Перевод Шматко Н.А. – М.: Socio-Logos, 1994. – 288 с.

Бурдьё П. Социология политики /Пер. с фр., сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко. – М.: Socio-Logos, 1993. – 336 с.

Габермас Ю. Структурні зміни у сфері відкритости / Юрген Габермас [переклад з німецької А. Онишко; редактор М. Прихода]. – Львів: Літопис, 2000. – 317 с.

Ильин И.А. Путь духовного обновления // Ильин И.А. Путь к очевидности. - М.: Республика, 1993. - С.165 - 178, 199 - 288.

Кастельс М. Інтернет-галактика: міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / М. Кастельс; [пер. з англ. Е. Г. Ганиш]. – Київ: Ваклер, 2007. – 304 с.

Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту: фінська модель / М. Кастельс, П. Хіманен. – Київ: Ваклер, 2006. – 256 с.

Луман Н. Поняття цілі та системна раціональність: щодо функції цілей у соціальних системах. – К.: Дух і Літера, 2011. – С. 211-282.

Маркузе Г. Одномерный человек. - М.: REFL-book, 1994.

Маркузе Г. Эрос и цивилизация. - К.: ИСА, 1995.

Нозик Р. Анархия, государство и утопия / Роберт Нозик; [пер. с англ. Б. Пинскера под ред. Ю. Кузнецова и А. Куряева]. – М.: Ирисэн, 2008. – 424 с.

Фромм Э. Бегство от свободы. - М.: Прогресс, 1990.

Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Ф. Фукуяма; [пер. с англ]. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ЗАО НПП «Ермак», 2004. – 730 с.

Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика просвещения. Философские фрагменты. - Москва - Санкт-Петербург: Медиум, Ювента, 1997.

Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека / А.Н. Ермоленко. – К.: Наукова думка, 1994. – 200 с.

Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий // Общественные науки и современность – 2001. - №3. – С. 122 - 139.

Луман Н. Формы помощи в процессе изменения общественных условий / Н. Луман; [пер. Д. В. Озирченко, А. Н. Малинкина] // Социологический журнал. — 2000. — № ½. — С. 16–35.

Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Д. Норт; [пер. з англ. І. Дзюб]. – К.: Основи, 2000. – 198 с.

Социальная философия франкфуртской школы. - М.: Мысль, Прага: Свобода, 1975.

Тема 14. Соціальна модернізація. – (4 год.)

Лекція (2 год) .

Формування засад теорії соціальної модернізації (К.Маркс, О.Конт, Г.Спенсер, Ф.Тьоніс, М.Вебер). Економічний, політичний та культурний аспекти соціальної модернізації: індустріалізація, демократизація та культурні революції. Соціальні революції як каталізатори модернізаційних процесів (Ш.Ейзенштадт).

Модернізація і раціональна критика традиційних соціальних інститутів. Роль філософії Просвітництва: легітимація та критика лінійності концепцій соціального прогресу. Секуляризація. Соціальні реформи і еволюційний вимір соціальної модернізації (К.Поппер). Теорія критики ідеологій Ю.Габермаса.

Модернізація як вестернізація. Європоцентризм та його критика (М.Данилевський, О.Шпенглер, філософія постмодернізму).

Теорії постіндустріалізму та суспільства споживання.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Історична роль індустріалізації.

2. Здобутки і втрати культурних революцій.

3. Постмодерністська критика центризму у соціальних теоріях.

Контрольні запитання та завдання

1. Що таке вестернізація?

2. Як співвідносяться поняття «суспільний прогрес» і «модернізація»?

3. У чому сенс критики ідеологій?

Рекомендована література.

1. Байме К. Політичні теорії сучасності / К. Байме; [пер з нім. М. Култаєвої та М. Бойченка]. – К.: Стилос, 2008. – 396 c.

2. Бек У. Общество риска [Текст]: На пути к другому модерну / Ульрих Бек [перевод с немецкого В.Седельника и Н.Федоровой]. – М: Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.

3. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования / Д. Белл; [пер. с англ. Под ред. В.Л. Иноземцева]. – М.: Academia, 1999. – 956 с.

4. Бодрійяр Ж. Фатальні стратегії / Жан Бодіяр [пер. з франц. Леоніда Кононовича]. – Львів: Кальварія, 2010. – 192 с.

5. Грей Дж. Поминки по Просвещению: Политика и культура на закате современности / Дж. Грей; [пер. с англ.]. – М.: Праксис, 2003. – 368 с.

6. Инглегарт Р. Модернизация и постмодернизация [Текст] / Р. Инглегарт // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология /Под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – С. 267-268.

7. Тоффлер Элвин. Третья волна / Науч. ред, автор предисл. П.С. Гуревич;. – М.: АСТ, 1999. – 784с.

8. Хабермас Ю. Проблема легитимации позднего капитализма [Текст] / Юрген Хабермас [пер. с. нем. Л. Воропай]. – М.: Праксис, 2010. – 264 с. (Образ общества).

9. Хоркхаймер М. Диалектика просвещения: Философские фрагменты / М. Хоркхаймер, Т. В. Адорно; [пер. с нем.]. – М.-СПб.: Медиум. Ювента, 1997. – 311 с.

10. Штомпка П. Социология социальных изменений [Текст] / Петр Штомпка [пер. с англ.; под ред. В. А. Ядова]. – М.: Аспект-Пресс, 1996. – 416 с.

11. Эйзенштадт Ш. Революция и преобразование обществ [Текст]: Сравнительное изучение цивилизаций / Ш. Эйзенштадт [пер. с англ]. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 416 с.

Тема 15. Глобальні виміри суспільного життя. – (4 год.)

Лекція (2 год) .

Рамкові умови глобалізації. Глобальні соціальні інститути: світові релігії, світовий ринок, права людини, інститути глобального громадянського суспільства.

Основні філософські теорії глобалізації. Теорія глобальних соціальних систем Н.Лумана. Теорія світ-системного аналізу Е.Валерстайна. Теорія масової комунікації М.Маклюена. Теорія зіткнення цивілізацій С.Гантінгтона. Теорія структурації Е.Гіденса. Теорія суспільства ризику У.Бека.

Критика глобалізму антиглобалістами та альтерглобалізм. Мультикультуралізм як теоретичний принцип та політика.

Глобальні проблеми суспільного розвитку: екологія, демографія, проблеми забезпечення миру тощо.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Теорія глобальних соціальних систем Н.Лумана.

2. Теорія світ-системного аналізу Е.Валерстайна.

3. Теорія масової комунікації М.Маклюена.

4. Теорія зіткнення цивілізацій С.Гантінгтона.

5. Теорія структурації Е.Гіденса.

6. Теорія суспільства ризику У.Бека.

Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть соціальні інститути, з яких почалися процеси глобалізації.

2. Що таке мультикультуралізм?

3. Які аргументи за і проти антиглобалізму можна навести?

Рекомендована література.

1. Гидденс Э. Ускользающий мир [Текст]: как глобализация меняет нашу жизнь / Энтони Гидденс; [пер. с англ. М. Л. Коробочкина]. – М.: Весь мир, 2004. – 116 с.

2. Луман Н. Социальные системы. Очерк общей теории / Н. Луман; [пер. с нем. И. Д. Газиева; под ред. Н. А. Головина]. – СПб.: Наука, 2007. – 648 c.

3. Хантингтон С. Политический порядок в меняющихся обществах [Текст] / Сэмюэль Хантингтон [пер. с англ.]. – М.: Прогресс-Традиция, 2004. – 480 с.

4. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций [Текст] / С. Хантингтон; [пер. с англ. Ю. Новикова]. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 603 с.

Тема 16. Соціальна свобода та соціальна відповідальність. – (4 год.)

Лекція (2 год) .

Соціальна свобода як класична соціально-філософська проблема та її новітні інтерпретації. Екзистенційні виміри свободи (стоїцизм, екзистенціалізм). Інституційні виміри свободи (І.Кант, М.Вебер, лібералізм, Ю.Габермас).

Смерть суб’єкта у філософії структуралізму (М.Фуко). Теорії номадизму і трансгуманізму. Критика дегуманізації сучасної цивілізації (Х.Ортега-і-Гассет, Ж.Бодріяр). Відродження суб’єктивності на засадах філософії соціальної релевантності.

Роль особистості у соціальних змінах. Тенденції до зростання індивідуалізації сучасного суспільства (Г.Зіммель, М. Вебер, Н.Еліас, З.Бауман).

Теорії соціальної відповідальності (Г.Йонас).

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Основні теорії індивідуалізації сучасного суспільства.

2. Аналіз дослідницької програми смерті суб’єкта.

3. Права і свободи людини: філософське обґрунтування взаємозв’язку.

Контрольні запитання та завдання

1. Як розумів зв’язок свободи і екзистенції К.Ясперс?

2. Як демократія інституційно забезпечує реалізацію політичної свободи особистості?

3. Чому розвиток соціальних систем потребує зростання індивідуалізації сучасного суспільства?

Рекомендована література.

1. Бауман З. Индивидуализированное общество [Текст] / З. Бауман; [пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. – М.: Логос, 2002. – 390 с.

2. Ермоленко А. Н. Этика ответственности и социальное бытие человека [Текст] / А. Н. Ермоленко. – К.: Наукова думка, 1994. – 200 с. – Современная немецкая практическая философия.

3. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее [Текст]. Последствия биотехнологической революции /Ф. Фукуяма; [пер. с англ. М. Б. Левина]. – М.: АСТ, Люкс, 2004. – 352 с.

4. Элиас Н. Общество индивидов = Die Gesellschaft der Individuen [Текст] / Н. Элиас; [пер. с нем.]. – М.: Праксис, 2001. – 330 с.

Модульна робота № 2 (підсумкова).

1. Що чи хто є основною продуктивною силою суспільного виробництва, за К.Марксом?

А. Ідеологія.

Б. Люди.

В. Капіталісти.

Г. Пролетаріат.

Д. Знаряддя праці.

2. Що в ідеології є визначальним за Марксом?

А. Поневолення мас.

Б. Самосвідомість класу.

В. Хибна свідомість.

Г. Усвідомлення власного матеріального інтересу.

Д. Символічна система.

3. Що найбільш суттєве змінюється в результаті соціальних революцій, за Марксом?

А. Панівний спосіб матеріального виробництва.

Б. Панівний клас.

В. Панівна ідеологія.

Г. Форма правління.

Д. Панівна форма власності.

4. Який спосіб виробництва випадає з лінійної схеми розвитку людства?

А. Комуністичний.

Б. Античний.

В. Азійський.

Г. Первіснообщинний.

Д. Капіталістичний.

5. Що таке «соціальний реалізм» за Дюркгаймом?

А. Примат індивідуального над соціальним.

Б. Примат соціального над індивідуальним.

В. Діалектика індивідуального і соціального.

Г. Домінування фактів колективної свідомості.

Д. Домінування фактів внутрішнього соціального середовища.

6. Панування якого типу права у суспільстві визначає домінування у ньому органічної соціальної солідарності, за Е.Дюркгаймом?

А. Конституційного.

Б. Карного.

В. Земельного.

Г. Реститутивного.

Д. Сімейного.

7. Яка теза належить лише Дюркгайму?

А. Все соціальне є священним.

Б. Все соціалістичне є священним.

В. Все розумне є священним.

Г. Все розумне є дійсним.

Д. Все священне є соціальним.

8. Які типи самогубств не належать до основних соціальних типів?

А. Аномічне.

Б. Альтруїстичне.

В. Групове.

Г. Терористичне.

Д. Егоїстичне.

9. Який метод пізнання є адекватним при пізнанні життя, за Зіммелем?

А. Позитивний.

Б. Порівняння.

В. Інтроспекція.

Г. Розуміння.

Д. Каузальний.

10. Що з нижче перерахованого не є соціальною формою, за Зіммелем?

А. Соціальна матерія.

Б. Соціальні інститути.

В. Соціальні конфлікти.

Г. Соціальні типи.

Д. Соціальні моделі.

11. Як ще називає чисті соціальні форми Зіммель?

А. Справжні.

Б. Типові.

В. Ідеальні.

Г. Релігійні.

Д.Ігрові.

12. Що не належить до основних умов соціального буття за Зіммелем?

А. Матеріальне виробництво.

Б. Соціальна матерія.

В. Соціальні норми.

Г.Соціальні форми.

Д. Індивідуальне сполучення соціальних форм.

13. Що не є основним типом соціальної дії, за М.Вебером?

А. Афективна дія.

Б. Ціле-раціональна дія.

В. Традиційна дія.

Г. Легальна дія.

Д. Ціннісно-раціональна дія.

14. Що таке матеріальна раціональність, за М.Вебером?

А. Раціональність виробництва.

Б. Раціональність цінностей.

В. Раціональність матеріальних цінностей.

Г. Раціональність психологічних станів.

Д. Раціональність речей.

15. Які типи панування належать до основних за М.Вебером?

А. Легітимний.

Б. Легальний.

В. Традиційний.

Г. Демократичний.

Д. Харизматичний.

16. Яке поняття розробляв М.Вебер для позначення стилю життя і поведінки окремих соціальних груп?

А. Етос.

Б. Етика.

В. Відповідальність.

Г. Мораль.

Д. Ідеологія.

17. Який інтеракціонізм обґрунтував Дж.Г.Мід?

А. Системний.

Б. Соціальний.

В. Драматичний.

Г. Символічний.

Д. Іронічний.

18. Чим є під символічним кутом зору, за Дж.Г.Мідом, кожна соціальна дія?

А. Словом.

Б. Думкою.

В. Самістю.

Г. Суспільством.

Д. Жестом.

19. Який термін передає, за Дж.Г.Мідом, роль зрілого учасника соціальної взаємодії стосовно дитини?

А. Невідомий інший.

Б. Сумнівний інший.

В. Добре відомий інший.

Г. Значимий інший.

Д. Узагальнений інший.

20. Що не входить до основних етапів розгортання соціального акту, за Дж.Г.Мідом?

А. Імпульс.

Б. Реакція.

В. Перцепція.

Г. Маніпуляція.

Д. Консумація.

21. Яка інша назва функціоналізму, який обґрунтовував Т.Парсонс?

А. Функціональний структуралізм.

Б. Культурний структуралізм.

В. Структурний функціоналізм.

Г. Культурний структуралізм.

Г. Функціональний функціоналізм.

22. Яка взаємодія передусім визначає систему, за Т.Парсонсом?

А. Соціальна.

Б. Символічна.

В. Між системами.

Г. Між системою і навколишнім світом.

Д. Між навколишніми світами.

23. Яка з функцій не належить до чотирьох основних, запропонованих Т.Парсонсом для пізнання системи дії?

А. Адаптація.

Б. Референція.

В. Інтеграція.

Г. Ціле досягнення.

Д. Відтворення зразка.

24. Яка підсистема не належить до складу соціальної системи, за Т.Парсонсом?

А. Культура.

Б. Соціальні норми.

В. Соціальні ролі.

Г. Колективи.

Д. Цінності.

25. Який з названих вимірів інституційного життя не є основним?

А. Свідомість.

Б.Діяльність.

В. Структура.

Г. Відносини.

Д. Норми.

26. Що таке інституційна структура суспільства?

А. Структура соціального інституту.

Б. Сукупність властивих даному суспільству інститутів.

В. Сукупність суспільств, у яких наявний певний соціальний інститут.

Г. Соціальна структура суспільства.

Д. Сукупність соціальних організацій суспільства.

27. Що, згідно Карлу Маннгайму, найменшою мірою стосується виміру належного у суспільній свідомості?

А. Ідеологія.

Б. Утопія.

В. Наука.

Г. Мораль.

Д. Суспільний ідеал.

28. Що таке соціальна ідентичність найбільшою мірою?

А.Самоідентичність індивіда.

Б. Ідентичність соціальної групи.

В. Ідентичність індивіда з соціальною групою.

Г. Ідентичність індивідів один з одним.

Д. Ідентичність біологічних особин у групі.

29. Хто не може бути суб’єктом соціальної дії?

А. Особистість.

Б. Соціальна група.

В.Суспільство.

Г. Суперкомп’ютер.

Д. Супермен.

30. Чим не може бути соціальна комунікація?

А. Соціальною взаємодією.

Б. Дискурсом.

В. Невербальною комунікацією.

Г. Маніпуляцією.

Д. Соціальною організацією.

31. Як називаються усі переміщення індивідів і груп у соціальному просторі?

А. Соціальні ліфти.

Б. Соціальні фільтри.

В. Соціальні конфлікти.

Г. Соціальна динаміка.

Д. Соціальна стратифікація.

32. Яка функція конфлікту не є соціальною?

А. Агресії.

Б. Структурації.

В. Ідентифікації.

Г. Символізації.

Д. Мобілізації.

33. Чим є норми щодо цінностей?

А. Ототожненням.

Б. Обґрунтуванням.

В. Запереченням.

Г. Інтерпретацією.

Д. Ідеалізацією.

34. Що не визначають соціальні цінності щодо індивіда?

А. Народження.

Б. Свободу.

В. Мотивацію поведінки.

Г. Соціальну ідентичність.

Д. Світогляд.

35. Чим є організації щодо соціальних інститутів?

А. Опонентом.

Б. Партнером.

В. Засобом втілення.

Г. Тотожністю.

Д. Нічого спільного.

36. Що не може бути джерелом довіри у суспільстві?

А. Легітимний примус.

Б. Нелегітимний примус.

В. Ініціатива громадян.

Г. Ініціатива спільнот.

Д. Соціальна апатія.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Дата добавления: 2015-05-26