Тематичний план лекцій і семінарських занять

№ п/п	Назва лекції	Кількість годин
лекції	семінари	модульна робота
Змістовий модуль 1 Класичні соціальні теорії
	Вступ. Тема 1. Сучасна соціальна філософія. Теорія історичного матеріалізму Карла Маркса. Теорія соціального реалізму Еміля Дюркгайма
	Тема 2. Теорія соціальних форм Георга Зіммеля. Теорія соціальної раціоналізації Макса Вебера.
	Тема 3. Теорія символічного інтеракціонізму Джорджа Герберта Міда. Теорія соціальних систем Талкота Парсонса
Змістовий модуль 2 Інституційні та позаінституційні виміри суспільного життя
	Тема 4. Значущість соціальних інститутів у суспільному житті. Суспільна та інституційна свідомість. Суспільна та інституційна діяльність та соціальна комунікація.
	Тема 5. Суспільні та інституційні відносини і соціальний простір. Суспільні та інституційні цінності та норми. Соціальні організації та соціальні інститути
	Тема 6. Соціальна модернізація. Глобальні виміри суспільного життя. Соціальна свобода та соціальна відповідальність
	Підсумкова модульна контрольна робота
	ВСЬОГО

Загальний обсяг 51 год., в тому числі:

Лекцій – 12 год.

Семінари – 6 год.

Модульна робота- 16 год.

Змістовий модуль 1.

Класичні соціальні теорії

Тема 1.

Лекція (2 год) .

Вступ:

Ознайомлення студентів з метою та завданнями курсу «Соціальна філософія», його предметом та структурою та формами поточного та підсумкового контролю.

Мета курсу є оволодіння студентами знаннями про основні засади соціального розвитку та відповідними вміннями їхнього застосування у науково-теоретичній роботі, викладанні навчальних дисциплін соціогуманітарного профілю, аналітичній діяльності та суспільно-політичній практиці.

Завданнями, які конкретизують мету є:

· розкрити базові положення класичних соціально-філософських теорій у їхньому взаємозв’язку;

· здійснити філософський аналіз проблематики співвіднесення інституційних та позаінституційних аспектів соціального життя;

· виявити сутнісні аспекти специфіки перебігу соціально-політичних процесів сучасного суспільства.

Предметом навчальної дисципліни є основи соціально-філософських знань та методології. Структура курсу включає у себе два модулі: «Класичні соціальні теорії» та «Інституційні та позаінституційні виміри суспільного життя».

До початку вивчення курсу студент повинен мати знання з філософської пропедевтики, онтології, світової та вітчизняної історії. Також студент повинен мати навички самостійного аналітичного опрацювання текстів та написання реферату.

Методи викладання:лекційний метод, проведення семінарських занять, виконання самостійних творчих письмових робіт, написання рефератів, проведення модульних робіт у вигляді написання тестів, індивідуальне консультування протягом семестру.

Частина 1. Сучасна соціальна філософія. – (2 год.)

Предмет соціальної філософії. Соціальна філософія серед інших філософських дисциплін. Соціальна філософія та філософія історії. Соціальна філософія та філософська антропологія. Соціальна філософія і онтологія. Соціальна філософія і гносеологія.

Соціальна філософія як методологія соціальних наук. Соціальна філософія і соціологія. Соціальна філософія і психологія. Соціальні науки і гуманітарні науки.

Світоглядна функція соціальної філософії. Соціальне пізнання як частина соціальної практики. Сучасна практична філософія.

Поняття соціальної теорії. Соціальна теорія в структурі соціального знання. Соціальні інститути і соціальне знання. Повсякденність і соціальне знання.

Контрольні запитання та завдання

1. Чим вирізняється предмет соціальної філософії від предмету конкретних соціальних і гуманітарних наук?

2. У чому відмінність соціального знання від теоретичного знання?

3. Що таке соціальна теорія?

Рекомендована література:

1. Губерський Л. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія. Підручник для вищих навчальних закладів / В.Андрущенко, Л.Губерський, М.Михальченко. Вид. 3-є, випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – 656 с.

2. Мангейм К. Очерки социологии знания (теория познания – мировоззрение – историзм) /К. Мангейм [пер. с англ.]. – М.: ИНИОН РАН, 1998. – 249 с.

3. Марахов В.Г. Социальная философия. Курс лекций /В.Г.Марахов. – СПб.: СПбГУ, 2011. – 419 с.

4. Орехов А.М. Социальная философия: Предмет, структурные профили и вызовы на рубеже XXI века /А.М. Орехов. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2011. – 272 с.

5. Соціальна філософія: Короткий Енциклопедичний Словник. - Київ-Харків: Рубікон, 1997. – с.

6. Філософський словник соціальних термінів. – Х.: Корвін, 2002. – с.

7. Шелер М. Проблемы социологии знания / Пер. с нем., коммент., послесл. А.Н. Малинкина. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2011. – 303 с.

Частина 2. Теорія історичного матеріалізму Карла Маркса. – (6 год.)

Методологія соціального пізнання за К.Марксом. Основа інтерпретації суспільства – історичний рух, а не спосіб мислення. Пріоритет політекономічних понять у дослідженні суспільного життя. Діалектичний матеріалізм.

Предмет дослідження. Дійсні індивіди, їх діяльність і матері-альні умови їх життя як передумова соціального дослідження. Надіндивідуальний характер суспільних відносин.

Дослідження суспільства як конституйованого внутрішнім протиріччям. Поняття базису і надбудови. Примат матеріального виробництва у суспільному житті. Протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами. Поняття суспільного способу матеріального виробництва.

Суспільні класи і боротьба між ними. Вертикальність відносин між класами. Поляризація суспільства на два і лише два блоки. Ідеологія як самосвідомість класу та хибна свідомість. Специфіка капіталістичного суспільства. Буржуазія як клас, що революціонізує виробничі відносини.

Логіка розвитку суспільства. Два типи суспільного розвитку: античний, феодальний, буржуазний з одного боку та азіатський – з іншого. Окремі економічні закони для кожного способу виробництва, а не загальна економічна теорія. Залежність економічних законів від соціальної структури.

Теорія соціальних революцій. Соціалістична революція як перехід до дійсної історії і гармонійного суспільства. Революція більшості заради більшості. Зникнення класів, політики, держави.

Ідеал суспільства. Протиставлення всезагальності і відчуження, держави і громадянського суспільства. Ідеал цілісної людини. Реалізація людської сутності через подолання відчуження. Відчуження й уречевлення. Види відчуження.

Контрольні запитання та завдання

1. Якою мірою матеріальне виробництво за Марксом є самодостатнім і чому?

2. Чому суспільним базисом за Марксом є виробничі відносини?

3. Чому за Марксом та ж сама ідеологія у історії суспільства може бути і прогресивною і реакційною?

4. Назвіть і проаналізуйте основні види відчуження та зв’язок між ними за Марксом.

Рекомендована література.

Маркс К. Экономические рукописи 1857-1859 г.г. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Издание второе. – М.: Политиздат, 1968. – Т. 46,ч.1. – С. 17 – 48.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів. – К.: Політвидав України, 1973. – С.520 – 532, 578 – 597.

Маркс К., Энгельс Ф. Манифест коммунистической партии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 4. – С.419 – 459.

Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. -Т. 3. – С.15 – 49.

Маркс К. Капитал // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 25. – С.457.

Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 13. – С.5 – 9.

Маркс К. Классовая борьба во Франции с 1848 по 1850 г.г. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 7. – С.

Маркс К. 18 брюмера Луи Бонапарта // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 8. – С.207 -208.

Дата добавления: 2015-05-26