Тема 4

Лекція (2 год) .

Частина 1. Значущість соціальних інститутів у суспільному житті.

Поняття соціального інституту. Функціональне витлумачення соціальних інститутів у позитивізмі. Антропологічна концепція соціальних інститутів А.Гелена. Раціоналістична модель соціальних інститутів М.Вебера. Ціннісні аспекти функціонування соціальних інститутів.

Системні і соціальні інтеграції суспільства (Д.Локвуд, Ю.Хабермас). Системні інтеграції суспільства і соціальні інститути. Соціальні інтеграції суспільства і соціокультурний вимір суспільного життя.

Інституціональна структура суспільства. Унікальність сполучення соціальних інститутів для кожного суспільства: історичні, функціональні та ціннісні аспекти.

Основні виміри функціонування і дослідження соціальних інститутів. Інституціональні ідеї. Інституціональна діяльність. Інституціональні відносини. Інституціональні цінності та норми. Інституціональні організації. Приклад включення індивідів до інституту сім’ї згідно методології феноменологічної соціології (А.Шюц, П.Бергер, Т.Лукман).

Альтернативні інституціональним структури суспільства. Поняття спілки у М.Вебера. Поняття громадськості у Ю.Габермаса. Комунікація і контркультура (М.Горкгаймер, Е.Фромм, Г.Маркузе).

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення соціального інституту.

2. У чому відмінність системних інтеграцій від соціальних?

3. Що таке інституціональна структура суспільства?

4. Назвіть основні виміри функціонування і дослідження соціальних інститутів.

Рекомендована література.

Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П.Бергер, Т.Лукман [Перевод Е. Руткевич]. – М.: Медиум, 1995. – 323 с.

Луман Н. Социальные системы. Очерк общей теории / Н. Луман; [пер. с нем. И. Д. Газиева; под ред. Н. А. Головина]. – СПб.: Наука, 2007. – 648 c.

Поппер К. Открытое общество и его враги. - В 2-х т.т. - М.: Феникс, 1992.

Хоркхаймер М. Диалектика просвещения: Философские фрагменты / М. Хоркхаймер, Т. В. Адорно; [пер. с нем.]. – М.-СПб.: Медиум. Ювента, 1997. – 311 с.

Шелер М. Проблемы социологии знания / Пер. с нем., коммент., послесл. А.Н. Малинкина. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2011. – 303 с.

Частина 2. Суспільна та інституційна свідомість.

Суспільна природа свідомості. Поліструктурність суспільної свідомості.

Поділ суспільної свідомості за суб’єктами. Свідомість суспільства. Свідомість народу. Свідомість нації. Свідомість маси. Свідомість класу (К.Маркс, Д.Лукач, М.Горкгаймер). Свідомість соціальної групи. Свідомість індивіда.

Рівні суспільної свідомості. Емпірична і теоретична свідомість. Повсякденна свідомість і життєвий світ. Види суспільної свідомості. Політична свідомість. Правова свідомість. Моральна свідомість. Естетична свідомість. Філософська свідомість. Релігійна свідомість. Сфери суспільної свідомості. Суспільна психологія (Г.Тард). Стани суспільної свідомості. Духовна атмосфера. Світогляд. Громадська думка.

Наявне і належне у суспільній свідомості. Суспільний ідеал та шляхи його досягнення – трансцендентний та іманентний суспільний ідеал. Поняття ідеології (К.Маркс, К.Маннгайм, франкфуртська школа, Н.Луман, Ю.Габермас). Утопія і утопічна свідомість (К.Маннгайм). Типи утопій. Функції утопій.

Свідомість і соціальна самоідентичність (Е.Сміт). Уявлені спільноти (Б.Андерсон). Соціальний конструктивізм. Поняття множинної соціальної ідентичності.

Контрольні запитання та завдання

1. В чому відмінність понятійного та метафоричного використання поняття «суспільна свідомість»?

2. В чому відмінність уявлень про суспільний ідеал у філософії І.Канта та Ґ.Геґеля?

3. Що таке уявлені спільноти?

4. Як можлива множинна соціальна ідентичність?

Частина 3. Суспільна та інституційна діяльність і соціальна комунікація.

Лекція (2 год) .

Раціоналізація суспільства як зміщення акценту з неінституціалізованих форм діяльності на інституціналізовані. Формальна раціональність як мережа соціальних інститутів.

Соціальний суб’єкт як суб’єкт пізнання у німецькій класичній філософії. Суспільна практика і проблема суб’єкта соціальних змін у марксизмі. Критика філософією життя одномірного розуміння поняття суб’єкта (Ф.Ніцше, В.Дільтей). Поняття інтерсуб’єктивності у феноменології Е.Гусерля і його послідовників. Критика суб’єкт-об’єктної парадигми пізнання М.Гадеґґером. Джерела розуміння у філософській герменевтиці Г.-Г.Гадамера. Поняття актора у сучасній соціальній філософії (американська школа, Ю.Габермас). Стратегічна і комунікативна дія.

Соціальні групи як суб’єкти соціальної дії. Проблема колективної ідентифікації і колективної соціальної дії. Поняття соціальної маси і народу (Ж.-Б.Віко, К.Ясперс, Х.Ортега-і-Гассет). Соціалізація. Поняття соціальної ролі (Дж.Мід, Т.Парсонс, Я.Морено, Е.Бернс). Засвоєння і створення соціальних ролей.

Поняття соціальної комунікації. Парадигмальний поворот до теми комунікації у філософії. Критика теорій маніпуляції. Рамкові умови забезпечення соціальної комунікації.

Контрольні запитання та завдання

1. Чим відрізняються інструментальна та комунікативна раціональність як основа різних типів соціальної дії?

2. В чому специфіка маси як суб’єкту соціальної дії?

3. Як функціонують еліти у високо диференційованому суспільстві?

Рекомендована література.

Дата добавления: 2015-05-26