Загальна характеристика методичного інструментарію оцінки вартості потенціалу підприємства

Тема 5 Методичні підходи до оцінювання потенціалу підприємства

Оцінка вартості потенціалу підприємства безпосередньо пов'язана з теорією зміни вартості грошей у часі, тому що:

• по-перше, існує певний часовий лаг між моментом вкладання коштів у підприємство як об'єкт оцінки та моментом отримання доходів від користування ним як товаром;

• по-друге, існування такого часового лагу обумовлює необхідність урахування як інфляційних очікувань, так і ризику неотримання прогнозованих доходів.

Часова оцінка грошових потоків передбачає використання шести стандартних функцій складного процента, або шести функцій грошової одиниці [31, 57, 65]:

1) майбутньої вартості одиниці (складний процент);

2) поточної вартості одиниці (дисконтування);

3) поточної вартості ануїтету;

4) періодичного внеску на погашення кредиту;

5) майбутньої вартості ануїтету;

6) періодичного внеску до фонду накопичення.

Для полегшення розрахунків у процесі оцінки грошових потоків із визначеними характеристиками (процентна ставка і період нарахування процентів) в оцінній практиці застосовують так звані фінансові таблиці.

1 Майбутня вартість одиниці (складний процент).

Розрахунки майбутньої вартості здійснюються за фор­мулою

FV= РV(1 + r) ^п, (5.1)

де FV - майбутня вартість; РV - первинний внесок (поточна вартість); r- процентна ставка (ставка дисконту); п - число періодів нарахування процентів.

Множник (1 + r)ⁿ називають фактором майбутньої вар­тості або фактором накопичення.

Так, наприклад, якщо передбачається нарахування процентів щомісячно, базова формула (5.1) трансформується у такий вигляд

FV = РV(1 + r/12)^n*12. (5.2)

Для щоквартального нарахування процентів формула майбутньої вартості має вигляд

FV = РV(1 + r/4) ^n*4. (5.3)

2 Поточна вартість одиниці (дисконтування).

Поточна вартість одиниці є зворотною величиною відносно майбутньої вартості, тому процес її визначення називають дисконтуванням, а її розрахунки для суми FV ведуться за формулою

PV=FV/ (1+r)ⁿ. (5.4)

Величину (1+r)ⁿназивають дисконтним множником або фактором поточної вартості.

3 Поточна вартість ануїтету.

Оскільки ануїтет являє собою особливий грошовий потік, представлений однаковими сумами через однакові часові інтервали, то стосовно інвестора він може бути як вихідним (наприклад, здійснення періодичних однакових платежів), так і вхідним грошовим потоком (наприклад, регулярні надходження фіксованих сум орендної плати).

Крім того, залежно від моменту здійснення першого ануїтетного платежу розрізняють звичайний та авансовий ануїтети. Звичайний ануїтет визначається як сума рівно­великих платежів, що здійснюються наприкінці періоду. Авансовий ануїтет може бути за умов часового збігу першого платежу з депонуванням основної суми внеску.

Формула для розрахунку звичайного ануїтету має вигляд

РVА = А *(1 –(1+r)^-n/r), (5.5)

де РVА - поточна вартість ануїтету;

А - платіж n-го періоду.

Множник (1 –(1+r)^-n/r) називають дисконтним множником ануїтету, фактором поточної вартості ануїтету, або фактором Інвуда.

Для того щоб розрахувати поточну вартість авансового ануїтету, необхідно дослідити рух грошового потоку. Оскільки перший платіж збігається за часом із депонуванням основної суми внеску, то його майбутня вартість дорівнює теперішній і не потребує дисконтування для забезпечення порівнянності. Всі наступні ануїтетні платежі дисконтуються у звичайному порядку, проте період дисконтування завжди буде на одиницю менший. Тому фактор поточної вартості авансового ануїтету дорівнює фактору поточної вартості звичайного аннуітету для попереднього періоду, збільшеному на одиницю.

Формула для розрахунку авансового ануїтету має вигляд

PVA=A*[((1-(1+r)^-(n-1)/r) +1)]. (5.6)

4 Періодичний внесок на погашення позики (внесок на

амортизацію одиниці)

Ця функція є зворотною стосовно поточної вартості ануїтету і використовується для розрахунку фіксованої суми ануїтетного платежу, якщо відомі його поточна вартість, кількість внесків і ставка дисконту. Під амортизацією в даному випадку розуміють процес погашення боргу за визначений період часу.

Розрахунок періодичного внеску на погашення позики (амортизацію одиниці) здійснюється за формулою:

А = РVA / [1-(1+r)^-(n-1)/ r]. (5.7)

Множник 1/ [1-(1+r)^-(n-1)/R називається фактором внеску на амортизацію одиниці, або фактором внеску на погашення позики.

5 Майбутня вартість ануїтету (зростання одиниці за період)

Використання цієї функції доцільно за умов визначення майбутньої вартості суми, яку буде накопичено за рахунок надходження ануїтетних платежів при заданій процентній ставці. Розрахунок майбутньої вартості звичайного ануїтету здійснюється за формулою

(5.8)

FVA=А* ((1 + R)ⁿ - 1) / r,

де FVA -майбутня вартість ануїтету.

Множник (1+r)ⁿ-1 / r називається фактором майбутнього ануїтету.

Для авансового ануїтету розрахункова формула майбутньої вартості має вигляд:

FVA = A * (((1+r)ⁿ-1) /r) * (1+r). (5.9)

6 Періодичний внесок до фондонагромадження (фактор фонду відшкодування).

Дана функція є зворотною стосовно майбутньої вартості ануїтету і дозволяє визначити розмір грошового внеску, який потрібно періодично депонувати на рахунок, щоб через певний проміжок часу мати необхідну суму коштів при заданій ставці дисконту.

Формула для розрахунку періодичного внеску до фонду нагромадження має вигляд

A= (FVA *r)/ ((1+r)ⁿ -1). (5.10)

Множник R / (1+r)ⁿ -1називається фактором періодичного внеску до фонду нагромадження, або фактором внеску до фонду відшкодування.

Дата добавления: 2015-05-31