Фронтальне опитування

1.2.

Алгоритм — це точні розпорядження (вказівки, команди) виконавцеві Відносно здійснення послідовності дій, які спрямовані на розв'язання певної задачі./ Будь-який алгоритм складається з розрахунком на певного виконавця. Виконавцем може бути людина, група людей, тварина, технічні пристрої, робот, комп’ютер./ Властивості алгоритмів/ Дискретність( Алгоритм повинен бути розбитий на послідовність окремих кроків.Кожна команда починає виконуватися після закінчення виконання попередньої). Однозначність (Точний опис дій та послідовності їх виконання, відсутність неоднозначного тлумачення). Зрозумілість (Виконавець правильно сприймає кожну команду та може її виконати) Масовість (Неодноразове використання алгоритму для розв'язування однотипних задач) Формальність (Один і той же алгоритм можуть виконати де – кілька виконавців з одним і тим же результатом) Правильність та результативність (Виконання алгоритму повинно привести до розв'язування задачі, тобто до кінцевого результату Алгоритм результативний, якщо його виконання дає правильний результат)

Білет 2.1.

Алгоритм — це послідовність дій, спрямованих на розв’язання поставленої задачі. Кожний алгоритм створюється з розрахунку на конкретного виконавця, тому можна сказати, що алгоритм — це точні розпорядження (указівки, команди, операції, інструкції) виконавцеві здійснити послідовність дій, спрямованих на розв’язання поставленої задачі.

Алгоритм складається із команд — окремих указівок виконавцеві виконати деякі конкретні дії. Команди алгоритму виконуються одна за одною, і на кожному кроці відомо, яка команда повинна виконуватися. Для того щоб виконавець міг розв’язати задачу за заданим алгоритмом, він повинен уміти виконувати кожну з дій, що вказується командами алгоритму.Виконавцями алгоритмів можуть бути людина, тварини, автомати, тобто ті, хто розуміє та може виконати вказівки алгоритму.

2. (презентація)

Базові структури алгоритму — це структури, за допомогою яких створюється алгоритм для розв’язання певної задачі. Існують три основні (базові) алгоритмічні структури, або три основні типи алгоритмів: лінійний, р

розгалужений та циклічний.

Лінійний алгоритм (послідовне виконання, структура слідування) — це алгоритм, який забезпечує отримання результату шляхом одноразового виконання послідовності дійДії в таких алгоритмах виконуються послідовно, одна за однією, тобто лінійно.

Розгалужений алгоритм (умова, структура вибору) — у класичному варіанті ця структура розглядається як вибір дій у разі виконання або невиконання заданої умови. Галуження бувають повними і неповними.

Циклічний алгоритм (цикл, структура повторення) — це алгоритм, у якому передбачено повторення деякої серії команд. За допомогою цієї структури описуються однотипні дії, що повторюються декілька разів. Такі алгоритми забезпечують виконання довгої послідовності дій,записаних порівняно короткою послідовністю команд.

Білет 3. 1.Методика формування уявлення про властивості алгоритмів.

1. Зрозумілість. Щоб виконавець міг досягти поставленої перед ним мети, використовуючи даний алгоритм, він повинен уміти виконувати кожну його вказівку, тобто розуміти кожну з команд, що входять до алгоритму.

2. Визначеність (однозначність).

3. Дискретність. Як було згадано вище, алгоритм задає повну послідовність дій, які необхідно виконувати для розв'язання задачі.

4. Масовість. Дуже важливо, щоб складений алгоритм забезпечував розв'язання не однієї окремої задачі, а міг виконувати розв'язання широкого класу задач даного типу.

5. Результативність.

2.Створити тест «Алгоритми та їх властивості»

1. Що таке алгоритм?

a) Це чітко визначена для конкретного виконавця послідовність дій, які спрямовані на досягнення поставленої мети або розв’язування задачі певного типу.

b) Послідовність дій, яка дозволяє розв'язати певну задачу.

c) Послідовність дій, яка записується на певній мові програмування і призначена для виконання на комп’ютері.

2. Перерахуйте властивості алгоритму.

3. В чому полягає така властивість як результативність?

a) Виконання алгоритму завжди повинно приводити до певного результату.

b) Виконання алгоритму повинно завершитися тільки при отриманні задовільного результату.

4. В чому полягає така властивість як визначеність?

5. В чому полягає така властивість алгоритму як зрозумілість?

a) Обов’язкове завершення кожної дії, що складає алгоритм, а також завершеність виконання алгоритму в цілому.

b) В алгоритмі повинні бути лише операції, які знайомі виконавцеві.

6. В чому полягає така властивість алгоритму як дискретність?

a) Можливість використовувати його для розв’язування подібних задач.

b) В алгоритмі всі його команди чітко відокремлені одна від одної.

c) Алгоритм написаний таким чином, що виконавець правильно сприйме кожну команду і зможе її виконати.

7. Що таке алгоритмічна мова?

c) Організована послідовність дій, призначена для певного виконавця.

8. Який алгоритм називається лінійним?

a) Це такий алгоритм, в якому вказівки виконуються послідовно відповідно до їх розміщення.

b) Це такий алгоритм, в якому одні і ті самі вказівки (операції, оператори) виконуються багаторазово стосовно до різних значень змінних.

c) Це такий алгоритм, в якому виконуються ті або інші вказівки залежно від результату перевірки деякої умови (або сукупності умов).

9. Який алгоритм називається розгалуженим?

a) Це такий алгоритм, в якому вказівки виконуються послідовно відповідно до їх розміщення.

b) Це такий алгоритм, в якому одні і ті самі вказівки (операції, оператори) виконуються багаторазово стосовно до різних значень змінних.

c) Це такий алгоритм, в якому виконуються ті або інші вказівки залежно від результату перевірки деякої умови (або сукупності умов).

10. Який алгоритм називається циклічним?

a) Це такий алгоритм, в якому вказівки виконуються послідовно відповідно до їх розміщення.

b) Це такий алгоритм, в якому одні і ті самі вказівки (операції, оператори) виконуються багаторазово стосовно до різних значень змінних.

c) Це такий алгоритм, в якому виконуються ті або інші вказівки залежно

від результату перевірки деякої умови (або сукупності умов).

Білет 4 Методика побудови алгоритмів, поняття «команда» та «виконавець»

Методи:

-Вивч. основних алгоритм. понять відбувається з мінімальним залученням математики на прикладах керування в автоматичних пристроях. У той же час учитель може варіювати математичну складність курсу в широких межах.

- За традиційною методикою вивчення мов програмування спочатку розглядається чергова алгоритмічна конструкція, а потім демонструється її застосування при рішенні завдань. Такий підхід (від теорії до практики) виправданий тільки при наявності стійкої мотивації, інтересу до предмета. Можна використовувати проблемний підхід (від практики до теорії). Алгоритмічні конструкції вводяться по мірі необхідності при розвязуванні конкретних завдань, а потім - у загальному вигляді.

-Форми й методи навчання істотно залежать від можливості доступу учнів до ЕОМ.

Властивості алгоритму.

§ Результативність.

§ Зрозумілість (точність).

§ Визначеність.

§ Масовість. Правила поведінки в театрі.

§ Розгляд властивостей алгоритму повинен йти на конкретних прикладах.

§ Формальність

Виконавець – це людина, тварина абр пристрій який виконує алгоритм.

Команда - це спонукальне речення. Призначене для виконання виконавцем

2. Створити тест «Інформаційна модель»

1. Алгоритм це …

· віршований розмір

· ритм у музиці

ü послідовність чітких однозначних вказівок

· спосіб мислення

2. Величини, що опрацьовуються на ЕОМ, поділяються на …

ü сталі і змінні

· цілі та текстові

· дійсні та логічні

· числові та сталі

3. При словесно-формульному способі запису алгоритму використовуються …

· блок-схеми

· лише слова

· алгоритм, записаний мовою програмування

ü слова або формули, слова та формули

4. За одержанням правильного результату алгоритми поділяються на …

· скінченні та нескінченні

· визначені та невизначені

ü правильні та неправильні

· масові та немасові

5. При графічному способі опису алгоритму використовуються …

ü блок-схеми

· лише слова

· алгоритм, записаний мовою програмування

· слова або формули, слова та формули

6. У лінійному алгоритмі команди виконуються …

· згідно виконання деякої умови

ü одна за одною згідно порядку запису

· деякі команди повторюються декілька разів

· вибирається значення із певного переліку

7. Хто може бути виконавцем такої дії: з’єднання двох абонентів по телефону?

· тракторист

· оператор ЕОМ

ü оператор-зв’язківець

· учень школи

8. Алгоритмічна мова – це …

ü сукупність знаків, слів і правил

· спосіб спілкування людей

· список аргументів і результатів

· знакова система

9. До базових алгоритмічних конструкцій належать

· ступенева

· багатопрохідна

ü циклічна

· альтернативні

10. Інформаційна модель – це …

· послідовність формул

ü детальний опис об’єкта, явища, процесу

· матеріальний чи уявний об’єкт з основними властивостями оригіналу

· віртуальний образ оригіналу

Білет 5. Методика формування уявлення про циклічні алгоритми

Циклічними алгоритмами називаються алгоритми, які містять команди повторення. У свою чергу, команди, які повторюються, складають цикли.

Ознайомлюються з цим поняттям у 4класі.Після опрацювання лінійних алгоритмів вводиться поняття циклу – частини алгоритму, яка повторюється кілька разів. Учні розглядають циклічні алгоритми, складають для них блок-схеми. Команда перевірки умови в циклах має форму запитання, відповідь на яке може бути "так" чи "ні", наприклад: "Малюнки залишилися?", "Кошик повний?" тощо. Учням можна запропонувати розробити алгоритми для виконання різних повторюваних побутових дій з використання циклічних структур: миття посуду, виготовлення паперових гірлянд для новорічної ялинки та ін.

Садівник, Кенгуру та Восьминіжка здатні виконувати циклічні алгоритми, записані у вигляді програми.

Останньою вивчається команда розгалуження – команда, в якій перевіряється умова, і розглядаються алгоритми з розгалуженням.

1. Є шість монет серед яких одна фальшива (меншої ваги). Складіть та запишіть алгоритм заходження фальшивої монети за мінімальну кількість зважувань на терезах без гир.

Початок

Розділити монети пополам

L t1UKDXHTtVBSKC5JzEtJzMnPS7VVqkwtVrK34+UCAAAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEA8UMILcMA AADbAAAADwAAAGRycy9kb3ducmV2LnhtbESPUWvCMBSF3wf+h3AF32aqgkg1yhgIsvli9Qdcm2vT rbmpSWy7f78MBj4ezjnf4Wx2g21ERz7UjhXMphkI4tLpmisFl/P+dQUiRGSNjWNS8EMBdtvRywZz 7Xo+UVfESiQIhxwVmBjbXMpQGrIYpq4lTt7NeYsxSV9J7bFPcNvIeZYtpcWa04LBlt4Nld/Fwyr4 uramP67ut6wofSc/jv5wP30qNRkPb2sQkYb4DP+3D1rBYgl/X9IPkNtfAAAA//8DAFBLAQItABQA BgAIAAAAIQDw94q7/QAAAOIBAAATAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAABbQ29udGVudF9UeXBlc10ueG1s UEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADHdX2HSAAAAjwEAAAsAAAAAAAAAAAAAAAAALgEAAF9yZWxzLy5yZWxz UEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADMvBZ5BAAAAOQAAABAAAAAAAAAAAAAAAAAAKQIAAGRycy9zaGFwZXht bC54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEA8UMILcMAAADbAAAADwAAAAAAAAAAAAAAAACYAgAAZHJzL2Rv d25yZXYueG1sUEsFBgAAAAAEAAQA9QAAAIgDAAAAAA== "/>

Права

ліва

Ліві монети легші

2.. Тема уроку: Вказівка розгалуження
Мета уроку:

• Ввести поняття вказівки розгалуження.
• Ознайомити учнів з правилами запису вказівки розгалуження мовою програмування Pascal.
• Вчити учнів розв’язувати задачі і створювати найпростіші програми мовою програмування Pascal.
• Розвивати пізнавальну діяльність учнів, логічне мислення.
•Виховувати увагу та старанність при роботі на ПК, виховувати інтерес до наукових знань.
Хід уроку.
III. Вивчення нового матеріалу.

. Вказівка розгалуження.
У повсякденній діяльності часто доводиться аналізувати різноманітні ситуації, умови і залежно від них приймати ті чи інші рішення. Чому б не навчити машини думати за нас? Ада Лавлейс замислилась над цим ще 150 років тому і запропонувала команду розгалуження для зміни порядку виконання дій у алгоритмі. ЇЇ ідеї реалізували лише через сто років. Так виникли алгоритми і програми з розгалуженнями. Розгалуження бувають в повній і скороченій формі.

Для реалізації розгалужень в алгоритмічній мові використовується така конструкція:

1. В повній формі Якщо умова То вказівка 1 Інакше вказівка 2 Все

2. В скороченій формі Якщо умова То вказівка Все

1. Повне розгалуження на мові програмування Pascal.

if умова then вказівка 1 else вказівка 2

Службові слова мають зміст: if — якщо, then — то, else — інакше.
Дія команди.
• Якщо умова істинна, то виконується вказівка 1 (або серія команд 1) і виходимо з розгалуження.
• якщо умова хибна то виконується вказівка 2 і виходимо з розгалуження.
Зауваження. На місці команди 1 чи команди 2 може бути теж команда розгалуження if.
2. Неповне розгалуження (скорочена форма) на мові програмування:

if умова then вказівка

Дія команди.
• Якщо умова істинна, то виконується вказівка і виходимо з розгалуження.
• якщо умова хибна то виходимо з розгалуження.
Приклад. Розглянемо операцію ділення числа a

а b. Результат позначимо d. Ділення можна виконати, якщо а н≠ b, тому пишуть так:
if b <> 0 then d:= a/b.

Білет 6 1..Вибір засобів і методів для запису алгоритму залежить передусім від призначення (природи) самого алгоритму, а також від того, хто (що) буде виконавцем алгоритму.
СЛОВЕСНИЙ ОПИС АЛГОРИТМУ.
Це, по суті, звичайну мову, але з ретельним добором слів і фраз, які не допускають зайвих слів, двозначностей і повторень. Доповнюється мова звичайними математичними позначеннями і деякими спеціальними угодами.
Алгоритм описується у вигляді послідовності кроків. На кожному кроці визначається склад виконуваних дій і напрямок подальших обчислень. При цьому, якщо на поточному кроці не вказується який крок повинен виконуватися наступним, то здійснюється перехід до наступного кроку.ПРИКЛАД: Знайти найбільшого з трьох заданих чисел a, b, c.
• 1. Порівняти a і b. Якщо a>b,то в якості максимуму t прийняти a, інакше (a<=b) в якості максимуму прийняти b (t=b).
• 2. Порівняти t і c. Якщо t>c, то перейти до кроку 3. Інакше (t<c) прийняти в якості максимуму c (t=c).
• 3. Прийняти t в якості результату.

НЕДОЛІКИ СЛОВЕСНОГО СПОСОБУ:
- відсутність наочності;
- недостатня точність.
ПЕРЕВАГИ: З його допомогою можна описати будь-які алгоритми, в тому числі і обчислювальні. .ГРАФІЧНИЙ СПОСІБ ОПИСУ АЛГОРИТМУ.
Є досить наочним і простим способом опису алгоритму.Графічний спосіб опису алгоритму - це спосіб представлення алгоритму за допомогою загальноприйнятих графічних фігур, які називаються блок-схемами, кожна з яких описує один або кілька кроків алгоритму.Всередині блоку записується опис команд або умов.Для вказівки послідовності блоків використовують лінії зв'язку (лінії з'єднання).Послідовність блоків і ліній утворюють блок-схему алгоритму.
1. У блок-схемі можна використовувати строго певні типи блоків.

Стрілки на лініях зв'язку можна не ставити при напрямку зверху вниз і зліва направо; протилежні напрями обов'язково вказують стрілкою на лінії.
3. Для зручності блоки можуть позначатися знаками(літерами або цифрами).
4. Всередині блоку вводу/виводу пишеться ВВЕДЕННЯ або ВИВЕДЕННЯ і перераховуються імена даних, що підлягають введення/висновку.
5. Всередині блоку дії для присвоювання значень змінних використовується знак присвоювання.
Приклад знаходження максимуму трьох чисел.

ОПИС АЛГОРИТМІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМ.
Алгоритм, записаний мовою програмування називається програмою.
Словесна і графічна форма запису алгоритму призначені для людини. Алгоритм, призначений для виконавця на комп'ютері записується на мові програмування (на мові, зрозумілій ЕОМ). Зараз відомо декілька сот мов програмування. Найбільш популярні: Бейсік, Сі, Паскаль, Пролог, ПЛ, Пекла і т.д.Приклад програми на мові програмування Паскаль

PROGRAM RR;

VAR A,B,C, max: INTEGER;

BEGIN

WRITE(‘ ВВЕДИТЕ A, B, C');

READLN(A,B,C);

IF A>B THEN max:=A

ELSE max:=B;

IF C>max THEN max:=C;

WRITELN(max);

END.

Білет 7.1. Останньою вивчається команда розгалуження – команда, в якій перевіряється умова, і розглядаються алгоритми з розгалуженням.

Приклади алгоритмів з розгалуженням можуть бути побудовані на основі правил правопису слів у українській мові або на основі різних життєвих ситуацій, в яких потрібно приймати рішення і які можуть бути описані реченнями у формі "якщо …, то" або "якщо …, то …, інакше …".

Не наголошуються, але на прикладах демонструються особливості повної та скороченої форм команди розгалуження.

Лише один з виконавців – Восьминіжка – має в своїй системі команд структуру розгалуження, а тому забезпечує виконання алгоритмів з розгалуженням.

Ознайомлення з кожною алгоритмічною структурою здійснюється за схожою схемою: наведення прикладів алгоритмів відповідної структури, з’ясування ключових слів для запису структури та їх позначень на блок-схемах, реалізація системи вправ на виконання, відшукування та виправлення помилок, конструювання та видозміни алгоритмів. У ході виконання вправ учні вчаться аналізувати ситуації, синтезувати, порівнювати та оцінювати результати. Формується алгоритмічне та структурно-логічне мислення школярів.

2.Тема уроку: Базові структури алгоритмів. Слідування, розгалуження, повторення.

Мета уроку: Ввести поняття базової структури алгоритму, слідування, розгалуження, повторення. З’ясувати, що таке блок-схеми Розвивати пізнавальну діяльність учнів, логічне мислення, Виховувати увагу та старанність при роботі на ПК, виховувати інтерес до наукових знань.
Хід уроку

Організаційний момент. Привітання з учнями. Перевірка відсутніх.

Дайте відповіді на такі запитання:

-Що таке алгоритм?

-Хто може бути виконавцем алгоритму?

-Назвіть властивості алгоритмів?

Повідомлення теми і мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо такі поняття як: лінійні алгоритми, алгоритми з розгалуженням та алгоритми з циклами. За допомогою блок-схем складемо алгоритм розв’язування задачі.

Пояснення нового матеріалу.

Базові структури алгоритмів (керуючи структури) – це способи керування процесом обробки даних.

Існує три базові структури алгоритмічної конструкції:

1. лінійні алгоритми (слідування)

2.умова (розгалуженя)

3.цикли (повторення)

Лінійна структура передбачає, що тіло алгоритму являє собою послідовність команд, виконуваних одна за одною.

Умова (розгалуження) – це керуюча структура, що передбачає можливість вибору з кількох варіантів, для кожного з яких, залежно від умови виконується різна послідовність команд.

Цикл – це керуюча структура, що дозволяє багаторазово повторювати задану послідовність команд.

- Цикл з передумовою

- Цикл з післяумовою

- Цикл із параметром

Лінійними називаються алгоритми, в яких дії здійснюються послідовно один за одним. Стандартна блок-схема лінійного алгоритму наводиться нижче:
Розгалуженим називається алгоритм, у якому дія виконується за однією з можливих гілок вирішення завдання, в залежності від виконання умов. На відміну від лінійних алгоритмів, у яких команди виконуються послідовно одна за іншою, в розгалужуються алгоритми входить умова, залежно від виконання або невиконання якого виконується та або інша послідовність команд (дій).
В якості умови в розгалуженому алгоритмі може бути використано будь-ясна виконавцю твердження, яке може дотримуватися (бути істинно) або не дотримуватися (бути хибно). Таке твердження може бути виражено як словами, так і формулою. Таким чином, алгоритм розгалуження складається з умови і двох послідовностей команд.
Залежно від того, в обох гілках рішення задачі знаходиться послідовність команд або тільки в одній розгалужуються алгоритми поділяються на повні і не повні (скорочені).
Стандартні блок-схеми розгалуженого алгоритму наведено нижче:
Блок-схема алгоритму розгалуження

Білет 8.1. Викор. інтерактивного навчання при викладанні алгоритмізації.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх його учасників, де вчитель і учні є рівноправними суб'єктами навчання. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у спів­праці. За таких умов у класі створюється відповід­на атмосфера, що дає змогу вчителю стати справж­нім лідером дитячого колективу.

Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделю­вання життєвих ситуацій, створення проблемної си­туації. Розв'язання певних питань, проблем відбува­ється переважно в групах. Але не слід плутати інте­рактивне навчання з груповими формами роботи.

Групова форма роботи передбачає навчання од­нією людиною групи учнів, уся група працює над одним завданням, разом контролює результати.

Інтерактивні технології передбачають органі­зацію кооперативного навчання, коли індивідуаль­ні завдання переростають у групові, кожний член групи робить унікальний внесок у розв'язання зав­дання, зусилля кожного члена групи потрібні й не­замінні для успіху всієї групи.

Щоб працювати за інтерактивними технологія­ми, учитель має змінити свої особисті підходи до процесу навчання, отримати певну підготовку (ди­дактичну, моральну). Слід починати з простих ін­терактивних технологій — роботи в парах, малих групах, а вже потім переходити до складніших. Ко­ли у вчителя й учнів з'явиться досвід подібної робо­ти, уроки проходитимуть легко, цікаво, а підготов­ка до них не буде займати багато часу.

О.Пометун, Л.Пироженко визначають чотири групи інтерактивних технологій навчання: парне навчання (робота учня з учителем чи однолітком один на один), фронтальне навчання, навчання у грі, навчання у дискусії.

2. розробити завдання для викон «кенгуру»

Кенгуру уміє виконувати.

Зроби крок — пересувається на 1 крок уперед, тобто в тому напрямку, куди дивиться. При цьому він зали­шає за собою слід на піску — креслить хвостиком відрізок довжиною 1 крок.

Стрибни — робить стрибок довжи­ною 1 крок у тому напрямку, куди ди­виться, не залишаючи за собою сліду.

Повернись праворуч та Повернись ліворуч — повертається у відповідний бік.

Керуючи виконавцем Кенгуру за допомогою цих чотирьох простих команд, можна креслити цікаві малюнки та узори.

Завдання. Склади алгоритм для виконавця Кенгуру, щоб він накреслив 2 квадрати — один усередині другого.

Білет 9. 1. Сходинки до інформатики

Мета курсу «Сходинки до інформатики» - формування і розвиток в учнів інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві.

Завдання курсу «Сходинки до інформатики» - формування в учнів молодшого шкільного віку:

- початкових уявлень про базові поняття інформатики (повідомлення, інформація та дані, інформаційні процеси, комп’ютер та інші пристрої, що використовуються для роботи з повідомленнями та даними, сфери їх застосування у житті сучасної людини в інформаційному суспільстві);

- початкових навичок знаходити, використовувати, створювати та поширювати повідомлення та дані, застосовуючи для цього засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (створювати графічні зображення, комп’ютерні презентації, текстові документи, шукати інформацію в мережі Інтернет, користуватися електронною поштою та ін.);

- алгоритмічного, логічного та критичного мислення;

- початкових уявлень та навичок роботи з різними програмними засобами підтримки вивчення інших предметів початкової школи, а також для розв’язування практичних завдань з цих предметів.

У результаті засвоєння предметного змісту навчального курсу «Сходинки до інформатики» учні мають виявляти такі показники вміння вчитися:

- розуміти мету навчальної діяльності, визначати завдання для її досягнення;

- відбирати або знаходити потрібні знання, способи для розв’язування різних типів навчальних і життєвих задач (як типових, так і нестандартних, творчих);

- генерувати різні способи розв’язування задачі, проблеми;

- актуалізувати й відтворювати потрібну інформацію, моделювати, комбінувати, доповнювати, перетворювати її;

- аналізувати навчальні об’єкти, розрізняти їх суттєві та несуттєві ознаки, групувати та класифікувати об‘єкти за певними ознаками;

Види діяльності, які слід реалізовувати в процесі вивчення курсу:

1) ігрова, навчально-ігрова;

2) конструювання;

3) образотворча діяльність;

4) практичне експериментування та дослідження;

5) співпраця в парі;

6) групова взаємодія;

7) проектна діяльність.

У програмному комплексі "Сходинки до інформатики" реалізовані чотири виконавці алгоритмів "Садівник", "Навантажувач", "Кенгуру", "Восьминіжка".

Білет 10.1.

Перейти з комп’ютером на «ти» учням початкової школи допоможе комплект з інформатики для 2–4 класу «Шукачі скарбів», за його допомогою навчальний процес легко перетворюється на захоплюючу гру. Кожен крок уроку покликаний стимулювати пізнавальну діяльність та інтереси учня в доступній для їх віку формі. Комплект сприяє всебічному розвитку дитини й створює основу для успішного введення в середніх та старших класах основних понять інформатики. Основним призначенням предмету інформатика в школі є отримання учнями уявлення про сутність інформаційних процесів, формування навичок пошуку, зберігання, упорядкування, оброблення й передавання інформації в своїй діяльності, вміння виділяти загальне та вирізняти особливе, встановлювати зв’язки, порівнювати, проводити аналогії тощо, використовувати комп’ютерну техніку як потужний інструмент для підсилення своїх можливостей та пізнання, а також як засіб розвитку логічного й алгоритмічного мислення та творчих здібностей. Це допомагає дитині осмислено бачити навколишній світ, більш успішно в ньому орієнтуватися, передбачити можливість використання набутих знань у майбутній професії. У рубрики «Гімнастика для розуму», в якій дібрано цікаві та різноманітні за формою та змістом задачі, спрямовані на додаткове стимулювання розвитку у школярів алгоритмічного мислення.

початок

кінець

Ввести n,m,p

P=n+(n-5)-m

Вивести p

2. 2. Алг Вага Арг m, n (цілі) Рез p (цілі) Поч Ввести m, n, pp = n+(n-5)-mвивести p кін

Білет 11.1. малювання світу у середовищі kodu game lab

Kodu Game Lab являє собою візуальне середовище для розробки тривимірних ігор. Вона не вимагає знання програмування, і може використовуватися навіть дітьми. Основною ідеєю Kodu, є зосередження уваги користувача на процесі розробки історії та ідеї гри з її логікою, замість того, щоб постійно замислюватися над способами програмування.

Для початку створення гри в Kodu, насамперед потрібно створити світ гри, в який додаються ігрові персонажі, для взаємодії з встановленим вами правилами. Для більш швидкого створення гри, доступний набір вже готових світів, але можна створити свій світ з нуля. Також існують вже готові персонажі, яким можна призначати додаткові дії. Наприклад, вистрілити з гармати, по натисканні визначеної клавіші. Вся основна функціональність персонажів і світу вже налаштована, тому для створення готової гри потрібно не так вже й багато зусиль.

Білет 12.1. способи запису алгоритмів: словесний, формульно-словесний, графічний, мова операторних схем, програма (алгоритмічна мова).

Словесний спосіб представлення нескладний, але має недоліки. Головний недолік полягає в тому, що при такому способі допускається деяка довільність викладу, немає чітких стандартів опису. Складні завдання з аналізом умов, з повторюваними діями і поверненнями до попередніх пунктів важко представляються у словесному та словесно-формульному вигляді. Найбільшого поширення завдяки своїй наочності отримав графічний спосіб запису алгоритмів. Однією з форм такого подання є малюнки, але більш сувора формалізована форма - це схеми або графи. Найбільш поширеною формою подання алгоритму є блок-схема. Блок-схемою називається графічне зображення логічної структури алгоритму, в якому кожен етап процесу обробки інформації представляється у вигляді геометричних символів (блоків), що мають певну конфігурацію в залежності від характеру виконуваних операцій.Алгоритм, записаний НАМ:

алг назву алгоритму

aрг список вихідних даних

рез список результатів

поч. послідовність команд алгоритму

кін

алг Сумма квадратов (арг цел n, рез цел S)

дано | n > 0

надо | S = 1*1 + 2*2 + 3*3 +... + n*n

нач цел i

ввод n; S:=0

нц для i от 1 до n

S:=S+i*i

Дата добавления: 2015-05-26