План проведення. Тема 8. Міжнародно-правове регулювання сімейних відносин

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА 8. Міжнародно-правове регулювання сімейних відносин

З дисципліни: СІМЕЙНЕ ПРАВО

Категорія слухачів: студенти ННІПП НАВС

Навчальна мета: ознайомлення студентів з особливостями правового регулювання сімейних відносин з іноземним елементом.

Виховна мета: виховання почуття відповідальності студентів у сімейних відносинах, як майбутніх батьків,вміння проводити ґрунтовний юридичний аналіз конкретних життєвих ситуацій, які виникають в сім’ї навчитися користуватися юридичною нормативною базою.

Розвивальна мета: ознайомлення студентів міжнародним досвідом у сфері правового регулювання сімейних відносинах в іноземних країнах. При вивченні теми студентам рекомендується слідкувати за змінами до законодавства, користуючись такими офіційними виданнями, як Відомості Верховної Ради України, Урядовий кур’єр, Офіційний вісник України, ознайомлюватись з судовою практикою та останніми досягненнями у галузі сімейного права за матеріалами Вісника Верховного Суду України, газет «Юридичний вісник» та «Юридическая практика», журналів «Право України».

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: презентація Power Point

Наочні засоби: мультимедійний проектор.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв′язки: Міжнародне приватне право. Цивільний процес України.

Навчальні питання:

1. Підстави виникнення правовідносин, що обтяжені іноземним елементом.

2. Загальна характеристика міжнародних актів у сфері регулювання сімейних відносин.

3. Колізійні питання регулювання шлюбних відносин.

4. Колізійні питання правового регулювання відносин стосовно дитини.

Література:

1. Сімейне право України: Підручник // За ред. Гопанчука В. С. - К.: Істина, 2002.

2. Сімейне право України: Підручник // Л.М.Баранова, В.І.Борисова, І.В.Жилінкова та ін.; За заг.ред. В.І.Борисової та І.В. Жилінкової. – К.: Юринком Інтер, 2004.

3. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30.

4. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України // За ред. Ю.С.Червоного. – К.: Істина, 2003. – 464 с.

5. Сімейний кодекс України: Закон України від 10 січня 2002 року // Офіційний вісник України вiд 01.03.2002 - 2002 р., № 7, стор. 1, стаття 273

6. Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України вiд 23.05.2001 № 32/5/101 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України» // Офіційний вісник України вiд 29.06.2001 - 2001 р., № 24, стор. 77, стаття 1082 (остання редакція від 25.08.2004 року)

7. Наказ Міністерства охорони здоров'я від 04.01.1997 року № 2 «Про затвердження Переліку захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків їх перебування на обліку в Центрі по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України»

8. Наказ МОН України та МОЗ України вiд 22.12.2004 № 959//634 «Про затвердження Порядку передавання закладами охорони здоров'я та навчальними закладами дітей, усиновлених громадянами України та іноземцями»

Основні поняття: Іноземний елемент, колізійні питання, об’єм колізійної норми, колізійна прив’язка, шлюб з іноземним елементом, шлюб, що кульгає, консульський шлюб, змішаний шлюб

Правове регулювання сімейних відносин, що обтяжені іноземним елементом здійснюється,

по-перше, за допомогою міжнародних угод,

по-друге, нормами національного законодавства.

Необхідно зазначити, що 23 червня 2005 року був прийнятий, а 1 вересня 2005 року набув чинності Закон України «Про міжнародне приватне право», що встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок. Оскільки сімейне право належить до приватноправових галузей права, норми цього Закону розповсюджуються на сімейно-правові відносини повною мірою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини та виявляється в одній або кількох з таких форм:

1) хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

2) об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

3) юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави.

Таким чином сімейні правовідносини з іноземним елементом, це правовідносини:

1) хоча б один учасник яких є іноземцем або особою без громадянства;

2) юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави.

В той же час Закон визначає колізійну норму як норму, що визначає право якої держави може бути застосоване до правовідносин з іноземним елементом.

Відповідно до Закону учасники правовідносин мають право самостійно визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

До уніфікаційних міжнародно-правових актів належать принципи, рекомендації, директиви, прийняти на рівні ООН, РЄ, ЮНЕСКО та ін. Наприклад, Резолюція 2018 (XX) Генеральної Асамблеї ООН вiд 3 листопада 1965 року, що мітить Рекомендації про згоду на шлюб, мінімальний шлюбний вік та реєстрацію шлюбу, говорить про те, що Генеральна Асамблея ООН рекомендує, щоб кожна держава - член ООН, яке ще не прийняло відповідних законодавчих або інших заходів, потурбувалося про прийняття відповідно до власної конституційної процедури та традиційних та релігійних звичаїв законодавчих або інших заходів, що можуть знадобитися для провадження у життя наступних принципів:

1) Неможливість юридичного оформлення шлюбу без повної та вільної згоди обох сторін, яке має бути висловлено ними особисто після відповідної згоди у присутності представника влади, який має право на оформлення шлюбу, а також необхідних за законом свідків;

2) Державами – членами ООН видаються законодавчі акти, що встановлюють мінімальний шлюбний вік, причому жодна зі сторін не може бути молодшою за 15 років;

3) Всі шлюби реєструються компетентними органами влади у відповідному офіційному реєстрі тощо.

Як бачимо, всі зазначені рекомендації були враховані при прийнятті Україною відповідного законодавства.

Укладення та визнання шлюбу з іноземним елементом.

При укладанні шлюбу, який буде розглядатися як «шлюб, що обтяжений іноземним елементом», можливі різні варіанти:

1) шлюб укладається між громадянином України та іноземцем (особою без громадянства) на території України;

2) шлюб укладається між громадянином України та іноземцем (особою без громадянства) на території іноземної країни;

3) шлюб укладається між іноземцями (особами без громадянства) на території України;

4) шлюб укладається між громадянами України на території іноземної країни.

Таким чином виникає комплекс питань:

- за яким законодавством має відбуватися процедура оформлення шлюбу – формальні умови укладення шлюбу,

- яких умов слід дотримуватися при цьому – матеріальні умови укладення шлюбу.

Від правильного вирішення цього колізійного питання цілком залежать конкретні правові наслідки: чи буде вважатися шлюб, укладений, наприклад, за законодавством України, дійсним і за її межами, чи він не отримає визнання в іншій державі, а отже, не стане розглядатися як юридичний факт, що породжує певні правові наслідки і буде віднесений до так званих «шлюбів, що кульгають», тобто нестійких. Крім того, можуть виникнути питання щодо вибору права, згідно з яким будуть регулюватися майнові права та обов'язки подружжя.

Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу.

При цьому слід звернути увагу на наступні моменти:

1. Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України. Тобто колізійна норма містить одну із найстаріших і найпоширеніших у світі колізійних прив'язок - «Lex loci celebrationis» («закон місця одруження»), що означає: саме закон, котрий діє в місці укладення шлюбу, є компетентним для регулювання його форми, порядку і умов укладення.

Розірвання шлюбу з іноземним елементом

Відповідно до статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Недійсність шлюбу, укладеного в Україні або за її межами, визначається правом, яке застосовувалося відповідно до статей 55 і 57 цього Закону.

До основних проблем, що виникають стосовно дітей у міжнародному приватному праву належать:

- визначення походження дитини;

- усиновлення.

Визначення походження дитини.

Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.

Права та обов'язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини.

Усиновлення. Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» усиновлення та його скасування регулюються особистим законом дитини та особистим законом усиновлювача. Якщо усиновлювач - подружжя, яке не має спільного особистого закону, то застосовується право, що визначає правові наслідки шлюбу.

Здатність особи бути усиновлювачем визначається відповідно до її особистого закону.

Правові наслідки усиновлення або його припинення визначаються особистим законом усиновлювача.

Нагляд та облік дітей, усиновлених відповідно до вищезазначених положень, здійснюються відповідно до особистого закону дитини.

Правове регулювання усиновлення підкоряється твердій імперативній вимозі, що міститься в Розділі VI СК, відповідно до якої у всіх випадках виникнення відносин з усиновлення, обтяжених іноземним елементом, слід застосовувати українське законодавство, що, в цілому, відповідає положенням ст. 21 Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1998 р. Відступи від зазначеного правила припустимі лише в ситуаціях, коли інше встановлено міжнародними договорами України.

Правове регулювання усиновлення з іноземним елементом за СК. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, відбувається відповідно до ст. 282 СК.

До досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років за нею зберігається громадянство України.

Згідно зі статтями 284, 286 СК усиновлення громадянами України, іноземцями або особами без громадянства дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства, здійснюється в Україні відповідно до законів України (тобто на загальних підставах), якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

З метою охорони і захисту прав дітей, усиновлених іноземцями, сімейне законодавство України закріплює: деякі обмеження права останніх на таємницю усиновлення.

Нагляд за дотриманням прав дітей, які усиновлені і проживають в Україні, здійснює орган опіки та піклування. Проте, якщо діти усиновлені іноземцями і проживають за межами України, облік цих дітей і нагляд за дотриманням їхніх прав до досягнення ними вісімнадцяти років веде та здійснює відповідна консульська установа за дорученням Міністерства закордонних справ України.

Запитання для самоконтролю.

1. Які правовідносини вважаються такими, що обтяжені іноземним елементом?

2. Що таке колізійна норма сімейного права?

3. Що таке об’єм колізійної норми та колізійна прив’язка?

4. Яку роль грають міжнародні договори в уніфікації колізійних норм?

5. Які міжнародні акти та закони України закріплюють права дитини?

6. Яку роль грають договори про правову допомогу у сімейному праві? З якими країнами Україна має такі договори?

7. Яким чином реєструється шлюб громадянина України з іноземцем?

8. Коли шлюб, укладений між громадянином України та іноземцем за кордоном не буде визнаний у Україні? Чи можлива така ситуація?

9. Чи можуть іноземці зареєструвати шлюб в Україні? Яким чином?

10. Що таке шлюб, що кульгає? Коли він виникає?

11. Що таке консульський шлюб?

12. Який порядок розірвання шлюбу з іноземним елементом?

13. Які ви знаєте колізійні проблеми визначення походження дитини?

14. Яким чином здійснюється усиновлення дітей-громадян України іноземцями?

Теми рефератів та доповідей:

1. Іноземний елемент у сімейних правовідносинах.

2. Система міжнародних договорів у сімейному праві.

3. Проблеми міжнародного усиновлення.

Завдання для самостійної роботи

1. Зробить моніторинг наукових та науково - практичних періодичних видань («Право України», «Держава і право», «Підприємництво, господарство і право» тощо) та зробить перелік публікацій с теми семінарського заняття. Визначить основні напрями наукових дискусій. Підготуйте 1-2 рецензії.

2. Складіть перелік міжнародних угод, що стосуються сімейних відносин, стороною яких є Україна. Зробить схему. Визначить їх стан. В чому полягає значення двосторонніх договорів про правову допомогу? декларацій? рекомендацій та директив? Складіть перелік міжнародних угод, що регулюють сімейні відносини, до яких планує приєднатися Україна.

3. Ознайомтесь зі змістом статей Х.Лисенко з питань міжнародного усиновлення.

А) Лисенко Х. Право дитини, позбавленої батьківського піклування, на особливий захист і допомогу держави: міжнародно-правовий аспект // Право України. - 2008. - № 6. - С. 9-13

Б) Лисенко Х. Становлення сучасного правового механізму захисту прав дитини у міжнародному усиновленні // Право України. - 2006. – № 3. - С. 22-26.

В) Лисенко Х. Сучасний стан та проблеми законодавчого регулювання захисту прав дитини при здійсненні міжнародного усиновлення в Україні // Право України. - 2006. – № 6. - С. 39-42.

4. Підготуйте рецензії.

Після прийняття Сімейного кодексу України 10 січня 2002 року до нього було внесено низку змін. Проаналізуйте ці зміни та зробить висновки щодо їх спрямованості та необхідності. Перевірте, чи не було останнім часом внесено нових змін до Сімейного кодексу.

5. Чи знаходяться на розгляді Верховної Ради України інші законопроекти про внесення змін до сімейного законодавства? У чому полягає їх сутність?

Під час виконання завдання рекомендується користуватися порівняльними таблицями та пояснювальними записками до відповідних законопроектів (дивись розділ «Законопроекти» сайту Верховної Ради України www.rada.gov.ua).

6. Ознайомтесь зі статтею Райчук А. «Основні сучасні тенденції розвитку законодавства розвинених країн у сфері припинення шлюбу» // Право України. - 2008. - № 9. - С. 130-135. Підготуйте коротку доповідь.

Дата добавления: 2015-05-31