Моральна оцінка вчинка

Моральна оцінка - це оцінка, перш за все, індивідуальна і належить особистісному, індивідуальній свідомості. Але будь-який окрема людина, будь-який індивід входить в яку-небудь соціально-групову, національну спільність, не кажучи вже про те, що з іншими людьми його об'єднує поняття «людство».

Моральна оцінка людських вчинків не залежить тільки від самих конкретних фактів, за якими можна байдуже спостерігати, стоячи поряд. Перш ніж розглянути випадки з сексуального життя, варто усвідомити складність моральної оцінки на простому наглядному прикладі. Скажімо, самої поінформованості про здійснення чисто фізичного акту «уведення ножа у живіт» виявляється замало, щоб мати змогу що-небудь сказати про моральну відповідальність людини. Так, уведення ножа-скальпеля в живіт хірургом, яке рятує життя людині, є зовсім іншим моральним чином, ніж ножовий удар нанесений хуліганом. Дати моральну оцінку людського вчинку у даному випадку можна лише розуміючи, яким безпосереднім наміром керувалася людина – рятувати життя як хірург, чи вбивати як хуліган.

В теології йдеться про необхідність з’ясувати «моральний об’єкт чину» (мету вчинку), котрий можна визначити тільки у разі, коли відомий внутрішній намір людини – чому вона так робить? Чи з метою допомогти, чи зашкодити? Крім того, вкрай необхідно звернути увагу на ширший контекст скоєного – чи мало воно місце в операційній, чи на вулиці, чи ще за інших обставин. Той, хто знає всі ці нюанси, ясно розуміє моральну різницю між цими вчинками.

Моральна (моральна) оцінка - це схвалення або засудження діяльності людини з позицій тих вимог, які містяться в моральній свідомості суспільства, етнічної групи, соціальної спільності людей, тих чи інших особистостей. 4

Моральна оцінка дозволяє визначати цілісне значення вчинку, поведінка особистості, їх відповідність певним нормам, принципам, ідеалом.Моральна оцінка спирається на розуміння добра і зла.

Проблема добра і зла є вихідною етико-філософської проблемою.

Добро - одне з найбільш загальних імперативно-оціночних понять моралі і категорії етики; висловлює позитивне моральне значення явищ суспільного життя в їх співвідношенні з ідеалом.

Зло - одне з основних понять моральної свідомості і етична категорія; позначає негативні сторони дійсності діяльності людей і стосунків між ними. Зло перешкоджає задоволенню інтересів людини і людства. Подолання морально негативних явищ вимагає не лише вдосконалення суспільних відносин у їх об'єктивному змісті, але і діловий послідовної боротьби з конкретними носіями зла.

У цілому в протиставленні добра і зла здійснюється оцінка вчинків, що сприяють або перешкоджають зміцненню позицій суспільних груп, розвитку або застою (регресу) суспільства.

За допомогою моралі суспільство оцінює не тільки практичні дії людей, а й їхні мотиви, спонукання і наміри.

Мораль (від лат. Moralitas - що відноситься до вподоби, характеру, складу душі, звичкам; і лат. Mores - звичаї, звичаї, мода, поведінка) - це форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин, спрямованих на утвердження самоцінності особистості, рівності всіх людей в їх прагненні до щасливого і гідного життя, виражають ідеал людяності, гуманістичну перспективу історії.

Моральність - ступінь засвоєння особистістю моральних цінностей суспільства і практичне проходження їм у повсякденному житті, тобтовираз людського в людині. Моральність - це рівень реального моральної поведінки людей.

Дата добавления: 2015-05-26