Проблема морального вибору

Проблема моральної свободи людини

У сучасних умовах і умовах прискореного розвитку цивілізації роль особистості в суспільстві стає все значніше, у зв'язку з цим все частіше виникаєпроблема свободи та відповідальності особистості перед суспільством.
Перша спроба обгрунтування точки зору пояснення взаємозв'язку свободи і необхідності її визнання їх органічного взаємозв'язку належить Спіноза, який визначив свободу, як усвідомлену необхідність.
Розгорнута концепція діалектичної єдності свободи і необхідності з ідеалістичних позицій була дана Гегелем. Наукове, діалектико-матеріалістичне розв'язання проблеми свободи і необхідності виходить з визнання об'єктивної необхідності як первинного, а волі і свідомості людини - як вторинної похідного.
У суспільстві свобода особистості обмежується інтересами суспільства. Кожна людина - індивід, його бажання і інтереси не завжди збігаються з інтересами суспільства. У цьому випадку особистість під впливом суспільних законів повинна надходити в окремих випадках так, щоб не порушувати інтересів суспільства, в іншому випадку йому загрожує покарання від імені товариства. У сучасних умовах, в епоху розвитку демократії проблема свободи особистості стає все глобальніше. Вона вирішується на рівні міжнародних організацій у вигляді законодавчих актів про права і свободи особистості, які в даний час стають в основу будь-якої політики і ретельно охороняються. Не всі проблеми свободи особистості вирішені в Росії і в усьому світі, тому що це одна з найважчих завдань. Особистості в суспільстві на даний момент обчислюються мільярдами і кожну хвилину на землі стикаються їх інтереси, права і свободи.
Нероздільні і такі поняття як свобода і відповідальність, тому що свобода не вседозволеність, за порушення чужих прав і свобод особистість несе відповідальність перед суспільством за законом, прийнятим суспільством.

Розв'язання загальнофілософської проблеми вибору пов'язане із з'ясуванням природи і сутності людини, її свободи — здатності людини діяти відповідно до своїх інтересів і цілей, враховуючи знання законів об'єктивної необхідності.

Моральний вибір — акт моральної діяльності, який полягає в тому, що людина, виявляючи свою суверенність, самовизначається стосовно системи цінностей І способів їх реалізації в лінії поведінки чи окремих вчинків.

Аналіз проблеми морального вибору пов'язаний із з'ясуванням таких феноменів, як моральний намір і моральна спонука.

Моральний намір — рішення людини зробити відповідну моральну дію і досягти очікуваного результату. Це вольова установка людини, результат її попередньої духовно-емоційної діяльності, зокрема усвідомлення моральних завдань, конкретизації цілей, вибору відповідних засобів тощо.

Моральна спонука — чуттєва форма, в якій виявляються мотив і намір до здійснення відповідного вчинку. За своєю психологічною природою вона є рушійним імпульсом, емоційно-вольовим спрямуванням, яке визначає відповідні дії людини.

Моральним вважають лише такий вибір, за якого людина керується моральним мотивом (лат. moveo — приводити в рух, штовхати) — внутрішньою, суб'єктивно-особистісною спонукою до дії, зацікавленістю в її реалізації і орієнтацією на моральні чинники. Споріднені з ним поняття "стимул", "намір", "ціль" характеризують ідеальний аспект вчинку. Мотив відіграє при цьому особливу роль, оскільки він є духовно-емоційною підставою вчинку. Реалізується мотив у цілі, хоч у моральній діяльності можливе незбігання цілі і мотиву.

Керуючись моральними мотивами, людина орієнтується на найвищі, безумовні вселюдські цінності, зважає на ймовірність морального осуду в разі недотримання моральних вимог. Оскільки моральний осуд не передбачає примусових, організаційних санкцій, то суб'єкт морального відношення може здійснювати цей вибір самостійно.

Найвищі, безумовні вселюдські цінності фіксуються в категорії "добро", а все те, що йому суперечить, відображається в категорії "зло". Людина лише тоді здійснює справді моральний вибір, коли пропоновані людством уявлення про найвищі абсолютні вселюдські цінності визнаються не лише її мисленням, а й почуттями та волею.

Характеризуючи наявність морального вибору, послуговуються категорією "моральна свобода". Моральна свобода відрізняється від економічної, політичної, релігійної, а також від свободи загалом. Категорія "моральна свобода" окреслює проблему можливості і здатності людини бути самостійною, самодіяльною, творчою особистістю і разом з тим виражати в моральній діяльності свою суспільну сутність. Об'єктивною передумовою моральної свободи особистості є переборення суперечності між нею і суспільством, внаслідок чого моральні вимоги перестають протистояти особистості як зовнішня, чужа сила, що суперечить її потребам та інтересам.

Будучи морально свобідною, здійснюючи моральний вибір, людина реалізує себе як творча особистість. Тому вона змушена відповідати за свій вибір, свою поведінку. Оскільки вибір має моральний характер, то й відповідальність за нього є моральною відповідальністю

Дата добавления: 2015-05-26