Політична кар’єра

Вступ

Реферат

З дисципліни «Політологія»

на тему «Політичний портрет Ангели Меркель»

Студентки ІІІ курсу 131 групи
Денної форми навчання
Економіка підприємства
Спец. 6030504

Білоус Анастасії Ярославівни

Політичне лідерство в системі владних відносин займає особливе місце. У лідерстві найбільше яскраво проявляється «видимість» влади, її наочність. Політичні лідериперсоніфікують собою владу. Вони мають такий величезний вплив, що він не зрівнюється із впливом інших суб'єктів політики.

Ангела Меркель (входить до 15 найвпливовіших світових лідерів за версією Монокл).

А́нгела Дороте́я Ме́ркель (нім. Angela Dorothea Merkel; * 17 липня 1954, Гамбург) — німецький політик, лідер ХДС, з 2005-го року — Федеральний Канцлер Німеччини. Перша жінка Федеральний Канцлер Німеччини.

Біографія

Ангела була третьою дитиною в родині лютеранського пастора Горста Каснера і вчительки Герлінди Каснер які жили в Гамбурзі. Після її народження сім'я переїхала в НДР, де її батько очолив прихід у містечку Темплін. Її батько, лютеранськийпастор, відкриває семінарію в НДР і керує будинком для інвалідів. Він утримується від будь-якої публічної критики режиму, що дає йому привілейоване положення: у його розпорядженні два автомобілі і можливість часто виїжджати на захід. Таким дивним чином східнонімецька влада виражала йому свою довіру, впевнена в тому, що пастор — переконаний комуніст. В юності Ангела була в піонерській організації, Комуністичному союзі молоді, і одночасно була членом молодіжної організації християнських демократів. У школі добре опанувала російську мову. Пізніше вивчила англійську.

У 1978 році закінчила фізичний факультет Лейпцигського університету, у 1986 захистила дисертацію. З 1978 до 1990працювала в Центральному інституті фізичної хімії Академії наук НДР.

Рано виходить заміж за фізика Ульріха Меркеля, з яким незабаром розлучається і сходиться з професором Йоахимом Зауером, на той час розведеним і батьком двох дітей.

У 1989 після падіння Берлінської стіни вона вступила в ряди організації «Німецька вільна молодь» (Freie Deutsche Jugend), покликаної керувати молоддю, відданій державі, і активістом Партії демократичного відновлення, де обіймає посаду секретаря Департаменту агітації і пропаганди. Так вона стає одним з головних експертів з політичної комунікації в НДР. За службовим обов'язком, науковою і політичною, вона часто їздить в країни радянського блоку, зокрема до Москви, тим більше що вона вільно говорить російською. Через кілька місяців Ангела Меркель раптово міняє свій політичний табір і вступає в організацію «Демократичний прорив» (Demokratischer Aufbruch) —новий рух, ініційований західнонімецькою християнською демократією. Їй відразу доручають ті ж функції, тільки тепер її нова посада називається на західнонімецький зразок: «прес-секретар».

Після останніх парламентських виборів в ДР вона увійшла до уряду Лотара де Мезьера, останнього голови кабінету міністрів НДР, і стала його прес-секретарем, хоча її організація «Демократичний прорив» набрала тільки 0,9% голосів. У цей період вона бере активну участь в «переговорах 2+4», які поклали чотиристоронній угоді про статус Берліна і його окупації союзниками, а також в переговорах з приводу об'єднання Німеччини, які Кондоліза Райс веде з Вашингтона. Щоб уникнути масованої еміграції на захід Меркель без зволікання запустила процес інтеграції НДР в ринкову економіку і зону марки.

Після об'єднання Німеччини в 1990 вступила в Християнсько-демократичний союз, який був тоді при владі. У грудні того ж року її обрали депутатом Бундестагу.

В уряді Гельмута Коля стала міністром у справах жінок і молоді.

З 1991 — віце-голова Християнсько-демократичного союзу.

У 1994 перейшла на посаду міністра навколишнього середовища.

У 1998 ХДС був змушений піти в опозицію, а навколо Гельмута Коля вибухнув скандал із приводу незаконних зовнішніх пожертвувань на рахунки ХДС. Скандал торкнувся також і голови ХДС Вольфганга Шойбле і той змушений був піти у відставку.

Ангела Меркель відреклася від Коля і зажадала від партійного активу змінити керівництво ХДС і почати партійне «відновлення». У квітні 2000 96% членів партії обрали її спадкоємицею Шойбле на посаді голови ХДС. Цей успіх був особливо примітний на тлі того, що Меркель — жінка, східна німкеня і протестантка, вкрай нетипова для цієї партії.

У 2002 Меркель погодилася на єдину кандидатуру на посаду федерального канцлера від ХДС/ХСС прем'єр-міністра Баварії Едмунда Штойбера. Штойбер вибори програв і це підсилило внутрішньопартійні позиції Меркель.

У 2003 Меркель демонстративно підтримала американське вторгнення в Ірак, поїхавши в США. У 2004 вона зуміла домогтися обрання кандидата від ХДС/ХСС Хорста Кьолерана посаду президента Німеччини.

Після несподіваної ініціативи Герхарда Шредера про дострокові вибори у 2005, Ангела Меркель була обрана ХДС/ХСС кандидатом на посаду федерального канцлера Німеччини.

На виборах ХДС/ХСС опередили СДП всього на 1%.

За результатами виборів у бундестаг блок ХДС/ХСС і вільних демократів випередив СДП із «зеленими» усього на три голоси. У зв'язку з нездатністю сформувати стійку парламентську більшість християнським демократам довелося піти на створення «великої» коаліції з СДПН — другий раз в історії ФРН.

Велика коаліція

10 жовтня 2005 голова Християнсько-соціального союзу, прем'єр-міністр Баварії Едмунд Штойбер повідомив, що на переговорах про формування «великої» правлячої коаліції, які проводили А. Меркель, Герхард Шредер і голова СДП Франц Мюнтеферінг, було вирішено, що Ангела Меркель стане новим канцлером Німеччини.

В обмін на згоду на канцлерство Ангели Меркель СДП одержить у майбутньому кабінеті 8 міністерських портфелів: іноземних справ, фінансів, юстиції, праці, з питань охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я, транспорту, а також економічного співробітництва і розвитку.

До ХДС/ХСС — поряд з керівником відомства федерального канцлера в ранзі міністра — відходять посади міністрів оборони, внутрішніх справ, економіки, сім'ї, освіти, а також сільського господарства.

Тим часом, Герхард Шредер заявив, що його не буде в наступному уряді ФРН. Раніше не виключалося, що він може зайняти в новому уряді посаду віце-канцлера і міністра закордонних справ.

22 листопада 2005 Ангела Меркель була обрана федеральним канцлером ФРН, 397 депутатів Бундестагу проголосували «за», 202 — «проти», 12 — «утрималися».

Консервативно-ліберальна коаліція

27 вересня 2009 року в Німеччині відбулися параламентські вибори, за результатами яких була сформована коаліція між блоком ХДС/ХСС та вільними демократами.

28 жовтня канцлер Німеччини Меркель була переобрана на посаду голови уряду ФРН за підсумках виборів до бундестагу і коаліційних переговорів.^[1]

2. Політичні позиції Ангели Меркель

В зовнішній політиці Меркель відома своєю беззастережною підтримкою американського курсу, виступаючи за зближення зі США. Вона неодноразово критикувала Герхарда Шредера за «надмірну» дружбу з Володимиром Путіним і заявляла про те, що, в разі обрання канцлером, займе твердішу позицію у відношенні до Росії. Меркель має намір розбити «тріумвірат» Шредера з Жаком Шираком і Володимиром Путіном і поліпшити відносини з США та країнами Східної Європи.

Меркель є послідовним противником прийняття Туреччини в Європейський Союз. Найбільше, що вона згодна надати Туреччині, — «привілейоване партнерство». Також у березні 2010 року, після того, як економіка Греції опинилась на межі дефолту, Ангела заявила, що Єврозоні необхідний механізм виключення з неї окремих країн за систематичне порушення правил фінансової стабільності^[2].

В внутрішній політиці вона має намір продовжити курс реформ Герхарда Шредера, однак «іншими способами». Її головна оголошена мета — створення робочих місць і підтримка економіки за рахунок зменшення соціальних допомог.

Вибори до Бундестагу 22 вересня 2002 з невеликою перевагою виграла коаліція СДПН і партії "зелених" на чолі з Герхардом Шредером і Йошкою Фішером. Меркель толерантно поставилась до поразки Штойбера.

На дострокових виборах до Бундестагу, що відбулися 18 вересня 2005 р., блок ХДС / ХСС на чолі з А.Меркель отримав 35,2% голосів виборців. 12 листопада після переговорів, що тривали п'ять тижнів, ХДС / ХСС і СДПН уклали коаліційний договір. 22 листопада Меркель була обрана на пост федерального канцлера ФРН, отримавши 397 з 611 голосів депутатів Бундестагу 16-го скликання.

А.Меркель стала першою жінкою - федеральним канцлером і одночасно в свій 51 рік наймолодшим канцлером за всю історію ФРН. Вона також - перший представник нових федеральних земель на цій посаді і перший федеральний канцлер з природничо-науковою освітою.

А.Меркель в ХДС займає центристські позиції, виступає за перетворення ХДС в "народну партію", що спирається на широкі верстви виборців.

Включила в програму дій партії "людяність, справедливе ставлення до всіх поколінням, любов до нації і батьківщині, боротьбу з бюрократією". Нова Європа, за її словами, повинна бути звернена обличчям до всіх, включаючи незначні соціальні та етнічні групи.

В зовнішній політиці Анґела Меркель відома своєю беззастережною підтримкою американського курсу, виступаючи за зближення зі США. Вона неодноразово критикувала Ґерхарда Шредера за «надмірну» дружбу з Володимиром Путіним і заявляла про те, що, в разі обрання канцлером, займе твердішу позицію у відношенні до Росії. Меркель має намір розбити «тріумвірат» Шредера з Жаком Шираком і Володимиром Путіном і поліпшити відносини з США та країнами Східної Європи.

Меркель є послідовним противником прийняття Туреччини в Європейський Союз. Найбільше, що вона згодна надати Туреччині, — «привілейоване партнерство». Також у березні 2010 року, після того, як економіка Греції опинилась на межі дефолту, Анґела Меркель заявила, що Єврозоні необхідний механізм виключення з неї окремих країн за систематичне порушення правил фінансової стабільності.

В внутрішній політиці вона має намір продовжити курс реформ Ґерхарда Шредера, однак «іншими способами». Її головна оголошена мета — створення робочих місць і підтримка економіки за рахунок зменшення соціальних допомог.

Чому німці люблять загадкову Ангелу Меркель? Вона є "найнебезпечнішим лідером Європи", "залізною фрау", яка "тягне нас до прірви". Чому ж німці так її люблять?

Можна з упевненістю сказати, що ставлення Ангели Меркель до кризи євро не зустрічає схвалення на світовій арені. Навіть вдома канцлеру Німеччини нещодавно довелося відбиватися від критики з боку групи провідних економістів. Один із членів її партії нещодавно поскаржився громадськості на її авторитарний стиль керівництва партією Християнських демократів.

Настільки вже відчутний міжнародний гнів з приводу її очевидної нездатності зберегти євро, що Economist в одному із номерів попросив у читачів більше симпатії для "багатостраждального канцлера Німеччини" - в той же час ми продовжуємо критикувати Меркель за її нерішучість.

І все ж, незважаючи на те, що фінансова криза перетворюється з поганої на ще гіршу, німецький народ, як і раніше, твердо підтримує свого канцлера.

Згідно з недавнім опитуванням громадської думки, яке провела телекомпанія ARD, 70% німців відчувають, що Меркель - саме та людина, яка здатна врятувати євро. Аналогічне опитування журналу Stern підтверджує рівень її популярності: якби німці могли проголосувати за главу уряду, 49% із них вибрали б Меркель.

Німці відчувають відразу до показних лідерів

Німецька економіка досі непогано справляється із проблемами глобального економічного спаду, проте цей факт сам по собі не повною мірою пояснює феномен широкої популярності Меркель. Її власна Християнсько-демократична партія, наприклад, не виграла від економічної стабільності в країні в тій же мірі, як вона сама.

За даними опитування ARD, тільки 36% німців віддали б свій голос партії Меркель, якщо б вибори відбулися зараз. А от Меркель якраз навпаки сприймається майже як безпартійний глава держави, а не кар'єрний політик. З англійської точки зору, уявіть собі Маргарет Тетчер (Меркель часто порівнюють із "залізною леді), яка б досягнула рівня популярності королеви.

Цей ентузіазм, м'яко кажучи, викликає подив. Навіть завзятим прихильникам Меркель буде важко довести, що вона є дуже харизматичним лідером. Як може такий стриманий, раціональний і нудний політик отримувати такі масові рівні схвалення?

Меркель зуміла залишитися загадкою для більшості німців. Вона - чистий аркуш, на який вони можуть проектувати власні особисті ідеї свого лідера

Цей приземлений підхід знаходить відображення і в обережній політичній поведінці Меркель, через яку міжнародна преса часто звинувачує її у відсутності чіткого бачення майбутнього Європи.

Тим не менш, ця відраза до великих ідей є давньою частиною німецької повоєнної політичної культури. Гельмут Шмідт, попередник Коля на чолі соціал-демократичній партії, одного разу уїдливо зауважив, що людина з баченням повинна піти і звернутися до лікаря.

У країні, яка пережила дві основні політичні ідеології ХХ-го століття - фашизм і комунізм - не тільки в теорії, але й в найсуворіших і найреальніших формах, високий ідеалізм в політиці часто сприймається з підозрою.

Найважливіша причина популярності Меркель у Німеччині - це ані криза євро, ані криза німецької історії, а вона сама. Так чи інакше, ця бездітна жінка середніх років, фізик з протестантським вихованням, переконала консервативних батьків католицької Баварії, працюючих жінок зі старих промислових районів західної Німеччини, а також інтелектуальну богему Берліна, що вона є найкращим представником їхніх інтересів.

Меркель зуміла залишитися загадкою для більшості німців. Вона - чистий аркуш, на який вони можуть проектувати власні особисті ідеї свого лідера.

Найбільш ефективною PR стратегією є вміння тримати речі у собі

Сімейне життя

Ангела Меркель одружена вдруге, дітей не має. Першим її чоловіком, з яким вона одружилася ще в Лейпцигу, був Ульріх Меркель (розлучилася після переїзду в Берлін після університету). Після розлучення залишила його прізвище. Другий чоловік — професор теоретичної і фізичної хімії Університету ім. Гумбольдта Йоахім Зауер (Joachim Sauer).

Висновок

Цікаві факти

Власник одного з берлінських авто-ресайклінгів (нім. Recyclinghof) виявив по техпаспорту (нім. Fahrzeugbrief), що списаний на брухт «Golf II» з 190.000 км пробігу натахометрі, колись належав Ангелі Меркель. Це було перше «західне авто» майбутнього канцлера, вона їздила на ньому в 1990–1995 роках, після чого «Гольф» ще рік належав її чоловіку, а потім у інших власників. Господар ресайклінгу реставрував автомобіль і повністю його перефарбувавши, в середині квітня 2012 виставив на аукціонeBay. Після того, як ставки досягли 130.000 євро, виявилось, що ніхто всерйоз не збирався купувати авто, а більшість ставок зробили жартівники, власник зняв авто з торгів^[3]. З другої спроби йому вдалось продати Гольф на eBay за 10.165,02 євро.
Для порівняння — перший «Golf» Папи Бенедикта XVI був проданий на аукціоні в 2005 році за 188.938,88 євро^[4][5];

Журнал «Форбс» вважає Ангелу Меркель найвпливовішою жінкою сучасності (станом на 24 серпня 2011 року)^[6].

Дата добавления: 2015-05-26