Джерела. Королівська інструкція 1625 року стосовно козаків в Україні

Персоналії

Джерела

Королівська інструкція 1625 року стосовно козаків в Україні... забувши вірність і підданство своє, засновують собі удільну Річ Посполиту, чинять замах на життя і маєтки невинних людей [магнатів і шляхтичів. — Авт.], уся Україна підкорена ними...

Михайло Дорошенко (?-1628)

Визначний політичний і військовий діяч початку XVII ст., козацький гетьман (1622— 1628 pp. з перервами). Козацький полковник М. Дорошенко брав участь у поході гетьмана П. Сагайдачного на Москву 1618 року, у Хотинській війні 1620—1621 pp.

Коли 1622 року його обрали гетьманом замість О. Голуба, він здійснив вдалий похід на Перекоп. 1625 року М. Дорошенко брав участь у національно-визвольному повстанні під проводом М. Жмайла; після бою біля Курукового озера 5 листопада 1625 року був знову обраний гетьманом. Свою політику гетьман намагався вести так, щоб зменшити протистояння між козаками та польським урядом, йому вдалося уникнути участі козацьких військ у польсько-шведській війні.

Восени 1626 року козацькі війська, очолювані М. Дорошенком, розгромили велику кримську орду під Білою Церквою. Навесні 1628 року він, виконуючи умови укладеного 24 грудня 1624 року, а згодом поновленого, договору про взаємодопомогу між Військом Запорізьким і Кримським ханством, очолив похід козаків у Крим на допомогу ханові Магмед-Гірею і канчі Шагін-Гірею, які вели боротьбу проти ставленика Туреччини Джанібек-Прея. Під час однієї з битв 1628 року, що відбулася поблизу Бахчисарая (за іншими даними — Кафи), М. Дорошенко загинув.

(За «Довідником з історії України»)

Куруківська угода

(27 жовтня 1625 р.)

(текст угоди склало польське командування)

...Ми вважаємо справедливим, щоб Військо Запорізьке, яке складається з підданих його королівської милості, мало голову або старшого, за прикладом давніх років, призначеного королем або гетьманами коронними, з відома його королівської милості. Тому на основі повноваження, даного від його королівської милості та Речі Посполитої, його милості пан воєвода сендомирський, гетьман польний коронний, з відома всіх нас затвердив старшим обраного козаками пана Михайла Дорошенка. І надалі козаки повинні будуть коритися виключно тому старшому, якого самі вони оберуть, але який буде затверджений королем його милістю або його наступниками, польськими королями. На подання коронних гетьманів...

Через те, що король його милість бажає для кращого порядку знати кількість козаків, щоб мати змогу заохотити більш заслужених до успішної служби Речі Посполитій, то він доручив скласти правильний список Війська Запорізького із зазначенням кількості козаків, які проживають у кожному місті його королівської милості. А що перепис цей зручніше зробити на місці, ніж тут, то ми призначаємо строк з 6 листопада по 18 грудня нового стилю поточного року. Протягом цих 6 тижнів козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 тисяч із зазначенням, скільки їх живе в кожному старостві. Реєстри ці мусять бути подані або його милості коронному гетьманові, або панам комісарам, для цього призначеним. Далі списки будуть передані в коронний скарб, а звідти копії будуть повідомлені цим старостам...

Для Війська Запорізького ми призначаємо платню на рік 60 000 злотих польських, які вони будуть одержувати в місті його королівської милості Києві в день св. Іллі за руським календарем. Крім того, бажаючи, щоб урядові особи ретельніше виконували свої обов'язки на службі його королівської милості й Речі Посполитої, ми призначаємо такі оклади для старшини: старшому над усім військом 500 злотих на рік, обозному — 100 злотих, двом осавулам — по 150 злотих, шістьом полковим осавулам — по 50 злотих, шістьом полковникам — по 100 злотих, шістдесяти сотникам — по 50 злотих, судді військовому — 100 злотих.

З-поміж 6 000 козаків 1 000 або більше, на розсуд коронного гетьмана й з відома їхнього старшого залежно від умов часу, мусять перебувати на Низу за порогами й там виконувати свою службу: подавати відомості про дії ворогів, не допускати їх до переправ і взагалі захищати ті місця. Решта, живучи по волостях, мусять іти в похід з наказу коронних гетьманів на допомогу регулярному військові або туди, куди треба буде, утримуючись у дорозі від кривдження мешканців.

Дата добавления: 2015-05-26