Роль І. Мазепи в господарському та культурному розвитку України

Джерела

Універсал гетьмана І. Мазепи про дводенну панщину (1701р.) Жаловались нам жителі с. Смоляжі на п. Самуила Афанасьевича, сотника веркіївського, державцу цього села, что дозорца его, п. сотника, к ним назначений, великії і неістирпимії їм в работизні діял прикрості, незноснії чинячи обіди і в панщині непрестано вимисли, і просили нас, гетьмана, в том себі облегченія і защити. Ми призвали означеного сотника і поручили суду нашему генеральному разобрать діло; жалоба оказалася справедливою, за что сотника ми не похвалили; однако же не отбираем от него того села, но приказиваєм, аби не больше, только два дні в тиждень, работу ему панщиною отправовали, а іншії дні на свої оборочали потреби, і в рок полосмачки овса от робочой товарини давали, надщо жодних датков і повинностей не маєть і не повинен будет он, п. сотник, вимагати, под неласкою нашою.

Архітектура та будівництво. І. Мазепа перетворив українські монастирі й церкви на великих землевласників (за доби І. Мазепи монастирська власність становила 17% від усієї земельної власності). Великий гетьман був меценатом і фундатором низки пишних храмів. Завдяки І. Мазепі збудовані величні храми Братського та Миколаївського монастирів, церква Всіх святих у Києво-Печерській лаврі, його коштом реставровано Софійський собор, Михайлівський золотоверхий монастир, лаврський Успенський собор та ін.

За його життя побудовано 12 і відреставровані 20 храмів. Не випадково український архітектурний стиль кінця XVII - початку XVIII ст. назвали «мазепинським бароко».

За гетьманування І. Мазепи розквітли українські міста. Потурбувався гетьман і про головне місто Гетьманщини — Батурин, який був розбудований у традиціях найкращих західноєвропейських столиць. За зразком особистого палацу французьких монархів — Версалю — була побудована гетьманська резиденція, яка розміщувалася за містом. Розкішний Мазепин будинок мав великі зали, прикрашені портретами й картинами визначних діячів Європи, серед яких був і портрет Людовика XIV — французького короля, найулюбленішого політичного діяча українського гетьмана. Окрасою гетьманської резиденції стала одна з найбільших в Україні бібліотек, а також музей коштовностей та колекція зброї.

Промисловість і ремесла. І. Мазепа багато уваги приділяв господарським справам: десятки його універсалів стосувалися землеволодіння, сільського господарства та промисловості. Гетьман заохочував організаторів промисловості різними пільгами. У цей час були створені нові та розширені старі промислові заклади. По всій Україні будувалися рудні, млинні, круподерні, папірні та порохові мануфактури, заохочувалося ґуральництво та ремесла. Особливе місце в економіці Гетьманщини належало виготовленню горілки, яка значними партіями експортувалася до Росії. Для задоволення потреб російського війська в країні поширилося вівчарство та конярство, розвивався соляний промисел, розгорталося селітрове виробництво. Торгівля. Незважаючи на руйнації та війни, Україна з кінця XVII ст. втягується в широкий ринок. Розвивається торгівля з Польщею, Кримом, з Московщиною, з Персією та Кавказом, до яких гнали худобу, везли шкіри, віск, тютюн, селітру, горілку та скло. Крім того, зростала й внутрішня торгівля — між Лівобережжям, Правобережжям, Слобожанщиною та Запоріжжям.

Наука й мистецтво. І. Мазепа всебічно підтримував мистецтво й науки. Гетьман сприяв піднесенню Києво-Могилянської колегії, 1701 року її перетворено на Академію й призначено щорічну субсидію розміром 1 000 злотих. За наказом І. Мазепи для Академії були збудовані новий будинок і Братський собор. Гетьман сам часто відвідував цей навчальний заклад, полюбляв бувати тут на диспутах та виставах. Освітній заклад став зразком для інших шкіл такого типу в Україні.

Майстри київської гравюри присвятили І. Мазепі декілька десятків робіт, найвідоміша з яких зображує гетьмана в лицарському одязі, шоломі, з булавою, а по обидва боки від нього шість жіночих фігур, які символізують Істину, Правду, Силу, Справедливість, Науку й Мистецтво.

Дата добавления: 2015-05-26