Метрштоки 2 страница

- житло-побутового обслуговування, куди входять казарма і їдальня для особового складу, клуб, житлові будинки, магазин, медичний пункт і т.п.

Зазначені вище ділянки дротовим огородженням не відокремлюються, але розміщаються з дотриманням санітарних і протипожежних норм видалення від об'єктів технічної території

Екзаменаційний білет № 11

1. Організація і озброєння механізованого взводу на БТР, ТТХ АК-74.

Механізований батальйон на БМП (БТР) - є основним загальновійськовим тактичним підрозділом, який організаційно входять до складу бригад. Бій веде у складі бригади (полку), а в деяких випадках і самостійно. Організаційно складається: командування батальйону; штаб батальйону; бойові підрозділи; підрозділи бойового, технічного та тилового забезпечення.

До командування батальйону входять: командир батальйону; заступник командира батальйону; заступник командира батальйону з гуманітарних питань; заступник командира батальйону з матеріально-технічного забезпечення; старший інженер.
До штабу батальйону входять: начальник штаб - перший заступник командира батальйону; заступник начальника штабу; начальник зв'язку батальйону - начальник вузла зв'язку; інструктор РХБ захисту.

До бойових підрозділів входять: три механізовані роти; одна танкова рота; мінометна батарея; зенітний ракетний взвод; гранатометний взвод; в механізованому батальйоні на БТР окрім того - протитанковий взвод.

До підрозділів бойового забезпечення входять: розвідувальний взвод; вузол зв'язку; інженерно - саперний взвод.

До підрозділів тилового і технічного забезпечення входять: рота забезпечення; медичний пункт.

Бойові можливості механізованого батальйону

В обороні: обороняти район оборони по фронту до 5 км, а іноді і до 6 - 8 км та до 3 км в глибину (рота по фронту до 1,5 км в глибину до 1 км; взвод по фронту до 400 м в глибину до 300м; відділення обороняє позицію по фронту до 100м); знищити мб на БМП до 74 танків і до 113 БМП (БТР); мб на БТР значити до 37 танків і до 56 БМП (БТР) противника; мб може оборонятися в першому або другому ешелоні бригади, бути в загальновійськовому резерві.
Діяти самостійно: в протидесантному резерві; в смузі забезпечення; на передовій позиції; в ар'єргарді.
У наступі: наступати на фронті до 2 км., проривати оборону на фронті до 1 км (рота наступає на фронті до 1 км., прориває оборону на фронті до 500 м., взвод наступає на фронті до 300 м.); з нищити мб на БМП до 39 танків і до 64 БМП (БТР);мб на БТР знищити до 23 танків і до 40 БМП (БТР) противника;мб може наступати у складі бригади і діяти в першому або другому ешелоні, складати загальний військовий резерв, діяти самостійно, як авангард, передовий (рейдовий, спеціальний обхідний, розвідувальний) загін, морський десант, у штурмовому загоні.
Мінометна батарея здатна: вести вогонь зосереджений по площі до 6 га.;нерухомий (рухомий) загороджувальний вогонь на фронті до 300 (150)м.
Щодо боротьби із засобами повітряного нападу мб на БТР (БМП) здатний знищити до одного літака (вертольота) при використанні одного боєкомплекту і до 1 - 2 літаки (вертольоти) при використанні виділеного на день бою боєкомплекту.
Маневрені можливості батальйону: залишення позицій, що займалися: вдень - 10 хв., вночі – 15 хв;пересування на 1км: вдень - 2-3 хв., вночі - 3-4 хв.;розгортання з перед бойового порядку у бойовий: вдень - 4 хв.,
вночі-5 хв.;розгортання у бойовий порядок на непідготовленому рубежі: вдень -10 хв., вночі - 12хв.;розгортання у бойовий порядок на підготовленому рубежі: вдень - 8хв., вночі - 10 хв.;прийняття (уточнення) рішення в ході бою та поставлення завдань:вдень, - 10хв., вночі – 12хв

АК-74

Автомат має ряд переваг, а саме: малий імпульс віддачі і, як наслідок-значно вища точність і кучність при стрільбі чергами. З АК-74 взагалі дуже просто вести автоматичний вогонь. Товстостінний ствол є міцнішим і не так швидко перегрівається. Проте досвід бойового застосування нового автомата виявив його істотні недоліки: легка куля рикошетить навіть при зустрічі з такими перешкодами як висока трава чи дрібні гілки, вона має значно меншу пробивну здатність (хоч і завдає значно важчих ран).

Тактико-технічні характеристики:

Калібр: 5.45x39 мм
Вага без набоїв: 3.07 кг
Довжина: 940 мм
Довжина ствола: 415 мм.
Темп стрільби: 600 - 650 п./хв.
Місткість магазину: 30 набоїв

2. Призначення, завдання та способи бойових дій бомбардувальної авіації. Бойові властивості бомбардувальників.

Найважливішим призначенням БА є ураження важливих наземних (морських) об’єктів переважно в оперативній глибині, що складає 300-400 км. За необхідності фронтові бомбардувальники можуть залучатися для дій по об’єктах у тактичній глибині оборони.

В даний час на озброєнні стройових частин бомбардувальної авіації знаходяться бомбардувальники, що володіють високими бойовими властивостями – Су-24 та Су-24М. У забезпеченні їхнього бойового застосування важлива роль належить всім авіаційним спеціалістам, що беруть особисту участь в організації бойових дій.

Знання всіма авіаційними спеціалістами основ бойового застосування бомбардувальної авіації дозволить значно підвищити ефективність бойових дій авіаційних підрозділів і частин.

Бомбардувальна авіація, маючи на озброєнні фронтові бомбардувальники Су-24М, призначена для ураження угрупувань військ, авіації, ВМС противника та руйнування його важливих наземних (морських) об’єктів, переважно в оперативній глибині. Вона може також вирішувати завдання ведення повітряної розвідки і мінування з повітря.

Основними завданями БА є:

- ураження літаків (вертольотів) та інших об’єктів на аеродромах (майданчиках);

- знищення ракетно-ядерних засобів;

- ураження пунктів управління (ПУ) і наземних елементів розвідувально-ударних комплексів (РУК);

- ураження живої сили і бойової техніки військ в оперативній глибині;

- ураження повітряних і морських десантів;

- радіоелектронне придушення засобів керування військами і зброєю (виконуються у кожному польоті);

- вогневе ураження засобів ППО противника (виконуються у кожному польоті).

Крім того, фронтові бомбардувальники залучаються для ведення повітряної розвідки.

При ураженні літаків (вертольотів) і інших об’єктів на аеродромах (майданчиках) основними об’єктами дій є: літаки і вертольоти в укриттях і на відкритих стоянках, ЗПС (аеродромні ділянки доріг) і МРД, льотний склад у місцях розміщення, ПУ, склади ПММ і боєприпасів.

Розгром авіаційного угрупування противника, що протистоїть, є необхідною умовою успішних дій сухопутних військ (СВ).

При виконанні поставлених завдань апч БА застосовують різноманітні способи бойових дій.

Спосіб бойових дій – це порядок застосування сил і засобів при виконанні бойового завдання.

У залежності від характеру виконуваних завдань, об’єктів дій і засобів ураження, що застосовуються, а також наземної і повітряної обстановки, часу доби і метеорологічних умов бомбардувальники Су-24М застосовують такі основні способи бойових дій:

1. Одночасний удар усім складом або більшою частиною сил по одному або кількох заздалегідь заданих об'єктах у встановлений час;

2. Одночасний удар всім складом або більшою його частиною сил по виявлених у ході бойових дій об’єктах(об’єкту) за викликом із положення чергування на землі або в повітрі.

3. Послідовні удари ланок, (пар і поодиноких літаків) по заздалегідь заданих об'єктах у встановлений час;

4. Послідовні удари ланок, (пар і поодиноких літаків) по виявлених у ході б.д. об'єктах за викликом з положення чергування на землі або у повітрі;

5. Самостійний пошук і ураження об’єктів у заданому районі або смузі парами, екіпажами („Вільне полювання”).

Бойові властивості фронтових бомбардувальників – це сукупність усіх якостей, що характеризують їх як бойовий авіаційний комплекс.

Бойові властивості літака характеризуються:

- льотно-тактичними даними;

- озброєнням;

- пілотажним, навігаційним і прицільним обладнанням і засобами РЕБ.

Разом з іншими властивостями (експлуатаційними, злітно-посадковими) вони повинні забезпечити максимальну бойову ефективність тактичного бомбардувальника.

Основні ЛТД літака Су-24М.

Екіпаж, чол	Gзл. мах, Т	Vмах, км/год	Нпр, км	Rт, км	Озброєння
Gб, Т кільк. точ. підв.	НАР	КР	арт.
“П-З”	“П-П”	ВГУ	ЗРГУ
	40,690	2020			8,5	6 бл.			ГШ-6-23

На літаку встановлено бомбардувальне, ракетне й артилерійське озброєння.

Бомбардувальне озброєння літака включає бомби різноманітних типів і калібрів до 1500 кг.

Ракетне озброєння включає керовані і некеровані ракети. Керовані ракети поділяються на такі класи: “повітря-земля”, ” повітря-повітря”, “повітря-РЛС”(“ П-З”, “П-П”, “П-РЛС)".

Артилерійське озброєння складається із вмонтованої гарматної установки і з’ємних рухомих гарматних установок.

3. Призначення, ТХ та будова пересувної ремонтної майстерні служби пального ПРМ-СГ.

Це комплексний ремонтний засіб, виготовлений по типі рухливих автомобільних майстерень ПАРМ-1М и ПАРМ-3М, призначено для поточного й середнього ремонту технічних засобів служби пального на готових агрегатах b польових умовах. До складу ПРМ-СГ входять уніфіковані ремонтні майстерні: ремонтно-слюсарна (MPC-AT), ремонтно-механічна (МРМ), зварювальна (МС-А) і спеціальний додатковий комплект (ДК-ПРМ), обладнання, пристосування, інструмент й матеріали, які розміщені у бортовому автомобілі ЗИЛ-131 з лебідкою й тентом.

Обладнання майстерні ПРМ-СГ дозволяє ремонтувати:

 пересувні насосні установки, станції для перекачки пального, мотонасосні установки для пального, олив і спеціального палива;

 спеціальне устаткування автомобільних засобів заправлення й транспортування пального;

 заправні колонки й ручні насоси;

 пересувні парові котли;

 розбірні трубопроводи;

 пересувні металеві й гумовотканинні резервуари;

 тару (металеві бочки й бідони);

 фільтри.

Крім того, (майстерня може бути використана при ремонті й відновленні резервуарного парку й трубопроводів стаціонарних складів пального.

Вхідні до складу ПРМ-СГ уніфіковані ремонтні майстерні (рис. 1) МРС-АТ, MPM, МС-А складають основу польових ремонтних органів різних видів Збройних Сил, родив військ і служб (у тому числі автомобільної, бронетанкової й інженерної). Вони розроблені відповідно до Типажу рухливих ремонтних майстерень, затвердженим наказом Міністра оборони й мають уніфіковані базові шасі автомобілів, кузова, устаткування загального призначення, електроустаткування, системи опалення й вентиляції.

Майстерні змонтовані на автомобілях високої прохідності ЗИЛ-131. Уніфіковані кузови-фургони, виготовлені за ДСТ В 18658-73, можуть бути двох модифікацій:

 безкаркасний з армованого пінопласту ДО-131;

 каркасно-металевий КМ-131.

Вони призначені для розміщення обладнання (постійного й виносного), пристроїв, інструмента й приналежностей майстерні. Одночасно кузов є приміщенням для виконання робіт при ремонті технічних засобів, а також використовується для відпочинку особового складу майстерні.

Мастерcкая ремонтно - слюсарна (МРС-АТ) призначена для виконання розбірно-складальних, слюсарно-підгінних й інших робіт при ремонті техніки в польових умовах. Вона може робити зварювальні, медницко-жестяницкі, столярні, шпалерні, малярські роботи й зарядку акумуляторних батарей. Майстерня має кран-стрілу вантажопідйомністю 1500 кг, електросилову установку, виробничий намет, електрифікований інструмент, комплекти інструмента для автомеханіка, слюсаря-монтажника, електрика, карбюраторщика, дизеліста, зварника, столяра, мідника, бляхаря, шпалерника, маляра. Розміщення основного обладнання майстерні МРС-АТ у кузові-фургоні показане на рис. 2.

Рис. 2. Розміщення основного обладнання майстерні МРС-АТ у кузові-фургоні:

1 - кузов-фургон; 2- щит керування генератором; 3 - радіометр; 4-перетворювач зварювально-зарядний; 5 - прилад універсальний переносний для перевірки електроустаткування автомобілів; 6-ніша права; 7 - сидіння; 8 - верстат правий; 9 - стіл складний; 10- стілець складний; 11 - кріплення зброї; 12- щит із системою автоматичного захисту; 13- селеновий випрямляч ВСА-10; 14 - ящик для аптечки; 15 - вогнегасник; 16-вішалка; 17 - установка опалювальна; 18 - щиток управління установки опалювальної; 19 - лінійка для перевірки сходження коліс; 20--штатив для електродриля; 21 - верстат лівий; 22--лампа місцевого освітлення;.23 - ящик для ресорних аркушів і торсионів; 24 - лещата слюсарні; 25 - доріжка гумова; 26 - сидіння; 27-ніша ліва; 28 - передній верстат; 29 - зарядно-розрядний пристрій; 30 - бачок для питної води; 31 - ящик для інструментів; 32 - багажник; 33 - установка опалювальна

Майстерня ремонтно - механічна (МРМ) призначена для виконання токарських, фрезерних, шліфувальних, свердлильних і слюсарних робіт. Вона має токарський верстат ЛТ-10, укомплектований фрезерним і шліфувальним пристосуваннями, рухливим трикутником і конусною лінійкою. За допомогою зазначених пристосувань на верстаті можна фрезерувати площини й пази, обточувати конусні поверхні, розточувати невеликі конусні деталі, а також виконувати зовнішнє й внутрішнє шліфування. Для ремонту спеціального устаткування технічних засобів служби пального в складі майстерні ПРМ-СГ є комплекти спеціального інструмента й пристосувань, запасні частини й матеріали, які розміщуються в ремонтних майстернях і на спеціальному бортовому автомобілі ЗИЛ-131 з тентом. До складу цих комплектів входить набір обміднених ключів і слюсарного інструмента, пристосування для ремонту засобів перекачування спецпалив, шланговий протигаз ПШ-1 для роботи в загазованих ємностях, пристосування для заповнення ємностей газами, що відробили, запасні частини до технічних засобів з алюмінію, нержавіючих сталей, фторопласта. На двох слюсарних верстатах у кузові виконуються слюсарно-підгінні, заточувальні й слюсарно-монтажні роботи з ремонту вузлів, механізмів і приладів. Розміщення основного встаткування майстерні МРМ у кузові-фургоні показане на рис. 3

Рис. 3. Розміщення основного обладнання майстерні МРМ у кузові-фургоні:

1 - щит керування генератором; 2- верстат токарно-гвинторізний ЛТ-10М; 3- сидіння праве; 4- ящик; 5 - лещата слюсарні; 6 - верстат правий; 7- лампа настільна місцевого освітлення; 8- верстат настільно-свердлильний НС-12А; 9- кріплення зброї; 10- щит з автоматичним захистом; 11 - шліфувальний пристрій; 12- блок живлення; 13 - трап; 14 - ящик для аптечки; 15 - вогнегасник; 16 - ящик для документів; 17 - кронштейн трапа; I8 - вішалка; 19 - колесо запасне; 20 - кронштейн кріплення запасного колеса; 21 - каністра 20-л; 22 - верстат електрозаточний ЭЗС-2; 23 - бачок для питної води; 24 - бачок для охолодної рідини; 25 - лещата слюсарні; 26 - верстат лівий; 27 - сидіння ліве; 28 - доріжка; 29 - полка для інструмента токаря; 30 - лючок; 31 - щит; 32 - привод генератора

Майстерна зварювальна (МС-А) призначена для виконання в польових умовах ручного дугового й газового (ацетилено-кісневого) зварювання й різання, напівавтоматичного дугового зварювання й наплавлення дротами різних металів, включаючи алюміній і його сплави, що не іржавіють і леговані сталі, у середовищі захисних газів (аргону, вуглекислого газу й ін.), а також ковальських і медницко-жестяницких робіт. Майстерня має зварювальний генератор ГД-502, напівавтомат зварювальний ПРМ-4, переносний ацетиленовий генератор АСМ-1, 25-3 з пальником «Москва» і різаком «Полум'я-62», ковальське горно, комплект електрифікованого інструмента, а також набори інструмента й пристроїв для зварювальних, ковальських і медницко-жестяницких робіт. Це технологічне обладнання дозволяє робити зварювання металів товщиною від 0,5 до 300 мм, а також ручне розділювальне різання стали до 300 мм. Розміщення основного обладнання майстерні МС-А в кузові-фургоні показане на рис. 4.

Рис. 4. Розміщення основного обладнання майстерні МС-А в кузові-фургоні:

1 - установка опалювальна; 2 - бак для карбіду; 3 - ковадло; 4 - балон для кисню; 5 - стіл виносний; 6 - машина шліфувальна ИЭ-2004; 7 - верстат; 8 - прилад для перевірки пароповітряних клапанів; 9 - ящик виносний для зварювального напівавтомата ПРМ-4; 10 - привод генераторів; 11 - перетворювач; 12 - верстат; 13 – щіт автоматичного захисту

Додатковий комплект ДК ПРМ-СП.

Призначений для забезпечення поточного і середнього ремонту технічних засобів служби пального в польових умовах при використанні обладнання МРС-Т, МРМ, МС-А.

Область застосування рухомих ремонтних засобів.

Пересувна ремонтна майстерня до початку військової операції повинна розміщатися з врахуванням завдань з’єднань його оперативного розштатування і умов місцевості на даному напрямку.

В першу чергу повинно бути передбачено переміщення їх на напрямку дій головних групувань військ, де можливий найбільший вихід техніки із ладу з початком операції, в цілях швидкого їх розгортання для ремонту техніки, яка вийшла із ладу.

4. Технологічне обладнання складу пального

Для кожного складу складається технологічна схема, на яку наносяться основні технологічні спорудження і мережа трубопроводів, що зв'язує ці спорудження. Технологічна схема передбачає одночасний прийом і видачу декількох сортів пального, а також внутріскладські перекачування з резервуара в резервуар (як правило, у межах визначеної групи збережених нафтопродуктів).

Резервуари є одним з основних споруджень складів. Вони призначені для збереження пального і встановлюються на технічній території групами в залежності від їхнього призначення (резервуари для бензинів, дизельних палив, авіаційних палив, мастил і т.д.). Резервуари по конструкції розділяються на вертикальні і горизонтальні, а по матеріалі, з якого вони виготовлені, - на сталеві і залізобетонні.

Основною вимогою, якій повинні задовольняти резервуари будь-якої конструкції і з будь-якого матеріалу, є забезпечення повної схоронності якості і кількості збереженого пального.

На стаціонарних складах застосовуються переважно сталеві вертикальні і рідше горизонтальні резервуари. Резервуари можуть встановлюватися наземно, заглиблено і полузаглиблено. Заглиблені резервуари можуть бути обсипані чи ґрунтом встановлені в казематах.

Насосні станції призначені для перекачування пального при його прийомі і видачі, а також для здійснення складських перекачувань (з резервуара в резервуар).

По своєму устрою і характеру роботи насосні станції можуть бути стаціонарні і рухливі.Основними засобами перекачування пального на складах є стаціонарні насосні станції. Устаткування їх (насоси з двигунами, що запірно-регулює арматура, трубопроводи і т.д.) розміщається в спеціальних приміщеннях. Насосна станція розташовується між зливно-наливними залізничними естакадами і резервуарним парком. Місце розташування насосної станції на території складу визначається протипожежними відстанями до сусідніх об'єктів і спеціальних гідравлічних розрахунків.

До зливно-наливних і роздавальних пристроїв відносяться залізничні чи естакади окремі стояки, приміщення чи спеціальні площадки для затарювання пального в бочки і каністри.

На флотських складах додатково влаштовуються причальні і безпричальные системи для заправлення кораблів дизельним паливом і мазутом.

Робота військових сладів пального вимагає створення умов видачі пального зі складів у великих кількостях і в стислий термін. З цією метою на складах організується масова видача пального в автотранспорт, а також у резервуари і тару, установлені на бортових автомобілях і трайлерах.

Ділянка масової видачі, як правило, розміщується за межами зони резервуарного парку. Ця ділянка включає площадки масової видачі, резервуари, з яких перекачується пальне на ділянку масової видачі, трубопроводи від резервуарного парку до ділянки масової видачі, засоби перекачування, пункт керування, засоби зв'язку і сигналізації, під'їзні колії, райони чекання порожнього і навантаженого автотранспорту, контрольно-пропускний пункт, пожежні посади і засоби пожежегасіння.

Залізничні естакади призначені для зливу (наливу) пального з залізничних цистерн. Естакада являє собою площадку, підняту на рівень ковпаків залізничних цистерн. Ця площадка обладнується комплектом устаткування для виконання зливно-наливних операцій: відкидні містки, освітлення, гумотканеві рукави чи металеві труби для зливу (наливу) пального і трубопроводи. Естакади можуть бути одно- і двобічніні.

Звичайно естакади будують у тих випадках, коли планується одночасно приймати не менш 12 цистерн. При невеликих одночасних подачах (1—6 цистерн) замість естакади використовуються окремі стояки.

Пальне з залізничних цистерн можна зливати (наливати) через ковпак (верхній злив-налив) чи через спеціальний прилад, розташований унизу цистерни (нижній злив-налив). Через те, що ще експлуатуються цистерни, яки не обладнані нижним зливо-наливним прістріем, естакади будують з таким розрахунком, щоб можна було одночасно приймати цистерни як з верхнім, так і з нижнім зливом-наливом.

В даний час на складах і базах пального для нижнього зливу-наливу нафтопродуктів із залізничних цистерн застосовуються установки типу АСН, УСН і пристрою типу СНУ.

Водяні зливно-наливні спорудження влаштовуються на флотських складах рідкого чи палива на перевалочних базах типу «суша-вода». Ці спорудження розташовуються па чи пірсах причалах, що забезпечують швартування судів з визначеним осіданням (глибиною занурення). На пірсах (причалах) обладнаються приєднувальні пристрої для з'єднання трубопроводів складу і судна.

У тих випадках, коли глибина акваторії не дозволяє судам швартуватися до причальних пристроїв, застосовуються безпричальні зассоби зливу-наливу пального. У цьому випадку від складу до корабля (танкера) на відстані до 700 м прокладається стаціонарний чи тимчасовий трубопровід, що закінчується стикувальним вузлом. Танкер (баржа) приєднується до цього вузла і перекачує своїми насосами пальне в резервуари складу. Видача пального в чи танкер корабель здійснюється насосами складу..

Роздавальні пристрої (спеціальні площадки) призначені для видачі пального в тару (бочки, каністри). Вони обладнаються фільтрами, лічильниками, рукавами і роздавальними кранами. Для захисту від ударів блискавки навколо площадок (пристроїв) Установлюються блискавковідводи.

Технологічний трубопровід на складах пального прокладається, як правило, заглиблено з безупинним ухилом убік пристроїв, що забезпечують його повне самопливне спорожнювання. Мінімальні ухили трубопроводу повинні прийматися не менш 0,003 для пального, 0,005 для мастил і 0,02 для високов'язких і рідин, що застигають.

Трубопроводи для пального забороняється укладати в загальних траншеях з газопроводами, пожежним водопроводом, теплопроводом, а також з кабелями високої і низької напруги. Трубопроводи для мастил дозволяється укладати в загальних каналах тільки з теплопроводами. Прокладка трубопроводів для пального під будинками і над будинками забороняється. Трубопроводи для мастил, що вимагають підігріву, прокладаються разом з конденсатопроводами в непрохідних неспалених каналах.

Мінімальна глибина закладення трубопроводів повинна бути не менш 0,8 м до верха труби і 0,6 м над верхи каналу. Заглиблені трубопроводи для пального в місцях перетинання автомобільних (з бетонним покриттям) і залізниць повинні бути прокладені в загліблених захисних металевих, бетонних чи асбоцементних патронах, кінці яких повинні відстояти від голівки чи рейок від узбіччя автодороги не менш чим на 2 м. Внутрішній діаметр патрона варто приймати на 100—200 мм більш діаметра трубопроводу, що прокладається, (з урахуванням товщини покриття).

Сховища будуються на технічній території складу і призначені для збереження пального, мастил і спеціальних рідин у тарі, а також технічних засобів. Розміщаються вони фронтом уздовж залізничних під'їзних кмастил складу і обладнуються вантажо-розвантажувальними майданчиками. З протилежної сторони сховища обладнаються площадки навантаження (вивантаження) пального в тарі і технічних засобах в автотранспорт. Сховища можуть бути наземними, полузаглибленими і заглибленими.

Сховища обладнаються стелажами, піддонами, засобами механізації вантажо-розвантажувальних робіт -(навантажувачами, штабелеукладчиками, талями, візками, лебідками), вентиляцією і блискавковідводами, засобами пожежегасіння, робочим інвентарем і іншим устаткуванням. Сховища можуть бути опалювальними чи холодними. У кожнім сховищі повинна бути технологічна схема переробки вантажів (прийому і відвантаження).

Екзаменаційний білет № 12

1. Організація і озброєння механізованої роти на БМП, ТТХ СГД.

Механізований батальйон на БМП (БТР) - є основним загальновійськовим тактичним підрозділом, який організаційно входять до складу бригад. Бій веде у складі бригади (полку), а в деяких випадках і самостійно. Організаційно складається: командування батальйону; штаб батальйону; бойові підрозділи; підрозділи бойового, технічного та тилового забезпечення.

До командування батальйону входять: командир батальйону; заступник командира батальйону; заступник командира батальйону з гуманітарних питань; заступник командира батальйону з матеріально-технічного забезпечення; старший інженер.
До штабу батальйону входять: начальник штаб - перший заступник командира батальйону; заступник начальника штабу; начальник зв'язку батальйону - начальник вузла зв'язку; інструктор РХБ захисту.

До бойових підрозділів входять: три механізовані роти; одна танкова рота; мінометна батарея; зенітний ракетний взвод; гранатометний взвод; в механізованому батальйоні на БТР окрім того - протитанковий взвод.

До підрозділів бойового забезпечення входять: розвідувальний взвод; вузол зв'язку; інженерно - саперний взвод.

До підрозділів тилового і технічного забезпечення входять: рота забезпечення; медичний пункт.

Бойові можливості механізованого батальйону

В обороні: обороняти район оборони по фронту до 5 км, а іноді і до 6 - 8 км та до 3 км в глибину (рота по фронту до 1,5 км в глибину до 1 км; взвод по фронту до 400 м в глибину до 300м; відділення обороняє позицію по фронту до 100м); знищити мб на БМП до 74 танків і до 113 БМП (БТР); мб на БТР значити до 37 танків і до 56 БМП (БТР) противника; мб може оборонятися в першому або другому ешелоні бригади, бути в загальновійськовому резерві.
Діяти самостійно: в протидесантному резерві; в смузі забезпечення; на передовій позиції; в ар'єргарді.
У наступі: наступати на фронті до 2 км., проривати оборону на фронті до 1 км (рота наступає на фронті до 1 км., прориває оборону на фронті до 500 м., взвод наступає на фронті до 300 м.); з нищити мб на БМП до 39 танків і до 64 БМП (БТР);мб на БТР знищити до 23 танків і до 40 БМП (БТР) противника;мб може наступати у складі бригади і діяти в першому або другому ешелоні, складати загальний військовий резерв, діяти самостійно, як авангард, передовий (рейдовий, спеціальний обхідний, розвідувальний) загін, морський десант, у штурмовому загоні.
Мінометна батарея здатна: вести вогонь зосереджений по площі до 6 га.;нерухомий (рухомий) загороджувальний вогонь на фронті до 300 (150)м.
Щодо боротьби із засобами повітряного нападу мб на БТР (БМП) здатний знищити до одного літака (вертольота) при використанні одного боєкомплекту і до 1 - 2 літаки (вертольоти) при використанні виділеного на день бою боєкомплекту.
Маневрені можливості батальйону: залишення позицій, що займалися: вдень - 10 хв., вночі – 15 хв;пересування на 1км: вдень - 2-3 хв., вночі - 3-4 хв.;розгортання з перед бойового порядку у бойовий: вдень - 4 хв.,
вночі-5 хв.;розгортання у бойовий порядок на непідготовленому рубежі: вдень -10 хв., вночі - 12хв.;розгортання у бойовий порядок на підготовленому рубежі: вдень - 8хв., вночі - 10 хв.;прийняття (уточнення) рішення в ході бою та поставлення завдань:вдень,- 10хв., вночі-12хв

Дата добавления: 2015-05-26