Маневр ударами та вогнем 1 страница

Маневр ударами та вогнем (рис. 2.5, 2.6, 2.7, 2.8) дозволяє захопити й утримувати ініціативу, зривати задуми противника й успішно вести бій в обстановці, яка змінилася. Полягає в одночасному або послідовному їх висуванні (зосередженні), ударах по найважливіших об‘єктах противника або в розподілі (розосередженні) для ураження декількох об‘єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об‘єкти.

Рис 2.5 Розподіл вогню Рис. 2.6. Зосередження

Рис. 2.7 Перенесення вогню на новий об’єкт Рис. 2.8 Послідовне зосередження вогню

2. Поняття про бойову могутність і бойові можливості АЧ.

При прийняті рішення на бойові дії виникає необхідність порівняти можливості своєї частини з можливостями противника, або визначити їх бойові можливості. Тому треба знати такі поняття, як: бойова могутність та показники бойових можливостей.

Знання бойової могутності та показників бойових можливостей дозволяють прогнозувати можливий результат виконання бойового завдання в часі і просторі, а також допомагає командирам обґрунтовано ставити завдання на кожний виліт і тим самим підвищувати ефективність бойових дії.

Бойова могутність апч – це категорія, що виражає їх стан і потенційну здатність виконувати поставлені перед ними бойові завдання під час ведення бойових дій. Головні складові бойової могутності:

- кількісний і якісний стан особового складу, авіаційної техніки і озброєння;

- морально-психологічний стан особового складу;

- ступінь бойової готовності апч.

Бойова могутність апч складається з можливостей окремих бойових одиниць. Під бойовою одиницею розуміється авіаційний комплекс: екіпаж–літак–озброєння–обладнання. Кожна бойова одиниця має багато різних можливостей: вогневих, маневрених, десантних і т.п. Тому при плануванні бойових дій та оцінці співвідношення сил по авіації необхідно об’єктивно виразити і порівняти різного роду якісні та кількісні характеристики бойових одиниць через будь-який один показник, зручний для математичних розрахунків і застосування на ПЕОМ. Тоді суб’єктивні поняття “краще” та “гірше” будуть замінені об’єктивною характеристикою, що дозволяє виконувати оперативно – тактичні розрахунки та вибирати на їх підставі оптимальний варіант дій.

Такою універсальною кількісною мірою можливостей будь-яких бойових одиниць є бойовий потенціал кожної одиниці.

Бойовий потенціал авіаційного комплексу характеризує можливості однієї бойової одиниці в ході бойового польоту досягати максимального результату у визначених умовах.

Основні компоненти бойового потенціалу:

- професійні та морально-бойові якості екіпажу;

- ЛТД та вогневі (розвідні, десантні, завадові) характеристики літаків;

- бойовий цикл і норма бойового напруження;

- якість забезпечення бойових дій;

- якість управління.

Під час розрахунків частіше, ніж сам бойовий потенціал, застосовується його вираження у загальному вигляді, тобто коефіцієнт бойового потенціалу.

Коефіцієнт бойового потенціалу – це число, що показує у скільки разів більше(менше) вражається об’єктів, що приходяться на одну нашу втрату, конкретним типом літака в порівнянні з еталоном.

Кбп = БП1 / БПет,

де БП1 – бойовий потенціал досліджуваного авіакомплексу;

Бпет – бойовий потенціал еталонного авіакомплексу.

Якщо за еталон прийняти авіакомплекс МіГ-23 то коефіцієнт бойового потенціалу буде складати:

Тип літака	Харіер	Ягуар	МіГ-21біс	F-4Е F-18	МіГ-23	МіГ-29	F-15А	Су-27
Кбп	0.2	0.35	0.7	0.95		1.8	2.4	2.7

Варто мати на увазі, що той самий авіакомплекс при виконанні різних завдань має різни коефіцієнти бойового потенціалу. Так Кбп літака F-15А, при діях по повітряним цілям складає - 2.4, а по наземним – 1.4.

Знання коефіцієнту бойового потенціалу (Кбп) дозволяє визначити бойову могутність апч, що мають N бойових одиниць.

БМ апч = N Кбп

3. Призначення, ТХ і область застосування засобів перекачки для пального.

Технічні засоби перекачування пального й спецпалива призначені для перекачування компонентів спеціального палива, пального й олив у польових, а при необхідності й у стаціонарних умовах як дублюючі засоби. При їхньому використанні можна виконати ряд технологічних операцій:

v злив (налив) компонентів спеціального палива, пального й олив із залізничних цистерн, танкерів й автопаливоцистерн у резервуари складів;

v подачу пального по польовому магістральному трубопроводі й польовому складському трубопроводі;

v заливання нафтопродуктів у тару;

v заправлення бойових і транспортних машин, літальних апаратів і кораблів ВМФ;

v подачу води (при необхідності) для дезактивації, санобробки або гасіння пожеж

Технічні засоби перекачування класифікуються:

— по призначенню:

v мотонасосні установки й станції перекачування компонентів спеціального палива й пального;

v мотонасосні й дизельнасосні установки перекачування олив і мазутів;

— по приналежності:

складські й польових магістральних трубопроводів;

— по виду шасі:

v рухливі, змонтовані на шасі автомобілів;

v пересувні, змонтовані на шасі автомобільних причепів (спеціальних візках);

— по роду привода:

v механічні, що мають привод від двигуна внутрішнього згоряння або електродвигуна;

v с ручним приводом.

Установки із приводом від карбюраторного двигуна називаються мотонасосними установками пального (МНУГ) і мотонасосними установками олив (МНУМ), а із приводом від електродвигуна - електронасосними установками (ЭНУГ).

Мотонасосні установки й перекачувальні станції для пального й олив

Показник	МНУГ-20	МНУГ-60	МНУМ-8	ПСГ-160
Шасі	1-АП-0.5	1-АП-1.5	Візок	ЗИЛ-130
Двигун	УД-15м	МЗМА-408	УД-1	ЗИЛ-130
Насос	СЦН-20-40	СЦН-60М	ВН-8/5	6НГМ-7х2
-подача, м^3/ч			8/4
-напір, м			0,45
тиск, МПа	—	—	0,45	—
Обслуговуючий персонал,
чіл.

4. Організація та принципи забезпечення в.ч. пальним у воєнний час.

Екзаменаційний білет № 5

1. Похідний порядок роти та вимоги до нього (показати схемою).

Похідний порядок – цешикування підрозділів для пе­ресування в колонах. Він застосовується на марші, під час переслідування противника, проведення маневру. Він повинен забезпечувати: високу швидкість руху, швидке розгортання в передбойовий та бойовий порядки; найменшу уразливість від ударів усі­ма видами зброї противника; підтримання стійкого уп­равління підрозділами.

Марш - організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж. Він є основним способом пересування батальйону (роти). Під час здійснення маршу танки та інша гусенична техніка можуть перевозитися на автопоїздах. Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, а у напрямку руху - до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил.

В усіх випадках марш здійснюється потай, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та в глибокому тилу своїх військ і вдень.

За будь-яких умов підрозділи повинні прибути в призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання.

Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші, без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон - 20-25 км/г, автомобільних колон - 25-30 км/г.

У горах, лісистоболотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15-20 км/г. Під час здійснення маршу в пішому порядку, середня швидкість руху може бути 4-5 км/г, на лижах 5-7 км/г.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

Батальйон (рота) здійснює марш однією колоною.

Похідний порядок батальйону (роти), взводу будується: в передбаченні вступу в бій - виходячи із задуму майбутнього бою та умов обстановки. Поза загрозою зіткнення з противником, з урахуванням зручності руху, захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника та маскування від його технічних засобів розвідки.

Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу батальйону, призначеного в передовий загін, указуються вихідний пункт і час його проходження, а батальйону, який діє в авангарді або прямує у складі колони головних сил бригади(полку), крім того, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.

Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння та техніки, їхнього технічного обслуговування, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок кінці кожного добового переходу.

Рис.10.1.1. Побудова похідного порядку посиленого механізованого батальйону в авангарді

2. Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади.

Тил авіаційної бригади призначений для безпосереднього тилового та по службам тилу технічного забезпечення авіаційної бригади на аеродромах основного базування та оперативних(розосередження).

Згідно з призначенням основними завданнями тилу авбр є:

- організація технічно правильної експлуатації та ремонту всієї автомобільної та спеціальної техніки авбр;

- організація і проведення заходів по дообладнанню аеродромів, утриманню їх в постійній експлуатаційній готовності; проведення інженерних заходів по маскуванню, підготовка сховищ для особового складу, техніки і запасів матеріальних засобів;

- забезпечення паливно-мастильними матеріалами;

- організація забезпечення продовольством, а також харчування особового складу;

- забезпечення речовим майном, та спеціальним спорядженням, ремонт обмундирування та взуття, лазнево-пральне обслуговування особового складу;

- забезпечення електропостачання об’єктів авбр;

- забезпечення розквартирування підрозділів та служб авбр на аеродромі, забезпечення казарменим інвентарем, паливом комунальними послугами.

Керує роботою тилу авіаційної бригади та відповідає за своєчасне та якісне виконання завдань, які покладені на тил, заступник командира авбр з тилу - начальник тилу бригади.

До складу тилу входять такі служби:

- автомобільна та електрогазова;

- інженерно-аеродромна;

- паливно-мастильних матеріалів;

- продовольча;

- речова;

- електротехнічна;

- квартирно-експлуатаційна.

Таким чином, тил авбр призначений для безпосереднього тилового та по службам тилу технічного забезпечення авіаційної бригади на аеродромах основного базування та оперативних (розосередження).

3. Призначення, ТХ фільтрів для пального та олив та фільтрів-сепараторів

Фільтри призначені для очистки пального від механічних добавок та кристалів льоду при зливно-наливних операціях, а також при заправці машин. Очистка рідинифільтруванням базується на відділенні частинок забруднень від рідини при проходженні останній через фільтруючу перегородку.

Фільтри розрізняются:

- по фільтруємій рідині - на фільтри для пального та мастил,

- по пропускній - на фільтри малої, середньої та підвищеної пропускної здатності;

- по тонкості фільтрувань - на фільтри тонкої очистки, які відокремлюють частинки забруднень до 20 мкм, і на фільтри грубої очистки - більше 20 мкм,

- по по застосовуваному фільтручому матеріалу - на тканинні, із нетканого матеріала, паперові і фотопластикові.

Фільтри для пального й олив.

Фільтри призначені для очищення пального й масел від механічних домішок і кристалів льоду.

На технічних засобах служби постачання пальним для фільтрації пального застосовуються тканинні фільтри із пропускною здатністю 15, 30 і 60 м3/год й для фільтрації масел - сітчасті фільтри із пропускною здатністю 8 м3/год.

Фільтруючий пакет тканинного фільтра складається з патрубка й металевих сіток "коврикового типу", на які надівається чохол з фільтродиагоналевої тканини. Фільтруючий пакет сітчастого фільтра складається з окремих сітчастих елементів.

Щоразу перед початком роботи й періодично під час роботи відкривають нижній кран (пробку) фільтра й зливають відстій. Злив відстою продовжують доти, поки із крана не піде чисте пальне.

При замерзанні води у відстійнику його розігрівають парою або теплим повітрям. Застосовувати відкритий вогонь забороняється.

Тканинні чохли й сітчасті елементи фільтра після засмічення знімають і промивають:

- чохли - авіаційним бензином Б-70;

- сітчасті елементи - гасом.

Технічна характеристика фільтрів

Параметри	Фільтри
ФГТ-15	ФГТ-30	ФГТ-60	ФМС-8
Пропускна здатність, м3/год
Робочий тиск, кг/см^2
Максимально припустимий перепад тиску на фільтруючому пакеті, кг/ см^2	1,5	1,5	1,5	3,5
Фільтруюча поверхня чохла, м^г	1,0	2,1	4,0	0,8
Матеріал фільтруючого елемента	Тканина фильтродиагональ в один шар	Тканина фильтродиагональ в один шар	Сітка латунна №006
Габаритні розміри, мм
діаметр корпуса
висота
Вага, кг
Приєднувальні патрубки	РС-38	ТК-75	ТК-100	РС-38
Кількість пального (масла), після фільтрації якого варто оглядати й промивати фільтруючий чохол, м^3

.

Фільтри встановлюються на засобах перекачування пального й масел або тимчасово включаються в їхню напірну лінію.

Перед роботою з фільтра видаляють повітря й заповнюють пальним. Для цього відкривають повітряний кран на його кришці й перекачують пальне. Після появи пального кран закривають і оглядають всі з'єднання фільтра. При виявленні течі фільтрацію припиняють і усувають несправність.

Паливний фільтр - сепаратор СТ- 500 - 2 призначений для очистки палива від вільної води та забруднень при наповненні цистерн автопаливозалравників на складах палива.

Технічні характеристики:

Тип фільтру - сепаратора корзинчастий

Марка фільтру - сепаратора СТ - 500 - 2

Пропускна здатність м 2 ЗО

Товщина фільтрування, мкм 20 - 40

Ефективність відділення вільної води % 98

Ресурс, м³ 8000

Робочий діапазон температур, ° С від - ЗО до + 30

Фільтрувальний матеріал фільтросванбой

Поверхня фільтування, м² 3,5

Водовідділяючий матеріал волокно Воюцкого

Поверхня водовідділяючого чохла ,м² 3.5

Робочий тиск, кгс/см² 5

Перепад тиску, кгс/см²:

а) мінімальний 0,5

б) максимальний 1,5

Габаритні розміри, мм:

а) висота корпуса 1275

б) діаметр 600

Приєднувальні патрубки ДУ - 80

Маса, кг 134

Призначення, ТХ фільтрів для олив.

Фільтри призначені для очищення мастил від механічних домішок при проведенні зливно - наливних операцій на складі пального, видачі мастил в автозаправники та при заправці машин.

Призначення. Фільтри ФМН - 10 та ФМН - 50 призначені для очищення мастил від забруднень при видачі їх в автмастилозаправники, заправці двигунів машин та проведенні зливно - наливних операцій на складах пального.

4. Методика знаходження необхідної кількості пального на марш та зустрічний бій.

В умовах бойових дій при створенні встановлених норм й ешелонування його запасів, а також для оцінки потреби і забезпеченості частин і з'єднань застосовується розрахунково-постачальницька одиниця (РСЕ) "заправки".

Заправки - це кількість пального, що вміщається в основну паливну систему техніки та забезпечує встановлений запас її ходу (час роботи).

Маса заправки пальним для техніки визначається: для гусеничних машин і колісної військово-інженерної техніки -по місткості баків, що конструктивно входять у паливну систему як базових машин, так і спеціального устаткування;

Для колісних машин (крім військово-інженерної техніки) – з розрахунку забезпечення запасу ходу на 500 км по встановленим для них основним нормам витрати пального;

для мережних двигунів і теплових агрегатів - з розрахунку їхньої роботи протягом 50 мотогодин по експлуатаційних нормах витрати пального;

для стратегічних і до далеких бомбардувальників та інших літаків на їхній базі, літаків ракетоносної і протичовневої авіації ВМС, а також для літаків військово-транспортної авіації по місткості основних баків;

для літаків фронтовий авіації і штурмовій авіації по місткості основних баків і 60% місткості підвісних баків.

для гелікотперів - по місткості основних і підвісних баків;

для кораблів та судів усіх класів і проектів - по нормальній місткості паливних цистерн корабля (судна).

Крім того при визначенні маси заправки для військової техніки, що має спеціальне устаткування з добором потужності від базового шасі, додатково враховується пальне, необхідне для забезпечення роботи спеціального устаткування в плині 5 мотогодин по експлуатаційних нормах витрати пального.

Таким чином, використовуючи числові значення норм витрати пального, установлені відповідними керівними документами, чи технічні дані про місткість паливної системи машин, а також поняття " заправки" для різних видів техніки, можливо визначити масу заправки пального відповідної марки машин.

Приклад. Визначити масу заправки пального АТЗ-4 -131. У даному випадку маса заправки пального визначається з розрахунку забезпечення запасу ходу на 500 км (як. для колісних машин) і роботи спеціального устаткування в плині 5 мотогодин (як для техніки, що має спеціальне устаткування з добором потужності від базового шасі) - по основних експлуатаційних нормах витрати пального. У загальному виді це може бути виражено наступною формулою:

Мз = (500 * Hp1) + (5* H p2) ρ де

Мз. -.маса заправки пального, кг(т);

Hp1 - основна експлуатаційна норма витрати пального, л/100км;

H p2- норма витрати пального на І годину роботи л/година;

ρ- розрахункова щільність пального, кг/л.

Підставляючи чисельні значення у формулу (2) одержимо:

Мз = (500 * 51/100) + (5* 12) * 0,750 = 236 кг

Відповідь. Маса заправки пального АТЗ-4-131 складає 236 кг.

Норми витрати пального призначені для обґрунтованого визначення потреби в пальному на витрату при експлуатації військової техніки в різних географічних, кліматичних і дорожніх умовах. Норми витрати пального є засобом контролю за ощадливою витратою і законністю списання пального, олив, мастил, технічних рідин.

Витрата авіаційного пального, масел і мастил і спецрідин для авіаційної техніки визначається на підставі наказу МО України № 01 – 1994 року.

Витрата авіапального нормується на І годину роботи літака в повітрі і на землі. Витрата масел встановлена в % від витрати пального. Для визначення витрати авіаційних мастил необхідний час роботи літака в повітрі і на землі.

Потреба в пальному визначається по формулі:

Пг = tв* Hp1/60 + t3* Hp2/60, де

Пг - потреба в пальному;

tв - час роботи в повітрі;

t3 - час роботі на землі;

Hp1 - норма витрати на годину роботи в повітрі;

Hp2 - норма витрати на годину роботи

При рішенні задач по визначенню об'ємної і масовою долі спирту у водно-спиртових розчинах користаються наказом заступника Міністра оборони України - начальника Тилу ЗС України.№ 24 від 11.04.1994р.

Норми витрати пального, олив, мастил і технічних рідин при експлуатації бойових кораблів спеціального призначення, морських і рейдових судів ВМС визначені відповідними керівними документами керівного складу ВМС.. Норми витрати для підводних човнів з дизельними установками преділені в кілограмах на одну ходову годину в надводному положенні, при цьому враховується режим руху під водою (РДП) на перискокопной глибині на один умовно повний цикл заряду однієї групи акумуляторних батарей.

Норми витрати пального для надводних кораблів і судів ВМС встановлені в кілограмах: на одну милю ходу; на одну ходову годину; на годину роботи одного допоміжного механізму (газотурбогенератора, дизель-генератора, дизель-компресора, допоміжного казана, котлоагрегату, пускового агрегату й інших автономних споживачів пального); на годину роботи головної енергетичної установки (ГЭУ); на одну годину стоянки з прогрітими механізмами; на добу стоянки з головним черговим казаном.

Екзаменаційний білет № 6

1. Передбойовий порядок мех. роти та вимоги до нього (показати схемою).

Передбойовий порядок – шикування підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину. Він повинен забезпечувати: швидке розгор­тання у бойовий порядок; високі темпи просування з подоланням загороджень, зон зараження, районів зруй­нувань, пожеж і затоплень; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника.

Передбойовий порядок батальйону шикується ротними або взводними колонами (рис 11.1.1,2,3,4), роти - взводними колонами (рис 11.1.5,6,7,8), а механізованого батальйону (роти), що діє в пішому порядку, крім того, і колонами відділень.

Положення рот (взводів) у передбойовому порядку батальйону (роти) може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо або уступом.

Рис 11.1.5 Передбойовий порядок посиленої механізованої роти. Положення механізованих взводів - у лінію колон (варіант)

2. Призначення, склад і функції підрозділів забезпечення авіаційної бригади.

Батальйон аеродромно-технічного забезпечення (батз) призначений для:

- підтримання аеродрому у постійній експлуатаційній готовності до забезпечення польотів авіаційною бригадою в мирний час та при веденні бойових дій;

- забезпечення підготовки літальних апаратів до польотів, заправки їх паливо-мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, зарядки киснем, азотом, стисненим повітрям та іншими газами.

Командир батз підпорядковується заступнику командира авбр з тилу – начальнику тилу.

До складу батальйону входять управління та основні підрозділи. До основних підрозділів відносяться: аеродромно-експлуатаційна рота, технічна рота та група газозабезпечення.

Аеродромно-експлуатаційна рота призначена для підтримання в постійній експлуатаційній готовності і проведення поточного ремонту льотного поля, рульових доріжок, місць стоянки літальних апаратів, внутрішньо аеродромних доріг. Рота приймає участь у проведенні інженерних заходів щодо маскування і відновлення аеродромів.

Технічна рота призначена для забезпечення підготовки літальних апаратів до польотів (заправки пальним, маслами та спеціальними рідинами, зарядки медичним киснем, азотом, стиснутим повітрям та іншими скрапленими або стиснутими газами, кондиціювання та підігріву повітря, запуску двигунів, перевірки електричних та гідравлічних систем, забезпечення буксирування літальних апаратів).

Група газозабезпечення призначена для добування медичного кисню, азоту та інших скраплених або стиснутих газів, які необхідні для забезпечення польотів ЛА і зарядки (заправки) ними спеціальних машин аеродромно-технічного забезпечення.

Батальйон зв’язку та радіотехнічного забезпечення (бз РТЗ) призначений для забезпечення управління бойовими діями (бойовою підготовкою) авіаційної бригади, а також для забезпечення зльоту, навігації та посадки літальних апаратів вдень і вночі, в простих і складних метеоумовах (СМУ) з двох напрямків зльоту та посадки основного аеродрому авбр.

На бз РТЗ покладаються такі завдання:

- забезпечення прийому (передачі) сигналів (команд, розпоряджень) бойового управління при приведенні у вищі ступені бойової готовності, а також розпоряджень і команд на виклик авіації;

- забезпечення зв’язку з вищими, підлеглими і взаємодіючими органами і пунктами управління за будь-яких умов обстановки;

- збір, обробка та узагальнення інформації про повітряну обстановку, видача її на пункти управління та екіпажам літальних апаратів;

- забезпечення управління повітряним рухом;

- забезпечення наведення літаків на наземні та повітряні цілі, зльоту та посадки літаків вдень та вночі в простих та складних метеорологічних умовах.

До складу бз РТЗ входять:

- вузол зв’язку;

- радіолокаційна група (для бз РТЗ авбр (б), авбр (ш), авбр (т), авбр (р));

- вузол зв’язку та радіотехнічного забезпечення;

- група регламенту і ремонту.

Вузол зв’язку забезпечує: наземний та повітряний радіозв’язок з ПУ вищих та взаємодіючих ланок управління, екіпажами у повітрі; засекречений та відкритий телефонний та телеграфний зв’язок, службовий (гучномовний) внутрішній зв’язок з ПУ вищих та взаємодіючих ланок управління, а також з підлеглими підрозділами авбр; обмін відкритою та засекреченою інформацією між органами і пунктами управління.

Радіолокаційна група забезпечує радіолокаційною інформацією ПУ польотами на аеродромі та об’єкти АСУ.

Вузол РТЗ забезпечує розгортання та роботу засобів радіо- світлотехнічного забезпечення оперативного аеродрому для одного напрямку зльоту та посадки, а також забезпечує радіозв’язок ПУ польотами з екіпажами повітряних суден.

Група регламенту і ремонту проводить регламентні роботи та ремонт засобів зв’язку та радіотехнічного забезпечення.

Батальйон автоматизованих систем управління призначений для забезпечення автоматизованого управління бойовими діями авіаційної бригади.

До складу басу входять центри: автоматизованих засобів управління, наведення авіації, виявлення та цілевказівки і рота зв’язку.

Батальйон охорони призначений для безпосереднього здійснення заходів по охороні, наземній і протиповітряній обороні об’єктів авбр.

До складу батальйону охорони входять стрілецькі роти, кулеметний взвод, відділення зенітних кулеметів і розрахунок переносного ЗРК.

Техніко-експлуатаційна частина (ТЕЧ) АТ призначена для виконання заходів ІАЗ авбр, підрозділів постійного базування та тих, що здійснюють аеродромний маневр (переліт).

Спеціальна інженерна служба (СІС) призначена для здійснення певних заходів з ракетно-технічного забезпечення.

Таким чином, підрозділи забезпечення призначені для забезпечення бойової діяльності авбр.

Дата добавления: 2015-05-26