Проективні методики, їх природа та застосування, класифікація. Особливості психодіагностики

Проективні методи в психології — група методів дослідження особистості, в основі яких лежить механізм виявлення проекцій в отриманих даних експерименту з наступною їх інтерпретацією. Поняття проекції для позначення методу дослідження було введене в дослідницьку практику Л.Френком. Проективні методи характеризуються створенням експериментальної ситуації, яка допускає множину можливих інтерпретацій під час сприйняття її піддослідним. За кожною такою інтерпретацією вимальовується унікальна система особистісних смислів та особливостей когнітивного стилю суб'єкта.

Метод забезпечується сукупністю проективних методик (їх називають також проективними тестами), серед котрих розрізняють: 1) асоціативні — наприклад, тест Хольцмана, тест Роршаха, в яких піддослідні створюють образи за стимулами-плямами; тест завершення незакінчених речень; 2) інтерпретаційні — наприклад, тематичний аперцепційний тест (ТАТ), в якому завдання полягають в необхідності тлумачити соціальну ситуацію, зображену на картинці; 3) експресивні — психодрама, тест малюнка людини, тест малюнка неіснуючої тварини та ін.

Проективні методики мають значні можливості в дослідженні індивідуальних проявів особистості. Проте вони не відповідають вимогам психометричних інструментів, оскільки не виключають впливів на відповіді людини в проективному тесті багатьох ситуаційних факторів: інструкцій, особистості експериментатора, стимулів, тимчасових станів суб'єкта тощо. Крім цього, існує проблема надійності та валідності проективних тестів, оскільки у процесі їх використання спостерігається нестабільність результатів та суперечливість інтерпретацій даних. Однак безумовно позитивним моментом проективних методів є те, що вони полегшують демонстрацію таких змістовних моментів внутрішнього світу суб'єкта, які він часто не в змозі висловити прямо, і допомагають зорієнтуватися у складних властивостях особистості, які часто не підлягають точному виміру або оцінці. Використання проективних методів потребує широкої теоретичної підготовки психолога та наявності практичного досвіду з реалізації методик конкретного типу.

. Проективні методики

Кількість наявних проективних методик досить велике й продовжуєрости. У цій главі ми розглянемо основні типи подібних методик іпроілюструємо їх деякими добре відомими прикладами. За виняткомспірних моментів, властивих конкретним методикам, ніякої критичної оцінкиіндивідуальним тестів даватися не буде. Замість цією загальна оцінкапроективних методів з точки зору основних методологічних проблем.будетдана в спеціальному розділі. Проективні методики являють приклад цікавогорозбіжності теоретичного дослідження та практики: оцінюються якпсихометричні інструменти, вони в переважній більшості виглядають шкода,але така оцінка проте ніяк не позначається на їх популярності вклінічному використанні. Природа і суть цієї невідповідності будутьрозглянуті в останньому розділі голови.

2. ПРИРОДА проективних методик

Головну особливість проективних методик можна позначити якщодо неструктурована завдання, т, тобто завдання, що допускає майженеобмежену різноманітність можливих відповідей. Для того, щоб фантазіяіндивіда могла вільно розігратися, даються тільки короткі, загальніінструкції. З цієї ж причини тестові счімули зазвичай розпливчасті абонеоднозначні. Гіпотеза, на якій будуються подібні завдання, полягає вте, чго спосіб сприйняття та інтерпретації індивідом тестового матеріалуабо «структур» ситуації повинен відображати фундаментальні аспектифункціонування його психіки. Іншими словами, передбачається, що тестовийматеріал повинен спрацювати як деякого роду екран, на якому відповідає

«Проектує» характерні для нього розумові процеси, потреби,тривожність і конфлікти.

Зазвичай проектні методики є також методикамизамаскованого тестування, оскільки обстежуваний рідко підозрює протипі психологічної інтерпретації, яка буде дана його відповідей.

Проективні методики характеризуються також глобальним підходом дооцінці особистості. Увага фокусується на загальній картині особистості яктакий, а не на вимірі окремих її властивостей. Нарешті, проектніметодики розглядаються їх прихильниками як найбільш ефективні процедуридля виявлення прихованих, завуальованих або неусвідомлюваних сторінособистості. Більш того, стверджується, що чим менш структурований тест, тимбільше він чутливий до подібного завуальованому матеріалу. Це випливаєз припущення, що чим менше структуровані і однозначні стимули, тимменш імовірно, що вони викличуть у сприймає захисні реакції.

Проективні методи виникли в клінічних умовах і залишаються восновному інструментом клініциста. Деякі з них розвинулися зтерапевтичних методів (наприклад, лікування за допомогою творівмистецтва), що застосовувалися до психічно хворим. На теоретичнихпобудовах проективних методик позначається вплив психоаналітичнихконцепцій. Існують також розрізнені спроби покласти в основупроективних методик теорію сприйняття і перцептивні теорії особистості.

Слід, звичайно, відзначити, що немає необхідності оцінювати конкретніметодики з точки зору їх теоретичної спрямованості або історіїпоходження. Методика може виявитися практично корисною, абоемпірично цінною, з інших причин, ніж ті, які висувалися длявиправдання її введення для використання фахівцями.

Згідно з властивим проективних методик глобальнимпідходом зачіпаються не тільки емоційні, мотиву-Ціон іміжособистісні характеристики особистості, але також і деякіінтелектуальні аспекти поведінки, До останніх можна віднести загальнийінтелектуальний рівень, оригінальність і стиль вирішення проблемнихситуацій. Окремі адаптації проективних методик спеціальнопризначаються для виміру установок, і тим самим вони як би доповнюютьметодики. Можна додати, що будь-який психологічний тест, незалежно відпризначення, може виконати роль проективної методики. Наприклад,деякі клініцисти використовують таким чином тести інтелекту.

Дата добавления: 2015-05-26