Сучасні теорії соціальних класів (Е. Райт, Дж. Голдторп, П. Бурдьє)

М. Вебер: класичний етап становлення соціології нерівності.

Класова свідомість. Класова солідарність. Два етапи класового конфлікту.

Під класовою свідомістю розуміється усвідомлення класом своєї ролі у виробничому процесі і своєму відношенні до інших класів. Свідомість має на увазі, наприклад, усвідомлення робітничим класом ступеня експлуатації з боку імущих класів, що позбавляють робітників належної їм частки прибавочного продукту, створеного ними ж.

Під класовою солідарністю мається на увазі ступінь усвідомлення єдності чи навіть воля до спільних дій, необхідних для досягнення їх політичних і економічних цілей.

Класовий конфлікт має два етапи:

1. неусвідомлена боротьба між робітниками і капіталістами за більш справедливий розподіл прибавочного продукту, коли класова свідомість ще недостатньо розвинена;

2. свідома і цілеспрямована боротьба між двома класами, коли робітники усвідомлюють свою історичну роль і виступають спільно за поліпшення свого положення.

Класи, по Веберові, - сукупність людей, які мають подібні життєві шанси, детерміновані їхньою владою, що дає можливість одержувати блага і мати доходи. Власність - важливий, але не єдиний критерій класу. Конфлікт між роботодавцями і робітниками частіше виникає при капіталізмі, але це тільки окремий випадок більш загальної боротьби між покупцями і продавцями.

Якісна відмінність Вебера від Маркса починається з введення другого головного вимірювача стратифікації - статусу, що є позитивною чи негативною відміткою пошани (поваги) = престижу, одержуваного індивідом чи позицією (положенням). Статус може залежати від релігії, раси, багатства, фізичної привабливості чи соціальній "спритності ".

Спираючись на свою концепцію економічних і статусних факторів стратифікації, Вебер конструює своє розуміння влади. Він визначає владу як можливість чи особистості групи реалізувати свою волю навіть при опорі інших.

У моделі Е. Райта разом з фактором володіння власністю виділяється другий не менш значимий фактор - ставлення до влади, яке конкретно трактується як місце в системі управління суспільством. При цьому велику роль відіграють сама ідея багатофакторності соціального розшарування і визнання диференціює ролі монополії на соціальну функцію суспільного управління.

П. Бурдьє розвинув концепт ролі престижу, репутації, імені, офіційної номінації в ідеї символічного капіталу, який поряд з економічним, культурним і соціальним капіталами визначає вплив (влада) та позицію свого носія в громадському просторі. Уявлення Бурдьє про структурування суспільства надають новий ракурс розвитку теорії нерівності, з одного боку, генералізіруя ідею впливу соціального суб'єкта на соціум, а з іншого - формулюючи ідею багатомірності соціального простору.

Теорія Дж. Голдпорта. Вона ґрунтується на наступних положеннях:

- відсутність історичного підходу, в рамках якого класовий конфлікт є рушійною силою соц. Змін, а історична місія робітничого класу при капіталізмі – зміна суспільства шляхом революції.

- класовий аналіз не передбачає будь-якої теорії класової експлуатації;

- в пропонованій версії класового аналізу відсутня теорія, що ґрунтується на класі колективної дії, згідно якої індивіди, що займають в соціальній структурі подібні або близькі позиції, виступають носіями подібної колективної свідомості і здатні до колективної дії у відповідності з класовими інтересами;

- класовий аналіз не охоплює теорію політичної дії, колективної та індивідуальної, згідно якої така дія може бути інтерпретована як випадкова ідентифікація класових відносин.

2. Діяльність Чиказької соціологічної школи.

ЧИКАГСКАЯ ШКОЛА в период 1915—1935 гг. занимала доминирующее положение в американской социологии. Это направление ориентировалось на осмысление конкретной жизнедеятельности человека.

Основателем и первым деканом факультета социологии Чикагского ун-та был Альберт Смол. Первыми лидерами, создавшими социологическую школу в Чикаго, были Дж. Винсент, Ч. Хендерсон, У. Томас. Свой значительный вклад внесли становление школы л. Уорд, У. Самнер, Ф. Гиддингс, Э. Росс, Ч. Кули., ф. Знанецкий.

Дата добавления: 2015-05-26