А. Порядок роботи до отримання вогневого завдання. 1 страница

1. Нанести на карту бойовий порядок батареї.

2. Визначити висоту ВП (h = 220м).

3. Провести на карті лінію ОН (α ОН = 1-00) з точки ВП.

Б. Після отримання вогневої задачі.

1. За допомогою АК-3 нанести координати цілі на карту, поставити точку і обвести її квадратом (якщо ціль окрема), або прямокутником площею 6 га (якщо ціль групова).

2. Визначить висоту цілі.

3. Установити центр круга АК-3 на точку ВП закріпити його вколювачем і направити “НУЛЬ” круга АК-3 на лінію ОН.

4. Встановити лінійку згідно масштабу і сумістити її з точкою цілі.

5. Проти точки цілі по лінійці дальності зняти значення дальності топографічної.

6. По кутомірній шкалі АК-3 зняти значення довороту від основного напрямку з точністю до 0-05 починаючи з нульової відмітки. Вліво від нуля – “лівіше 0-00” запис “- 0-00”, вправо від нуля – “правіше 0-00” запис “+ 0-00”.

7. Визначають кут місця цілі

ε ц = (hц - hвп)/Д * 0,95.

2 Періоди вогневого ураження противника в обороні.

Вогневе ураження противника в обороні полягає в комплексній вогневій дії на нього боєприпасами звичайної зброї, шляхом нанесення вогневих ударів на підступах до оборони, перед переднім краєм і в глибині оборони.

У залежності від умов обстановки і дій противника завдання вогневого ураження противника артилерія виконує під час:

- артилерійської контрпідготовки;

- артилерійської заборони висування і розгортання військ противника;

- артилерійської підтримки військ прикриття (при смузі забезпечення);

- артилерійського відбиття атаки противника;

- артилерійської підтримки військ, що обороняються в глибині;

- вогневого ураження противника при проведенні контратак.

Артилерійська контрпідготовка проводиться по головному угрупуванню підготовленого до наступу противника з метою зриву його наступу або послаблення сили його удару.

Артилерійська заборона висування і розгортання військ противника здійснюється з метою затримати і дезорганізувати розгортання головних сил противника для атаки, порушити його управління військами, нанести ураження підрозділам першого ешелону та знизити ефективність його вогневої підготовки.

Артилерійське відбиття атаки противника починається з переходом військ противника в атаку і проводиться до завершення бою за першу позицію.

Артилерійська підтримка військ, що обороняються в глибині, проводиться з метою нанесення противнику, який вклинився, максимальних втрат і заборони його просування в глибину і сторони флангів, ураження його резервів, які висуваються їм на допомогу.

Вогневе ураження противника під час проведення контратак артилерія виконує в періоди артилерійської підготовки і артилерійської підтримки контратаки.В період артилерійської підготовки контратаки - артилерія знищує протитанкові та інші вогневі засоби, танки, живу силу противника на напрямку контратаки, а також знову виявлені артилерійські і мінометні батареї. Артилерійська підтримка контратаки починається з виходом контратакуючих підрозділів на рубіж переходу в контратаку і здійснюється, як правило, зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях.

3 Прочитати тавро на підривнику.

Таврування підривників здійснюється для швидкого і без­помилкового розпізнання їх призначення, а також у разі необхідності визначення місця і часу їх виготовлення.

Отже, тавра на підривниках є їх основними розпізнаваль­ними знаками, а на деяких підривниках тавра доповнюються відмітним фарбуванням.

Тавра, які наносяться на підривники, позначають: КТМ-1 – мар-ка або шифр підривника; ЗИД-2-56– завод або його шифр, номер партії і рік виготовлення.

Тавра наносяться: на головних підривниках - збоку на корпусі; збоку тареля корпусу і дистанційних кілець.

Таким чином, таврування, фарбування і таврування еле­ментів пострілів дозволяє швидко і безпомилково розпізнавати їх у процесі комплектації і сортування.

Білет № 25

1 Зміст топогеодезичної прив’язки ВП та СП. Норми точності та час на проведення топогеодезичної прив’язки.

Топогеодезична прив’язка вогневої позиції включає визначення:

- прямокутних координат (Х,У) і абсолютної висоти (Н) точки стояння основної гармати;

- кутомірів по основній і запасній точкам наводки з місця стояння основної гармати;

- дирекційних кутів 1-2 орієнтирних напрямків з точки бусолі (командирської машини) старшого офіцера батареї.

Крім того в ряді випадків може бути провішено ОН стрільби з місця стояння основної гармати.

Топогеодезична прив’язка спостережного пункту включає визначення:

- прямокутних координат (Х,У) і абсолютної висоти (Н) СП;

- визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків на 1-2 віддалених орієнтира.

Точність топоприв’язки: на геодезичної основі Е = 3 – 5 м за допомогою теодоліта(КТД); по карті – 0,4 ÷ 0,5 мм масштабу карти (карта 1: 25 000 – 12 ÷ 13 м, 1: 50 000 – 25 м, 1: 100 000 – 40 м).

2 Засоби експлуатації артилерійського озброєння

3 Розрахунком визначити коректури дальності і напрямку при пристрілюванні за допомогою спряженого спостереження, якщо:

Д_Л = 2000, αл = 0-90, Д_П = 2600, α_П = 1-50, = 8400.

Площина стрільби проходить між пунктами. Отримані доповіді про засічку розриву: „Лівий: П20, Правий: П30 ”.

Розв’язання: 1 γ = α_П + α_П =2-40, К_Л = = = 8,3, К_П = = = 10,8;

2 К_В = = 0,5, К_К = = 0-01;

3 Δ Д = К_Л · Л − К_П · П = 8,3 · 20 − 10,8 · 30 = 249 − 324 = − 75;

β = −αл · К_В + · К_К = -20 · 0,2 − 0,75 · 1 = −4−1 = −0-05.

Білет № 26

1 Коефіцієнт віддалення (К_в) (призначення, порядок визначення, приклад).

Коректури дальності і напрямку та пристрілюванні цілі визначають за допомогою приладів або розрахунком.

Визначаючи коректури розрахунком, застосовують коефіцієнт віддалення К_в та крок кутоміра К_к.

Коректури вводять з точністю, яку дозволяють прицілювальні пристосування.

При пристрілюванні цілі в умовах малого зміщення розриви, які відхилилися від цілі виводять на лінію спостереження за допомогою коефіцієнт віддалення К_в.

Кут α виміряний з спостережного пункту (СП) (рис. 1) необхідно перерахувати для вогневої позиції (ВП) – β.

ЦР=0,001Д_сп α=0,001Д_т^ц β

тоді: β=αД_сп/Д_т^ц

з співвідношення: αД_сп/Д_т^ц=К_в

тоді: β=α К_в

де: Д_сп – дальність від спостережного пункту до цілі

Д_т^ц – топографічна дальність від вогневої позиції до цілі

Визначаючи коректури напрямку – β, для виводу розривів на лінію спостереження бокове відхилення розриву – α (центру групи розривів), взяте з протилежним знаком, множать на коефіцієнт відхилення - К_в.

2 Способи визначення дирекційних кутів. Суть визначення дирекційного кута за допомогою гірокомпаса.

Для орієнтування приладів та гармат потрібно знати дирекційні кути орієнтирних напрямків.

Орієнтирний напрямок – це напрямок, що використовується при виконанні топогеодезичних робіт, вивірки приладів, наведенні ракет, пускових установок, гармат, а також при орієнтуванні приладів та станцій.

Орієнтирний напрямок на місцевості позначається двома точками: точкою, з якої визначається дирекційний кут (початкова точка), і точкою, на яку визначається дирекційний кут (орієнтирна точка).

Дирекційний кут орієнтирного напрямку може визначатися:

– геодезичним способом;

– гіроскопічним способом;

– з астрономічних спостережень;

– за допомогою магнітної стрілки бусолі.

Крім того, дирекційний кут орієнтирного напрямку може бути визначений шляхом передачі від другого орієнтирного напрямку з відомим дирекційним кутом:

- за допомогою гірокурсовказівника апаратури топоприв’язки;

- одночасним відмічанням по небесному світилу;

- кутовим ходом.

При визначенні дирекційного кута орієнтирного напрямку гіроскопічним способом застосовують спеціальні прилади – артилерійські гірокомпаси. Артилерійські гірокомпаси призначені для визначення істинних азимутів орієнтирних напрямків. Принцип роботи гірокомпаса заснований на використанні властивостей важкого гіроскопу. Важким гіроскопом називають гіроскоп, у якого центр мас знаходиться нижче точки підвісу Такий гіроскоп, розташований на землі, яка обертається, здійснює періодичні коливання відносно площини меридіану

Якщо виміряти кути між положенням головної вісі гіроскопу у першої (N₁) та другої (N₂) точках реверсії та напрямком на орієнтир, то можна розрахувати середній відлік за формулою

.

Середній відлік визначає положення осі динамічної рівновагі відносно напрямку на орієнтир. У ідеального гірокомпасу вісь динамічної рівноваги буде співпадати з напрямком істинного меридіану, а N_СР и буде істинним азимутом напрямку. Але виготовити ідеальний гірокомпас практично неможливо і, в зв’язку з дебалансом мас ротору гіроскопа, тертям гіроскопу об повітря, закруткою торсіону, на якому підвішується гіроскоп та помилок встановлення лімбу гіроскопу, вісь динамічної рівноваги не буде співпадати з напрямком істинного меридіану, а N_СР не буде істинним азимутом напрямку.

У цьому випадку істинний азимут розраховують за формулою:

А = N_СР + d_ф,

де d_ф – формулярна поправка гірокомпасу.

Формулярну поправку гірокомпасу вперше визначають на заводі, який виготовляє гірокомпаси, а потім у військах її періодично перевіряють.

До дирекційного кута переходять за формулою

a = А – g,

де g - зближення меридіанів.

Гіроскопічний спосіб є основним способом визначення дирекційних кутів так як він є одним з високоточних способів та незалежним від зовнішніх.

3 Визначити придатність снаряда і гільзи до пострілу.

· Підривник заґвинчений до упору.

· Капсульна втулка повністю доґвинчена

· Відсутність мастила, піску на снаряді і гільзі

· Відсутність слідів падіння кіптяви, ударів та іншіх механічних пошкоджень

Білет № 27

1 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в обороні.

Вогонь артилерії повинен бути: своєчасним, ефективним, точним, могутнім, раптовим.

Своєчасність вогню досягається: постійною готовністю артилерійських підрозділів до виконання вогневих завдань; підтримкою постійної взаємодії з загальновійськовими підрозділами (частинами); безперервною розвідкою противника і спостереженнями за діями своїх військ; своєчасним плануванням вогню і маневру артилерійських підрозділів; своєчасним доведенням (уточненням) їм завдань; стійким та надійним управлінням артилерійських підрозділів.
Ефективність вогню досягається: отриманням певних і точних даних про положення, розмір і характер цілей; вірним вибором засобів ураження цілі;

високою точністю і раптовістю вогню; призначенням доцільного способу виконання вогневого завдання.

Точність вогню досягається: застосуванням високоточних боєприпасів;

своєчасним і ретельним виконанням у повній мірі всіх заходів щодо
підготовки С і УВ; застосуванням найбільш точних способів визначення установок для стрільби; коректуванням вогню під час стрільби на ураження.
Раптовість вогню досягається: скритим розгортанням артилерійських підрозділів в бойовий порядок і маневром під час бою; скритою підготовкою вогню; вибором найбільш доцільного часу для відкриття вогню; дотриманням правил скритого управління військами.

При виконанні завдань з вогневого ураження противника артилерійські підрозділи можуть самостійно застосувати такі види вогню: вогонь по окремих цілях; зосереджений вогонь; нерухомий, рухомий загороджувальний вогонь; вогонь високоточними боєприпасами; залучатися до ведення масованого вогню.

Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно із закритої ВП або прямим наведенням, у тому числі і боєприпасами високої точності.

Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, який ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній цілі або групі цілей, які знаходяться на обмеженій площі.

Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі перед фронтом противника, який атакує (контратакує).

Одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі на шляху руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі по мірі виходу основної маси танків (БМП, БТР) із зони вогню.

Масований вогонь (МВ) – централізовано спланований і підготовлений вогонь всієї або більшої частини артилерії об’єднання /з’єднання/, який ведеться одночасно по одному або декількох важливих об’єктах противника із завданням нанесення їм рішучого ураження в обмежені терміни.

2 Що називається кутоміром (рисунок)?

Кутоміром називають горизонтальний кут у точці стояння гармати, який відраховується проти ходу годинникової стрілки від зворотного напрямку осі каналу ствола наведеної гармати до напрямку на точку наведення.

3 Розрахувати коректуру за допомогою ПРК при пристрілюванні за допомогою далекоміра при поправці на зміщення більше 5-00, якщо отримано спостереження: вправо 60, переліт 180 метрів.

Данні для підготовки ПРК. Д_К = 1800 м, = 6500 м, ПС = 6-50, ΔХтис= 10. Вогнева позиція з ліва.

Розв’язання: Приціл менше 21, доворот правіше 0-05.

Білет № 28

1 Крок кутоміра (К_к)(призначення, порядок визначення, приклад).

Крок кутоміра К_к призначений для утримання розривів на лінії спостереження під час зміни дальності стрільби.

З рисунка видно, що К_к=АЦ/0,001Д_т^ц

Величину АЦ можна знайти з трикутника АРЦ

АЦ=ПЗ*0,001*ΔД

де ΔД – стрибок приціла в м., для захвата приціла у вилку,

ПЗ – поправка на зміщення, тоді

К_к=

так як ΔД – розраховують на 100 м., величина стрибка тоді:

К_к=

Для визначення довороту на крок кутоміра, відповідає коректурі дальності ΔД, одну соту коректури дальності множать на крок кутоміра,

β=0,001ΔД*К_к

Доворот на крок кутоміра виконують у бік спостережного пункту, якщо дальність зменшується, та в протилежний бік, якщо дальність збільшується.

2 Призначення та класифікація комплектів ЗІП.

3 На посаді командира артилерійської батареї 2С3 розрахувати час висування батареї з вихідного району в район вогневої позиції, якщо відомо:

Розв’язання:

1 Визначаємо час руху батареї з вихідного району в район ВП:

2 Визначаємо загальну витрату часу на висування і розгортання артилерійської батареї:

3 Визначаємо час висування артилерійської батареї з вихідного району:

4 Відповідь: час висування артилерійської батареї з вихідного району 3 години 08 хвилин.

Білет № 29

1 Періоди вогневого ураження противника в наступі.

Вогневе ураження противника – це ураження противника артилерією протягом всього бою вогнем різних видів з застосуванням високоточних боєприпасів і боєприпасів у звичайному спорядженні. Воно проводиться з метою ураження головного угрупування військ противника і створення сприятливих умов для успішного виконання бойових завдань загальновійськовими підрозділами. У залежності від завдань, які вирішують загальновійськові підрозділи, бойового складу противника і характеру його оборони сучасні бойові статути передбачають вогневе ураження противника артилерією у наступі здійснювати за періодами:

- артилерійське забезпечення висування і розгортання військ для наступу;

- артилерійська підготовка атаки;

- артилерійська підтримка атаки;

- артилерійське супроводження наступу військ у глибині.

Артилерійське забезпечення висування військ може проводитись при переході у наступ з висуванням з глибини, з метою заборони противнику ведення вогню далекобійними засобами по наших військах, що висуваються.

Артилерійська підготовка атаки - це завчасно спланований і підготовлений вогонь артилерії з закритих ВП, в сполученні з вогнем гармат, танків і установок ПТКР прямим наведенням по розвіданим цілям.

Артилерійська підготовка атаки починається раптовим і потужним вогневим нальотом усієї артилерії по:

- знов розвіданих засобах ядерного нападу;

- наземних елементах РУК (РВК) та ВТЗ;

- артилерійських, мінометних батареях;

- пунктах управління, радіоелектронних засобах;

- живій силі, протитанкових та інших вогневих засобах в опорних пунктах першого ешелону противника та поза ними.

Артилерійська підтримка атаки полягає в безперервному ураженні вогнем артилерії знов виявлених цілей перед фронтом та на флангах військ, що ведуть наступ. Артилерійська підтримка атаки проводиться з метою:

- підтримання вогневої переваги над противником,

-.заборонити противнику маневру резервами до ділянки прориву та відновлення системи вогню і управління;

- створення сприятливих умов для безупинного просування наших військ.

В ході артилерійського супроводження артилерія послідовно вирішує наступні тактичні завдання: підтримує введення в бій другого ешелону;

підготовлює і підтримує форсування водних перешкод; уражає противника при прориві проміжних оборонних позицій (рубежів); прикриває проміжки і фланги своїх військ; забороняє противнику маневр; уражає резерви противника, що висувається і відбиває його контратаки; приймає участь в закріпленні захоплених рубежів;.підтримує висадку і ведення бойових дій тактичних повітряних (аеромобільних) десантів.

2 Призначення та робота підйомного механізму гармати

Підйомний механізм призначений для наведення ствола гармати у вертикальній площині. секторного типу.

Механізм складається з: маховика з рукояткою (привод); коніч-ного редуктора; шарніра; черв’ячного редуктора; корінної пари (вал-шестерня і зубчастий сектор).

Маховик з рукояткою - задають рух механізму.

Конічний редуктор змінює напрямок осі обертання на 90⁰.

Шарнір з’єднує конічний редуктор із черв’ячним редук­тором та усуває вплив похибок їх неспівосності на роботу механізму.

Черв’ячний редуктор забезпечує: зміну напрямку осі обертання на 90⁰; виграш у зусиллі при наведенні; точність наведення; незби-вання наводки (як самогальмівна пара).

Рисунок 1 - Підйомний механізм:

1-маховик з рукояткою; 2-конічний редуктор; 3-черв’ячний редуктор;

4-шарнірний редуктор

Корінна пара забезпечує передачу руху з черв’ячного редуктора на підйомну частину гармати.

Усі деталі механізму, окрім зубчастого сектора люльки, розміщуються на кронштейні верхнього станка. Вал-шестерня, яка знаходиться на виході черв’ячного редуктора, примушує сектор, разом із люлькою рухатися вгору або вниз, чим і досягається наведення ствола у вертикальній площині.

3 На вогневій позиції батарея 152-мм СГ 2С3. Висота вогневої позиції 40 м, снаряди ОФ-540, температура зарядів +20⁰С, сумарне відхилення початкової швидкості снарядів мінус 0,5% V₀. „Метео 1102-00000-0140-01015-02-201202-04-181103-08-161004-12-140905-16-120806-20-100707-24-080608-30-060509-40-040410” Вирахувати поправки дальності і напрямку на відхилення умов стрільби від табличних значень на дальність 7 км в основному напрямку стрільби 28-00 для заряду третього.

Розв’язання: Yбюл 09-161004 ΣV₀сум = -0,5 + 0,15 = -0,35

ΔH_М = 10 + = 20, A_W = 28-00 − 10-00 =18-00, W_X = +1, W_Z = +4

ΔД_W = 0,1·(−170) · 16 = −17

ΔД_H = 0,1· 22 · 20 = +44

ΔД_T = 0,1 ·(−111) · 16 = − 177,6

ΔД_V = (−77) · (0,35) = +27

ΔД_СУМ = − 123,6

Δ∂_Z = 0,1 · (− 7) · 4 =-0-03

Z = -0-06

Δ∂_Z = -0-09

Білет № 30

1 Зміст та порядок пристрілювання за СЗР при ПЗ менше 5-00, умови закінчення пристрілювання.

а) Зміст пристрілювання за СЗР:

Пристрілюванням відшукують найвигідніші установки для стрільби на Ураження і суть його полягає в тому, що ЦРС наближають до цілі (центру цілі), вводячи коректури по дальності, які визначені по результатам оцінки знаків розривів відносно цілі, шляхом послідовного половинення вилки дальності. Коректури напрямку визначають за загальними правилами.

б) Порядок пристрілювання за СЗР (ст.114-115):

1.Пристрілювання починають поодинокими пострілами на вирахуваних установках.

2.Якщо після першого пострілу виміряне тільки бокове відхилення розриву, то виводять розрив на лінію спостереження, використовуючи коефіцієнт віддалення Кв і призначають ще один постріл.

ß = - α • Кв

3.Отримавши знак розриву, приймають його перельотним (недольотним) по лінії спостереження на величину першої вилки, яка дорівнює 200 м, вводять коректури з урахуванням виміряного відхилення розриву в напрямку і призначають наступний постріл.

Коректури: - в дальності ΔП = ΔД/ΔХтис = 200/ΔХтис

- в напрямку ß = -α Кв + (⁺_{- Δ}Д/100)Кк

4.Таким чином діють до отримання розриву протилежного знаку, після чого половинять вилку і, якщо потрібно, продовжують пристрілювання.

У залежності від відхилення розриву від цілі в дальності величина першої вилки може бути зменшена або збільшена.

ВИЛКА – це різниця двох кутів підвищення (двох установок прицілу при одній і тій же установці рівня), на одному із котрих під час пристрілювання отриманий перельот, а на другому – недольот.

Пристрілювання дальності і напрямку здійснюють одночасно. Відхилення розривів по напрямку визначають за допомогою приладів: бінокля, бусолі,... Завданням пристрілювання напрямку с відшукання стрільбою такої установки кутоміру, при якій ціль буде накриватись еліпсом розсіювання по напрямку, а також вивід розривів на лінію спостереження і утримання їх на ній для полегшення оцінки відхилень розривів від цілі по дальності перельотів (“+”) або недольотів(“-”).

Коректури дальності і напрямку визначають за допомогою ПРК, ПУВ або МК- це способи визначення коректур під час пристрілювання за СЗР. Ще один спосіб – розрахунком.

Якщо ПЗ менше 5-00 (а ми зараз розглядуємо такий варіант), то основний спосіб визначення коректур – розрахунком.

Умова закінчення пристрілювання дальності і напрямку:

В ПС і УВ А записано, що до стрільби на Ураження переходять:

- на середині вилки, що дорівнює 100м, - якщо глибина цілі менше 100м;

- на середині вилки, що дорівнює 200м, - якщо глибина цілі 100м і більше;

- якщо під час пристрілювання було отримано влучення в ціль.

При влученні в групову ціль вводять коректури з урахуванням виміряного відхилення розривів у напрямку та з окомірною оцінкою відхилення розриву за дальністю від центру цілі, а якщо розрив снаряда відбувся поблизу дальньої чи ближньої її межі, приймають розрив відповідно перельотним або недольотним на величину, яка дорівнює ½ глибини цілі.

2 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в наступі.

Види вогню артилерії – це класифікація артилерійського вогню за кількістю, що залучається, артилерійських засобів, способами підготовки, порядком ведення вогню, тактичним призначенням та іншими ознаками.

У наступі артилерійські підрозділи можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі; зосереджений вогонь. Крім того, у складі артилерійської групи або разом з нею можуть брати участь у веденні масованого вогню, послідовного зосередження вогню, вогневого валу, рухомої вогневої зони

Артилерійська підтримка атаки зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях застосовується, як правило, при прориві оборони надійно подавленого противника, а також при прориві поспішно зайнятої оборони; при введенні в бій других ешелонів.

Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно із закритої ВП або прямим наведенням, у тому числі і боєприпасами високої точності.

Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, який ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній цілі або групі цілей, які знаходяться на обмеженій площі.

Масований вогонь (МВ) – централізовано спланований і підготовлений вогонь всієї або більшої частини артилерії об’єднання /з’єднання/, який ведеться одночасно по одному або декількох важливих об’єктах противника із завданням нанесення їм рішучого ураження в обмежені терміни

Дата добавления: 2015-05-26