Розкрийте фактори умов праці за якими визначають критерії класифікації праці за ступенем нервово-психічної напруги

Нервово-психічна напруга супроводжує будь-яку ускладнену діяльність й багато в чому залежить від рівня підготовки до неї фахівця. Високий рівень нервово-психічної напруги може бути обумовлений впливом різних факторів, найбільш характерним з яких є: висока соціальна відповідальність за виконану роботу, дефіцит часу та інформації (або надмірний потік інформації) для прийняття рішення та наступних дій, дії перешкод різної модальності, вплив шкідливих факторів життєдіяльності, міжособиста несумісність, соціально-психологічна та сенсорна ізоляція. Нервово-психічну напругу можливо класифікувати у відповідності до тих психічних функцій, котрі переважно залучаються в професійну діяльність, а їх зміна найбільш виражена в несприятливих умовах,наприклад: інтелектуальна, сенсорна, фізична, емоційна, мотиваційна напруга, напруга чекання, монотонія та політонія.
Кожен вид трудової діяльності має свій оптимальний рівень емоційної напруги, який грає мобілізуючу роль та сприяє успішній роботі. Підвищення чи зниження цього рівня шкідливо впливає на ефективність діяльності і може призвести до її нового зриву. Це обумовлено тим, що емоції є одним з основних механізмів регуляції нервово-психічної діяльності організму.
Під психоемоційною напругою розуміють стан, який характеризується адекватною вираженістю емоційних реакцій, спрямованих на мобілізацію функцій для успішного виконання професійної діяльності.
Рівень психоемоційної напруги залежить не тільки від дії активізуючих факторів, але й від індивідуальних якостей особистості. Від психоемоційної напруги слід відрізняти психоемоційну напруженість - стан, що характеризується надмірною вираженістю емоційних реакцій та призводить до зрушення професійної діяльності, неадекватності її психофізіологічної вартості. Особливість змін при цьому стані дозволяє виділити окремий синдром психоемоційної напруженості з характерними прикметами:
1) психологічними - особистісна та реактивна тривожність;
2) соціально-психологічними - зниження рівня самооцінки й рівня соціальної адаптованості;
3) фізіологічними - перевага тонусу симпатичної нервової системи над парасимпатичною;
4) ендокринними - різке підвищення гормональної активності;
5) метаболічними - збільшення вмісту в крові транспортних форм жиру, зрушення ліпопротеїдного спектру в бік атерогенних фракцій.
Синдром психоемоційної напруженості - це межовий функціональний стан, який може призвести до розвитку психічної та психосоматичної патології (неврози, виразка шлунку та дванадцятипалої кишки, ішемічне захворювання серця, артеріальна гіпертонія).

Білет 27

1) Умови праці — це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.

Виробничі фактори обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації і автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче положення працівника, темп і монотонність роботи.

Санітарно-гігієнічні фактори — це температура, вологість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці.

Фактори безпеки передбачають захист працівників від травм, уражень струмом, хімічного і радіаційного забруднення.

Інженерно-психологічні фактори визначають комфортність на робочих місцях, досконалість конструкції техніки, органів управління і засобів контролю за ходом технологічного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів.

Естетичні фактори визначають красу виробничого середовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.

Соціальні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат в колективі.

2)

4) Прояви невротичних реакцій в колективі полягають не тільки в самому факті і їх кількості, а в тому негативному впливі та резонансові, який може бути в результаті неправильної оцінки поведінки.

Взагалі ж причиною появи невротичних реакцій можуть стати три групи чинників, які супроводжують "психічну напругу":

- по-перше, біологічний конституційний тип емоційності та характеру, реагування на навколишнє середовище;

- по-друге, соціальні фактори та індивідуальні якості особистості, адаптаційні можливості й стійкість перед конкретним психогенним фактором;

- по-третє, присутність "слідового невротичного фону", оживлення якого можливе під впливом неспецифічних роздратувань (по типу "другого удару", за О.Д. Сперанським).

3) Нервово-психічна напруга - загальна реакція організму при зміні стереотипу діяльності і найбільш різко проявляється при уявній або реальній загрозі життю або здоров'ю.

Фактори умов праці, які зумовлюють ІІ ступінь напруги в діяльності.

Інтелектуальне навантаження – кількість інформації пред’явленої для переробки, дорівнює або трохи нижче пропускної здатності. Інформація достатня для прийняття рішення. Потрібне рішення завдань середньої складності. Негативні емоціогенні фактори слабо виражені (дефіцит часу, відповідальність). Є умови для позитивних емоцій (інтерес до роботи, задоволеність роботою, сприятливий психологічний клімат в колективі).

Тривалість зосередженого спостереження(% від робочої зміни) – 26 – 50.

К- сть професійно – важливих об’єктів одночасного спостереження – 6 – 10.

Число сигналів за годину -76- 200.

Число сигналів до дії за годину – 6- 10.

Темп. Число дрібних рухів за годину (фаланги пальців) 360-1000.

Дата добавления: 2015-05-26