Аналіз та прийняття управлінських рішень за умов обмежень

Можливості підприємства є часто обмежені. Обмеження – чинники, що обмежують виробництво або реалізацію продукції (послуг). Прикладами обмежень є: попит на продукцію, робоча сила (чисельність,кваліфікація), матеріальні ресурси, виробнича потужність, грошові кошти.Отже, оптимальне використання обмежених ресурсів – це рішення спрямоване на складання виробничої програми, котра забезпечить максимізацію прибутку за умов наявних обмежень.Аналіз для прийняття рішень залежить від кількості обмежень. За наявності лише одного обмеження аналіз заради оптимального використання ресурсів підприємства базується на показнику маржинального доходу на одиницю обмежувального чинника. При розподілі обмежених ресурсів слід зважати й на якісні чинники. Зокрема, якщо підприємство не забезпечить мінімальної потреби своїх клієнтів у всіх видах продукції або послуг, воно може втратити частину своїх постійних клієнтів, що, в свою чергу, призведе до скорочення обсягу продажу.

За наявності декількох обмежень аналіз здійснюється за допомогою лінійного програмування.

Лінійне програмування - математичнийметод, який використовується для оптимізації виробничої діяльності шляхом рішення серії лінійних рівнянь існуючих обмежень. Процес лінійного програмування об'єднує 3 стадії:1)побудова моделі;2)її рішення;3)аналіз рішення.

1)Побудова моделі лінійного програмування передбачає: А)визначення змінних величин; У моделі лінійного програмування комбінації продукції кількість кожного її виробу і є змінною величиною.Б) визначення цільової функції та побудова її рівняння; Рівняння цільової функції – алгебраїчне зображення мети, якої намагається досягти менеджер у процесі лінійного програмування.В)визначення обмежень та побудову їх рівнянь. Рівняння обмеження – алгебраїчне зображення одного з обмежувальних чинників. 2)Вирішення моделі лінійного програмування. На практиці моделі лінійного програмування розв’язують переважно за допомогою комп’ютера. При цьому, залежно від кількості змінних у рівнянні цільової функції можна застосовувати різні методи вирішення. Графічний підхід до вирішення моделі лінійного програмування означає побудову графіка, в якому осі координат відображають значення змінних величин, і вже за графіком – визначення зони можливих рішень – площа графіка лінійного програмування, окреслена лініями рівнянь наявних обмежень. 3)Аналіз вирішення. Метою аналізу вирішення є визначення чутливості моделідо зміни значень обмежувальних чинників. Для цього обчислюють тіньовуціну.Тіньова ціна – величина зниження значення цільової функції внаслідокзменшення значення відповідного обмежувального чинника на одну одиницю.

Дата добавления: 2015-05-26