Суть та мета бюджетування. Послідовність розробки та види бюджетів

Рішення щодо ціноутворення. Економічна модель ціноутворення.

Основними чинниками, що впливають на ціноутворення, є:

- попит з боку покупців,

- дії конкурентів

- витрати.

Попит є надзвичайно важливим на всіх етапах життєвого циклу продукту. Життєвий цикл - це період часу від початку розробки продукту до моменту зникнення попиту на нього з боку покупців. Релевантність витрат для прийняття рішення щодо цін залежить від мети фірми та горизонту часу.Короткострокові рішення щодо цін пов'язані з визначенням ціни спеціального замовлення і коригуванням комбінації та обсягу продажу за умов конкуренції.

У літературі традиційно розглядаються дві моделі ціноутворення: економічна та ціноутворення на основі витрат.

Центральна риса економічної моделі ціноутворення -припущення, що фірма буде намагатися встановити ціну реалізації на рівні, який забезпечує максимальний прибуток.Еластичність ціни- це результат впливу ціни на обсяг реалізації.Якщо незначне підвищення ціни викликає значне зниження обсягу реалізації, то попит вважається еластичним. Якщо зміна ціни суттєво не впливає на обсяг реалізації, то попит є нееластичним. Недоліки:важко визначити криву попиту та марж.витрати;

не підходить до всіх типів ринків;передбачає тільки 1 мету фірми-максимізацію прибутку.

Ціноутворенн(Ц) на основі витрат має 2 форми: 1) Ц за принципом «витрати +» 2)ц.за принципом вартості часу та матеріалів

Ц за принципом «витрати +» - метод Ц.,за якого ціну визначають на підставі с\в продукції шляхом додавання до неї певної частки прибутку(націнки). Ціна= витрати+націнка

ц .за принципом вартості часу та матеріалів широко застосов. У ремонтних цехах,друкарнях,фірмах,що надають професійні послуги. При цьому методі ціна +варт.часу + матер.витр.

Бюджетування – це процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів. Бюджет підприємства – це план його майбутньої діяльності, виражений системою кількісних і вартісних показників. Бюджетний період – це термін, для якого підготовлено і протягом якого використовується бюджет (як правило, це господарський рік, в межах якого можуть бути виділені і проміжні періоди – місяць, квартал тощо).

Метою бюджетування є: 1) здійснення періодичного план-ня; 2) забезпечення координації, коопе-рації і комунікації в діяльності окремих підрозділів; 3) змусити мене-джерів кількісно обґрунтовувати їх плани; 4) забезпечення осмислення витрат, пов'язаних з дія-тю під-ва; 5) створення бази для оцінки та контролю виконання; 6) мотивація робітників за допомогою орієнтації на досягнення мети організації; 7) забезпечення виконання вимог законів та контрактів.

Бюджетування здійснюється в двох напрямах: 1) Функціональні бюджети (бюджети підрозділів п-ства) для якого може бути скла-дений окремий бюджет та здій-снений контроль його виконання, це і є бюджетним центром. Він в свою чергу визначає:-операційний,-фінансовий бюджети. Сукупна інф-я наведена в опер-му і фін-му бюжетах формує зведений бюджет. 2) Розробка стандартів (норм) витрат на виробництво окремих виробів (або послуг).

Послідовність розробки бюджетів. Процес бюджетування має такі основні стадії:

1. Доведення осн. напрямів політики компанії до відома осіб, які відповідають за підготовку бюджетів. 2. Визначення обмежуючих чин-ників. 3. Підготовка бюджету про-даж. 4. Попереднє складання бюджетів 5. Обговорення бюджетів з керівництвом 6. Координація та аналіз обговорених бюджетів 7. Затвердження бюджетів.

Відправною точкою для бюджетування є бюджет продажу. Бюджет продажу - це операційний бюджет, який містить інф-ю про заплано-ваний обсяг продаж, ціну та очіку-ваний доходід від реалізації кожного виду прод-ї (товарів, послуг).

Види бюджетів. Бюджет - це план майбутніх операцій, виражений в кількісних (переважно в грошових) вимірниках. Бюджетний період -період, для якого викор-ся бюджет (рік, кварартал, місяць).

Зведений бюджет -це сукупність бюджетів, узагальнюючих майбутні операції всіх підрозділів підприємства. Він поділяється на операційні та фінансові бюджети. Операційні бюджети — це сукупність бюдже-тів витрат і доходів,вони у свою чергу діляться на: бюджет продаж; запасів; прямих матеріальних вит-рат; прямих витрат на оплату праці; виробничих накладних витрат; собівартості готової прод-ї; собівартості реал-ної прод-ї; вит-рат на збут; витрат на упр-ня; бюджетний звіт про прибуток. Фінансові бюджети – сукупність бюджетів, що відображають запланований рух коштів та очікуваний фінансовий стан підприємства.

Види фін. бюджетів: бюджет капітальних вкладень; грош. коштів;бюджетний баланс.

Гнучкий бюджет –це бюджет,складений на підставі бедж.витрат та доходів для фактичного обсягу діяльності або для декількох релевантних рівнів передбаченої діяльності. Гнучкий бюджет продаж,підготовлений на стадії планування-це бюджет складений для декількох можливих обсягів діяльності у межах релеватного діапазону.

Гнучкий бюджет продаж розраховується залежно від ціни: Бюдж ціна за одиницю * фактичний обсяг продаж або фактична ціна за одиницю* фактичний обсяг продаж.

Жорсткий бюджет використовується за умови,що витрати,які здійснені протягом бюдж. Періоду не мають яскраво вираженої залежності від змін обсягу виробництва.

28.Особливості прирістного бюджетування та бюджетування "з нуля".

Існують такі підходи до складання бюджетів: 1) бюджетування через прирощення; 2) бюджетування «від нуля».

Прирістне бюджетування — це складання бюджетів на основі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді. За такого підходу фактичні показники попереднього періоду корегуються з урахуванням цінової і податкової державної політики та інших чинників. Перевага такого методу полягає в його простоті, оскільки він не потребує значних затрат на розрахунки. Завдяки цьому приріст-не бюджетування набуло поширення на практиці. Але цей метод має важливий недолік — у процесі бюджетування не аналізується ефективність затрат, а досягнуті результати автоматично переносяться на наступний період. В некомерційних організаціях такий підхід може призвести до того, що бюджетним центрам, які мають перевищення бюджету, можуть в наступному періоді надати додаткові ресурси, а підрозділам, які забезпечують економію коштів, навпаки, скоротять асигнування.

Бюджетування "з нуля" — це метод бюджетування, за якого менеджери кожного разу повинні обґрунтовувати заплановані затрати так, ніби ця діяльність здійснюється вперше. Бюджетування "з нуля" потребує від кожного бюджетного центру детального аналізу діяльності для виявлення неефективних операцій і вибору найвигідніших напрямів використання ресурсів. На відміну від прирістного бюдже-тування цей метод дає можливість виявити проблеми і вирішувати їх на стадії планування. Одночасно бюджетування "з нуля" — дорожчий порівняно з першим методом підхід, оскільки потребує значних затрат часу і коштів.Таке бюджетування вимагає більше часу і зусиль,тобто є більш дорогим підходом,так як потребує значних затрат часу та коштів, але воно допомагає виявити проблеми і розв’язати їх на стадії планування. Воно базується на технічних нормах і нормативах, особливостях технології, кваліфікації працівників, нормуванні витрат праці тощо.

Розроблена система бюджетів повинна бути гнучкою, звідси й поняття "гнучке бюджетування", тобто пристосована до внесення коректив у разі зміни ринкової ситуації. Гнучкість бюджетування насамперед забезпечується створенням резервів (у фінансових бюджетах — це фінансовий резерв, наприклад, мінімальний незнижуваний резерв готівки, який враховується при складанні бюджету руху грошових коштів), а також відповідною організацією процесу бюджету-вання, яка дає змогу змінювати затверджені плани (наприклад, коли бюджети розроблені на рік з поділом на квартали і місяці, то із закінченням кожного місяця бюджети на наступний місяць переглядаються з урахуванням зміни зовнішніх умов).

Бюджетування — завдання не тільки фінансово-економічного підрозділу, а й служб виробництва (обсяги виробництва, затрати на виробництво), постачання (обсяги закупівель/запасів, потреба в коштах на закупівлі, графік платежів), збуту (обсяги продажу, надходження коштів від реалізації продукції), технічного розвитку (обсяги капіталовкладень, виробнича потужність, якість продукції, розмір інвестицій).

Отже, у процесі бюджетування беруть участь усі підрозділи підприємства. Для узгодження їх дій створюється бюджетний комітет, до функцій якого належать методична допомога бюджетним центрам, організація і координація дій виконавців, узгодження функціональних бюджетів і включення їх у зведений бюджет, затвердження бюджетів, контроль за виконанням, аналіз і організація коригування в разі необхідності.

Дата добавления: 2015-05-26