Визначається співвідношення к-ті виробів, план по яких виконано та заг. к-ті видів продукції. Цей показник пов»язаний з номенклатуроюпрод-ї, тому наз. коеф. Номенклатурності

К_ном = к-ть видів, по яких план виконано(4-та колонка табл..) / к-ть видів прод-ї, по яких план невиконано. Висновок: якщо Кном = 0,5, то план з ви-ва виконано по половині номенклатури прод-ї.

В процесі аналізу структурних зрушень вирішують такі завдання: 1) встановлюють як змінюється структура (в позитивний чи негативний бік);

2)визначають вплив зміни структури продукції на обсяг виробництва та інші показники.

Існують такі основні способи визначення впливу зміни структури продукції на обсяг виробництва: 1) спосіб прямого розрахунку; 2) спосіб середньої ціни. За першим способом вплив зміни структури на обсяг продукції визначається як різниця між фактичним обсягом за умови фактичної структури та фактичним обсягом при плановій структурі продукції. Другий спосіб передбачає визначення зміни обсягу продукції внаслідок зміни структури множення відхилення фактичної середньої ціни одиниці продукції певної групи виробів від базової на фактичну кількість виробів в даній групі.

До основних причин асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції відносяться такі: кон’єктура ринку, зміна попиту на окремі вироби, стан матеріально-технічного постачання, недоліки в організації виробництва та управління тощо.

22.Аналіз якості продукції

Використовують такі загальні об’єктивні показники якості: 1) сортність (легка, харчова, хімічна промисловість, інші га­лузі); 2) марочність (харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів); 3) вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги); 4) строк служби (ресурс) і надійність; 5) призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність, теплотворність палива…).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції: 1) гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб; 2)наявність рекламацій, їх кількість і вартість; 3) відсоток браку; 4)зниження сортності продукції за межами підприємства; 5) відсоток повернення продукції на виправлення дефектів; 6) відповідність моді; 7)наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість перед­бачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 5.3. Таблиця 5.3

Дата добавления: 2015-05-26