Аналіз продуктивності праці

Аналіз впливу факторів на зміну фонду робочого часу

Зміна ФРЧ за рахунок факторів:	Формула	Розрахунок	Значення
- середньорічної чисельності робітників	D ФРЧ ЧР = D ЧР · КД^0· ТРД^0	4 · 225 · 7,8	+7020
- середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік	D ФРЧКД = ЧР^1 · DКД · ТРД^0	164 · (-10) · 7,8	-12792
- середньої тривалості робочого дня	D ФРЧ ТРД = ЧР^1 · КД^1 · D ТРД	164 · 215 · (-0,3)	-10578
Перевірка: D ФРЧ = ФРЧ ^1- ФРЧ^0= D ФРЧ ЧР + D ФРЧКД + D ФРЧ ТРД	-16350

Як видно з розрахунків підприємство використовує наявні трудові ресурси недостатньо повно. В середньому одним робітником відпрацьовано 215 днів, замість 225, внаслідок чого цілоденні втрати робочого часу на одного робітника зросли на 10 днів, а на всіх – 1640 днів або 12792 годин (1640 · 7,8).

Істотними є і внутрішньо змінні втрати робочого часу: за один день вони становили 0,3 години, а за всі відпрацьовані дні усіма працівниками – 10578 год. (164 · 215 · 0,3). Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу зіставляють дані фактичного і планового балансу робочого часу. Вони можуть бути зумовлені об'єктивними і суб'єктивними обставинами, непередбаченими планом: додатковими відпусками з дозволу адміністрації, захворюваннями робітників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність устаткування, машин, механізмів, через те, що немає роботи, сировини, матеріалів, електроенергії, палива і т. д. Втрати роб часу можуть бути викликані різними суб»єктивними та об»єктивними обставинами. Втрати викликані суб»активними факторами(додаткові відпустки з дозволу адмін.-ї, прогули, простої) можна вважати невикористаними резервами зб. ФРЧ

Загальні втрати робочого часу становлять: 23370 годин (12792 +10578) або 8,8% (23370 / 264450).

Для виявлення причин цілоденних та внутрішньо змінних втрат робочого часу співставляють дані фактичного та планового балансу робочого часу.

Недопущення втрат робочого часу рівнозначно вивільненню праці 13 робітників (23370 / 1755).

Скорочення втрат робочого часу з вини працівників та підприємства є резервом зростання виробництва продукції, що не потребує додаткових інвестицій. Щоб його підрахувати, необхідно втрати робочого часу помножити на базисний середньогодинний виробіток продукції (284,9 грн.): 23370 · 284,9 = 6,7 млн. грн.

Показники продуктивності праці характеризують якісний бік використання робочої сили на підприємстві. Більше того, продуктивність праці прийнято за один із найважливіших узагальнюючих показників діяльності кожного підприємства. Це зумовлює необхідність дуже ретельного вивчення цього показника під час будь-якого аналізу. Продуктивність праці визначається двома показниками: кількістю продукції, випущеної за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на виготовлення одного виробу. Останній показник називають трудомісткістю продукції.

Продуктивність праці визначають як у натуральному, так і в грошовому вимірах. Натуральні вимірники використовують там, де виробляють один вид продукції або декілька дуже схожих виробів. Грошовий вимірник має універсальніший характер і може бути використаний на будь-якому підприємстві, в галузі тощо. Для оцінки рівня інтенсивності викор. Персоналу застос-ся сис-а узагальнюючих часткових та допоміжних показників прод-ті праці.

Узагальнюючі показники: 1) середньорічний(обсяг випуску прод-ї/ССЧр). 2) середньоденний(середньорічний/відпрацьовано 1-м робітником днів). 3)середнього денний виробіток прод-ї 1-м робітником(середньоденний/ТРД).

А також середньорічний виробіток прод-ї 1-м робітником у вартісному виразі.

Часткові: 1)ви-ти часу на ви-во 1-ці прод-ї певного виду; 2) випуск прод-ї певного виду в натуральному виразі за 1 люд/день або люд/год.

Допоміжні: 1) ви-ти часу на виконання 1-ці певного виду робіт або 2) обсяг виконаних робіт за 1-цю часу.

Найб. узагальнюючим з них є середньорічний виробіток прод-ї, одним працівником – прод-ть праці. Його величина залежить не тільки виробітку робітників, а й від їх питомої ваги в заг.чисельності персоналу, від к-ті відпрацьованих ними днів та тривалості роб дня.

Аналіз починають з оцінювання виконання плану з виробітку одного працівника в грошовому вимірі. Потім порівнюють показник звітного періоду (рік, квартал, місяць) з показниками за минулий період, з показниками споріднених підприємств. Від цього загального показника продуктивності праці слід перейти до більш деталізованих показників, таких як виробіток 1-го робітника, виробіток 1го основного робітника.

На наступному етапі проводять аналіз основних факторів, що впливали на загальний показник продуктивності праці. Вирішальним фактором при цьому є виробіток одного робітника, який, у свою чергу, залежить від факторів використання робочого часу і середньогодинного виробітку одного робітника. Останній показник формують насамперед фактори технічної озброєності праці, технології, кваліфікації робітників, інтенсивності праці та ін. Закінчують аналіз підрахунком резервів зростання продуктивності праці та опрацюванням заходів з їх реалізації.

ПП = ПВ_р * КД * ТРД *ГВ, (пит.. вага робітників в заг.чисельності персоналу*к-ть днів, відпрацьованих 1-м робітником в середньому за 1 рік* тривалість роб.дня*середнього динний виробіток робітника).

Факторний аналіз.

▲ППпв_р = ▲ПВр*КД⁰*ТРД⁰*ГВр⁰

▲ППкд = ПВр¹*▲ КД* ТРД⁰*ГВр⁰

▲ППтрд = ПВр¹*КД¹*▲ТРД* ГВр⁰

▲ППгв_р = ПВр¹* КД¹*ТРД¹▲ГВр. Перевірка: сума всіх розрахованих значень.

Особливо ретельно аналіз-ся зміна середнього денного виробітку, так як він зумовлює середньоденний та середнього динний. Величина цього показника залежить від багатьох факторів: кваліфікації робітників, їх трудового стажу, віку, організації праці, її мотивування, техніки та технології ви-ва. Вплив перерахованих факторів на рівень середньогодинного виробітку визначається за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Коефіцієнти рівняння множинної регресії покажуть на скільки гривень зміниться середньогодинний виробіток при зміні кожного факторного показника на одиницю в абсолютному виразі.

Аналогічно аналізують вплив факторів на зміну середньорічного виробітку робітника, яка залежить від кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік (КД), середньої тривалості робочого дня (ТРД) та середньогодинного виробітку (ГВР). РВР = КД • ТРД • ГВР

Дата добавления: 2015-05-26