Аналіз показників матеріаломісткості та матеріаловіддачі

Показники	Минулий рік	Звітний рік	Абсолютне відхилення (±)
Обсяг випуску продукції (ОВП), тис. грн			+8300
Матеріальні витрати на виробництво продукції, тис. грн., в т.ч.: - сировина і матеріали (С); - паливо (П); - енергія (Е).	19200; 4800; 4168	21903; 5110; 4733	+3578 +2703; +310; +565
Матеріаломісткість продукції (Мм), коп., в т.ч.: - сировиномісткість; - паливомісткість; - енергомістксть.	29,3 20,0; 5,0; 4,34	30,44 21,0; 4,9; 4,54	+1,1 +1,0; -0,1; +0,2
Матеріаловіддача, грн.	3,409	3,254	-0,155

Факторний аналіз матеріаломісткості (М_м) продукції можна провести методом ланцюгових підстановок за моделлю: М_м = (С+П+Е) / ОВП

Розрахунок впливу факторів на зміну матеріаломісткості методом ланцюгових підстановок

№ під-становки	Фактори	Результативний показник	Вплив факторів
С	П	Е	ОВП	Мм
Базис	19200	4800	4168	96000	29,34	-
1-ша підстановка	21903	4800	4168	96000	32,16	∆ Мм^С = 32,16– 29,34= +2,82
2-га підстановка	21903	5110	4168	96000	32,48	∆ Мм ^П = 32,48– 32,16= +0,32
3-тя підстановка	21903	5110	4733	96000	33,07	∆ Мм ^Е = 33,07– 32,48 =+0,59
Звіт	21903	5110	4733	104300	30,44	∆ Мм ^ОВП = 30,44 – 33,07 = -2,63
Перевірка: ∆ Мм = Мм^1- Мм^0= ∆ Мм^С+ ∆ Мм ^П + ∆ Мм ^Е + ∆ Мм ^ОВП	+1,10

Оборотність виробничих запасів характеризується рядом взаємозалежних показників: тривалістю одного обороту в днях, кількістю оборотів за певний період(коефіцієнт оборотності), сумою зайнятих на підприємстві оборотних активів на одиницю продукції (коефіцієнт завантаження).

Тривалість одного обороту оборотних активів обчислюється за формулою Тоб= Фоб* Д/ ЧД, де Фоб – середньорічна вартість виробничих запасів; Д – число днів в аналізованому періоді (при аналітичних розрахунках прийнято вважати, що тривалість року – 360, кварталу – 90 і місяця – 30 днів. ЧД – розмір чистого доходу (виторгу) від реалізованої продукції (ф.2, ряд. 035).

Зменшення тривалості одного обороту свідчить про поліпшення використання запасів. Кількість оборотів за певний період, або коефіцієнт оборотності оборотних активів, обчислюється за формулою Коб = ЧД / Фоб

Чим вище за даних умов коефіцієнт оборотності, тим краще використовуються виробничі запаси. Коефіцієнт завантаження запасів в обороті, зворотний коефіцієнту оборотності, визначається за формулою Кз = Фоб / ЧД.

Прискорення оборотності оборотних активів має велике народногосподарське значення. При прискоренні оборотності оборотних активів із запасів підприємства вивільняються величезні суми активів, які можна додатково направляти на фінансування розширення виробництва.

30. Аналіз операційних витрат підприємства.

Витрати операційної діяльності є основним видом витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), у складі яких виділяють: 1) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); 2)адміністративні витрати; 3) витрати на збут; 4)інші операційні витрати

При аналізі виконання кошторису витрат операційної діяльності необхідно дати оцінку дотримання обсягу витрат за економічними елементами та структурних змін в складі загально­го кошторису. При факторному аналізі відхилень за кошторисом слід виходити із адитивної моделі його функціональ­ного зв'язку:

КВ= МВ + ВОП +СВ+АМ + ІВ, де КВ - сума кошторисних витрат операційної діяльності підп­риємства; МВ - матеріальні витрати; ВОП - витрати на оплату праці; СВ – витрати на соціальне страхування; АМ - амортизаційні відрахування; ІВ - інші витрати.

Синтетичним показником оптимізації вит­рат операційної діяльності є зміна граничного рівня витрат, який визначається відношенням витрат до доходу операційної діяль­ності. Загальне відхилення граничного рівня витрат (∆ГЗ) проти базового буде визначатися:

∆ГЗ = (З¹ / Д¹ ) – (З⁰ / Д⁰); де 3° і 3' - базовий і звітний рівні витрат операційної діяль­ності; Д° і Д ^’ - базовий і звітний рівні доходу операційної діяльності.

На зміну граничного рівня витрат впливають фактори: • зміна структури продукції (робіт, послуг); • зміна собівартості окремих виробів; • зміна цін на продукцію.

Для проведення факторного аналізу граничного рівня вит­рат використовують наступну методику:

1. Визначають загальне відхилення граничного рівня витрат:

∆ГЗ = - ;

де К_і - кількість одиниць продукції (робіт, послуг) і-го виду; С_і - собівартість продукції (робіт, послуг) і-го виду; Ці - ціна продукції (робіт, послуг) і-го виду.

2. Щоб розрахувати вплив структурних зрушень треба виз­начити граничний рівень витрат за фактичним обсягом продукції при базовому рівні її собівартості та цін, після чого цей рівень порівняти з базовим:

∆ГЗ_стр = - ;

3. Щоб розрахувати вплив собівартості окремих виробів не­обхідно розрахувати граничний рівень витрат за фактич­ним обсягом та собівартістю продукції при базових цінах і цей рівень порівняти базовим:

∆ГЗ_св = - ;

4. Щоб розрахувати вплив цін на зміну гра­ничного рівня витрат необхідно фактичний рівень гра­ничних витрат порівняти з рівнем витрат, розрахованим за фактичним обсягом і собівартістю про­дукції при її базових цінах:

∆ГЗ_ц = - ;

Сумарний вплив факторів буде визначатися: ∆ ГЗ = ∆ГЗ_стр + ∆ГЗ_св- ∆ГЗ_ц.

Дата добавления: 2015-05-26