Навчання учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки

Вивільнення енергії

Дисиміляція

Обмін речовин і енергії

Асиміляція

Поглинання енергії

↓

↑

↓ ↓ ↓ ↓ ↓

Неперетравлені рештки,

диоксид карбону,амоніак,вода

Рис. 1. Схема «Обмін речовин та енергії»

Пізнання учнями причинно-наслідкових взаємозв’язків і закономірностей

об ’єктивного світу та вміння давати причинне пояснення явищам, що спостерігаються- це так зване причинне мислення.

Для того, щоб учні вміли встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, слід навчити їх перше володіти системою знань про явища, які називають причиною або наслідком, про їх з в’язки, умови, в яких вони відбуваються.

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків включає наступні дії:

1) Ознайомлення із завданням;

2) Розгляд об’єкту, виділення в ньому окремих елементів, порівняння їх;

3) Встановлення причин даного явища: а) висування низки факторів, з яких один або декілька могли викликати дане явище; б)вичленити ті істотні елементи, які вказують на певну причину; в) уточнення причин і висновок.

Помилковість у судженнях учнів буває тоді, коли вони замість причинного зв’язку встановлюють цільовий, тобто, замість питання «чому?», відповідають на питання «для чого?».

Приклади:

1.Що може бути причиною мутацій?

2. В популяції звичайної полівки в однієї особини з’явилася біла пляма на голові.Що може бути причиною її появи?

3. Чому землерийки мають цілодобову активність?

4. Під час засухи в популяції звичайної полівки зменшилася частка молодих звірків. Поясніть це явище.

5. В деякі роки спостерігаються масові (численні за кількістю) міграції гризунів. Чому це відбувається?

6. Чим пояснити, що орган, трансплантований людині від тварини, не приживається?.

7. Чому тривале дихання чадним газом призводить до смерті? (Тому що СО як і KCN (ціанід калію) є інгібіторами клітинного дихання, блокують відновлення оксигену на стадії аеробного дихання).

Розвитку мислення учнів сприяють такі прийоми, як:логіка побудови уроку, постановка проблеми та її вирішення, постановка питань на порівняння, роздуми, зв'язок нових знань з старими, докази, умовиводи.

До формування в учнів інтелектуальних умінь спонукає систематична потреба в їх використанні у процесі пізнання предметів, явищ.

Старшокласники переходять до вищих рівнів абстрактного мислення, здатні усвідомлено оволодівати логічними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, конкретизацією, узагаль­ненням). У них формуються та­кі індивідуальні особливості мислення, як: глибина, гнучкість, широта, усвідомленість, самостійність, чутливість до допомоги, критичність, активність, економність.

Навчальна робота з біології створює сприятливі умови для переходу учнів до вищих рівнів абстрагуючого й узагальнюючого мислення. Старшокласники більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями. Наукові поняття стають для них не тільки предметом вивчення, а й інстру­ментом пізнання, аналізу й синтезу явищ об'єктивної дійсності в їх закономірних зв'язках і відношеннях.

Характерним для інтелекту старшокласника є розвиток творчих здібностей, це виявляється в інтелектуальній ініціативі та створенні чогось нового. Конкретні особистісні якості творчих юнаків різноманітні, тому що залежать як від основної сфери діяльності людини, так і від виховання. Важливо своєчасно з'ясувати сферу творчої спрямованості старшокласника та стимулювати її розвиток у бажаному напрямку.

Розумовий розвиток старшокласників заключається не стільки у зміні окремих властивостей інтелекту, скільки у формуванні індивідуального стилю розумової діяльності. Розвиток мислення можна стимулювати груповими видами інтелектуальної діяльності. Було відмічено, що колективна діяльність по розв'язанню задач сприяє посиленню пізнавальних функцій людини.

У процесі навчання біології необхідно використовувати різні методи навчання, які будуть стимулювати розвиток мислення та творчості учнів: лекції, розповіді, доповіді, пояснення, де учні вчаться слухати і конспектувати; зустрічі з цікавими людьми, екскурсії, самостійні роботи, показ експериментів; проведення нетрадиційних уроків: ділових ігор, уроків-подорожей, уроків-досліджень, уроків-дискусій, що сприяють розвитку мислення; позаурочні заходи: екскурсії, експедиції, залучення учнів до написання наукових робіт.

Велика різноманітність методів навчання вимагає від вчителя біології використовувати їх таким чином, щоб вони сприяли ускладненню і розвитку пізнавальної діяльності і мислення старшокласників. Використання методів в пошуковому або дослідницькому планах зумовлює творчий характер пізнавальної діяльності школярів, веде до підвищення рівня їх самостійності. Для цього слід забезпечити навчальну діяльність школярів з різноманітними джерелами знань, яка буде протікати за завданнями вчителя з різним ступенем самостійності учня і спрямована на розв'язання конкретних навчально-виховних задач.

Слід систематично контролювати ступінь сформованості інтелектуальних умінь як показника розвитку мислення учнів, користуючись такими критеріями: - правильність, повнота, послідовність, усвідомленість виконання мислительних операцій; вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв’язувати проблеми.

За цими критеріями визначили чотири рівні сформованості інтелектуальних умінь:

І. (початковий) – учні виконують мислительні операції фрагментарно, непослідовно, неусвідомлено, не можуть робити висновки;

ІІ. (середній) – учні виконують операції мислення неусвідомлено, шаблонно, не досить повно; розв’язують завдання репродуктивного характеру;

Ш. (достатній) – учні виконують операції мислення в раціональній послідовності, правильно, повно; за допомогою вчителя встановлюють причинно – наслідкові зв’язки та обґрунтовують висунені гіпотези; розв’язують завдання реконструктивного характеру;

IV. (високий) – учні самостійно встановлюють причинно – наслідкові зв’язки, висувають та обґрунтовують гіпотези; розв’язують проблемні, творчі завдання.

Особливе значення має розумове виховання для формування наукового світогляду як цілісної системи біологічних понять, поглядів і переконань щодо ставлення людини до навколишньої дійсності та самої себе.

Питання для самоперевірки:

1. Суть розумового виховання учнів

2. Види мислення у процесі онтогенезу людини

3. Які характеристики творчого мислення?

4. Значення розвитку мислення учня в процесі його пізнавальної діяльності

5. Як навчити учнів прийомам аналізу –синтезу?

6. Як навчити учнів прийомам порівняння, узагальнення?

7. Як сформувати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв‘ язки?

8. Яких умов слід дотримуватися у процесі формування в учнів інтелектуальних умінь?

9. Які критерії рівнів сформованості інтелектуальних умінь?

10. Як виховання пов‘язане зі змістом шкільного курсу біології? (наведіть приклади)

Рекомендована література:

1. Волкова Н.П. Педагогіка:Пос. для студ. вищ. навч. закл. –К.:»Академія»,2001

2. Загальна методика навчання біології /Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів/ за ред І.В.Мороза.- К.:»Либідь», 2006

3. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии. – М: Просвещение, 1985

4. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить / Книга для учащихся.-М.: Просвещение, 1990

Дата добавления: 2015-05-26