Заперечення заперечення

Формування наукового світогляду, біологічної картини світу в процесі навчання біології здійснюється на основі засвоєння учнями системи біологічних знань, ознайомлення з методами пізнання природи та взаємозвязком між розвитком методів і теоретичних узагальнень біологічної науки.

Наукового світогляду учнів

Формування наукового світогляду учнів

Світогляд ні в якому разі не повинен бути нав’язаний

учневі, а повинен витікати як природний висновок із всього курсу

О.Я.Герд

Науковий світогляд як система біологічних знань;

змістові лінії біологічної освіти; умови формування

1. Науковий світогляд - це цілісна система знань, поглядів і переконань людини про навколишній світ та осмислення ролі в ньому самої себе.

Формування наукового світогляду – постійний, систематичний, складний процес, який відбувається впродовж життя людини. Важливу роль в цьому відіграє розумове виховання учнів.

Науковий світогляд - це система світоглядних понять про: матеріальність процесів живого організму; первинність матерії і вторинність свідомості; об’єктивне існування різних форм живої матерії; можливість і невичерпність пізнання живого; історичну обмеженість пізнання на даному етапі; практику як джерело пізнання і критерій істини; зв’язок і взаємозалежність в живій природі; взаємозв’язок живої і неживої природи; причинно – наслідкові зв’язки; форми руху матерії; життя як біологічну форму руху матерії; рух та розвиток як загальну властивість живої природи; відносність спокою; єдність і боротьбу протилежностей як джерело і внутрішню природу руху і розвитку; кількісні та якісні зміни в русі та розвитку; розвиток як заперечення заперечення; розвиток живої природи в просторі та часі.

Важлива і беззаперечна світоглядна роль біології в формуванні біологічної складової наукової картини світу. Що собою являє наукова картина світу? - це розуміння матеріальної суті живого, діалектичної єдності, різноманітності, еволюції біологічних систем.

Таким чином, логіка формування наукового світогляду учнів базується на системі ієрархічних біологічних знань учнів:

Основні (поняття основ біологічних наук) біологічні поняття →загальнобіологічні поняття → змістові лінії шкільної біології→біологічна картина світу→науковий світогляд

Слід відмітити, що окремі біологічні знання, не зведені в систему теоретичних знань, переконань, не зможуть створити цілісне уявлення про навколишній світ. В цьому плані велика узагальнююча, світоглядна спрямованість курсу «Загальна біологія», вивчення якого формує в свідомості учнів біологічну картину світу. Зміст цього курсу сприяє формуванню в учнів світоглядних знань, під час його вивчення необхідно ознайомити учнів з методологічними принципами пізнання живої природи – причинністю, системністю, історизмом, а також виявити загальні закономірності розвитку при вивченні всіх рівнів організації життя: будь – яка біологічна система проходить стадії виникнення, прогресивного розвитку, регресивного розвитку, розпаду та загибелі.

Суть біологічної картини світу (БКС):

Ø Жива і нежива природа має єдину матеріальну основу –хімічні елементи. Внаслідок взаємодії хімічних елементів за певних умов виникла найвища форма існування матерії- життя. Однією з найбільш поширених гіпотез виникнення життя на Землі є гіпотеза абіогенного синтезу, згідно якої першоосновою життя є комплекс нуклеїнової кислоти (РНК) і білка.

Ø Між живою і неживою природою існує постійний взаємозв’язок у вигляді обміну речовин і енергії.

Ø Біологічна еволюція привела до утворення організмів, кожен з яких має свою програму розвитку і життєдіяльності, записану у вигляді певної сукупності генів – генотипі, яка реалізується в фенотипі (сукупність характерних ознак будови, фізіологічних проявів, поведінки), завдяки якому (фенотипу) організм пристосовується до умов зовнішнього середовища.

Ø Випадкові зміни генетичних програм, виражені у фенотипі, зазнають природного добору; зміни, корисні для організму, можуть закріплюватися спадково.

Ø Унаслідок природного добору з’явилися численні представники чотирьох царств живої природи: Дроб’янки, Рослини, Гриби, Тварини.

Ø Сучасна система органічного світу є результатом його еволюції.

Ø Жива природа має рівневу організацію із складною підпорядкованістю цих рівнів: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний.

Ø Всі біологічні системи є цілісними, відкрито - незрівноваженими, самооновлюваними, саморегульованими, саморозвиваючими, самовідтворюючими, активними. Втрата системою хоча б однієї з цих властивостей спричинює її руйнування.

Ø Людина з’явилася на певномуетапі біологічної еволюції в ході антропогенезу, відрізняється від інших живих істот здатністю до мислення, творчості, уяви, які розвинулися в людини під впливом колективної праці й спілкування за допомогою мови. Ці зміни відбулися в умовах переходу предків людини від біологічних форм існування до соціальних.

Ø Поява людини зумовила перетворення біосфери в ноосферу, сферу розумної діяльності людини.

Ø Однією з найважливіших умов перетворення біосфери в ноосферу є біологічна грамотність усього людства, гармонійне співіснування природи й людини.

Структура біологічної картини світу включає три блоки:

1. Вихідні філософські ідеї та поняття: матерія, рух, взаємозв’язок, простір, самоорганізація систем.

2. Теоретичні біологічні узагальнення:теорії та концепції: концепція біосфери і ноосфери; клітинна теорія; хромосомна теорія спадковості; еволюційна теорія (СТЕ- синтетична теорія еволюції); концепція структурних рівнів живого.

3. Принципи, що відображають зв’язки між теоретичними біологічними узагальненнями.

У процесі формування біологічної картини світу завдання вчителя – розкрити і показати учням:

Протиріччя (єдність і боротьба), які обумовлюють розвиток тих чи інших явищ і систем. Наприклад, спадковість і мінливість - протилежні сторони єдиної властивості - спадкування ознак, спадковість виступає як фактор, який закріплює постійність видових ознак, що забезпечує стабільність видів. Але стійка передача ознак без змін заважала б прогресу, удосконаленню живих форм, приводила б до загибелі видів в нових умовах. А мінливість - це джерело нових ознак. Єдність спадковості і мінливості проявляється, зображається в категорії спадкової мінливості.

Суперечний характер внутрівидових відносин, які направлені, з одного боку на підтримання цілісності і саморегуляції, самовідтворення виду як надорганізмової системи, а з другого боку створюють передумови для дивергенції, утворення нових видів.

Обмін речовин і енергії складається з двох протилежних процесів: пластичного і енергетичного обмінів.

Процеси колообігу речовин, елементів в біосфері - це процеси створення та руйнування органічних речовин.

Таким чином; єдність та боротьба протилежностей - рушійна сила розвитку.

Перехід кількісних змін в якісні:

Наприклад, різноманітність ознак мінливості, розселення, збільшення чисельності виду сприяють появі нової якості виду.

Утворення білків - складних полімерів (біополімерів) - яскравий приклад. Первинна структура - амінокислоти в ланцюгу; вторинна - спіраль, третинна - клубок, четвертинна - групи клубків (гемоглобін), функції білків проявляються на стадії третинного рівня.

Вивчення ембріогенезу показує, що збільшення кількості бластомерів веде до їх спеціалізації.

Біогенетичний закон: онтогенез е коротке повторення філогенезу. Кожна послідуюча стадія розвитку є заперечення попередньої. Кожний ароморфоз, який веде до утворення нових таксонів є запереченням сталого таксону, із збереженням в новому найважливіших рис поперед

Дата добавления: 2015-05-26