Система і структура освіти

Стан та розвиток освіти

У сучасних умовах освіта набуває особливого значення для нагро­мадження людиною професійних знань, навичок, мотивацій, для фор­мування духовності, розуміння та пізнання людиною свого існування. Значно підвищується роль знань, їх накопичення для виходу на новий рівень інформаційних технологій, докорінний вплив на соціальну при­роду людини.

Національна система освіти функціонує у чітко визначеному пра­вовому просторі, набула самобутнього характеру. Правові, організацій­ні та фінансові засади функціонування та розвитку освіти в Україні визначаються такими законами: «Про освіту» (1996 р.), «Про загаль­ну середню освіту» (1999 р.), «Про професійно-технічну освіту» (1998 р.), «Про дошкільну освіту» (2001 р.), «Про позашкільну освіту» (2000 p.).

Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науко­во-методичних і методичних установ, науково-виробничих підпри­ємств, державних і місцевих органів управління освітою та самовря­дування в галузі освіти.

Розділ 5 СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.

Встановлені такі освітні рівні:

• початкова загальна освіта;

• базова загальна середня освіта;

• повна загальна середня освіта;

• професійно-технічна освіта;

• базова вища освіта;

• повна вища освіта.

Встановлені також такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфіко­ваний робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

Дошкільна освіта і виховання здійснюються в сім'ї, дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім'єю і забезпечують фізичне, психічне, здоров'я дітей, їх всебічний розвиток, набуття життєвого досвіду, ви­роблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання.

Дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, ди­тячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові заклади та заклади комбіновано­го тинів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу тошо.

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеними суспільними, національно-культурними потре­бами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

Завданням загальної середньої освіти є:

• виховання громадянина України;

формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдару­вань, наукового світогляду;

виконання вимог державного стандарту загальної середньої осві­ти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття

Е. А. Зіиь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідо­мого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

• реалізація права учнів на вільне формування політичних і світог-лядових переконань;

• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цін­ностей;

• виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я ін­ших громадян, формування здорового способу життя, збереження фізичного та психічного здоров'я учнів.

До загальноосвітніх навчальних закладів належать:

• загальноосвітня школа — загальноосвітній навчальний заклад 1—III ступенів (І ступінь — початкова школа, II ступінь — основ­на школа, III ступінь — старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання);

• спеціалізована школа (школа-інтернат) — загальноосвітній нав­чальний заклад І—III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

• гімназія — загальноосвітній навчальний заклад 11—111 ступенів з пог­либленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

• ліцей — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філоло­гічно-філософського та культурно-естетичного профілів;

• загальноосвітня школа-інтернат — загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

• спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) — загально­освітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції Ф¹" зичного та розумового розвитку;

• загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) — загальноос­вітній навчальний заклад І—III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

• школа соціальної реабілітації — загальноосвітній навчальний за­клад для дітей, які потребують особливих умов виховання (ство­рюється окремо для хлопців і дівчат);

Розділ 5 СОЦІАЛЬНА СФЕРА

ф вечірня (змінна) школа — загальноосвітній навчальний заклад

П—III ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися

у школах з денною формою навчання.

До складу системи загальної середньої школи також входять такі інші навчальні заклади: позашкільні, міжшкільні та професій­но-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади 1-І! рівнів акредитації.

Позашкільна освіта та виховання є частиною структури осві­ти і спрямовується на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб.

До позашкільних закладів освіти належать: бібліотеки, палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та сту­дентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, оздоровчі та інші заклади.

Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття іромадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідго­товку, підвищення їх професійної кваліфікації. Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобува­ти повну загальну середню освіту.

До професійно-технічних навчальних закладів належать: про­фесійно-технічне училище відповідного профілю, професійне учили­ще соціальної реабілітації, вище професійне училище, професійний лі-Ц^еи, професійно-художнє училище, вище художнє професійно-техніч­не училище, училище-агрофірма, вище училище-агрофірма, училище ^авод, центр професійно-технічної освіти; центр підготовки і перепід­готовки робітничих кадрів тощо. Випускникові професійно-технічного Анального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, Рисвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої про­фесії відповідного розряду.

Професійно-технічні заклади можуть мати денні, вечірні відділен-' ^створювати і входити в різні комплекси, об'єднання.

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Вища освіта забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та прак­тичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.

Вища освіта здійснюється на базі повної загальної середньої ос­віти. До вищих навчальних закладів освіти (ВНЗ), що здійснюють під­готовку молодших спеціалістів, можуть прийматися особи, які мають базову середню освіту.

Підготовка фахівців у вищих закладах освіти може проводитись з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шля­хом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей — екстерном.

До вищих навчальних закладів належать технікуми, училища, ко­леджі, інститути, консерваторії, академії, університети тощо.

Відповідно до статуту вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:

I — технікуми, училища та інші прирівняні до них заклади;

II — коледжі та інші прирівняні до них заклади;

III і IV — університети, академії, інститути, консерваторії.
Виші навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за таки­
ми освітніми рівнями:

• неповна виша освіта — освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визна­чають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста;

• базова виша освіта — освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визна­чають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра;

• повна вища освіта — освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визна­чають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Розділ 5 СОЦІАЛЬНА СФЕРА

До освітньо-кваліфікаційних рівнів підготовки фахівців належить молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Молодший спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здій­снення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Підготовку молодших спеціалістів забезпечують технікуми, учи­лища, інші вищі навчальні заклади 1-го рівня акредитації.

Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти осо­би, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вишу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо уза­гальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що перед­бачені для первинних посад у певному виді, економічної діяльності.

Підготовку бакалаврів забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади II-IV рівнів акредитації.

Спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти осо­би, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконан­ня завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, Що передбачені для первинних посад у певному виді економічної Діяльності.

Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра чи спеціаліс-^та здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, необхід-^Н1 для виконання управлінських науково-дослідних та педагогічних Функцій. Це професіонал у виробничій та соціальній сферах, у сфері ^НаУки і освіти.

Підготовку спеціаліста, магістра забезпечують вища навчальні за­клади III і IV рівнів акредитації.

Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, клінічна орди-^Ра, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів) забезпечує

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на ос­нові раніше здобутої у закладі освіти і досвіду практичної роботи, пог­либлення професійних знань, умінь за спеціальністю, професією. До закладів післядипломної освіти належать:

• академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідго­товки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати;

• підрозділи вищих навчальних закладів (філіали, факультети, від­ділення та інші);

• професійно-технічні заклади освіти;

• відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

Для здійснення самоосвіти використовують народні університе­ти, лекіорії, бібліотеки, центри, клуби, телерадіонавчальні програми, які створюються державними органами, підприємствами, організація­ми тощо.

Дата добавления: 2015-05-26