Додаткова. 1 страница

Основна.

План

1. Нові парадигми в мистецтві. Авангард.

2. Основні напрямки авангарду.

А) експресіонізм;

Б) кубізм;

В) абстракціонізм;

Г) футуризм;

Д) сюрреалізм.

Теми рефератів

1. Тоталітарні режими і їх слід в житті суспільства та в мистецтві.

2. Масова культура і контркультура.

3. Головні тенденції художньо-естетичної свідомості кін. ХІХ – поч. ХХ ст

4. Авангард як феномен художньої культури.

5. Модерн та постмодерн.

Основні поняття: м одернізм, авангард, імпресіонізм, постімпресіонізм, експресіонізм, кубізм, абстракціонізм, футуризм, сюрреалізм, дадаїзм.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Як соціально-політична обстановка в суспільстві вплинула на розвиток мистецтва в кін. ХІХ – ХХ ст.

2. Які художні принципи відстоювали художники кубізму?

3. Що являє собою футуризм в мистецтва?

4. Поясність художньо-естетичний смисл мистецтва сюрреалізму.

5. Яку роль у розвитку сюрреалізму відіграли політичні події в Європі першої половини ХХ ст.?

6. Поясність художньо-естетичний смисл мистецтва експресіонізму.

7. В чому художньо-естетичний смисл мистецтва, створеного художниками абстракціонізму?

Література

1. Борев Ю. Эстетика: Учебник. – М., 2002.

2. Бычков В.В. Эстетика: Учебник. – М., 2002.

3. Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. – М., 2002.

4. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст.: Навч. посібник. – К., 1997.

5. Левчук Л. Естетика: Навч. посібник. – К., 2000.

1. Бердяев Н.А. Кризис искусства. – М., 1992.

2. Кандинский В.В. О духовном в искусстве. – М., 1992.

3. Андреев Л.А. Сюрреализм. – М., 1972.

4. Антонова О.А. Католицизм и искусство. – М., 1985.

5. Завадская Е.П. Загадка Сальвадора Дали. // Творчество. – 1989, №1.

6. Крючкова В.А. Социология искусства и модернизм. – М., 1979.

7. Искусство: художественная реальность и утопия. – К., 1992. – С.38-70, 181-204.

8. Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Навч. посібник. – К., 2002.

9. Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – СПб., 2000.

10. Морально-эстетические искания художников Запада // Идеология, мораль, искусство. – К., 1991.

11. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства. – М., 1991

7. Завдання для самостійної роботи.

1. Основоположні напрямки етичної думки в ХХ ст.

2. Проблема справедливості в сучасній історії.

3. Проблема свободи в етичних концепціях.

4. Етичні проблеми сучасного українського суспільства..

5. Становлення естетичних уявлень східних слов’ян.

6. Особливості трактування трагічного в художній культурі ХХ ст.

7. Мистецтво і мораль: історія проблеми і її сучасний стан.

8. Дитяча геніальність: історія проблеми.

9. Художньо-естетичні напрямки XVII – XVIII ст.

10. Російський та український авангард.

11. Охарактеризувати естетичні концепції головних напрямків розвитку літературного процесу: класицизму, романтизму, реалізму, натуралізму. Назвати літераторів, які започаткували або прославили ці напрямки.

12. Розкрити зміст естетичних концепцій основних архітектурних стилів: романському, готичному, бароко, рококо, класицизму, еклектизму, назвати найвідоміші їх пам’ятки.

13. Розкрити естетичні концепції основних напрямків модернізму в живопису: сюрреалізму, фовізму, кубізму, абстракціонізму, висвітлити творчість найвидатніших їх представників.

8. Індивідуальні навчально-дослідні завдання.

Підготувати анотації праць:

(Етика)

1. Аристотель. Никомахова этика // Аристотель: Соч. В 2 т. – М., 1983. – Т.4.

2. Гегель Г. Философия права. – М.: Мысль, 1990

3. Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Соч.: В 6 т. – М., 1966. – Т.5.

4. Роулз Д. Теория справедливости (Фрагмент из книги // Этическая мысль: Науч.-публицист. Чтения. – М.: Политиздат, 1990. - С.229 — 242

(Естетика)

1. Аристотель. Поетика. – К., 1967

2. Гадамер Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

3. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства. – М., 1991.

4. Франко І. Із секретів поетичної творчості. // Твори: В 20-ти тт. – К., Т.16,1950-1956.

9. Методичні вказівки для викладачів і студентів.

Семінарські заняття допомагають студентам глибше опанувати програму курсу «Етика та естетика», сприяють розвитку логічного мислення та наукового підходу до аналізу й оцінки етичних та естетичних явищ.

Плани семінарських занять складені з урахуванням сучасних підходів щодо розуміння структури етичного та естетичного знання.

До кожної теми студентам запропоновано вивчення необхідного мінімуму обов’язкової літератури (підручники‚ мультимедійні матеріали)‚ а також додаткові джерела, які подаються наприкінці розділу. Студентам також пропонуються теми рефератів і доповідей, що також поглиблює обізнаність студентів.

В якості проміжного контролю передбачено комп’ютерне або письмове тестування. Крім аудиторних занять, проводяться студентські наукові конференції, круглі столи тощо.

Важливою складовою навчального процесу є самостійна робота за дорученням викладача. Значна увага приділяється опануванню студентами сутності ключових понять і категорії.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідницька робота студентів проводиться з метою глибшого вивчення змісту окремих питань і тем навчального курсу, а також набуття практичних вмінь та навичок самостійного аналізу культурних процесів.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідницька робота студентів є однією з важливих форм навчального процесу. Виконання завдань самостійної та індивідуальної науково-дослідницької роботи створює можливість глибшого опанування студентами основних теоретичних положень, понять та категорій, що становлять основний зміст навчальної дисципліни, а також дозволяє студентам самостійно поглиблювати та відпрацьовувати володіння основними методами наукового дослідження, розвивати самостійне теоретичне правове мислення.

Наукова робота повинна мати чітку і логічну структуру: вступ обсягом 1-1,5 сторінки формату А4, основна частина обсягом 9-10 сторінок та висновки 1,5-2 сторінки. Загальний обсяг навчально-дослідної роботи не повинен перевищувати 23-24 сторінок формату А4, не враховуючи списку літератури.

Основна частина наукової роботи передбачає глибоке і всебічне розкриття сутності даної тематики, досліджуються і аналізуються основні проблеми та обґрунтовуються тенденції розвитку і шляхи їх вирішення. Матеріал викладається відповідно до затвердженого плану навчально-дослідної роботи. Кожен з розділів залежно від обсягу викладеного матеріалу може складатись із кількох параграфів.

У висновках підводяться підсумки дослідження, здійснюються теоретичні узагальнення. Зазвичай, увага акцентується на пропонованих шляхах вирішення основних проблем які пропонує автор..

Спеціальні джерела і відповідну літературу студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у працівників бібліотеки і викладачів кафедри.

Особливу увагу слід приділити підбору монографій, наукових статей та інших джерел.

Наукові джерела потрібно використовувати творчо. Пряме запозичення чужих думок без посилання на автора і просте переписування не дозволяється.

Список джерел, що використовувалися в навчально-дослідницькій роботі, повинен включати:

- наукові праці (монографії, брошури, статті тощо);

- статті в періодичних виданнях (журналах, газетах, збірниках);

- електронні ресурси Інтернету (дані з офіційних сайтів органів державної влади, міжнародних організацій тощо);

- інші джерела.

Всі джерела розміщують в алфавітному порядку згідно діючих стандартів бібліографічного опису.

Вибір теми наукової роботи проводиться індивідуально за узгодженням з викладачем, який здійснюватиме контроль за ходом виконання та результатами дослідження.

Результати індивідуальної навчально-дослідної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 10 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовому модулі.

Наукові праці, рівень виконання яких оцінений як незадовільний, підлягають доопрацюванню відповідно до зауважень викладача.

Результати самостійної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 5 балів, які додаються до рейтингу студента.

При висвітленні та засвоєнні пропонованих для вивчення студентами тем семінарських занять пропонується використати системний, порівняльний, узагальнюючий методи роботи над першоджерелами та навчально-науковою літературою. При цьому виділити основні аспекти проблем, що вивчаються. Доцільно використати мультимедійні матеріали, підготовлені викладачами кафедри з навчальної дисципліни «Етика та естетика».

При розкритті теми 1 «Предмет, структура і функції етики як науки» визначити предмет науки, етимологію термінів “етика” та “мораль”, задачі етики як філософської науки; дати визначення моралі як практично-оціночного способу відношення людини до дійсності з точки зору добра і зла; з'ясувати сутнісний зміст етичних категорій мораль та моральність; порівняти різні форми регуляції поведінки людей (мораль, звичай, право),

У темі 2 «Категорії моральної свідомості та моральної самосвідомості» проаналізувати структуру моральної самосвідомості (моральні принципи, моральні норми, моральні мотиви, духовні цінності), охарактеризувати етичні концепції добра в історії філософської думки, розкрити етичний зміст категорій “моральний обов'язок”, “моральна відповідальність”, “справедливість”,.

У темі 3 «Категорії моральної діяльності і моральних відносин» проаналізувати значення свободи у моральній самовизначеності людини; охарактеризувати феномен морального учинку і подвигу в моральній діяльності людини; охарактеризувати етичний зміст категорій толерантність, співчуття, милосердя, повага, пошана, любов, дружба.

У темі 4 «Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етики. Етика юриста» проаналізувати новітні тенденції в розвитку етичного знання; розкрити зміст етики глобалізму, екологічної етики; розкрити зміст і задачі етики “благоговіння перед життям” А.Швейцера; розкрити необхідні моральні чинники юриста.

У темі 5 “Предмет естетики, історія та теорія проблеми” ознайомити студентів з предметом та основною проблематикою курсу, місцем естетики в системі наук, її категоріальним апаратом, а також історією становлення науки естетики.

Тема 6.1 “Основні естетичні категорії” присвячена висвітленню проблем основних категорій науки естетики (“естетичний смак”, “естетичне”, “прекрасне”, “потворне”, “піднесене”), визначенню місця категорій в естетичній теорії, розкриттю особливостей еволюції змісту естетичних категорій.

У темі 6.2. “Естетичні категорії трагічне та комічне” необхідно ознайомити студентів з естетичним змістом категорій трагічне та комічне, проаналізувати історичні моделі трагічного та комічного, визначити нюанси системи відтінків комічного;

У темі 7 “Мистецтво в системі людської життєдіяльності” стоїть задача дати визначення мистецтву, з’ясувати предмет мистецтва, його функції, проаналізувати основні концепції походження мистецтва, визначити класифікації видів мистецтва, проаналізувати проблему художньо-образної системи мистецтва.

У темі 8 “Художня творчість як об'єкт естетичного аналізу” розкрити зміст проблеми творчість, охарактеризувати види творчості, розкрити проблему ранньої обдарованості, талановитості, геніальності, дослідити проблему творчого процесу та роль і місце інтуїції, фантазії та натхненню в творчому процесі.

В темі 9 “Художньо-естетичні пошуки в історії розвитку мистецтва від витоків до Нового часу” та темі 10 “Художні стилі та напрямки в мистецтві ХХ — ХХІ ст.” проаналізувати естетичні концепції основних напрямків в історії розвитку мистецтва.

10. Навчально-методичні матеріали для контролю (тести).

Тести до предмету “Етика та естетика”.

Змістовий модуль 1. Етика як філософська наука.

Варіант №1

1. Етика – це філософська наука, яка має своїм предметом:

1. суспільство	2. культуру
3. мораль	4. мистецтво

2. Родоначальником етичного знання став:

1. Платон	2. Ніцше
3. Кант	4. Аристотель

3. Етика як самостійна дисципліна виділилася:

1. у кінці XVIII ст.	2. в часи Античності
3. в епоху Відродження	4. в ХХ ст.

4.Згідно Аристотеля, чеснотами людської вдачі, душевними якостями є:

1. гнів, страх, радість	2. справедливість, мужність
3. мислення	4. пам’ять

5.1. Вчення І.Канта про категоричний імператив стосується:

1. звичаю	2. прав
3. імперативної форми моралі	4. оптативної форми моралі

5.2. Пояснити на прикладі, чому ні одна з форм моралі (імперативна, оптативна) не може бути абсолютно визнаною.

6. “Золоте правило моральності” полягає в наступному:

1. Не чини шкоди умовинам подальшого існування людства на Землі.	2. Не бажай нічого, що належить твоєму ближньому
3. Стався до інших як до мети, а не як до засобу	4. Не роби іншим того, чого не побажаєш собі

7. Моральні відносини складуються (викреслити невірну відповідь):

1. в процесі практичної життєдіяльності через складену системи заборон	2. з Божого веління
3. як інстинкт самозбереження в подоланні первинного людського стану “війни всіх проти всіх!”	4. в силу появи в людини надлишкової енергії

8. Формою відносин між людьми, яка подібна авторитету і владі батька по відношенню до своїх дітей є

1. космополітизм	2. патерналізм
3. індивідуалізм	4. тоталітаризм

9. Згідно гедоністичного філософсько-етичного вчення добром є:

1. принесення користі	2. суть виконання морального закону
3. задоволення, яке досягається розважливістю	4. щастя

10. Згідно Платона, злом є:

1. слабкість людини	2. незнання, хибність, неуцтво
3. обманне застосування свободи	4. матеріальний (чуттєвий) світ

11. Яка із наступних формул не відноситься до формул категоричного імперативу Канта?

1. Чини так, що результати твого чину не були руйнівними для можливостей життя в майбутньому, або просто не чини шкоди умовинам подальшого існування людства на Землі”	2. Воля людини має бути не просто підкореною законові, а підкореною йому таким чином, щоб вона розглядалася також як така, що дає закони самій собі
3. Чини тільки відповідно до такої максими, керуючись якою ти будь-коли можеш зажадати, щоб вона стала загальним законом	4. Чини так, щоб ти завжди ставився до людства як у своїй особі, так і в особі будь-кого іншого також як до мети й ніколи не ставився б до нього як до засобу.

12.1. Згідно Платона справедливість полягає:

1. у рівному розподіленні благ між членами суспільства по принципу “всім по бажанню”	2. у сумлінному виконанні обов’язків кожним суспільним станом і у невтручанні у справи інших
3. у розподіленні благ по принципу “по заслугам”	4. у рівноцінній відплаті за вчинене (“принцип тальйону”)

12.2. Яким принципом справедливості повинне користуватися людство на сьогоднішньому етапі суспільної історії?

13. Хто не підтримав ідею смерті як перехідного етапу від земного життя до загробного?

1. давні єгиптяни	2. Платон
3. християни	4. стоїки

14. Вкажіть, яке із зазначених міркувань є помилковим:

1. толерантність може стимулювати дистанціювання	2. толерантність – це стриманість по відношенню до інших
3. толерантність спонукає до примирення	4. толерантність не передбачає критики

15. “Порушити честь...” означає

1. визнати непрофесіоналом у своїй справі	2. зазіхати на життя людини
3. обмежити свободу слова	4. переслідувати за вільне віросповідування

16. Чим визначається міра відповідальності? (пояснити на прикладах)

17. Чому до епохи Відродження постановка смисложиттєвих питань не була актуальна?

Варіант №2

1. Етика – це філософська наука про

1. закони становлення, розвитку і функціонування суспільства	2. культуру спілкування
3. художню діяльність людей	4. свідоме самовизначення людського суб’єкта з точки зору духовних цінностей

2. Етика як наука

1. постійно розвивається, оскільки розвивається культура спілкування, накопичується соціальний і духовний досвід.	2. незмінна з часів Аристотеля
3. завершила свій розвиток культурою Модернізму	4. втрачає свою актуальність, оскільки засвідчує свою практичну непридатність

3. Ніцшеанське поняття “мораль рабів” стосується

1. моралі жінки	2. моралі християн
3. моралі людства	4. моралі соціального стану рабів рабовласницького суспільства Давнього Єгипту

4. Згідно моралі люди повинні

1. “чинити як усі”	2. чинити згідно “букви закону”
3. “чинити, як мусять чинити усі!”	4. чинити, як велять християнські заповіді

5. Згідно утилітаризму (філософсько-етичного вчення) добром є:

1. задоволення, яке досягається розважливістю	2. суть виконання морального закону
3. щастя	4. принесення користі

6.1 Мораль і моральність:

1. моральність – це об’єктивація моралі	2. це поняття протилежні, антоніми
3. мораль – це об’єктивація моральності	4. це поняття однопорядні, синоніми

6.2. Пояснити на прикладі, коли мораль і моральність розходяться.

7. Яка із наступних формул не відноситься до формул категоричного імперативу Канта?

1. воля людини має бути не просто підкореною законові, а підкореною йому таким чином, щоб вона розглядалася також як така, що дає закони самій собі	2. Чини так, що результати твого чину не були руйнівними для можливостей життя в майбутньому, або просто не чини шкоди умовинам подальшого існування людства на Землі”
3. чини тільки відповідно до такої максими, керуючись якою ти будь-коли можеш зажадати, щоб вона стала загальним законом	4. Чини так, щоб ти завжди ставився до людства як у своїй особі, так і в особі будь-кого іншого також як до мети й ніколи не ставився б до нього як до засобу.

8. В чому суть епікурейського підходу в розумінні смерті?

1. смерть – це етап сходження душі до істинного світу ідей	2. смерть – це невидима сторона буття
3. смерть – це кінець, найбільше нещастя для людей	4. смерть – це входження у вічний сон

9.1. Який принцип справедливості у своїй концепції не розглядав Аристотель?

1. “зрівняльний принцип” – кожному по бажанню	2. “принцип тальйону” – “око за око, життя за життя”
3. “розподільчо-пропорпційний принцип” – кожному по заслугам	4. “принцип невтручання” – кожен суспільний стан сумлінно має виконувати власні обов’язки і не втручатися у справи інших

9.2. На який (чи на ніякий?) із зазначених принципів справедливості повинне абсолютно орієнтуватися сучасне суспільство? Поясніть.

10. Згідно фаталізму:

1. на людину впливає невідворотна доля, й тому вибір людини є абсолютно недієздатним.	2. рушійною силою людської моральності є виключно її власна воля
3. людина діє за велінням Бога	4. людиною управляє інтуїція

11. Назвіть, що ми віднесемо до морального учинку:

1. подача милостині обездоленим	2. виступ проти ідеології тоталітарного режиму
3. смерть людей внаслідок теракту	4. порятунок дитини з пожежі

12. “Поважати людину” означає:

1. визнати її інтелектуальні здібності	2. визнати її працьовитість
3. визнати її свободу	4. визнати її дисциплінованість

13. Згідно християнства, милосердя – це

1. співстраждання	2. альтруїзм
3. любов	4. це діяльне прагнення допомогти іншому

14. Аристотель відстоював ідею (закресліть невірну відповідь):

1.“переоцінки всіх цінностей”	2. принципу “золотої середини в утворенні доброчесностей
3. породження зла на рівні суспільства – несправедливими законами, а на рівні індивідуальному – чи відсутністю морального початку (“звірство”), чи зіпсованістю морального начала (“вади”) чи слабкістю морального начала (“нестриманістю”)	4. єдності етики та політики в прагненні до щастя

15. Згідно Платона, любов – це:

1. прояв низької чуттєвості	2. возз’єднання душі людини з Абсолютною Душею
3. дружба	4. милосердя

16. Поясність думку стоїків про те, що співчуття є безкорисне і непотрібне.

17. Які недоліки марксистського підходу у визначенні сенсу життя, який полягає в наступному: сенс життя людини полягає в діяльності заради наступних поколінь?

Варіант №3

Етика – це філософська наука, яка має своїм предметом:

1. суспільство	2. культуру
3. мораль	4. мистецтво

2. Родоначальником етичного знання став:

1. Платон	2. Ніцше
3. Кант	4. Аристотель

3. Етика як самостійна дисципліна виділилася:

1. у кінці XVIII ст.	2. в часи Античності
3. в епоху Відродження	4. в ХХ ст.

4.Згідно Аристотеля, чеснотами людської вдачі, душевними якостями є:

1. гнів, страх, радість	2. справедливість, мужність
3. мислення	4. пам’ять

5.1. Вчення І.Канта про категоричний імператив стосується:

1. звичаю	2. прав
3. імперативної форми моралі	4. оптативної форми моралі

5.2. Пояснити на прикладі, чому ні одна з форм моралі (імперативна, оптативна) не може бути абсолютно визнаною.

6. “Золоте правило моральності” полягає в наступному:

1. Не чини шкоди умовинам подальшого існування людства на Землі.	2. Не бажай нічого, що належить твоєму ближньому
3. Стався до інших як до мети, а не як до засобу	4. Не роби іншим того, чого не побажаєш собі

7. Моральні відносини складуються (викреслити невірну відповідь):

1. в процесі практичної життєдіяльності через складену системи заборон	2. з Божого веління
3. як інстинкт самозбереження в подоланні первинного людського стану “війни всіх проти всіх!”	4. в силу появи в людини надлишкової енергії

8. Формою відносин між людьми, яка подібна авторитету і владі батька по відношенню до своїх дітей є

1. космополітизм	2. патерналізм
3. індивідуалізм	4. тоталітаризм

9. Згідно гедоністичного філософсько-етичного вчення добром є:

1. принесення користі	2. суть виконання морального закону
3. задоволення, яке досягається розважливістю	4. щастя

10. Згідно Платона, злом є:

1. слабкість людини	2. незнання, хибність, неуцтво
3. обманне застосування свободи	4. матеріальний (чуттєвий) світ

11. Яка із наступних формул не відноситься до формул категоричного імперативу Канта?

1. Чини так, що результати твого чину не були руйнівними для можливостей життя в майбутньому, або просто не чини шкоди умовинам подальшого існування людства на Землі”	2. Воля людини має бути не просто підкореною законові, а підкореною йому таким чином, щоб вона розглядалася також як така, що дає закони самій собі
3. Чини тільки відповідно до такої максими, керуючись якою ти будь-коли можеш зажадати, щоб вона стала загальним законом	4. Чини так, щоб ти завжди ставився до людства як у своїй особі, так і в особі будь-кого іншого також як до мети й ніколи не ставився б до нього як до засобу.

12.1. Згідно Платона справедливість полягає:

1. у рівному розподіленні благ між членами суспільства по принципу “всім по бажанню”	2. у сумлінному виконанні обов’язків кожним суспільним станом і у невтручанні у справи інших
3. у розподіленні благ по принципу “по заслугам”	4. у рівноцінній відплаті за вчинене (“принцип тальйону”)

12.2. Яким принципом справедливості повинне користуватися людство на сьогоднішньому етапі суспільної історії?

13. Хто не підтримав ідею смерті як перехідного етапу від земного життя до загробного?

1. давні єгиптяни	2. Платон
3. християни	4. стоїки

14. Вкажіть, яке із зазначених міркувань є помилковим:

1. толерантність може стимулювати дистанціювання	2. толерантність – це стриманість по відношенню до інших
3. толерантність спонукає до примирення	4. толерантність не передбачає критики

15. “Порушити честь...” означає

1. визнати непрофесіоналом у своїй справі	2. зазіхати на життя людини
3. обмежити свободу слова	4. переслідувати за вільне віросповідування

16. Яка відмінність між співчуттям і милосердям?

17. Чому “любов не піддається загальним соціальним стереотипам”?

Варіант №4

1. Етика – це філософська наука про

1. закони становлення, розвитку і функціонування суспільства	2. культуру спілкування
3. художню діяльність людей	4. свідоме самовизначення людського суб’єкта з точки зору духовних цінностей

2. Етика як наука

Дата добавления: 2015-05-26