Тема 1. Предмет та завдання етики

ПРОГРАМА КУРСУ

МОДУЛЬ І. ЕТИКА ЯК ВЧЕННЯ ПРО МОРАЛЬ

Походження та значення терміну «етика», «мораль». Співвідношення етики та моралі, моралі та моральності. Етика як філософська теорія моралі.

Мораль як предмет етики. Специфіка предмету етики. Місце етики у філософському осмисленні людського буття.

Структура етики та її завдання.

Значення етики. Філософсько-теоретична і нормативна функції етичного знання.

Тема 2. Історичні етапи розвитку етики

Періодизація етики. Основні лінії розвитку вітчизняної етики.

Античність як початок становлення етики. Космологізм мислителів докласичного періоду. Антропологічне спрямування етичних досліджень класичного періоду: софісти, Сократ, Платон, Аристотель. Дотримання принципу індивідуалізму в післякласичний період: стоїцизм, скептицизм, епікурейство.

Християнський характер західноєвропейської середньовічної етики. Ідеї християнської моралі у вченнях Августина Блаженного та Фоми Аквінського.

Гуманістичне спрямування етичних концепцій епохи Відродження. Вироблення нового ставлення людини до природи, суспільства та самої себе в епоху Нового часу. Етичні погляди Томаса Гоббса, Бенедикта Спінози, французьких матеріалістів, мислителів ХІХ ст.

Аналіз глобальних проблем ХХ ст. у світовій філософсько-етичній думці (неотомізму, екзистенціалізму, прагматизму та ін.).

Розвиток української філософсько-етичної думки. Основні принципи української ментальності: антеїзм, екзистенціальність та кордо центризм. Етика Г.С. Сковороди. Значення для розвитку української освіти та культури визначних особистостей, діячів та письменників України.

Етична думка в Україні за радянських часів. Сучасні проблеми розвитку етичної думки в Україні.

Тема 3. Сутність, структура та функції моралі

Соціологічний, гносеологічний, логічний, культурологічний, функціональний, акетологічний та інші підходи до проблеми аналізу сутності моралі.

Дискусійність в сучасній науці питання виникнення моралі.

Гетерономність та автономність моралі.

Моральна свідомість, моральна діяльність та моральні відносини як структурні елементи моралі. Чуттєвий та раціональний рівні моральної свідомості.

Регулятивна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, виховна та інші функції моралі.

Типи моралі.

Тема 4. Категорії етики та моральної свідомості

Характерні особливості категорій етики та моральної свідомості. Об’єктивність змісту категорій і суб’єктивність форми. Класифікація категорій етики та моральної свідомості.

Благо як вища соціальна цінність. Благодійність. Діалектика добра і зла як визначальна форма морального прогресу. Добродійність.

Справедливість та рівність як поняття моральної свідомості. Честь та гідність як відображення соціальної цінності особистості через самооцінку. Обов’язок та совість як контрольно-імперативні механізми моральної свідомості особистості.

Центральне місце категорії сенсу життя в моральному світогляді людини. Об’єктивне, психологічне, філософське значення категорії щастя. Любов і дружба як поняття моральної свідомості.

Тема 5. Етика спілкування

Спілкування як царина людської діяльності, форма суспільної взаємодії. Творчість та повага гідності в процесі спілкування.

Моральні передумови спілкування. Засоби, форми та типи.

Культура спілкування як одне із завдань морального виховання.

Етикет: історія, вимоги, місце і значення в спілкування індивідів, націй, народів та держава.

Тема 6. Моральні проблеми людської діяльності

Свобода як моральна проблема. Моральний вибір як акт людської діяльності. Свобода волі. Позиції волюнтаризму та фаталізму.

Моральна діяльність. Проблеми співвідношення цілей і засобів людської діяльності.

Точки зору: ціль виправдовує засоби (макіавеллізм), не протиставлення злу насильством (Г. Торо, Л. Толстой, Махатма Ганді, М.Л. Кінг), взаємообумовленість цілей і засобів (Г.В.Ф. Гегель).

Тема 7. Педагогічна етика

Професійна мораль: причини існування, роль на сучасному етапі. Професійна етика як складова етики.

Особливості педагогічної етики її предмет. Основні принципи та норми учительської моралі.

Сутність педагогічного такту як складової в діяльності учителя в системах: «учитель – учень», «учитель – колеги», «учитель – батьки учнів», «учитель – керівництво школи», «учитель – суспільство» і т. д.

Учительський етикет, його вимоги, співвідношення з етикетом суспільства та значення.

МОДУЛЬ ІІ. ЕСТЕТИКА, ЇЇ ПРИНЦИПИ І МІСЦЕ В ПРОЦЕСІ ОСВОЄННЯ ЛЮДИНОЮ ДІЙСНОСТІ

Тема 1. Предмет і значення естетики

Генезис естетичного знання в рамках філософського вчення. Історичний аспект формування предмета естетики. Предмет естетики в світлі сьогоднішніх наукових доробок.

Становлення естетики як самостійної науки. Причини виокремлення естетичних проблем у самостійну галузь теоретичного знання. Запровадження терміну «естетика». Системність естетичних знань. Зв’язок естетики з іншими науками та її місце в житті цивілізації.

Тема 2. Естетичне освоєння світу

Виникнення і сутність естетичного відношення людини до світу, його специфіка. Концепції виникнення і розвитку естетичного відношення людини до дійсності. «Естетичне» як мегакатегорія естетики. Історичний аспект становлення поняття «естетичне». Суб’єктивно-об’єктивний характер «естетичної цінності». Співвідношення категорій «естетичне» та «естетична цінність».

Естетична діяльність людини як діяльність за законами краси. Мистецтво як ядро естетичної діяльності. Співвідношення художньої та естетичної діяльності. Сфери естетичної діяльності.

Естетична свідомість як форма відображення естетичної діяльності, її емоційно-чуттєвий і теоретичний рівні. Форми естетичної свідомості (структура). Художня культура суспільства.

Тема 3. Основні естетичні категорії

Загальна характеристика і сутність категорій естетики. Історичні аспекти генезису естетичних категорій. Сутність «прекрасного». Прекрасне в природі та мистецтві.

«Потворне»: виникнення та сутність. Діалектичний зв’язок з «прекрасним». Принципи «потворного» в мистецтві. Причини виникнення «естетики потворного». «Піднесене» й «низьке» як категорії естетики. Діалектичний взаємозв’язок між «прекрасним» і «потворним». Види «піднесеного» та модифікації цієї категорії.

«Трагічне» і «комічне»: специфіка визначення, зв’язок з іншими категоріями естетики. «Трагічне» та «героїчне». Форми «комічного» та їх сутність.

Тема 4. Мистецтво як вид естетичної діяльності

Гіпотези походження мистецтва, підходи до визначення його специфіки та сутності. Суспільний характер мистецтва, його предмет. Мистецтво як вид естетичної діяльності.

Художній образ як специфічний спосіб відображення світу у мистецтві. Діалектика художнього образу.

Полісемантичний зміст мистецтва. Художня форма. Взаємозв’язок і взаємообумовленість змісту і форми у мистецтві. Сугестивність змісту.

Соціальні функції мистецтва, їх природа, історична обумовленість та значення в розвитку суспільства. Мистецтво в контексті відродження національної самосвідомості.

Дата добавления: 2015-05-26