Питання для обговорення 2 страница

Питання, завдання та методичні поради до семінарських занять,

варіанти тестів поточного контролю

Тема І. Предмет і значення естетики

Семінарське заняття 1

Питання для обговорення:

1. Становлення естетики як самостійної науки. Запровадження терміну «естетика».

2. Предмет естетики в світлі сьогоднішніх наукових доробок.

3. Зв’язок естетики з іншими науками та її місце в житті цивілізації.

Основні поняття: естетика, мистецтвознавство.

Методичні поради

При вивченні теми «Предмет і значення естетики» передбачається з'ясування специфіки естетики як науки, встановлення зв'язків з усім комплексом соціогуманітарних дисциплін.

По-перше, необхідно з'ясувати, що є предметом естетики. Для цього потрібно показати еволюційний процес формування естетики. Важливо усвідомити, що її основні ідеї розвивалися в межах філософії і в конкретних мистецтвознавчих дослідженнях. Особливістю естетики є те, що як самостійна система теоретичного знання вона сформувалася до середини XVIII століття, і пов'язують цей процес з діяльністю німецького мислителя О. Баумгартена. Проте вивчення історії естетики іде в глибини століть, у міфологію, філософські вчення Платона і Аристотеля, Августина Блаженного та інших мислителів. У цьому випадку можна говорити про естетичні уявлення і погляди, але такі, що існують не самостійно, а в межах філософських, теологічних чи художніх концепцій.

При аналізі предмету зверніть увагу на те, що він пов'язаний з природою естетичного пізнання. Слід проаналізувати загальні характеристики природи естетичного пізнання як такого, що є чуттєвим пізнанням, подати концепцію О. Баумгартена щодо поділу естетики на дві частини – теоретичну та практичну. Перша повинна вивчати проблеми краси, специфіку чуттєвого сприймання дійсності; а друга – безпосередньо пов’язана з питаннями розвитку мистецтва. Обидві частини тісно взаємопов’язані, проте відносно самостійні. Це і визначає специфіку предмету естетики як науки про становлення й розвиток чуттєвої культури людства.

По-друге, розкрийте зв'язок естетики з філософією і з іншими гуманітарними дисциплінами. Бажано показати, що естетика є теоретичною основою мистецтвознавчих наук, технічної естетики, естетики поведінки і побуту. Взаємозв'язок естетики з філософією полягає в тому, що її теоретичні принципи і метод залежать від світоглядних позицій і конкретної методології філософської концепції конкретного мислителя певного філософського напряму.

Естетика постійно взаємодіє з мистецтвознавством, поповнюючи свій арсенал конкретним мистецтвознавчим матеріалом, збагачується аналізом сучасного стану мистецтва і, у свою чергу, виробляє систему теоретичного знання, що визначає сітку ціннісних орієнтацій для самого мистецтва. Формуючи загальні принципи аналізу художньої творчості, естетика створює методологічні основи для художньої критики.

По-третє, покажіть значення естетики і її функції в життєдіяльності людини і суспільства. Зверніть увагу не те, яке місце займає естетика у вашій спеціальності.

Питання для самостійного опрацювання

1. Генезис естетичного знання в рамках філософського вчення.

2. Історичний аспект формування предмета естетики.

3. Причини виокремлення естетичних проблем у самостійну галузь теоретичного знання.

4. Системність естетичних знань.

Основна література:

1. Адорно Т. Эстетическая теория / Т. Адорно; пер. с нем. А. Дранова. – М.: Республика, 2001. – 527 с.

2. Борев Ю. Эстетика / Ю. Борев. – М.: Русь-Олимп:АСТ: Астрель, 2005. – 829 с.

3. Бычков В.В. Эстетика: учебник / В.В. Бычков. – М.: Гардарики, 2004. – 302 с.

4. Дубчак Л.М. Естетика: посіб. для підгот. до іспитів / Л.М. Дубчак, П.С. Прибутько. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 124 с.

5. Естетика: навч. посіб. / М.П. Колесніков, О.В. Колеснікова, В.О. Лозовий та ін.; за ред. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 208 с.

6. Естетика: словник найбільш уживаних термінів / Г.Гуріна (уклад.). – Х.: ХДАК, 2003. – 91 с.

7. Етика і естетика: словник ключових термінів / Н. Хамітов, С. Крилова, С. Мінєв. – К.: КНТ, 2008. – 328 с.

8. Левчук Л. Т. Основи естетики: навч. посіб. / Л.Т. Левчук, О.І. Оніщенко. – К.: Вища школа, 2000. – 271 с.

9. Левчук Л. Т. Естетика: підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; за заг. ред. Л.Т. Левчук. – 3-е вид., доповн. і перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 431 с.

10. Каган М. С. Эстетика как философская наука / М.С. Каган. – СПб. ТОО ТК «Петрополис», 1997. – 544 с.

11. Камінський А. Г. Основи естетики / А.Г. Камінський. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 200 с.

12. Сморж Л. О. Естетика: навч. пос. для студентів вузів / Л.О. Сморж. – Х.: Кондор, 2009. – 334 с.

Додаткова література:

1. Выжлецов Г.П. Эстетика в системе философского знания / Г.П. Выжлецов. – Л.: ЛГУ, 1984. – 175 с.

2. Гулыга А.А. Что такое эстетика?: Книга для учащихся / А.А. Гулыга. – М.: Просвещение, 1987. – 173 с.

3. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття / Л.Т. Левчук. – К.: Либідь, 1997 – 224 с.

4. Лукьянов В.Г. По законам красоты / В.Г. Лукьянов. – М.:Современник, 1988. – 475 с.

5. Лукьянов В.Г. В мире естетики / В.Г. Лукьянов. – М.: Просвещение, 1988. – 171 с.

6. Панченко В. Естетика в сучасній культурі / В. Панченко // Мистецтво та освіта. – 1997. – №2. – С.2-6.

7. Рытникова Л.А. Эстетическое сознание: сущность и специфика / Л.А. Рытникова. – М.: Знание, 1985. – 64 с.

Тема ІІ. Естетичне освоєння світу.

Семінарське заняття 2.

Питання для обговорення:

1. Естетичне як метакатегорія естетики. Зміст естетичної цінності.

2. Естетичний потенціал людської діяльності. Естетична діяльність людини як діяльність «за законами краси».

3. Структура естетичної свідомості.

Основні поняття: естетичне, естетична свідомість, естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетична діяльність, мистецтво, дизайн, технічна естетика, мода.

Методичні поради

Вивчення даної теми має особливе значення. Тут необхідно відзначити, що естетична практика суспільства створює не тільки світ естетичних цінностей, багатство естетичних потреб людини, але і систему понять, естетичних категорій, у яких закріплений досвід естетичного освоєння світу.

У першому питанні потрібно охарактеризувати категорію «естетичне» як метакатегорію, тобто найбільш загальну і системостворюючу категорію естетики. Як така, вона характеризує певну сферу цінностей, пов’язану із суспільно значущою змістовною формою, яка дається людині в акті чуттєвого сприймання. Естетичне – це духовне, почуттєве ставлення людини до навколишнього світу, специфіка якого полягає в нерозривній єдності чуттєво-матеріальних та ідеально-змістовних моментів.

Для з'ясування сутності естетичного необхідно зрозуміти, що народжуючись разом із практичною, утилітарною потребою, естетична потреба зростає і розвивається лише в міру того, як розвивається воля людини, незалежність її від природної необхідності. Світ естетичного – це світ, де людина вільна від миттєвої практичної потреби, що дозволяє їй діяти вільно, розвивати і реалізувати багатоаспектність людської природи.

У другому питанні розглядається естетична діяльність як специфічна здатність особистості та людства в цілому перетворювати дійсність за законами краси. Першопричиною виникнення і розвитку здатності людини до перетворення світу за законами краси, а відтак і до формування у неї власних естетичних почуттів, смаків та ідеалів є суспільно-історична практика, насамперед, предметно-практична діяльність. Естетична діяльність може реалізуватись як самодостатня. Саме такою формою естетичної діяльності є мистецтво, в якому естетичний компонент є домінуючим, де іншого застосування, крім естетичної насолоди, предмет не має. Водночас вона реалізується як момент, нехай і сутнісний, інших форм діяльності.

Мета естетичної діяльності – перетворення дійсності за за­конами краси, тобто пошук і створення довершеної форми. Перетворення дійсності за законами ритму, симетрії, пропорції, гармонії тощо й є естетичним моментом будь-якої форми людської діяльності. Таким чином, естетична діяльність обертається творчістю.

Естетична діяльність внутрішньо неоднорідна. Вона розглядається як система видів діяльності, специфіка яких визначається співвідношенням цілей перетворення та характером того об'єкта дійсності, на який це перетворення спрямоване. Серед них можна виділити естетичне перетворення навколишнього середовища, яке має практичний характер, виливається в естетичну організацію продуктивного виробництва, вищою формою якої є дизайн; формування естетично розвиненої особистості, що має духовно-практичний характер і стосується естетичної організації побуту в цілому; створення художніх цінностей, тобто художньо-практична діяльність.

Третє питання присвячено розгляду естетичної свідомості як особливого духовного утворення, що характеризує естетичне ставлення людини або суспільства до дійсності. Найістотнішими елементами естетичної свідомості є естетичні почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетичні погляди та естетична теорія.

Питання для самостійного опрацювання

1. Історія становлення і визначення категорії «естетичне».

2. Теоретичні моделі естетичного.

3. Концепції виникнення і розвитку естетичного відношення.

4. Співвідношення категорій «естетичне» та «естетична цінність».

5. Структура естетичної діяльності й багатоманітність її форм.

6. Дизайн і технічна естетика.

7. Естетичні начала трудової діяльності.

8. Естетика природи.

9. Естетика побуту й людських відносин.

10. Естетична діяльність і мистецтво.

11. Краса й мода.

Основна література:

1. Борев Ю. Эстетика / Ю.Борев. – М.: Русь-Олимп: АСТ: Астрель, 2005. –829 с.

2. Борев Ю.Б. Эстетика. Теория литературы: Энциклопедический словарь терминов / Ю.Б. Борев. – М.: ООО «Издательство Астрель», 2003. – 575 с.

3. Гулыга А.В. Принципы эстетики / А.В. Гулыга. – М: Политиздат, 1987. – 286 c.

4. Домбровская Т.И. Эстетическое сознание и некоторые закономерности его развития / Т.И. Домбровская. – К: Вища школа,1986. – 154 c.

5. Канарский А.С. Диалектика эстетического процесса / А.С. Канарский. – К.: Вища школа, 1982. – 192 с.

6. Кант И. Критика способности суждения / И. Кант; вступ. ст. и коммент. А.В. Гулыги. – М.: Искусство, 1994. – 368 с.

7. Киященко Н.И. Эстетика – философская наука / Н.И. Киященко. – М: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 588 с.

8. Левчук Л. Т. Естетика: підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; за заг. ред. Л.Т. Левчук. – 3-е вид., доповн. і перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 431 с.

9. Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина: Почерк истории эстетической аксиологии / Л.Н. Столович. – М.: Республика. 1994. – 464 с.

10. Столович, Л. Н. Эстетическая и художественная ценность: сущность, специфика, соотношение / Л.Н. Столович. – М.: Знание, 1983. – 64 с..

11. Эстетические отношения // Каган М.С. Естетика как философская наука. – СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1997. – С. 111-146.

12. Эстетическое сознание и процесс его формирования. / Отв. ред. Н.И. Кияшенко, Н.Л. Лейзеров; Ин - т философии АН СССР. – М.: Искусство, 1981. – 256с.

13. Естетика / За ред. В.А. Лозового. – К.: Юрінком, 2003. – 223 с. – Глава 6.

Додаткова література:

1. Демина Л.М. По законам красоты: Эстетика труда / Л.М. Демина. – М.: Просвещение, 1990. – 207 с.

2. Крылова Н.Б. Эстетическая деятельность и культурный прогресс / Н.Б. Крылова. – М.: Знание, 1983. – 64 с.

3. Киященко Н.И. Эстетика – философская наука / Н.И. Киященко. – М: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 588 с.

4. Морально-эстетические проблемы творчества / Л.Т. Левчук, А.С. Канарский, Л.С. Горбатова. – К.: Вища школа, 1981. – Глава 3. Эстетические проблемы труда и производства как сферы творческой деятельности.

5. Новикова Л.И. Эстетика и техника: альтернатива или интеграция / Л.И. Новикова. – М.: Политиздат, 1976. – 286 с.

6. Федь А.М. Эстетика поведения и быта школьников / А.М. Федь. – К.: Радянська школа, 1981. – 144 с.

Тема ІІІ. Основні категорії естетики.

Семінарське заняття № 3.

Питання для обговорення:

1. Статус категорій естетики.

2. Прекрасне й потворне як естетичні категорії.

3. Діалектика кількості та якості у піднесеному й низькому.

4. Трагічне в житті й мистецтві.

5. Комічне та його основні форми.

Основні поняття: прекрасне, потворне, гармонія, міра, піднесене, низьке, героїчне, драматичне, комічне, трагічне, гумор, сатира, іронія.

Методичні поради

Вихідним принципом у розкритті першого питання теми семінарського заняття є принцип історизму. Як свідчить процес розвитку естетичного знання, його категорії в їх загальнолюдському значенні сформувалися в ході історичного розвитку, збагнення і розуміння естетичної практики і художньої творчості. Категорії естетики несуть особливі для людини і людства ціннісні значення. Аксіологічний характер естетичних категорій є неодмінною умовою їхнього функціонування, допомагає усвідомити роль і значення суб'єктивного фактора в естетичних відносинах людини й дійсності. Естетична категорія містить у собі опис об'єктивних предметів і явищ у їхній нерозривній єдності із суб'єктивними факторами.

Вивчаючи матеріал по даній темі важливо відзначити, що естетичні категорії – прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне – це духовні моделі естетичної практики, де форми діяльності закріплюються у формах думки. От чому в змісті категорії міститься закономірність існування естетичного явища.

Очевидно, необхідно відповісти на запитання, чому в естетиці тільки прекрасне і піднесене, трагічне і комічне відносяться до її основних категорій (саме в них з найбільшою повнотою фіксується сутність естетичного пізнання й естетичної оцінки).

Родовий зміст основних категорій естетики є не що інше, як виявлення в них і через них найбільш сутнісних зв'язків між суб'єктом і об'єктом у його естетичних відносинах до дійсності.Основними ці категорії естетики є тому, що в них знаходять – за змістом і за формою – своє найбільш повне усвідомлення як об'єкти естетичних відносин, так і суть, характер і форми таких відносин із дійсністю.

Доцільно звернути увагу на універсальний характер основних категорій естетики в естетичному пізнанні й освоєнні дійсності. Доречно буде також відзначити, що вони рухливі і гнучкі, історично мінливі: постійно обновлюються і збагачуються у своєму змісті. Становлячи собою результати тривалого процесу узагальнення естетичної діяльності, естетичні категорії в цілому відображують її закони. Цим і визначається пізнавальне й евристичне значення естетичних категорій як ідеальних форм естетичного освоєння дійсності.

Відзначивши специфіку естетичних категорій, варто перейти до короткої характеристики їх типів.При цьому необхідно вичленувати категорії, що характеризують усі сфери людської життєдіяльності. Це – прекрасне і потворне, піднесене й низьке. Категорії, що відбивають явища громадського життя – трагічне й комічне.

Питання для самостійного опрацювання

1. Категорії гармонія й міра.

2. Природа піднесеного й піднесене в природі.

3. Героїчне як категорія естетики.

4. Актуальність категорії «трагічне».

5. Демократизм сміху.

6. Почуття гумору й дотепність.

7. Гумор.

8. Сатира.

9. Іронія.

Основна література:

1. Бергсон А. Смех / А. Бергсон. – М.: Искусство, 1992. – 128 с.

2. Борев Ю. Эстетика / Ю.Борев. – М.: Русь-Олимп: АСТ: Астрель, 2005. –829 с.

3. Волкогонов Д.А. Феномен героизма. О героях и героическом / Д.А. Волкогонов. – М.: Политиздат, 1985. – 260 с.

4. Гадамер Г.Г. Актуальность прекрасного / Г.Г. Гадамер. – М.: Искусство, 1991. – 367 с.

5. Громов Е.С. Палитра чувств: о трагическом и комическом / Е.С. Громов. – М.: Просвещение, 1991. – 189 с.

6. Канарский А. Диалектика эстетического процесса: генезис чувственной культуры / А. Канарский. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1982. – 192 с.

7. Карасев Л.В. Смех и зло / Л.В. Карасев // Человек. – 1992. – №3. – С.14-27.

8. Крутоус В.П. Категория прекрасного и эстетический ідеал / В.П. Крутоус. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. – 162 с.

9. Любимова Т.В. Комическое, его виды и жанры / Т.В. Любимова. – М.: Знание, 1990. – 62с.

10. Любимова Т.В. Трагическое как эстетическая категорія / Т.В. Любимова. – М.: Наука, 1985. – 128 с.

11. Михелис П. Эстетическая категория как выразительность духа времени // Современная западно-европейская и американская эстетика: Сб. переводов. – М.: Книжный дом «Университет», 2002. – С.40-93.

12. Мовчан В.С. Героическое в системе эстетических категорій / В.С. Мовчан. – Львов: Вища шк. Изд-во при Льв.ун-те, 1986. – 151 с.

13. Мовчан В. С. Естетична сутність героїчного / В.С. Мовчан // Етика та естетика: міжвідом. наук. зб. – 1971. – Вип. 10. – С. 103-108.

Додаткова література:

1. Гулыга А.А. Что такое эстетика?: Книга для учащихся / А.А. Гулыга. – М.: Просвещение, 1987. – 173 с.

2. Кьеркегор С. Афоризмы эстетика / С. Кьеркегор // Вестник Европы. –1986. – Т.ІІІ. – С.104-127.

3. Лукьянов В.Г. В мире эстетики: кн. для учащихся ст. кл. / В.Г. Лукьянов. – М.: Просвещение, 1983. – 192 с.

4. Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина: Очерк истории эстетической аксиологии / Л.Н. Столович. – М.: Республика, 1994. – 464 с.

Тема ІV. Мистецтво як вид естетичної діяльності

Семінарське заняття № 4.

Питання для обговорення:

1. Предмет мистецтва. Концепції походження мистецтва.

2. Художній образ. Діалектика художнього образу.

3. Полісемантичний зміст мистецтва. Художня форма.

4. Соціальні функції мистецтва.

Основні поняття: художнє, художня діяльність, мистецтво, предмет мистецтва, художній образ, художній твір, зміст художнього твору, художня форма, художність, функції мистецтва.

Методичні поради

Розгляд мистецтва як вищої форми естетичного освоєння дійсності повинен починатись із визначення його предмету. Предметом мистецтва є людина й дійсність, які інтерпретуються через систему художніх образів. Це дає митцеві можливість осмислити світ, дати художньо-естетичну оцінку зображеному. Характерною особливістю мистецтва є емоційно-чуттєве начало. Феномен естетичного як стан внутрішнього переживання цілком можна назвати переживанням суб'єкта стосовно самих об'єктів, предметів, обставин, явищ, процесів, видів діяльності. Цей стан внутрішнього переживання існує тільки в суб'єкта, а тому виразити його об'єктивно, предметно не можна нічим, крім як знову викликавши його шляхом відтворення життєвої реальності, якою він був породжений. Таку функцію «подвоєння» світу й виконує мистецтво за допомогою художнього образу.

Друге питання присвячене аналізу загальної категорії художньої творчості, засобу й форми освоєння життя мистецтвом – художнього образу. Потрібно показати, що художній образ – це категорія, якою визначається властива мистецтву форма мислення; й категорія, якою визначається властива мистецтву форма емоційно-почуттєвого пізнання світу; й категорія, якою визначається властива мистецтву форма втілення почуттів і думок автора. За своєю природою він діалектичний, тобто є синтезом суб’єктивного та об’єктивного, раціонального та емоційного, типового та індивідуального.

Важливе місце у мистецькому творі посідають поняття змісту і форми, які дають змогу створити повноцінний художній образ. Зміст і форма органічно пов'язані між собою, вони взаємодоповнюють одне одного. Форма – це зовнішня оболонка художнього ви­твору, вибір митцем зображально-виражальних засобів і технічних прийомів. Форма зумовлює композицію, структуру, темпо-ритмову побудову художнього твору, які допомагають митцеві розкрити його основний зміст.

Зміст художнього твору є яскравим свідченням існування діалектики суб'єктивного й об'єктивного, адже, відображаючи певні процеси та явища, митець обов'язково висловлює своє ставлення до них у контексті свого світосприйняття. Структура змісту художнього твору є синтезом таких важливих компонентів, як тема, ідея та емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ. Тема є головним об'єктом зображення у художньому творі. Проте цінність твору залежить не тільки від вибору теми, а й від можливості розкриття його ідеї. Ідея – це думка автора, що відображає його світовідчуття і світосприйняття, тобто емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ.

Єдність теми та ідеї визначає художній рівень змісту твору мистецтва. Отже, органічне поєднання і взаємовплив змісту і форми сприяє створенню повноцінного художнього образу.

Розглядаючи функції мистецтва, слід відмітити, що естетичне в мистецтві стає й засобом і метою, беручи на себе системостворюючу функцію. Естетичне, як своєрідна інтегративна цінність, здатне об'єднати в деякий моноліт усі функції мистецтва, даючи йому позачасове і неминуще життя. Не менш важливою, поряд з естетичною функцією мистецтва, є соціальна і пізнавально-перетворювальна. Особливо можна виділити загальнокультурну функцію мистецтва. Мистецтво виражає естетичну сферу культури, будучи її ціннісною самосвідомістю.

Питання для самостійного опрацювання

1. Концепції походження мистецтва в історії естетики.

2. Естетична і художня діяльність.

3. Художня творчість як образне мислення і народження нової реальності.

4. Художня правда і художня вигадка.

Основна література:

1. Афасижев М.Н. Искусство как предмет комплексного исследования: методологические и научные аспекты системного исследования / М. Н. Афасижев. – М.: Знание, 1983. – 64 с.

2. Безклубенко С.Д. Природа искусства: О некоторых сторонах художественного творчества / С.Д. Безклубенко. – М.: Политиздат, 1982. – 166 с.

3. Берхин Н.Б. Является ли познание целью искусства. Два взгляда на одну проблему / Берхин Н.Б., Крутоус В.П.. – М.: Знание. 1989. – 64 с.

4. Гегель Г. В. Ф. Эстетика:В 4 т. М.: Искусство, 1968 - 1973.

5. Деррида Ж. Театр жестокости и закрытие представления / Ж. Деррида // Деррида Ж. Письмо и развлечение. – М.: Академический проект, 2000. – С. 282-316.

6. Деррида Ж. Сила и знание / Ж. Деррида // Деррида Ж. Письмо и развлечение. – М.: Академический проект, 2000. – С. 7-42.

7. Каган М.С. Эстетика как философская наука / М.С. Каган. – СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1997. – 544 с.

8. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство / А. Камю; пер. с фр. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с

9. Кривцун О.А. Общая теория искусства / О.А. Кривцун // Кривцун О.А. Эстетика. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С. 155-203.

10. Левчук Л. Т. Основи естетики: навч. посіб. / Л.Т. Левчук, О.І. Оніщенко. – К.: Вища школа, 2000. – 271 с.

11. Левчук Л. Т. Естетика: підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; за заг. ред. Л.Т. Левчук. – 3-е вид., доповн. і перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.121-232.

12. Оганов А.А. Произведения искусства и художественный образ / А.А. Оганов. – М.: Знание, 1978. – 64 с.

13. Росинская Е.Н. Искусство как средство общения (коммуникативная функция искусства) / Е.Н. Росинская. – М.: Знание, 1985. – 63 с.

14. Соловьев В. Общий смысл искусства / В. Соловьев // Соловьев В. Соч.: в 2-х т. – Т. 2. – М.: Мысль, 1988. – С. 390-404.

15. Смольянинов И.М. Природа художественного образа / И.М. Смольянинов. – М.: Знание, 1987. – 63 с.

16. Хайдеггер М. Искусство и пространство / М. Хайдеггер // Хайдеггер М. Время и бытие. – М.: Наука, 1993. – С. 312-316.

17. Татаркевич В. Історія шести понять: Мистецтво, прекрасне, форма, творчість, відтворництво, естетичне переживання / В. Татаркевич. – К.: Юніверс, 2001. – 366 с.

18. Юнг К.Г. Об отношении аналитической психологии к поэтико – художественному творчеству / К.Г. Юнг // Юнг К.Г. Архетип и символ. – М.: Ренессанс, 1991. – С. 265-285.

Додаткова література:

1. Демина Л.М. По законам красоты: Эстетика труда: кн. для учащихся ст. кл. / Л.М. Демина – М: Просвещение, 1990. – 207 с.

2. Мальро А. Метаморфозы искусства / А. Мальро // Мальро А. Зеркало лимба. – М.: Прогресс, 1989. – С. 252- 289.

3. Мерло - Понті М. Феноменологія сприйняття / М. Мерло - Понті; пер. з фр. – К.: Український Центр духовної культури, 2001. – 552 с.

4. Тэн И. Философия искусства / И. Тэн. – М.: Республика, 1996. – 352 с.

5. Шліпченко С. Архітектурні принципи постмодернізму / С. Шліпченко. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2000. – 345 с.

Тема V. Морфологія мистецтва.

Семінарське заняття № 5.

Питання для обговорення:

1. Категорія «вид» мистецтва. Історичний процес утворення сучасної системи мистецтв.

2. Видові класифікації мистецтв.

3. Вид мистецтва як система жанрових й родових модифікацій.

Основні поняття: вид мистецтва, жанр, рід мистецтва, образотворче мистецтво, графіка, музика, театр, кіно, хореографія, архітектура, скульптура, художня література.

Методичні поради

У першому питанні покажіть історично закономірний і системний характер існування сучасних видів мистецтва. Перш за все, з'ясуйте причини розподілу мистецтв на види, розкрійте джерела їхньої різноманітності. Розглядаючи видову специфіку мистецтва, слід наголосити, що це реальні форми художньо-творчої діяльності, які різняться передусім засобами матеріального втілення художнього змісту (звукового – для музики, мовного – для літератури, об'ємно-пластичного – для скульптури тощо). Причиною розподілу мистецтва на види є багатоаспектність типів практики людини у сфері художнього опанування світу.

Доведіть, що види мистецтв складають історично рухому систему. Покажіть, які чинники впливають на розвиток даної системи. Реконструюючи еволюцію розвитку видів мистецтва, необхідно враховувати процес руху від синкретизму, що був пов'язаний з доісторичним періодом і характеризувався єдиним художнім мисленням, до створення видів мистецтва, а також процес руху від окремих мистецтв до їх синтезу – з'єднання.

Необхідно також проаналізувати, як формувалися принципи класифікації видів мистецтв, сформулювати сучасні критерії такої класифікації, відзначити їх умовний характер.

Доцільно вивчити принципи внутрішньовидової класифікації, особливо специфіку жанроутворення в різних видах мистецтв. Охарактеризуйте жанр як стійку форму художніх творів, яка визначає їх приналежність до певного виду художньої творчості.

Питання для самостійного опрацювання

1. Просторові мистецтва в системі художньої культури.

2. Архітектонічні мистецтва.

3. Образотворче мистецтво.

4. Графіка.

5. Часові мистецтва: мистецтво слова й музика.

6. Просторово-часові, видовищні мистецтва

7. Театр

8. Кіно

9. Хореографія

Основна література:

1. Бахтин М.М. Человек в мире слова / М.М. Бахтин. – М.: РОУ, 1995. – 140 с.

2. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин. – М.: Искусство, 1986. – 445 с.

3. Борев Ю. Эстетика / Ю. Борев. – М.: Политиздат, 1988. – С. 275-304.

4. Галеев Б.М. Содружество чувств и синтез искусств / Б.М. Галеев. – М.: Знание, 1982. – 64 с.

5. Каган М.С. Эстетика как философская наука / М.С. Каган. – СПб: Петрополис, 1997. – С.319-377.– Ч. 4.: Историческая морфология искусства.

6. Левчук Л. Т. Естетика: підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; за заг. ред. Л.Т. Левчук. – 3-е вид., доповн. і перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С. 232-267.

7. Основы теории художественной культуры / Под общей ред. Л.М. Мосоловой. – СПб: Лань, 2001. – 288 с.

Додаткова література:

1. Эстетика / Под ред. Радугина А.А. – М.: Центр, 1998. – С 181-195.

2. Эстетика: Словарь / Под общ. ред. А. А. Беляева и др. – М.: Политиздат, 1989. – 447 с.

Тема VІ. Естетичне сприйняття художнього твору.

Семінарське заняття 6.

Питання для обговорення:

1. Художнє сприйняття – завершальна ланка художньої комунікації.

Дата добавления: 2015-05-26